Постанова

від 30.08.2007 по справі 433/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

433/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" серпня 2007 р.                                                                   Справа № 433/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В.,  розглянувши справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Чермет”, м. Вишгород  

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі

про визнання  недійсним  податкового повідомлення-рішення

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачане з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належно

від відповідачаКолодій О.М., за дов. від 06.07.06р. № 9469/08/10.

від прокуратури Геращенко С.А. посв. № 65

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні  30.08.2007р. о 11 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 3.09.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства „Чермет” (надалі - позивач) до ДПІ у Вишгородському районі Київської області (надалі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.07.2005р. № 0000112305\0, яким позивачеві зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за декларацією серпень 2003р. на суму 178561 грн. (позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення від 23.02.2007р.). .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в акті перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач стверджує, що податкова безпідставно дійшла висновку щодо завищення ЗАТ „Чермет” від'ємного значення ПДВ за серпень 2003р. з огляду на те, що включення до податкового кредиту 178561 грн. не підтверджено по третьому ланцюгу постачальників. При цьому, позивач наголошує на тому, що основним постачальником металобрухту в серпні 2003р. є ТОВ ВКП „Кредо”, яке і виписувало податкові накладні, що містять усі необхідні реквізити, передбачені вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а позивач здійснив фактичну оплату товару, сплативши при цьому суми податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Таким чином, на думку позивача, висновки відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам  Закону України „Про податок на додану вартість".

Відповідач –ДПІ у Вишгородському районі  у своїх запереченнях на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд залишити позов без задоволення з огляду на наступне:

- позивачем належним чином не підтверджено право включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ. При цьому, ДПІ посилаючись на вимоги п. 1.8 статті 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” наголошує на тому, що ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що один із постачальників продавця (ПП „Торг метал” ), якому ПП „Кредо” –постачальник продукції ЗАТ „Чермет” перерахував відповідні суми ПДВ, а саме ПП „Скінг”, яке і повинно було сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному періоді таку суму в податковій декларації з ПДВ  в рядку податкове зобов'язання не відображало та відповідно податку до бюджету не сплачувало. За наведених обставин, відповідач зауважує на тому, що ЗАТ „Чермет” в серпні 2003р. в порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до податкового кредиту було включено суму ПДВ у розмірі 178561 грн. не підтверджену податковими накладними, чим було завищено від'ємне значення ПДВ за серпень 2003р. на суму 178561 грн.

Під час судового розгляду, відповідачем подавались клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 статті 157 КАС України, з огляду на те, що ухвалою Вишгородського районного суду від 29.12.2006р. було закрите провадження за позовом ЗАТ „Чермет” до ДПІ у Вишгородському районі про визнання недійсним рішення ДПІ у Вишгородському районі про зменшення суми до відшкодування на 178561 грн. Згадане клопотання було судом відхилене з огляду на наступне: приписами   п. 4 ч. 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили постанова чи  ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Проте, як вбачається з ухвали Вишгородського районного суду, підставою для закриття провадження у цій справі, районний суд визначив те, що позивач до суду не з'явився, а надіслав відмову від позову. За наведених обставин, господарський суд не вбачає правових підстав для висновку, що спір по суті було розглянуто, за умови, що  сама справа прийнята Вишгородським районним судом до розгляду з порушенням підсудності, оскільки спір про визнання недійсним рішення ДПІ, у якому позивачем є юридична особа, і відповідно останній має розглядатись у господарському суді. При цьому, судом враховується, що   закриття провадження у цій справі може позбавити позивача у праві на судовий захист порушеного права, і відповідно клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Присутній у судовому засіданні представник прокуратури підтримав позицію податкової служби та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Проте, ніяких письмових зауважень, заперечень чи доказів не надано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

12.08.2004р. відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку правильності визначення суми ПДВ, яка заявлена до відшкодування з бюджету ЗАТ „Чермет” в серпні 2003р. (період 1.08.2003р. по 31.08.2003р.), за наслідками якої складено акт № 147\23-4\30207098. Як зазначено в акті перевірки, чиста сума зобов'язань з ПДВ відображена в рядку 18 податкової декларації з ПДВ поданої до ДПІ у Вишгородському районі має від'ємне значення і  становить 258772 грн. (копія декларації залучена до матеріалів  справи). Податковий кредит визначено згідно вимог п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” , обсяг придбаних товарів становить 1293858 грн., ПДВ 258772 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в серпні 2003р. включено до податкового кредиту 80210,92 грн. не підтверджено по другому ланцюгу постачальників податковими накладними, чим було завищено від'ємне значення з ПДВ за серпень 2003р. на 80210,92 грн.

На підставі згаданого акта перевірки відповідачем 12.08.2004р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000142305\0, яким ЗАТ „Чермет”  зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за декларацією серпень 2003р. на 80211 грн. Правомірність винесення згадано рішення не оскаржується позивачем, і відповідно господарський суд не надає йому оцінку.   

21 липня 2005 року працівниками ДПІ у Вишгородському районі було проведено додаткову позапланову перевірку правильності визначення суми ПДВ, яка заявлена до відшкодування з бюджету ЗАТ „Чермет” в серпні 2003р. (за період з 1.08.2003р. по 31.08.2003р)., про що складено додатковий акт від 21.07.2005р. № 340\7\23-4\30207098 до акта від 12.08.2004р. № 147\23-4\30207098. Перевірка проведена на підставі направлення від 20.07.2005р. № 175\23-4 на підставі ч. 8 статті 11-1 та п. 1 частини 6 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Як вбачається з акта перевірки від 21.07.2005р. № 340\7\23-4\30207098, в ході її проведення, встановлено порушення ЗАТ „Чермет” вимог  пп. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в результаті чого зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2003р. на суму 178561 грн.

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2005р. № 0000112305\0, яким зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за декларацією серпня 2003р. на 178561 грн. Згадане податкове повідомлення-рішення і є предметом оскарження у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акта перевірки від 21.07.2005р. № 340\7\23-4\30207098 підставою для зменшення заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ податкова служба визначила наступні обставини: для з'ясування обґрунтованості  сум податкового кредиту, відображених ЗАТ „Чермет” у податковій декларації з ПДВ за серпень 2003р. до ДПІ, де перебуває на обліку постачальник, направлено запит на проведення зустрічної перевірки з питань достовірності задекларованих сум податкових зобов'язань згідно з податковими накладними та правильності обчислення і сплати ПДВ до бюджету. Згідно відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.12.2003р. про результати зустрічної перевірки ПП „Кредо” з питань взаємовідносин з ЗАТ „Чермет”  за серпень 2003р., під час перевірки було встановлено, що ПП „Кредо” не є виробником продукції, реалізованої ЗАТ „Чермет”, а постачальниками реалізованої продукції були ПП „Метторг”, ПП „Торг метал”, ТОВ „Агро-Інгресс”, ПП „Скіора”. Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведення зустрічної перевірки ПП „Метторг” не вбачається за можливе у зв'язку із незнаходженням останнього за юридичною адресою та поданням останньої фінансової звітності у лютому 2003р.

За наведених обставин, ДПІ у Вишгородському районі визначила порушення з боку ЗАТ „Чермет” вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”  в результаті безпідставного включення до податкового кредиту суму ПДВ 80210,92 грн, не підтверджену по другому ланцюгу постачальників (ТОВ „Мет торг” ПДВ 80210,92 грн.) податковими накладними, чим було завищено від'ємне значення з ПДВ за серпень 2003р. на 80210,92 грн.

За результатами перевірки (акт позапланової документальної перевірки від 12.08.2004р. № 147\23-4\30207098) податковий кредит зменшено на 80211 грн.

Згідно відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, де перебуває на обліку ПП „Торг метал”, останнє є посередником товару, реалізованого ТОВ ВКП „Кредо”, а постачальником реалізованого товару було ПП „Скінг”, від якого ПП „Торг метал” отримав податкові накладні за реалізовану продукцію загалом на суму 753811,60 грн., з яких 125635,27 грн. ПДВ.

Згідно відповіді Центральної МДПІ у м . Миколаєві проведення зустрічної перевірки ПП „Скінг” з питань взаємовідносин з ПП „Торг метал”  не є можливим, оскільки ПП „Скінг” за юридичною адресою не знаходиться, останній звіт до ДПІ подано 11.05.2004р.

За наведених обставин, ДПІ у Вишгородському районі, як про це зазначено в акті перевірки від 21.07.2005р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення визначила, що ЗАТ „Чермет”  в серпні 2003р. в порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” до податкового кредиту було включено суму ПДВ у розмірі 178561 грн., не підтверджено по третьому ланцюгу постачальників податковими накладними, чим було завищено від'ємне значення з ПДВ за серпень 2003р. на 178561 грн.  

Згідно вимог п. 1.7 статті  1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із  сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Закон у редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Приписами  пп. 7.5.1 п. 7.5 статті  7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної.

Будь-яких інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем –ЗАТ „Чермет”  22.09.2003р. до ДПІ у Вишгородському районі подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2003р., у якій у рядку 18.2 зазначено, що чиста сума зобов'язань за поточний звітний період має від'ємне значення і становить 258772 грн., і саме ця сума згідно рядку 23 –є сумою бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів з дати подання декларації. Як вбачається з декларації сума податкового кредиту становить 258772 грн. Підставою для  віднесення позивачем до складу податкового кредиту згаданої суми є податкові накладні № 47 від 24.08.2003р. на суму 1539357,60 грн., в т.ч. 256559,60 грн. ПДВ та № 54 від 25.08.2003р. на суму 12731,59 грн. в т.ч. 2121,93 грн. ПДВ –отримані від ТОВ ВКП „Кредо” та податкова накладна № 430 від 4.07.2003р. на суму 540 грн., в т.ч. 90 грн. ПДВ, отримана позивачем від ДП „Укрпромзовнішекспертиза” за інформаційні послуги. (копії накладних залучено до матеріалів справи, оригінали були досліджені судом під час розгляду справи).

Як встановлено під час судового розгляду, 10.07.2003р. між позивачем –ЗАТ „Чермет” та ТОВ ВКП „Кредо” було укладено договір № 10\7 купівлі-продажу стального лому та відходів чорних металів у кількості 2500 т., додаткові угоди до договору № 10\7, а саме: № 1 –про встановлення ціни тони лому, додаткова угода № 2та № 3. На виконання згаданих угод, ТОВ ВКП „Кредо” –продавець, поставив ЗАТ „Чермет” –покупець, металобрухт загалом на суму 1539357,6 грн. Передачу товару від постачальника до ЗАТ „Чермет”  оформлено видатковою накладною № 52 від 24.08.2003р. на 2200т металобрухту загалом на суму 1539357,60 грн. (наведене підтверджується і податковою службою згідно акта перевірки від 12.08.2004р.  В підтвердження виконання зазначеного договору ТОВ ВКП „Кредо” у серпні 2003р. видавало позивачу податкові накладні  № 47 від 24.08.2003р. на суму 1539357,60 грн., в т.ч. 256559,60 грн. ПДВ та № 54 від 25.08.2003р. на суму 12731,59 грн. в т.ч. 2121,93 грн. ПДВ.

Позивач за отриманий товар та надані послуги розрахувався в повному обсязі, що підтверджується залученими до справи платіжними документами та не заперечується відповідачем.

Як вбачається матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач на підтвердження суми податкового кредиту серпень 2003р. мав податкові накладні, отримані від ТОВ ВКП „Кредо”, які містять всі необхідні реквізити, визначені вимогами п.п 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 зазначеного закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит по операціям з придбання товарів у ТОВ ВКП „Кредо”, формувався позивачем по факту отримання податкових накладних. Будь-яких зауважень до порядку складання зазначених податкових накладних з боку податкових органів  не вказано.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З огляду на зміст наведених норм Закону України „Про податок на додану вартість” та враховуючи наведені обставини справи, суд вважає, що податкові накладні, виписані позивачеві ТОВ ВКП „Кредо” та ДП „Укрпромзовнішекспертиза” протягом липня, серпня 2003р.  є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Вишгородському районі не надано належних доказів на підтвердження факту несплати до бюджету контрагентами позивача –саме  ТОВ ВКП „Кредо” перерахованих йому у складі вартості придбаного товару сум податку на додану вартість або не включення цих сум до податкових зобов'язань за відповідні звітні податкові періоди. При цьому, в матеріалах справи відсутні акти перевірок, рішення податкових органів про донарахування податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджували б наявність податкового боргу у контрагента позивача - ТОВ ВКП „Кредо” саме внаслідок здійснення вищевказаних господарських операцій.

Окрім цього,  відповідачем не надано належних доказів визнання недійсною угоди, укладеної між позивачем та ТОВ ВКП „Кредо”.

Стосовно посилань ДПІ на те, що один із постачальників продавця (ПП „Торг метал”), якому ТОВ ВКП „Кредо” –постачальник продукції ЗАТ „Чермет” перерахував відповідні суми ПДВ, а саме ПП „Скінг”, яке і повинно було сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному періоді таку суму в податковій декларації з ПДВ  в рядку податкове зобов'язання не відображало та відповідно податку до бюджету не сплачувало, судом враховується наступне:

У Довідці про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету зазначено, що Верховний Суд України визначив, що Закон України „Про податок на додану вартість”, підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків. Водночас, Закон не ставив у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин справи, суд вважає, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від ТОВ ВКП „Кредо”, зареєстрованого платником податку на додану вартість, суми податку на додану вартість сплачені в ціні придбаного товару на суму  258772  грн., правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2003р.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, господарський суд вважає висновок відповідача про порушення ЗАТ „Чермет” вимог  пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в результаті чого зменшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2003р. на суму 178561 грн. безпідставним.

Розглядаючи спір по суті суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, не досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому слід зауважити наступне: оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.07.2005р. № 0000112305\0 винесене ДПІ у Вишгородському районі на підставі додаткової позапланової перевірки правильності визначення суми ПДВ, яка заявлена до відшкодування з бюджету ЗАТ „Чермет” в серпні 2003р. (за період з 1.08.2003р. по 31.08.2003р)., про що складено додатковий акт від 21.07.2005р. № 340\7\23-4\30207098 до акта від 12.08.2004р. № 147\23-4\30207098.

Приписами статті 11 Закону України „Про державну податкову службу” передбачено, що податкові органи мають право проводити перевірку своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів під час планових та позапланових виїзних перевірок.

Частиною 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу” передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності підстав, перелічених в законі. Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Судом враховано, що період діяльності позивача з 1.08.2003р. по 31.08.2003р  двічі перевірявся податковими органами, двічі складались відповідні акти та двічі було винесено податкові повідомлення-рішення.  При цьому, позивачем залучено до матеріалів справи довідку ДПІ у Вишгородському районі від 19.07.2004р. щодо сум протермінованої бюджетної заборгованості з ПДВ, яка підлягає реструктуризації станом на 1.07.2004р., з якої вбачається, що ЗАТ „Чермет” станом на 1.07.2004р. має переплату загалом на суму 259159,60 грн., з якої сума невідшкодованої ПДВ становить 259157 грн., а бюджетна заборгованість, термін відшкодування якої настав станом на 1.07.2004р. –258772 грн. (довідка підписана начальником ДПІ, керівниками підрозділів обліку та звітності, оподаткування, аудиту, податкової міліції, податкового забезпечення та скріплена печаткою).

З огляду на викладене, господарський суд визнає правомірними та задовольняє позовні вимоги ЗАТ „Чермет” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі від 22.07.2005р. № 0000112305\0 .

Судові витрати (3,40 грн. судового збору) розподіляються відповідно до вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України..

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі від 22.07.2005р. № 0000112305\0.  

2. Стягнути з державного бюджету України на користь  Закритого акціонерного товариства „Чермет” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 30207098)   3,40 грн. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                  

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  3 вересня  2007р.