Постанова

від 07.12.2020 по справі 1.380.2019.005881

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005881 пров. № А/857/13282/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Неллі" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Гавдик З.В. у м. Львові, повний текст якої складений 21 вересня 2020 року, у справі №1.380.2019.005881 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Неллі" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року позивач - Приватне підприємство "Неллі" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування наказу №1511 від 17.07.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просив задовольнити позовну заяву та винести рішення, яким визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки без належних на це підстав за надуманими обставинами за відсутності господарських відносин ПП Неллі з контрагентами (постачальниками) ТОВ ЛЕСЛИДЕР , ТОВ ВІКСАН ІНВЕСТ , ТОВ ЛАТОНІК , зокрема визнати, що належно уповноважені особи контролюючого органу в ході проведення перевірки вчинили протиправні дії, а саме упереджено зроблено висновки про наявність у діях позивача порушень податкового законодавства без належного врахування фактичних обставин справи, що спричинило умисне невірне застосування відповідачем норм ПК України до спірних правовідносин.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.

Судове рішення мотивоване тим, що у підготовчі засідання 18.12.2019 та 19.02.2020 представник позивача не з`явився, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивачем не заявлено, неявка позивача (його представника) перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами. При цьому суд вказав на допущення неодноразових зловживань представником позивача правами, що суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже повинне бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

Суд дійшов висновку про наявність передбачених ч.5 ст.240 КАС України правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Водночас зауважив, що зміст зазначеної норми надає суду право залишити позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача у судове засідання незалежно від причин його неявки, наявності чи відсутності поважних причин для такої.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення не враховано, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов, як повторна неявка позивача у підготовче судове засідання без поважних причин та неповідомлення ним про причини такої неявки.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справеливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.4 ст.5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Реалізація цього права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Так, судом встановлено, що ухвалою судді від 25.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовною заявою ПП Неллі та призначено судове засідання на 18.12.2019.

Представником позивача 18.12.2019 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою судді від 24.01.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладено на 18.03.2020.

Представником неодноразово заявлялись клопотання про відкладення судового розгляду з покликанням на запровадження на території України карантину (від 18.03.2020, від 15.04.2020, від 20.05.2020, від 17.06.2020, від 14.07.2020), ухвалами від 18.03.2020, від 15.04.2020, від 17.06.2020, від 15.07.2020, постановленими без виходу до нарадчої кімнати підготовче засідання відкладено на 15.04.2020, на 17.06.2020, на 15.07.2020, на 16.09.2020 - відповідно.

Слід зазначити, що судом першої інстанції при з`ясуванні питання поважності причин неприбуття сторін у підготовче засідання 15.04.2020, 17.06.2020 та 15.07.2020 були враховані внесені до законодавства зміни щодо обрахунку процесуальних строків на період карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "СОVID-19" від 11.03.2020 №211.

Так, згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. .

Від представника позивача 16.09.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із запровадженням карантину.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відповідно до ч.5 ст. 205 КАС України залишив позовну заяву без розгляду, вказавши на неявку позивача у підготовче засідання 18.12.2020 та 19.02.2020.

Однак, як слідує із протоколів судового засідання від 18.12.2019 та від 19.02.2020 при відкладенні судом розгляду клопотанням представника позивача про відкладення підготовчих засідань, призначених на 18.12.2020 та 19.02.2020, не надано правової оцінки, не вирішено питання поважності чи неповажності причин неявки представника позивача.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції вказав на те, що процесуальна норма - ч.5 ст.205 КАС України надає право суду залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки безвідносно до наявності чи відсутності поважних причин такої неявки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 08 листопада 2018 року у справі Созонов та інші проти України зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду відповідно до цієї підстави, суди мають враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов`язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.

Разом з тим, для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205 КАС України, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, також дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. На думку колегії суддів, у разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору.

Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року (справа №500/184/19), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених в постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, законодавче формулювання «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Разом з тим, загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду в порядку, встановленому законом, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції. При цьому, явка позивача (його представника) в судове засідання судом першої інстанції обов`язковою не визнавалась.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки у підготовче засідання представника позивача є необґрунтованим.

Постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення його права на розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.5 КАС України.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Неллі" задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №1.380.2019.005881 - скасувати.

Направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга З. М. Матковська Постанова складена в повному обсязі 17.12.2020.