Постанова

від 17.12.2020 по справі 560/5499/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5499/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

17 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Франовської К.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (відповідача), в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 21.08.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.10.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, в порушення вимог Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", без наявності правових підстав прийняв до виконання виконавчий документ відносно позивача, не за місцем розташування його виконавчого округу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону України Про виконавче провадження право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Вказує, що до нього надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" про примусове виконання рішення, а саме, виконавчого напису нотаріуса №13707 від 23.07.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , заборгованості в розмірі 35086,71 грн. Разом з цим, у виконавчому написі №13707 від 23.07.2020 зазначено місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Вважає, що виконавчим документом чітко встановлено, що фактичне місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Аналогічна адреса зазначена в заяві про примусове виконання рішення. Вважає, що оскільки в виконавчому документі зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання.

Звертає увагу на те, що норми Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вказують на те, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за відповідною адресою. Водночас, норми законодавства не містять застереження про здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника. При цьому, чинною редакцією Закону №1404-VIII не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Вказує, що в силу вимог Закону №1404-VIII виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, зокрема, за письмовою заявою стягувача. Так, у прохальній частині заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" про примусове виконання рішення стягувач зазначив, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 23.01.2008 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки №750 від 10.09.2020, виданої виконавчим комітетом Наркевицької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, ОСОБА_1 дійсно проживає з червня 2014 року за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем на підставі статтей 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, вчинено виконавчий напис №13707 від 23.07.2020, яким звернено стягнення з громадянки ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , яка є боржником за кредитним договором №002-22835-281113 від 28 листопада 2013 року, укладеним з публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 450/К від 11 травня 2018 року є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС". Сума заборгованості складає 34586,71 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плати з стягувача в розмірі 500,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 35086,71 грн.

ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" звернулося до відповідача з заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса. При цьому вказано, що адреса місця реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , а адреса проживання: АДРЕСА_5 . Також зазначено прохання звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипндію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 .

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №62757360 від 07.08.2020 з примусового виконання виконавчого напису №13707 від 23.07.2020, а саме, стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 35086,71 грн.

Також відповідач виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 ВП №62757360.

Позивачка, вважаючи постанову від 21.08.2020 ВП №62757360 протиправною, звернулася в суд з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 названого Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Згідно пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Приписами частини першої статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частиною першою статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

При цьому, місце виконання рішення згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною третьою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

В силу положень частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, місцем реєстрації боржника, яким є ОСОБА_1 , є: АДРЕСА_2 , а місцем проживання: АДРЕСА_3 .

При цьому, з урахуванням відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України та змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2020, виконавче провадження №62757360 відкрите на підставі виконавчого напису №13707 від 23.07.2020 саме приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем.

За приписами частини 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клименко Роман Васильович має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, де розташовано його виконавчий округ, тобто, виключно місто Київ.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач, відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, мав підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення оскарженої постанови лише у разі, якщо місцезнаходження боржника або його майна є місто Київ.

Разом з тим встановлено, що виконавче провадження було відкрито за фактичним, за твердженням стягувача, місцем проживання боржника. Так, зокрема, в поданій до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вказав, що місце фактичного проживання боржника знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вказаної обставини товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" при зверненні з заявою не подало.

Також, у наданих на вимогу суду матеріалах виконавчого провадження №62757360 будь-які відомості щодо підтвердження фактичного проживання ОСОБА_1 в м. Києві відсутні.

Натомість, будь-які інші дані, які б підтверджували, що місце виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем №13707 від 23.07.2020, знаходиться саме в межах міста Києва, у якому розташований виконавчий округ приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, матеріали справи також не містять.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За приписами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Також слід зазначити, що підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

При цьому, частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Колегія суддів зазначає, що при відкритті виконавчого провадження відповідач не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника та не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, у зв`язку з чим порушив приписи ст. 24 Закону України Про виконавче провадження щодо місця виконання рішення.

Згідно положень Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2020 ВП №62757360 у приватного виконавця не було підстав для прийняття до виконання виконавчого напису №13707 від 23.07.2020.

Водночас слід зазначити, що сам факт наявності не оскарженої та не скасованої постанови про відкриття виконавчого провадження не свідчить про правомірність її винесення та не свідчить про правомірність вчинених дій та прийнятих рішень під час вчинення виконавчих дій.

Наведене свідчить, що відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, який встановив, що ОСОБА_1 отримує дохід від КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств", в порушення вимог Закону №1404-VIII, без наявності правових підстав прийняв до виконання виконавчий документ відносно позивача, не за місцем розташування його виконавчого округу.

Отже, відповідач протиправно виніс оскаржувану постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 ВП №62757360 в межах виконавчого провадження, відкритого за відсутності підстав для його відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Біла Л.М. Франовська К.С.