Рішення

від 09.12.2020 по справі 910/10820/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2020Справа № 910/10820/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло СЕРВІС"

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

про стягнення 109 773,26 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлутаційного відділу м. Херсона про стягнення грошових коштів у розмірі 109 773,26 грн., з яких: 81 829,33 грн. - основний борг, 23 867,42 грн. - пеня, 1 309,26 грн. - інфляційні втрати, 2 767,25 грн. - 3 % річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 2 102,00 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона 25.03.2019 року було укладено Договір № 15 з виконання робіт: поточний ремонт, гідрохімічне очищення системи опалення будівлі медпункту за ГП №12 у військовому містечку №14 с. Чорнобаївка, відповідно до умов якого позивач зобов`язався виконати, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона - прийняти та оплатити роботи. Проте Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона свої зобов`язання за договором у частині своєчасності та повноти оплати не виконав, роботи у повному обсязі не оплатив, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій і компенсаційних виплат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито провадження у справі №910/10820/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

16.09.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на позовну заяву в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 23 867,42 грн., зважаючи на відсутність у позивача збитків, завданих неналежним виконанням його контрагентом умов Договору № 15 від 25.03.2019, які б не покривалися заявленою до стягнення сумою 3 % річних та інфляційних втрат. Також Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона зазначив про необґрунтованість вимог позивача про стягнення інфляційних втрат, у зв`язку з неподанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло Сервіс" відповідного розрахунку.

24.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача, у якому позивач просить замінити відповідача, а саме Міністерство оборони України в особі Квартино-експлуатаційного відділу м. Херсона на належного - Квартино-експлуатаційний відділ м. Херсона.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло Сервіс" № 15 від 24.09.2020 про заміну відповідача. Замінено первісного відповідача - Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на належного - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона.

05.10.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення позивача № 15 від 05.10.2020 року, в яких останній наголосив на встановленні умовами Договору № 15 від 25.03.2019 десятирічного строку, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно стягнення основної суми боргу та стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Договором.

Інших заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло СЕРВІС" (далі - позивач; підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (далі - відповідач; замовник) укладено договір № 15 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника наступні види робіт: поточний ремонт, гідрохімічне очищення системи опалення будівлі медпункту за ГП №12 у військовому містечку №14 с. Чорнобаївка.

Відповідно до п. 1.2. Договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно актів виконаних робіт.

Ціна договору, згідно з п. 2.1. Договору, складає 81 829 грн. 33 коп. (вісімдесят одна тис. вісімсот двадцять дев`ять грн. 33 коп.)

Кінцева ціна договору визначається по фактично виконаних обсягах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх укладення. (п. 2.2. Договору)

Оплата по даному Договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми № КБ-2в, КБ-3. (п. 3.1. Договору)

Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 3.3. Договору).

Кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться замовником не пізніше 31.12.2019 після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків (п. 3.4. Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року, при умові повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (п. 4.2. Договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності до діючих норм і правил та оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.3. Договору).

Замовник підписує акт здачі-приймання виконаних робіт протягом трьох днів з дня його отримання, або відмовляє в підписанні та протягом трьох днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт надає або надсилає виконавцю письмову обґрунтовану відповідь про причини відмови. Якщо протягом трьох днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт замовник не надасть чи не надішле виконавцю письмову обґрунтовану відповідь про причини відмови від підписання акту, замовник вважається таким, що прийняв виконані роботи та зобов`язаний їх оплатити (п. 4.4. Договору).

Замовник зобов`язується прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи (п. 5.3.9. Договору).

В разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених Договором, винна сторона відшкодовує спричинені у зв`язку з цим збитки (п. 6.1. Договору).

При несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів. (п. 6.4. Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, ним 27.05.2019 здано, а відповідачем прийнято виконання робіт, які оформлені актом за формою № КБ-2в, КБ-3 на загальну суму 81 829,33 грн., проте відповідачем не здійснено оплату зазначеної заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На виконання умов вказаного договору підрядником здано, а замовником прийнято виконання робіт на загальну суму 81 829,33 грн., що підтверджується, зокрема, актом приймання виконаних робіт за травень та відповідною довідкою про вартість виконаних робіт за травень 2019 року.

Доказів здійснення оплати відповідачем виконаних робіт за Договором від 25.03.2019, або доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача обов`язку виконати зобов`язання за цим договором суду не надано.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 3.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за Договором на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за Договором було виконано не належним чином, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 81 829,33 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.4 Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 23 867,42 грн. за період з червня 2019 року по липень 2020 року.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем під час розрахунку пені не враховано шестимісячний термін нарахування штрафних санкцій за вимогами ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню, за розрахунком суду, в сумі 13722,61 грн., в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 2 767,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 309, 26 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1907,78 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору №1106/15-КТС від 11.06.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Оплачко В.О., копію платіжного доручення №484 від 22.07.2020 на суму 6000,00 грн., копію свідоцтва №2213/10 від 27.03.2003, а також оригінал ордеру серії КС №623076 від 23.07.2020.

Дослідивши вказані документи суд визнає обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., надану позивачу адвокатом Оплачко В.О.

При цьому суд також враховує, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права, та узгоджується з правовими позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати на правничу допомогу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та з відповідача підлягає стягненню сума витрат на правову допомогу у розмірі 5441, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло СЕРВІС" задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, сел. Чкалова, буд. 37, код ЄДРПОУ 08294952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канал-Тепло СЕРВІС" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 3/5, код ЄДРПОУ 41491814) 81 829,33 (вісімдесят одну тисячу вісімсот двадцять дев`ять) грн. 33 коп. основного боргу, 13 722,61 (тринадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 61 коп. - пені, 1 309, 26 (одна тисяча триста дев`ять) грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 2 767,25 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 25 коп. - 3% річних, 1907 (одну тисячу дев`ятсот сім) грн. 78 коп. судового збору та 5441 (п`ять тисяч чотириста сорок одну) грн. 40 коп. витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна