Ухвала

від 18.12.2020 по справі 755/18003/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18003/20

Провадження №: 1-кс/755/5854/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000150 від 16.10.2020 року про проведення обшуку,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 звернувся до суду з вказаним клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000150 від 16.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.200 КК України.

Клопотанням обґрунтоване тим, що громадянами України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та іншими невстановленими особами запроваджено шахрайський механізм діяльності на території м. Києва розгалуженої мережі «колл-центрів», діяльність яких направлена на привласнення коштів громадян України шляхом електронних маніпуляцій та введення їх в оману, а також шляхом продажу фіктивних бінарних опціонів та створення шахрайських пірамід.

Також указано, що у період з липня 2019 року до даного часу, громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , разом з невстановленими особами, використовуючи спеціалізоване обладнання для створення т.зв. «ботоферм», тобто програмних засобів (у т.ч. аккаунтів) та телекомунікаційних пристроїв, об`єднаних у єдину систему, що працює за конкретно визначеним алгоритмом та імітує діяльність групи людей у мережах електронних комунікацій, що в свою чергу надає змогу поширювати потрібний зловмисникам контент від великої кількості джерел мережі Інтернет, які працюють під управлінням вказаних осіб через створені ними «колл-центри» з метою отримання конфіденційної інформації громадян, за допомогою якої отримується незаконний доступ до їх банківських рахунків, електронних гаманців, систем розрахунків у криптовалюті та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем фінансових установ з метою подальшого викрадення грошових коштів.

За повідомленням оперативного підрозділу Департаменту контррозвідувального захисту інтересів у сфері інформаційної безпеки СБ України від 25.11.2020 №30/1/6-9071, для функціонування механізму привласнення коштів організаторами вказаної схеми використовується спеціалізоване програмне забезпечення з можливостями т.зв. «ботів», що дозволяє здійснювати підміну телефонних номерів зловмисників на офіційні номери державних банківських установ, обладнання та шкідливе програмне забезпечення для злому Інтернет-мереж, що використовується для анонімізації протиправної діяльності.

Разом з тим, у ході вивчення діяльності ОСОБА_5 та його спільників встановлено, що ними орендуються офісні приміщення на території міста Києва, у яких облаштовані робочі місця з відповідною електронно-обчислювальною технікою, організовано проведення підбору працівників через оголошення в мережі Інтернет, шляхом спонукання їх до роботи операторами, забезпечивши останніх необхідним інвентарем та незаконно отриманими базами клієнтів українських та іноземних фінансових установ, які телефонують клієнтам фінансових установ, представляються співробітниками служби охорони банків та за встановленим алгоритмом, зловживаючи довірою, отримують дані банківських карток, після чого, з використанням електронно-обчислювальної техніки переводять кошти на підконтрольні організаторам розрахункові рахунки, тобто створено всі умови для заволодіння чужим майном шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки

Таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.200 КК України.

Відповідно до відомостей оперативного підрозділу Департаменту контррозвідувального захисту інтересів у сфері інформаційної безпеки СБ України від 25.11.2020 №30/1/6-9071, ОСОБА_5 та його спільники здійснюють вказану протиправну діяльність у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та 23. Орендарем приміщень є ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красногвардійським РВ УМВСУ в Дніпропетровській області 21.04.1999), як фізична особа, на підставі договору суборенди, укладеного ним з ТОВ «Перша Будівельна Агенція № 6» (м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення 28, кімната 7, код ЄДРПОУ 42174349). Право власності на вказане нежитлове приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно не зареєстровано.

Крім того, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь, засобів, предметів та документів вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути доказом під час досудового розслідування та для проведення експертиз, на даний час виникла необхідність у проведенні обшуку за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення №№ 17 та 23.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, якими він обґрунтував клопотання та дослідивши надані копії документів, приходить до наступного.

Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У свою чергу, ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Водночас відповідно до ч.1 ст.234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Залежно від об`єкта обшук поділяється на три види: 1) обшук приміщень: а) житла чи іншого володіння особи; б) службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій; 2) обшук місцевості /саду, городу, подвір`я, ділянок лісу, поля тощо/; 3) обшук особи /ч. 3 ст. 208 КПК/.

Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. До них, зокрема, можна віднести достатні відомості про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно (речі й цінності), здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, трупи чи тварини. Такі дані можуть бути одержані кримінальним процесуальним шляхом і міститися в матеріалах кримінального провадження /у показаннях та інших повідомленнях громадян і посадових осіб, заявах, поясненнях, рапортах/, у протоколах слідчих (розшукових), негласних слідчих /розшукових/ дій та ін.

Ці дані також можуть бути отримані оперативно-розшуковим шляхом.

У свою чергу, поняття житла, іншого володіння особи визначене у ч.2 ст.233 КПК, де вказано, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Окремо необхідно наголосити, що постанова Пленуму ВСУ від 28 березня 2008 року № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» звертає увагу судів на те, що згідно з практикою ЄСПЛ вжите у п.1 ст.8 Конвенції поняття «житло» охоплює не лише житло приватної особи.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Бакланов проти Росії» /рішення від 9 червня 2005 р./, так і в справі «Фрізен проти Росії» /рішення від 24 березня 2005 р./, ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Окрім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, а тому клопотання прокурора про обшук, в рамках наявного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурором у судовому засіданні доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться у клопотанні, а також про неможливість отримати речі і документи, зазначені у клопотанні, без проведення обшуку.

Згідно з ч.5 ст.236 КПК України, обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Керуючись ст.ст. 110, 234-236 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101040000150 від 16.10.2020 року про проведення обшуку - задовольнити.

Надати дозвіл слідчому Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , або прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42020101040000150 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , орендарем яких є ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красногвардійським РВ УМВСУ в Дніпропетровській області 21.04.1999), як фізична особа, на підставі договору суборенди, укладеного ним з ТОВ «Перша Будівельна Агенція № 6» (м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення 28, кімната 7, код ЄДРПОУ 42174349), з метою відшукання та вилучення банківських карток, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації (оптичних дисків, флеш накопичувачів), мобільних телефонів та сім-карток, на яких зберігається інформація із відомостями щодо вчинення кримінального правопорушення; записних книжок або чорнових (робочих) записів з відомостями, що свідчать про вчинення розслідуваного злочину, були знаряддям вчинення злочину або зберегли на собі його сліди, документів, як в паперовому, так і в електронному вигляді, які містять інформацію щодо вчинення злочину.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має бути виконана з дотриманням порядку регламентованого ст.236 КПК України.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку виконання даного судового рішення, не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя особи, в порядку виконання даного судового рішення, зобов`язаний запобігати розголошенню такої інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя