45/330
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 45/330
28.08.07
За позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
до Головного управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
про стягнення 604783,37 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Від позивача: Демченко Т.С., дов.від 30.082006 року № Д-1106/2006
Від відповідача: Сокиринська Л.А., дов.від 28.12.2006 року № 3/7-8
Суть спору: стягнення 604783,37 грн. збитків, з яких 500000,00 грн. авансового платежу, 104783,37 грн. –витрат які зробив позивач у зв'язку з виконанням договору комісії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання договору комісії перерахував відповідачеві авансовий платіж у розмірі 500000,00 грн., та здійснив витрати в сумі 104783,27 грн. для припродажної підготовки об'єктів, продаж яких позивачем був предметом договору комісії, проте відповідач відмовився від виконання договору комісії, а тому позивачеві завдано збитків у розмірі 604783,37 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що проти наявності заборгованості в сумі 500000,00 грн. перед позивачем відповідач не заперечує, проте вказав що вказана сума за пропозицією позивача може бути врахована в якості оплати за іншими договорами, укладеними між позивачем та відповідачем. Проти вимоги позивача про стягнення 104783,27 грн. витрат на при продажну підготовку об'єктів відповідач заперечив та вказав, що вказані суми за умовами договору комісії відшкодовується шляхом утримання грошових коштів з отриманих від покупців сум.
Ухвалою від 16.07.2007 порушено провадження у справі № 45/330 та призначено її до розгляду на 13.08.2007.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.08.2007, про що сторони повідомлені під розписку.
Представник позивача у судове засідання з'явився, проте всіх витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 28.08.2007, за згодою позивача, відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
04.12.2003 між позивачем та відповідачем укладено договір про порядок реалізації військового майна (договір комісії) № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03.
07.07.2004 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2/3121/1-61-Д до Договору про порядок реалізації військового майна від 04.12.2003 № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03.
Отже, між сторонами існують договірні відносини, оформлені договором про порядок реалізації військового майна (договір комісії) № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 та додатковою угодою № 2/3121/1-61-Д до нього (далі разом –Договір комісії).
Відповідно до п. 1.1. договору № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 комітент (відповідач) доручає, а комісіонер (позивач) бере на себе зобов'язання за комісійну винагороду вчинити в інтересах комітента і за рахунок останнього від свого імені угоди з третіми особами реалізації нерухомого військового майна.
Згідно п. 3.1.1. договору № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 комісіонер (позивач) зобов'язувався самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупців на майно комітента (відповідача), виконати всю переддоговірну роботу та укласти з покупцями угоди.
Комітент (відповідач) зобов'язаний відшкодувати комісіонеру (позивачеві) витрачені ним документально підтверджені та погоджені з комітентом (відповідачем) по виконанню доручення суми (п. 8.1. договору № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03).
Згідно п. 1. додаткової угоди № 2/3121/1-61-Д комісіонер (позивач) забезпечує укладання договору реалізації нерухомого майна Комітента (відповідача) на умовах отримання авансу в розмірі 1000000,00 грн. в термін до 08.07.2004 року, у тому числі: 500000,00 грн. за нерухоме майно в м. Сімферополі по вул. Кубанській, 22 (військове містечко № 261) та 500000,00 грн. за нерухоме майно в м. Дрогобичі по вул.. Трускавецька, 79 (військове містечко № 40).
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2/3121/1-61-Д у випадку не укладення договору на реалізацію вищезазначеного майна з покупцем або укладення договору на гірших умовах, комісіонер (позивач) повинний виконати умови п.1 додаткової угоди № 2/3121/1-61-Д щодо проведення авансування за власний рахунок, з подальшою компенсацією суми авансу із коштів, що надходитимуть від покупців за реалізацію майна.
Згідно платіжного доручення від 08.07.2004 № 1647 позивач в порядку авансування за власний рахунок перерахував відповідачеві 500000,00 грн. згідно договору № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 та додаткової угоди до нього № 2/3121/1-61-Д.
Відповідач надіслав позивачеві лист від 18.02.2005 № 3/23-513, в якому повідомив позивача про відмову від договору комісії № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 у частині реалізації майна, що залишилось нереалізованим.
Позивач листом від 27.02.2006 № USE-26/1979 пред'явив відповідачеві вимогу про повернення коштів перерахованим позивачем відповідачеві в рахунок грошових надходжень від покупців.
Відповідно до пп. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовується в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки обов'язки по виконанню договору комісії продовжували існувати після набуття чинності Цивільним кодексом України, то до вказаних договірних відносин суд застосовує норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 4, 151 Цивільного кодексу Української РСР договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 13, 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.
Оскільки договірні відносини комісії між позивачем та відповідачем (договір комісії № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 та додаткова угода до нього № 2/3121/1-61-Д) не визначають строку закінчення вказаних відносин, та враховуючи що відмова відповідача від договору комісії висловлена в листі від 18.02.2005 № 3/23-513, то договір комісії вважається розірваним з 21.03.2005.
Враховуючи те, що позивач пред'явив відповідачеві вимогу про повернення коштів 27.02.2006, то відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний був повернути позивачеві кошти в сумі 500000,00 грн. до 06.03.2006 включно.
Доказів повернення відповідачем отриманих від позивача коштів останньому суду не надано.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем щодо коштів отриманих відповідачем на виконання договору № 3/21/1-35Д/USE-26.3-358-D/К-03 та додаткової угоди до нього № 2/3121/1-61-Д становить 500000,00 грн., і відповідач зобов'язаний повернути вказану суму коштів позивачеві.
Відповідач у встановлений строк (до 06.03.2006 включно) свого обов'язку по поверненню відповідачеві 500000,00 грн. авансових платежів, отриманих відповідачем за платіжним дорученням від 08.07.2004 № 1647, не виконав.
Доводи відповідача про те, що вказані кошти (50000,00 грн.) будуть враховані відповідачем як оплата позивача за іншими договорами, укладеними між сторонами, судом відхиляється, оскільки на час вирішення справи суду не надано доказів належного волевиявлення сторін, щодо зарахування вказаних коштів як оплату позивача за іншим (конкретно визначеним) договором.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 500000,00 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 500000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 104783,37 грн. –витрат які зробив позивач у зв'язку з виконанням договору комісії, то відповідно до ч. 4 ст. 1025 Цивільного кодексу України у разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.
Для визначення розміру витрат, зроблених позивачем для виконання договору комісії, судом було витребувано від позивача оригінали документів які підтверджують розмір понесених витрат. Проте позивачем не надано суду належним чином оформлені документи, які б підтверджували розмір вказаних витрат, про поважність причин ненадання вказаних документів позивач суд не повідомив.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору в частині вимоги про стягнення з відповідача 104783,37 грн. –витрат які зробив позивач у зв'язку з виконанням договору комісії, то позов в зазначеній частині підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Головного управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (03151, м. Київ, вул.. Н.Ополчення, 9-а, код 20055032, з будь-якого його рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, м. Київ, вул. Дягтерівська, 36, код 21655998, рах. 2600630012451 в Першій Київській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637 ) –500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 97 (дев'яносто сім) 56 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 104783 (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 37 коп. –витрат які зробив позивач у зв'язку з виконанням договору комісії залишити без розгляду.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С. Балац
Дата підписання рішення: 03.09.2007
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2007 |
Оприлюднено | 13.09.2007 |
Номер документу | 936524 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні