Ухвала

від 17.12.2020 по справі 480/1497/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 480/1497/20

адміністративне провадження № К/9901/32494/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГУАЛА КЛОЖЕРС УКРАЇНА до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, позов задоволено.

26.11.2020 Офіс ВПП ДПС подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Офіс ВПП ДПС у касаційній скарзі посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 22, 23, підпунктів 14.1.36, 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, частини другої статті 3, статті 4, частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника така норма повинна застосовуватися.

Підставою для такого твердження є, в тому числі й та обставина, що Верховний Суд неодноразово застосовував зазначені Офісом ВПП ДПС у касаційній скарзі правові норми у правовідносинах, в яких спір стосується права платника ПДВ на податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг) у постачальників (платників ПДВ), податкова поведінка яких негативна.

Натомість, відповідач у касаційній скарзі викладає лише обставини у справі та наводить норми законодавства, що регулює правовідносини з формування податкового кредиту з ПДВ, без обґрунтувань доводу про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС.

Обґрунтовуючи зазначену підставу касаційного оскарження, Офіс ВПП ДПС вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно та не в повному обсязі з`ясував фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення справи; неправильно дослідив наявні у матеріалах справи докази; зробив висновки, які не відповідають обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права. Тобто, доводи Офісу ВПП ДПС фактично стосуються оцінки доказів судами попередніх інстанцій у цій справі. Разом з тим, відповідач не вказує підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, а відповідно до частини другої статті 341 КАС переоцінка доказів знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

У зв`язку з цим, наведена Офісом ВПП ДПС підстава касаційного оскарження відсутня.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Офісу ВПП ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ять статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Усенко