Постанова

від 08.12.2020 по справі 905/2488/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2488/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 (колегія суддів: Дучал Н. М., Сіверін В. І., Склярук О. І.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1. Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (далі - ПАТ "Аграрний фонд") звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" (далі - ТОВ "СГП "Агроінвест") про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 112 070,00 грн та 24 % процентів річних за користування коштами у сумі 40 287,30 грн.

1.2. Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2488/15 позов ПАТ "Аграрний фонд" задоволено. Стягнуто з ТОВ "СГП "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" суму попередньої оплати у сумі 112 070,00 грн, 24 % процентів річних за користування грошовими коштами у сумі 40 287,30 грн та судовий збір у сумі 2 285,36 грн.

1.3. 17.12.2015 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 видано відповідний наказ.

1.4. Стягувач, ПАТ "Аграрний фонд", звернулося до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця в якій, з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини скарги, просило:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 50787554;

- зобов`язати державного виконавця вжити у виконавчому провадженні № 50787554 усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 17.12.2015, а саме, але не виключно: здійснити запити щодо виявлення належного боржнику рухомого та нерухомого майна; здійснювати перевірку не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;

- звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням; звернутися до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

1.5. В обґрунтування скарги позивач зазначав, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Відділ), який є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перебуває виконавче провадження № 50787554 про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 154 642,66 грн. У 2016-2017 роках державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій щодо виявлення майна боржника, однак протягом 2018-2020 років державним виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій для виявлення та розшуку майна відповідача, про що свідчить Інформація про виконавче провадження № 50787554, дата отримання 27.01.2020.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2020 (суддя Матюхін В. І.) у справі №905/2488/15 скаргу ПАТ "Аграрний фонд" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 50787554. Зобов`язано державного виконавця вжити у виконавчому провадженні № 50787554 усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) заходів щодо примусового виконання наказу від 17.12.2015, а саме: здійснити запити щодо виявлення належного боржнику рухомого та нерухомого майна; здійснювати перевірку: не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. В іншій частині скарги відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що державним виконавцем не надано доказів ужиття всіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання судового рішення, а тому скарга ПАТ "Аграрний фонд" у частині щодо виявлення рахунків боржника, нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника підлягає задоволенню.

2.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 у справі № 905/2488/15 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга Відділу на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.02.2020 у справі № 905/2488/15 підписана ОСОБА_1 із зазначенням як "представник відділу Головний державний виконавець" без підтвердження належними доказами, в розумінні статей 56, 58, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, повноважень на вчинення таких дій. За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість перегляду справи за поданою апеляційною скаргою у межах доводів апеляційної скарги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 (з урахуванням уточнень до касаційної скарги), розглянути справу по суті.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020. Відділ зазначає, що суд не надав оцінку доказам самопредставництва, які 21.07.2020 були надіслані на електронну адресу, зокрема копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 43315445. Скаржник зауважує, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків - це структурний підрозділ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Повноваження Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) визначені у Положенні про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (зі змінами), яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 № 759/19497 (далі - Положення). Наказом начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.12.2019 № 148/В затверджено Положення про відділ примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та їх структурних підрозділів та посадових осіб (далі - Положення про відділ). Цим Положенням про відділ передбачено право головного, старшого та державного виконавця брати участь у справах, діяти в судах України від імені, зокрема Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). На думку скаржника, Головний виконавець Відділу ОСОБА_1 наділена повноваженнями діяти від імені Відділу, а тому суд порушив вимоги статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 залишено касаційну скаргу Відділу без руху, зобов`язано Відділ для усунення недоліків касаційної скарги подати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу з вірним зазначенням оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції, а також докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (2 102,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"

3.4. Відділ у строк, установлений ухвалою Верховного Суду від 14.09.2020, подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнену касаційну скаргу від 28.09.2020, у якій уточнив предмет касаційного оскарження - ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 та просив її скасувати, а справу № 905/2488/15 направити на новий розгляд.

Отже, крім уточнення предмету касаційного оскарження - реквізитів оскарженого судового рішення, скаржник змінив вимоги касаційної скарги, а саме замість вимог розглянути по суті справу № 905/2488/15, скаржник просив справу № 905/2488/15 направити на новий розгляд.

3.5. Відповідно до частин 1, 2 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Зважаючи на те, що уточнену касаційну скаргу від 28.09.2020 Відділ подав на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у строк, установлений судом для усунення недоліків, водночас, окрім усунення недоліків касаційної скарги, поданої до Касаційного господарського суду 03.09.2020, Відділ змінив вимоги касаційної скарги після закінчення процесуальних строків на касаційне оскарження, суд не враховує зміни по суті вимог касаційної скарги (зокрема щодо вимог про направлення справи № 905/2488/15 на новий розгляд), які зазначені у уточненій касаційній скарзі.

3.6. ПАТ "Аграрний фонд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовити, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у цій справі залишити без змін. Зазначає, що в уточненій касаційній скарзі викладено доповнення та зміни по суті вимог скарги, скаржником неналежним чином засвідчені копії документів. ПАТ "Аграрний фонд" також наголошує, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, право на звернення до суду з касаційними скаргами та право підпису касаційних скарг у ОСОБА_1 відсутнє.

3.7. ПАТ "Аграрний фонд" подало також клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України мотивоване тим, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, право на звернення до суду з касаційними скаргами та право підпису касаційних скарг у ОСОБА_1 відсутнє.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2020 для розгляду касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у справі № 905/2488/15 визначено склад колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.

Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції і здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі № 905/2488/15 у порядку письмового провадження.

Розпорядженням Верховного Суду від 08.12.2020 № 29.3-02/3353 у зв`язку з перебуванням судді Зуєва В. А. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Донецької області № 905/2488/15.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.12.2020 для розгляду касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у справі № 905/2488/15 визначено склад колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

З урахуванням надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду 02.11.2020 та у зв`язку із зміною складу колегії суддів, розгляд касаційної скарги здійснюється у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

4.2. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені у статті 258 зазначеного Кодексу, згідно з пунктом 1 частини 3 якої до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020. Зазначену апеляційну скаргу підписав представник Відділу Головний державний виконавець - ОСОБА_1.

4.4. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (43315445) свідчить, що ОСОБА_1 - підписант (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди), проте у наведеній інформації відсутні повноваження на звернення до суду з апеляційними скаргами та право підпису апеляційних скарг.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ця апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували право ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги в порядку самопредставництва або на підтвердження права на підписання апеляційної скарги як представника заявника апеляційної скарги, адвоката, що стало підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідно до пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.5. За змістом частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

З урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Отже, представництво інтересів відповідача у цій справі може здійснювати адвокат як представник або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 56 Господарського процесуального кодексу України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Аналогічні правові висновки, викладені в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.07.2020 (пункти 26-28) у справі № 9901/39/20.

4.6. Як свідчать матеріали справи, зокрема, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2, а.с. 119-128), ОСОБА_1 є особою, яка уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема, вона діє виключно в судах України без окремого доручення з правом посвідчення копій документів щодо повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Водночас у законодавстві відсутня вимога щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру переліку усіх повноважень таких осіб, які вони можуть вчиняти від імені юридичної особи.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

4.7. Ураховуючи, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особою, уповноваженою представляти Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) як юридичну особу, вчиняти дії від її імені без довіреності, є ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_1 на звернення до суду з апеляційною скаргою. Суд не звернув уваги на те, що у вказаній інформації містяться обмеження ОСОБА_1 лише щодо відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди, проте обмежень щодо подання та підписання апеляційної скарги немає.

4.8 . Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини 3 статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

4.9. Водночас суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема статті 264 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до постановлення судом незаконної ухвали і, як наслідок, до обмеження гарантованих законом прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, а справа підлягає передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з дотриманням вимог статі 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.10. Колегія суддів також зазначає, що клопотання ПАТ "Аграрний фонд" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не підлягає задоволенню з підстав, наведених у пункті 4.6 - 4.7 цієї постанови.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

5.3. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Згідно з частиною 6 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.5. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд помилково закрив провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі, тому ухвала Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 підлягає скасуванню, а справа № 905/2488/15 передається для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Ураховуючи, що в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити частково.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі № 905/2488/15 скасувати, справу передати до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я Чумак