Рішення

від 18.12.2020 по справі 910/14588/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

18.12.2020Справа № 910/14588/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/14588/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Констракшн Компані (код 38218510; 04176, м. Київ, вул. Електриків, б.26, корп.87; адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, корп.3, оф.407)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (код 37354345; 04054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.17/52, пов.4)

про стягнення грошових коштів

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Констракшн Компані (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (далі - відповідач) про грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання документа, який підтверджує сплату судового збору у сумі 274,57 грн.

06.10.2020 позивачем подано суду заяву про виправлення недоліків.

Ухвалою від 09.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

26.10.2020 Позивачем через відділ діловодства суду подано Заяву про виконання вимог ухвали суду.

30.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Відповідачем належним чином та у повному обсязі виконано свої зобов`язання за договором поставки, проте надати підтверджуючі документи не видається можливим, оскільки з часу правовідносин минуло більше шести років та всі документи знищені.

Відповідач посилається на сплив позовної давності, у зв`язку з чим заявив про застосування строку позовної давності.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Констракшн Компані (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України (Відповідач) у 2014 році склались наступні правовідносини.

24.04.2014 ТОВ Альянс Будівельників України направлено на адресу ТОВ Інтер Констракшн Компані рахунок-фактуру №СФ-0001003 від 24.04.2014р. на оплату піску річкового на суму 99976,32 грн.

ТОВ Інтер Констракшн Компані сплачено на рахунок ТОВ Альянс Будівельників України грошові кошти в розмірі 114976,32 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Надалі, ТОВ Альянс Будівельників України відвантажено Позивачу товар, а саме, пісок річковий на загальну суму 99363,72грн. В підтвердження чого, Позивачем надано копії відповідних видаткових накладних:

- №РН-2504-17 від 25.04.2014 на суму 8 821,44грн.;

- №РН-2604-13 від 26.04.2014 на суму 7 625,60 грн.;

- №РН-2804-19 від 28.04.2014 на суму 2 646,43 грн.;

- №РН-0105-08 від 01.05.2014 на суму 8 610,71 грн.;

- №РН-0205-08 від 02.05.2014 на суму 10 330,88 грн.;

- №РН-0305-05 від 03.05.2014 на суму 10 291,68 грн.;

- №РН-0505-17 від 05.05.2014 на суму 22 053,60 грн.;

- №РН-0605-20 від 06.05.2014 на суму 27 513,10грн.;

- №РН-0705-16 від 07.05.2014 на суму 1 470,24 грн.

Спір у справі виник, за твердженням Позивача, з того, що Позивачем здійснено переплату в розмірі 15612,60 грн.

На вказану суму Відповідачем товару не поставлено, отже, за твердженням Позивача вказана сума підлягає поверненню Позивачу.

З огляду на не повернення суми переплати, ТОВ Інтер Констракшн Компані звернулось до відповідача з вимогою вих.№18-07-19/01 від 19.07.2018р., в якій вимагало у семиденний строк з моменту її отримання сплатити суму переплати в розмірі 15612,60 грн. на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, наявної перед Позивачем заборгованості у встановлений строк не погасив, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України .

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України ).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення позивачем відповідачу рахунку-фактури на оплату №СФ-0001003 від 24.04.2014р., шляхом підписання Відповідачем видаткових накладних (підписи скріплені печаткою відповідача) та враховуючи, що вказані документи містять найменування наданих послуг, їх кількість та ціну. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання ст. 712 Цивільного кодексу України та глави 54 Цивільного кодексу України .

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, Відповідачем поставлений товар Позивачу на загальну суму 99363,72грн., Позивачем сплачено Відповідачу грошові кошти в розмірі 114976,32 грн.

Таким чином, сума переплати становить 15612,60 грн.

Враховуючи наведені та встановлені судом обставини, суд погоджується з доводами Позивача, щодо наявності переплати у вказаному Позивачем розмірі, але щодо позовних вимог, суд зазначає наступне.

Позовною давністю згідно зі ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідачем згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України вчинено заяву про застосування позовної давності до вимог у даному спорі.

Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 267 ЦК України , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не наведено жодних обґрунтувань дотримання та\або причин пропуску ним строків позовної давності.

Суд вказує, що перебіг строку позовної давності розпочався 07.05.2014 - тобто у день, коли відповідачем була здійснена поставка останньої партії товару (Видаткова накладна №РН-0705-16 від 07.05.2014 на суму 1 470,24 грн.), і сплив 08.05.2017р. - це було останнім днем, коли позивач мав право заявити вимоги у межах трьохрічного строку позовної давності.

Крім того, суд зазначає, що позивач не завертався до суду в порядку ч. 5 ст. 267 ЦК України із зазначенням поважних причин пропущення позовної давності, які порушили його права та підлягають захисту.

Отже, позивачем було пропущено строк позовної давності не з поважних причин, а з власної волі - оскільки позивач на власний розсуд обирав процесуальні способи захисту своїх прав, зокрема, спочатку звернувся не з позовом, а з вимогою вих.№18-07-19/01 від 19.07.2018р. до відповідача, а з позовом вже звернувся 23.09.2020, тобто після пропущення строку позовної, який сплив 08.05.2017р.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на наведене суд за заявою відповідача застосовує позовну давність до вимог даного позову, у зв`язку з чим відмовляє у позові.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Констракшн Компані до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Будівельників України про стягнення грошових коштів відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Констракшн Компані .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.12.2020.

Суддя І.Д. Курдельчук