Постанова

від 17.12.2020 по справі 808/2569/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2569/18

адміністративне провадження № К/9901/20756/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 (суддя - Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Суховаров А.В., Дурасова Ю.В.) у справі №808/2569/18,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0005421406, №0005441466, №0005431406 та №0005411406.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення Товариству з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 донарахувань з податку на додану вартість та податку на прибуток огляду на те, що фінансово-господарські взаємовідносини по придбанню позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариства з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ монтажних робіт, робіт з технічного переоснащення, робіт по перевірці та налагоджуванню реле, реконструкції коксових батарей та надання консультаційно-технічних послуг та послуг з інжинірингу здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити їх реальність, чим спростовується висновок контролюючого органу щодо порушення підприємством положень податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, що оскільки факт проведення спірних операцій підтверджено документально, з відповідним належним їх відображенням у бухгалтерському та податковому обліках останнього, підстави для висновку щодо фіктивності контрагентів, удаваності правочинів та документування операцій за відсутності факту їх реального здійснення - відсутні. Вважає, що при перевірці позивача контролюючий орган керувався лише суб`єктивними припущеннями, що, на переконання позивача, не може бути підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, позовні вимоги задоволено.

4. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний адміністративний суд, мотивовано протиправністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що наданими Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 первинними документами підтверджено рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання останнім реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами. Суди спростували доводи суб`єкта владних повноважень щодо безпідставності формування позивачем показників податкового обліку та дійшли висновку щодо необґрунтованості проведених донарахувань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального прав та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №808/2569/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

6. У відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді з 12.03.2018 по 16.03.2018 на підставі наказу від 12.03.2018 №771, направлення від 12.03.2018 №533 та відповідно до підпункту 20.1.4 пунктом 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України посадовими особами Головним управлінням ДФС у Запорізької області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2016 та 2017 роки та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ (код за ЄДРПОУ 40462777) за листопад 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код за ЄДРПОУ 40331223) за грудень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39280679) за січень 2017 року та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ (код ЄДРПОУ 41029089) за лютий 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення позивачем від`ємного значення фінансового результату до оподаткування на суму 641751,00грн, у тому числі за 2016 рік на суму 641751,00грн, та занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету на суму 219556,00грн, у тому числі за 2017 на суму 219556,00грн; підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 491787,00грн, у тому числі: за листопад 2016 у сумі 95834,00грн, за грудень 2016 року у сумі 65058,00грн, за січень 2017 у сумі 146999,00грн; за лютий 2017 року у сумі 183896,00грн та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму 7458,00грн, у тому числі за грудень 2016 у сумі 7458,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27.03.2018 №190/08-01-11-06/33134618 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.04.2018 №0005411406, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7458,00грн; №0005431406, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 641751,00грн; №0005441406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 274445,00грн, з яких 219556,00грн за податковим зобов`язанням та 54889,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0005421406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 614733,75, з яких 491787,00грн за податковим зобов`язанням та 122946,75грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариством з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ по придбанню субпідрядних робіт та послуг, з огляду на непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, за результатом проведеного аналізу, з посиланням на податкову інформацію щодо вказаних суб`єктів господарювання та дослідженням первинної документацій, яка була надана позивачем до перевірки, встановив відсутність фактичного виконання контрагентами позивача монтажних робіт, робіт з технічного переоснащення, робіт по перевірці та налагоджуванню реле, реконструкції коксових батарей та надання консультаційно-технічних послуг та послуг з інжинірингу з огляду на недостатність у вказаних суб`єктів матеріальних та трудових ресурсів для виконання зазначеного обсягу робіт та надання послуг; ненадання доказів, як того вимагали умови укладених договорів, погодження з замовниками послуг залучення Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 до їх виконання субпідрядних організацій, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариства з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ , а саме для проведення передбачених договорами робіт з реконструкції; ненадання дозволів (у тому числі перепусток) для відвідування територій та об`єктів виробничих потужностей для виконання вищезазначених робіт працівників субпідрядної організації та відсутність у журналах інструктажів з техніки безпеки відомостей про співробітників субпідрядних організацій. Також відповідач наголосив щодо наявності відкритих кримінальних проваджень в яких фігурують контрагенти позивача, як такі, що створені без мети ведення легальної господарської діяльності, що, як вказує контролюючий орган, свідчить про відсутність реального проведення господарських операцій з позивачем, та як наслідок, безпідставність формування показників податкового обліку за такими операціями.

На переконання контролюючого органу, у розглядуваному випадку відбулося документування операцій за відсутності фактично їх здійснення, оскільки, як стверджує відповідач, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.

При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, за який проводилася перевірка позивач (Замовник) на підставі договору №090903 від 09.09.2016 мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Елізіум (Підрядник) по придбанню підрядних робіт. Відповідно до пункту 1 вищевказаного договору, Замовник доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ .

Судами також встановлено, що у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 було надано копії первинних документів, зокрема договору підряду; локального кошторису на будівельні роботи на технічне переоснащення цех РОВ, ПО технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ ; підсумкової відомості до локального кошторису на будівельних робіт; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису на будівельних робіт; договірної ціни на будівництво; локального кошторису на будівельні роботи на пусконалагоджувальні роботи РОВ, ПО технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ ; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису на будівельних робіт; розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису на пусконалагоджувальні роботи; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року; підсумкової відомості ресурсів; розрахунку загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №3 на Технічне переоснащення; розрахунку загальновиробничих витрат до акту КЮБ-2в №2 на Технічне переоснащення; розрахунку загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №1/1 на Технічне переоснащення; розрахунку загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №4 на Технічне переоснащення; актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року; розрахунку загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1 на Технічне переоснащення; платіжного доручення; податкових накладних; ліцензії; картки рахунку 631.

Також, у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (Замовник) на підставі договорів від 11.11.2016 №0111 щодо виконання робіт (перевірка і налагодження реле РЗА в кількості 36шт. в ЗРП-6 кВ ГПП110/6 ПРАТ Азовкабель ), від 22.12.2016 №0212 щодо надання консультаційно-технічних послуг та послуг з інжинірингу питань електропостачання; від 09.12.2016 та №0912 та №091201 щодо виконання робіт (реконструкції коксових батарей №5, 6 на території виробничих площ ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг ) мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (Підрядник). Відповідно до умов названих догорів, Замовник доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи та послуги обумовлені зазначеними договорами.

Судами також встановлено, що у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 було надано копії первинних документів, зокрема договорів та додатків до названих договорів; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних; платіжних доручень; картки рахунку 631.

Як встановлено судами, у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (Замовник) на підставі договору №091204 від 09.12.2016 мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС (Підрядник) по придбанню монтажних робіт, на території виробничих площ ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг в рамках проекту комплекс реконструкції Коксових батарей №5,6 .

У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 було надано копії первинних документів, зокрема договору підряду; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкової накладної; платіжних доручень; ліцензій №639822 та 526003, картки рахунку 631.

Також, у періоді, за який проводилася перевірка, позивач (Замовник) на підставі договору №100117 від 10.01.2017 мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ (Підрядник) по придбанню монтажних робіт, на території виробничих площ ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг в рамках проекту комплекс реконструкції Коксових батарей №5,6 . Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 названого договору, Замовник доручає та зобов`язується прийняти та оплатити, а Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи обумовлені зазначеними договорами.

Судами також встановлено, що у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 було надано копії первинних документів, зокрема договору підряду; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкової накладної; платіжних доручень; картки рахунку 631.

Також в судовому засіданні судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено:

- договір підряду №2013_459 від 21.10.2013 укладений між Приватним акціонерним товариством Ер Лікід Єнакієве (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за свій ризик та своїми засобами за завданням Замовника виконати технічній аудит 4-х підстанцій, що знаходяться на території ПАТ ММК ім. Ілліча та ПАТ Азовсталь у м. Маріуполь з ціллю оцінки можливостей їх подальшої експлуатації при постачанні промислових газів, скласти техніко-економічні розрахунки по кожному з підприємств та передати їх замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти виконані Виконавцем схеми та розрахунки та оплатити їх. та документи складені на його виконання, а саме: додаток №1 до договору; етапи виконання робіт; звідний кошторис; додаткову угоду до договору; додаток №4 - погодинні ставки виконання; акт здачі-прийняття робіт; платіжне доручення; податкову накладну; картку рахунок №361.

- договір підряду №3/2016 від 02.08.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КОНЦЕРН КСІМЕКС (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (Підрядник) та документи складені на його виконання, а саме: договірну ціну на будівництво Технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ що здійснюється в 2016 році; локальний кошторис на будівельні роботи на пусконалагоджувальні роботи РОВ, ПО технічне переоснащення ПАТ АДМ Іллічівськ ; додаткову угоду №1 до договору; довідку про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2016 року; акти приймання виконання будівельних робіть за листопада 2016 року; підсумкову відомість ресурсів; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року; платіжні доручення; податкові накладні; картку рахунок 361;

- договір підряду №91 від 04.112016 укладений між Публічним акціонерним товариством Азовкабель (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (підрядник), за умовами якого Підрядник приймає на себе обов`язки виконати роботи по перевірці та налагодженні реле РЗА у кількості 36 шт. в ЗРУ 6кВ ГПП 110/6 ПрАТ Азовкабель та документи складені на його виконання, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг); платіжні доручення; податкові накладні; картку рахунок 361;

- договір підряду №12/11-2016 від 09.12.2016 укладений між Північнодонецьке дочірнє підприємство Промавтоматика №436 Закритого акціонерного товариства Променергоавтоматика (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується здійснити на території виробничих площ ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг в рамках проекту комплекс реконструкції Коксових батарей №5,6 та документи складені на його виконання, а саме: додаткову угоду до договору; додатки до договору; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); платіжні доручення; податкові накладні; накази на відрядження працівників позивача; посвідчення про відрядження; картку рахунок №361.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Запорізькій області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, відповідач посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариством з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ з огляду на відсутність реальності у проведених господарських операцій, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних правових наслідків. Також відповідач вказує, що позивачем до перевірки не було надано належного документального підтвердження фактичного проведення господарських операцій між сторонами. Відповідач зазначає, що судами безпідставно не враховано посилання контролюючого органу на наявність відкритих кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача за фактом фіктивного підприємництва. Контролюючий орган вважає, що у розглядуваному випадку відбувалося документування операцій із роботами та послугами за відсутності фактично їх здійснення. А тому, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на думку суб`єкта владних повноважень, є правомірним, підстави для його скасування - відсутні.

9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентом є необґрунтованими. Позивач вказує, що касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Позивач просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.2. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

10.3. Пункт 44.1статті 44

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

10.5. Пункт 198.1 статті 198

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

10.6. Пункт 198.2 статті 198.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

10.7. Пункт 198.3 статті 198

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.8. Пункт 198.6 статті 198

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.9. Пункт 201.10 статті 201

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

16. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

17. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

18. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

20. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

21. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

22. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

23. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

24. Підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

25. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

26. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентами-постачальниками, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

27. Проте, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалено без повного та всебічного з`ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, складення яких передбачено умовами договорів та які мають бути належним чином оформлені, стосуватись саме господарських операцій за якими було сформовано дані податкового обліку, та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій.

Суд касаційної інстанції вважає, що оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базується на доводі про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, встановлення обставин щодо фактичного здійснення цих операцій є предметом доказування у розглядуваній справі. Також, визначальним для вирішення даної справи, є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, натомість судами попередніх інстанцій такі обставини належним чином досліджено не було, що свідчить про передчасність висновку про наявність підстав для задоволення позову.

28. При оцінці податкових наслідків господарських операцій з реалізації позивачу вищевказаними контрагентами товарів, робіт та послуг, суди послалися на подані підприємством первинні документи, які складено за наслідками розглядуваних договірних відносин.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. В той же час, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних монтажних робіт, робіт з технічного переоснащення, робіт по перевірці та налагоджуванню реле, реконструкції коксових батарей, консультаційно-технічних послуг та послуг з інжинірингу, позивач повинен був надати, зокрема документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів робіт та послуг.

У свою чергу, на підтвердження правомірності формування позивачем даних податкового обліку в періоді, якому проводилася перевірка, суди першої та апеляційної інстанцій послалися на подані платником копії документів складені за наслідками розглядуваних операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариством з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ по наданню позивачу підрядних послуг та виконання робіт. При цьому у наданих документах не розкрито зміст наданих субпідрядних послуг, позаяк такі не містять деталізованої інформації про фактично надані роботи та послуги, їх обсяг та результати, що, у свою чергу, ставить під сумнів їх подальше використання у діяльності позивача.

29. Також, Верховний Суд звертає увагу, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій.

В свою чергу, судами попередніх інстанцій не досліджено доказів та не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій з реалізації позивачу його контрагентами-постачальниками монтажних робіт, робіт з технічного переоснащення, робіт по перевірці та налагоджуванню реле, реконструкції коксових батарей та надання консультаційно-технічних послуг та послуг з інжинірингу, а саме: не досліджено відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; не з`ясовано всі умови договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з контрагентами окремо; не перевірено фактичне виконання договірних зобов`язань, їх обсяг, зміст, вид та порядок та час виконання; не перевірено наявність у позивача дозвільної документації генеральних замовників на укладання договорів субпідряду з іншими суб`єктами господарювання; не з`ясовано питання чи мав позивач право на залучення до виконання робіт та послуг субпідрядних організацій; не встановлено на підставі яких документів позивач та його контрагенти мали доступ до об`єктів на яких проводилися роботи та надавалися послуги; не досліджено коло осіб, що працювали на підприємствах субпідрядників; не з`ясовано підстав визначення вартості реалізованих позивачу робіт та послуг; не досліджено коло осіб, що працювали на підприємствах субпідрядників; не з`ясовано підстав визначення вартості реалізованих позивачу робіт та послуг; не досліджено питання відповідності видів економічно діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариства з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ характеру проведених взаємовідносин з позивачем; не досліджено питання цільового використання придбаних робіт та послуг в межах господарської діяльності позивача та їх придання з метою отримання прибутку; не перевірено зв`язок приданих позивачем у контрагентів робіт та послуг з господарською діяльністю позивача; не досліджено трудові ресурси, технічні та технологічні можливості контрагентів; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

З наведеного вбачається, що у справі також залишилися недослідженими докази та невстановленими обставини про те, чи контрагенти позивача були спроможними виконати умови договірних зобов`язань; чи могли реалізувати обсяг спірних робіт та послуг в задокументованих обсягах та обумовлені сторонами строки; як мало оформлятися виконання договорів; чи мали контрагенти позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності; чи була у позивача необхідність замовляти роботи та послуги у третіх осіб.

30. З огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо відсутності реальності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами на безпідставне формування даних податкового обліку з метою заниження податкових зобов`язань, суди повинні були з`ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати спірні роботи та послуги саме у Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЕЛІЗІУМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , Товариства з обмеженою відповідальністю НБФ ГРАНІТ ПЛЮС та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УСПІХ з урахуванням того, що вказані обставини входять до предмета доказування у даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними правочинами.

31. Також, з метою дослідження фактичного виконання договірних відносин позивача з контрагентами, судам необхідно дослідити первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з`ясовувати порядок укладання договорів, вартість придбаних робіт та послуг, мету їх придбання, а також надати належну оцінку всій первинній документації, зокрема договорам, актам, податковим накладним, тощо.

32. Судами попередніх інстанцій також не досліджено доказів та не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Техсоюз-2004 з контрагентами з огляду на доводи контролюючого органу, що зазначені підприємства створені без наміру здійснювати легальну господарську діяльність, а видані позивачу первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку, виписані від імені осіб, які приймали участь у створенні вищевказаних суб`єктів господарювання (контрагентів позивача) за грошову винагороду, а тому не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт та послуг.

На обґрунтування того, що документи, надані позивачем на підтвердження правомірності формування ним даних податкового обліку за оспорюваними операціями, не є достатніми та достовірними, відповідач посилався, зокрема на матеріали кримінальних проваджень відкритих за факом фіктивного підприємництва ряду суб`єктів господарювання, серед яких і контрагенти позивача.

Втім, у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, судами не перевірено належним чином доводи відповідача щодо наявності відритих кримінальних проваджень порушених відносно контрагентів позивача за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків службовими особами господарюючих суб`єктів; не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, не допитано посадових осіб контрагентів позивача, як свідків, з метою з`ясування достовірності пояснень, наданих у рамках досудових розслідувань, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Також судами не з`ясовано стан відповідних кримінальних справ, на які в акті перевірки посилався контролюючий орган, не перевірено наявність/відсутність вироків відносно господарюючих суб`єктів, з якими позивач, у періоді в якому проводилася перевірка мав господарські взаємовідносини, зокрема заключав договори, підписував первинну документацію, проводив оплату за виконані роботи та послуги, адже наявність судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, зокрема вироку, ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем й контрагентами, та, як наслідок, потребує ретельного та всебічного дослідження обставин, які підтверджують або спростовують факт самого здійснення спірних операцій між сторонами.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов`язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в первинних документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру, були спрямовані на протиправне отримання податкових вигод з метою ухилення від оподаткування.

33. З урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами, судам необхідно не лише констатувати наявність первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, а дослідити письмові докази з наданням їм обґрунтованої оцінки; перевірити дані щодо наявності відритих кримінальних проваджень порушених відносно контрагентів позивача за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків службовими особами господарюючих суб`єктів; з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; перевірити факт реального руху активу; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

34. Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки або підтверджених іншими доказами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

36. Відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

37. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

38. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

39. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

40. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

41. Згідно з статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не досліджено доказів та з`ясовано обставини справи, що мають істотне значення для правильного її вирішення.

43. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

44. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

45. Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов`язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №808/2569/18 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова