Ухвала

від 15.12.2020 по справі 202/6866/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1623/20 Справа № 202/6866/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника

ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040630001182, відносно

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпродзержинськ,

який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.7,12 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від

24 листопада 2020 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 22 січня 2021 року включно.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, зберігаються, що у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 скасувати, застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що ОСОБА_8 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому, з урахуванням відсутності такого ризику до ОСОБА_8 міг би бути обраний альтернативний запобіжний захід, а саме, надана можливість внесення застави. Зазначає, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, роботи, одружений та має малолітнього сина, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, закордонного паспорта не має. Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 тримається під вартою у нелюдських умовах, а саме відсутні елементарні, гарантовані державою права, а саме: відсутність свіжого повітря, відсутність гігієнічних умов, недостатнє природне освітлення, відсутність фізичних вправ на свіжому повітрі, відсутність постільної білизни, недостатня кількість продуктів харчування, низька якість продуктів харчування, переповненість камери, відсутність туалетних засобів, санітарні умови не відповідають умовам гігієни та не дозволяють усамітнення.

Заслухавши доповідьсудді,пояснення захисниката підозрюваного,які просилизадовольнити вимогиапеляційної скарги,прокурора,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скаргита просивзалишити ухвалуслідчого суддібез змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положеньст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як слідує з матеріалів провадження, 01 жовтня 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.7,12 ч.2 ст.115 КК України, що виразилося у незакінченому замаху на вбивство за попередньою змовою групою осіб з хуліганських мотивів.

Відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01 жовтня 2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 листопада 2020 року.

Згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, а саме до 01 лютого 2021 року.

Відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року продовжено відносно підозрюваного

ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2021 року.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Апеляційним судомвстановлено,що зазначенівимоги законуслідчим суддеюдотримані,з`ясовано,що наведеніу клопотаннідані свідчатьпро наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.15,п.п.7,12ч.2ст.115КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на докази, що містяться в матеріалах провадження.

Оскільки у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного

ОСОБА_8 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,про щозазначено уклопотанні слідчого, а заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного до 22 січня 2021 року.

Апеляційний суд погоджується із зазначеними в клопотанні слідчого обставинами, які вказують на продовження існування ризиків того, що ОСОБА_8 , будучи підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я людини, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, п.п.7,12 ч.2 ст.115 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, злочин вчинено групою осіб в період іспитового строку, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності винуватості, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Також, підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни показів на його користь.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: одержати результати аналізу технічної інформації, отриманої від операторів мобільного зв`язку; отримати висновок призначеної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_8 з метою встановлення його психічного стану на час скоєння злочину; провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення причетності до вчинення кримінального правопорушення інших осіб та з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також,апеляційним судомвраховується характеркримінального правопорушення,який маєвисокий ступіньсуспільної небезпеки,зумовленої наслідкамине лишедля конкретноїособи,а йдля суспільствав цілому, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, надані матеріали не містять.

Щодо посилання захисника на те, що до ОСОБА_8 міг би бути обраний альтернативний запобіжний захід та надана можливість внесення застави, слід зазначити, що ОСОБА_8 підозрюється у кримінальному правопорушенні, вчиненому із застосуванням насильства, а отже, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, роботи, одружений та має малолітнього сина, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, закордонного паспорта не має, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо твердження захисника про те, що порушено право підозрюваного у зв`язку з неналежними умовами утримання ОСОБА_8 в умовах СІЗО, слід зазначити, що вони не знайшли свого підтвердження. Будь-яких документів, що ОСОБА_8 за станом здоров`я або інших причин не може знаходиться в установі в умовах тримання під вартою, стороною захисту не надано.

Зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підстав для застосування судом до ОСОБА_8 більш м?якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 здійснено в межах строків досудового розслідування і не перевищує розумних меж.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від

24 листопада 2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4