Рішення

від 14.12.2020 по справі 927/928/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/928/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Державного підприємства Остерський військовий лісгосп ,

вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024;

до відповідача: Приватного підприємства АГ ГРУП ,

вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення 37270,91грн

за участю представників сторін:

від позивача: Адаменко С.Л.- довіреність №391 від 07.12.2020;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 14.12.2020, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

19.10.2020, надійшов позов Державного підприємства Остерський військовий лісгосп до Приватного підприємства АГ ГРУП про стягнення 36540,11грн основного боргу за отриманий товар за договором купівлі-продажу необробленої деревини №248 від 27.07.2020 (надалі - Договір) на підставі товарно-транспортної накладної на перевезення деревини автомобільним транспортом серія ЧНВ №581928 від 13.08.2020 та 730,80грн пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України згідно з п.5.3 Договору за період з 14.08.2020 по 13.10.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов зазначеного Договору в частині своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження в справі №927/928/20, після усунення недоліків позовної заяви, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 07.12.2020; сторонам установлено строки для подачі заяв по суті заявлених вимог, зокрема, відповідачу 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, для подачі в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) відзиву на позов.

07.12.2020, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400049927039, правом на подачу відзиву на позов у межах строків установлених ухвалою суду від 09.11.2020 не скористався, проти заявленого позову не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Судом, у порядку частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 14.12.2020, з огляду на необхідність подання позивачем на огляд суду оригіналів документів (доданих до позовної заяви, в тому числі оригіналу товарно-транспортної накладної (ТТН-ліс) серії ЧНВ №581928 від 13.08.2020), про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

14.12.2020, у судове засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач повторно в судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400050136029, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

У судовому засіданні оглянуто оригінали: договору купівлі-продажу необробленої деревини №248 від 27.07.2020, додатку до Договору Графік відвантаження , Специфікації до Договору та товарно-транспортної накладної на перевезення деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЧНВ №581928 від 13.08.2020. Якісна копія оглянутої судом товарно-транспортної накладної, разом з податковою накладною та витягом з Єдиного реєстру накладних, залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 вказаної статті визначено: якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань у справі №927/928/20, призначених на 07.12.2020 та 14.12.2020, зокрема повноважний представник відповідача ознайомлювався з матеріалами даної справи, натомість процесуальним правом на участь у судових засіданнях відповідач не скористався, явку повноважного представника не забезпечив (без пояснення причин), правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав, суд вважає, що неприбуття його в судові засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2020, між Державним підприємством Остерський військовий лісгосп (надалі - ДП Остерський військовий лісгосп , Продавець) та Приватним підприємством АГ ГРУП (надалі - ПП АГ ГРУП , Покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №248 в п.1.1. якого визначено, що за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 3-го кварталу 2020 року, який відбувся 23.07.2020, проведений Чернігівською обласною товарною агропромисловою біржею, Продавець передає у власність на умовах франко-проміжний склад Продавця (надалі - товар), лоти №2, які зафіксовані в Специфікації, що додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі.

Відповідно до п.1.2., п.1.3. Договору, на підставі Регламенту біржі Продавець продає, а Покупець купує товар для власної переробки без права подальшої реалізації в необробленому, в тому числі окремому вигляді. Деталізована інформація про лоти зафіксована в Специфікації, що додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною. Аукціонне свідоцтво про результати аукціону обов`язково направляється Біржею протягом 3 (трьох) робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах Продавця і Покупця.

Згідно з п.2.1., п.2.2. Договору ціна на товар установлена в гривнях за 1 куб.м на умовах франко-проміжний склад продавця, згідно з аукціонним свідоцтвом про результати проведення додаткового аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 3-го кварталу 2020 року. Загальна сума Договору складає 197067,15грн з ПДВ, у т.ч. ПДВ 20% - 32844,53грн.

Пунктами 2.3. та 2.4. Договору сторони передбачили, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на банківський рахунок Продавця за кожну партію товару, згідно з графіком відвантаження. Сума гарантійного внеску, перерахована Аграрною біржею на рахунок Продавця зараховується ним, як частина суми коштів, що Покупець має перерахувати Продавцю шляхом передоплати за отриману продукцію.

Відповідно до п.3.1.-п.3.3. Договору, продаж товару по даному Договору здійснюється автотранспортом Покупця згідно з Графіком відвантаження, який є його невід`ємною частиною, на умовах франко-склад продавця, якщо інше не узгоджено сторонами. Графік відвантаження погоджується сторонами та встановлює щомісячний подекадний порядок відвантаження товару. Комплект супровідних документів: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, специфікація.

Згідно з п.3.5. Договору прийом-передача товару здійснюється на складі Продавця за умовами франко-склад у присутності уповноваженого представника Покупця.

Датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою продажу, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 3.8 Договору).

Відповідно до п.3.9. Договору Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар після отримання 100% передоплати за партію товару на протязі 5-ти робочих днів. Під час передачі товару Продавець надає Покупцеві товарно-транспортну накладну.

Сторони в п.7.2. Договору погодили, що даний Договір діє з 27 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року, якщо інше не узгоджено сторонами.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд встановив, що між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані §1 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та § 1, § 3 Глави 54 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Даний Договір припинив свою дію станом на 30.09.2020 в зв`язку із закінченням строку, на який його укладено, що не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, що мало місце під час дії цього Договору.

Між сторонами підписано додаток до договору №248 Графік відвантаження та Специфікацію до нього на суму 197067,15грн на поставку деревини в обсязі 150 м.куб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору, позивач, на умовах франко-склад Продавця згідно з товарно-транспортною накладною, при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЧНВ №581928 від 13.08.2020 поставив, а відповідач прийняв товар: лісоматеріали круглі - сосна у кількості 40,4510 м.куб., загальною вартістю 57139,49грн (з ПДВ).

Оригінал даної товарно-транспортної накладної оглянуто судом у судовому засіданні 14.12.2020, якісна копія якої залучена до матеріалів справи. Факт отримання товару за вказаним відвантажувальним документом відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. За частиною 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу вимог статті 205 ЦК України правочин може вчиняється усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 639 цього Кодексу договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що між сторонами склались правовідносини з поставки товару.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, неврегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу. Аналогічна за своїм правовим змістом норма наведена в статті 712 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 вказаного Кодексу визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з умов п.2.3. оплата вартості поставлявся в межах дії Договору товару, мала бути здійснена в формі 100% попередньої оплати за кожну його партію.

Судом встановлено, що сторонами не дотримано умов п.2.3. Договору щодо сплати відповідачем в рахунок замовленого товару 100% попередньої оплати.

За приписами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак суд дійшов висновку, що відповідач мав розраховуватись за товар, поставлений за товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) серія ЧНВ №581928 від 13.08.2020, складеною як в межах дії Договору, відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України, тобто мав оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідач своїх зобов`язань по оплаті повної вартості товару, прийнятого за наявними в матеріалах справи товаророзпорядчими документами, не виконав.

Матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем 20599,38грн, яка зарахована позивачем в оплату товару, поставленого за договором №248 від 27.07.2020 згідно з товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) серії ЧНВ №581928 від 13.08.2020, про що свідчить платіжне доручення №1636 від 19.08.2020. Решта коштів у сумі 43400,62грн зарахована в рахунок оплати товару, поставленого за договором №217 від 01.07.2020 згідно з товарно-транспортною накладною серії ЧНБ №444073 від 03.07.2020 (беручи до уваги призначення платежу в платіжному документі).

В іншій частині за поставлений товар вартістю 36540,11грн (57139,49грн - 20599,38грн) відповідач не розрахувався.

Позивачем у досудовому порядку направлено відповідачу претензію №454 від 31.08.2020 з проханням оплатити заборгованість в сумі 36540,11грн по договору № 248 від 27.07.2020. Дана претензія отримана відповідачем 07.09.2020 (підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1702401086224) та залишена ним без виконання.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважного представника позивача, за відсутності мотивованих заперечень відповідача, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення боргу за поставлений товар вартістю 36540,11грн, відтак в цій частині позов підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (надалі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що при порушенні покупцем строків оплати за погодженим сторонами графіком, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочення від суми несплаченої декадної партії товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

З урахуванням змісту наведених норм, суд констатує, що пеня може бути стягнута лише в тому випадку, коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, що встановлює її розмір.

Тобто, необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення в законі чи в договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру. Даний правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Керуючись умовами п.5.3. Договору, позивач, у межах даного позову також просить стягнути з відповідача 730,80грн пені за прострочення грошових зобов`язань по оплаті поставленого товару, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період з 14.08.2020 по 13.10.2020, тобто в тому числі і за період після закінчення строку дії Договору купівлі-продажу № 248 від 27.07.2020.

За висновком суду, враховуючи, що дія Договору №248 припинилася 30.09.2020, у зв`язку з закінченням строку на який його укладено (з урахуванням п.7.2. Договору), починаючи з 01.10.2020 відсутні правові підстави для нарахування пені, оскільки закінчення дії договору має своїм наслідком припинення забезпечувального зобов`язання - нарахування неустойки (в формі пені).

Таким чином, беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару, суд, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафних санкцій (пені), дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені частково в сумі 587,04грн за період з 14.08.2020 по 30.09.2020. Судом відмовлено в частині стягнення 143,76грн пені враховуючи, що в період з 01.10.2020 по 13.10.2020 забезпечення неустойкою виконання грошового зобов`язання припинилося в зв`язку з припиненням дії Договору, а тому в цей період штрафні санкції безпідставно нараховано .

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст статей 77 - 79 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідач у порушення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України договірні зобов`язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині основного боргу повністю в сумі 36540,11грн та частково щодо пені в сумі 587,04грн за період з 14.08.2020 по 30.09.2020 (в межах дії Договору).

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Беручи до уваги, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2093,80грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 202, 233, 236, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Державного підприємства Остерський військовий лісгосп (вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецького району, Чернігівської області, 17024, код ЄДРПОУ 14304732) до Приватного підприємства АГ ГРУП (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37887060) про стягнення 37270,91грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства АГ ГРУП (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37887060) на користь Державного підприємства Остерський військовий лісгосп (вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецького району, Чернігівської області, 17024, код ЄДРПОУ 14304732) 36540,11грн основного боргу, 587,04грн пені, 2093,80грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 18.12.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко