Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/5940/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/5940/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД"

про стягнення заборгованості у розмірі 69 769,07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент" (надалі за текстом також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" (надалі за текстом також -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 69 769,07 грн., з яких 57 000,00 грн. основного боргу, 12 027,00 грн. пені та 742,07 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений Договір про виконання робіт № 2019_0419 від 19.04.2019, на виконання якого позивачем було перераховано відповідачу кошти в розмірі 57 000,00 грн., однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" не виконало обумовлені Договором роботи, в зв`язку з чим, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД", за доводами позивача, наявна заборгованість в розмірі 57 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 у справі № 910/5940/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.05.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5940/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/5940/20 сторони повідомлялися належним чином.

24.06.2020 та 26.06.2020 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву на позов на час розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" укладено Договір про виконання робіт № 2019_0419 (надалі за текстом - Договір), згідно пункту 1.1. якого відповідач, як виконавець зобов`язується здійснити роботи з миття фасадів в об`ємі і в строки, що передбачені цим Договором згідно Додатку №1 та Додатку №2 за адресами в м. Києві: вул. Богдана Хмельницького, 19-21, БЦ "Леонардо" ІІ черга; бул. Т. Шевченка, 33Б, БЦ "Европа Плаза"; вул. Кудрявська, 23Ф; вул. Андріївський узвіз, 7А; вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн"; вул. Предславінська, 34А; вул. Паторжинського, 14, а позивач, як замовник зобов`язується надати виконавцю територію (фронт робіт), своєчасно прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно пункту 2.1. Договору загальна вартість робіт, що включає в себе миття фасадів в два етапи, становить: 521 420,84 грн. з ПДВ.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1. Договору визначено, що вартість другого етапу робіт, які будуть проводитися з вересня по жовтень 2019 року становить 256 911,34 грн. з ПДВ.

Підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. Договору передбачено, що передоплата за другий етап робіт у вересні 2019 року здійснюється до початку виконання другого етапу в розмірі 50% від вартості другого етапу.

Згідно підпункту 2.2.4. пункту 2.2. Договору перерахування остаточної суми за другий етап робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт в розмірі 50% від вартості другого етапу.

У Додатку № 1 до Договору "Вартість послуг з миття фасадів об`єктів замовника" сторони узгодили, що вартість другого етапу (вересень-жовтень 2019 року) робіт з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн" становить 114 000,00 грн. з ПДВ.

Додатком №2 до Договору "Графік виконання робіт" сторони узгодили, що строк виконання другого етапу (вересень-жовтень 2019 року) робіт з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця (колишня Щорса), 26а, ЖК "Скайлайн" становить 12 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.7. Договору початок виконання робіт починається з наступного дня з дати надходження попередньої оплати від замовника згідно пунктів 2.2.1. та 2.2.3. Договору.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та проставлення на ньому печаток сторін. Термін дії Договору визначається періодом з 19.04.2019 по 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань виконавцем згідно цього Договору.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що позивач, згідно платіжного доручення № 3583 від 17.09.2019 здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 57 000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, який вказаний у розділі "Юридичні адреси, платіжні реквізити та підписи сторін" № 26009052666474 із вказанням у графі призначення платежу - "Оплата за послуги з миття фасаду згідно дог.№2019_0419 від 19.04.2019р, в т.ч. ПДВ 9 5000 грн."

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе згідно Договору зобов`язань, позивач надіслав директору відповідача Лук`яненку А.А. листи № 6 від 26.09.2019 9 та № 71 від 30.09.2019 з вимогами пояснити причини невиконання робіт та повернути позивачу сплачені грошові кошти у розмірі 57 000,00 грн. протягом 5 банківських днів з дати отримання вимоги.

Оскільки, за твердженням позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по другому етапу (вересень-жовтень 2019 року) робіт з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн" та не повернув позивачу сплачені ним як попередня оплата грошові кошти у розмірі 57 000,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 69 769,07 грн., з яких 57 000,00 грн. основного боргу, 12 027,00 грн. пені та 742,07 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору підряду.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд встановив, що на виконання пункту 2.2.3 Договору позивач, згідно платіжного доручення № 3583 від 17.09.2019 здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 57 000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, що становить 50 % від вартості робіт другого етапу з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн" загальна вартість яких, згідно Додатку №1 до Договору визначена у розмірі 114 000,00 грн з ПДВ.

Враховуючи положення пункту 2.7. Договору, відповідно до якого початок виконання робіт починається з наступного дня від дати надходження попередньої оплати від замовника та узгодженого сторонами у Додатку №2 до Договору графіку виконання робіт, згідно якого строк виконання другого етапу (вересень-жовтень 2019 року) робіт з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця (колишня Щорса), 26а, ЖК "Скайлайн" становить 12 календарних днів, відповідач зобов`язаний був приступити до виконання робіт з 18.09.2019 та закінчити їх виконання 29.09.2019 включно.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем робіт другого етапу з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн" з чого суд робить висновок, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

У поданому клопотанні про долучення доказів від 26.06.2020 представник відповідача вказує на те, що у зв`язку із зміною директора та адреси товариства, відповідач не отримував листи позивача № 69 від 26.09.2019 та № 71 від 30.09.2019 з вимогами пояснити причини невиконання робіт та повернути позивачу сплачені грошові кошти у розмірі 57 000,00 грн.

Також представник відповідача повідомив суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" не здійснює фінансово-господарської діяльності з червня 2019 року по теперішній час, оскільки рахунки товариства арештовані згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18.06.2019 у справі № 757/30119/19к. Оскільки платіж від позивача у суму 57 000,00 грн. надійшов на вже арештований рахунок № НОМЕР_1 , відповідач дізнався про це лише після відкриття провадження у господарській справі.

Разом з тим, згідно підпункту 5.1.4. пункту 5.1. Договору відповідач заявляв і гарантував, що укладення цього Договору або його виконання не порушує норм законодавства України чи постанов суду, рішень суду або іншого органу правосуддя, не суперечить будь-якій домовленості стороною якої є виконавець.

Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору виконавець зобов`язувався забезпечити високоякісне та безпечне очищення фасадів вікон об`єктів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не приступив до виконання робіт другого етапу з миття фасаду на об`єкті за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 26а, ЖК "Скайлайн" починаючи з 18.09.2019 та не закінчив виконання вказаних робіт до 29.09.2019 включно.

Таким чином, оскільки відповідачем було порушено взяті на себе за Договором зобов`язання щодо своєчасного та повного виконання робіт, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 027,00 грн. пені та 742,07 грн. інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки роботу не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Умовами пункту 7.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення виконавцем строків виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тоді як згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені в розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт, суд вважає його помилковим з наступних підстав.

Здійснюючи нарахування неустойки позивач виходить із суми заборгованості в розмірі 57 000,00 грн. та вказує період нарахування неустойки з 30.09.2019 по 27.04.2020.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, виходячи із заявленої позивачем розрахункової суми нарахування неустойки (57 000,00 грн.) та строку нарахування з 30.09.2019 по 30.03.2020 (183 календарні дні) сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за порушення строків виконання зобов`язання становить 10 431,00 грн.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 742,07 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених стягнення інфляційних втрат, суд дійшов восновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 742,07 грн. у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент" 57 000,00 грн. основного боргу, 10 431,00 грн. пені, 742,07 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" про стягнення 69 769,07 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайком ЛТД" (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, офіс 331, ідентифікаційний код юридичної особи: 41630514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Проперті Менеджмент"(07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 36050344) 57 000 (п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 10 431 (десять тисяч чотириста тридцять одну) грн. 00 коп. пені, 742 (сімсот сорок дві) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 2 053 (дві тисячі п`ятдесят три) грн. 92 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 17.12.2020

Суддя С. В. Стасюк