Рішення

від 20.08.2007 по справі 13/202-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/202-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" серпня 2007 р.                                                                              Справа № 13/202-07

За позовом Дочірнього підприємства „Енеїда”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове обладнання”, м. Вишгород

про стягнення 13241, 86 грн.

Суддя           С.Ю. Наріжний

За участю представників:

Від позивача Довбиш С.П. –довіреність;

Від відповідача Яковлева А.О. –довіреність;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства „Енеїда” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгове обладнання” (далі –відповідач) про стягнення 13241,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач продав йому товар неналежної якості та недоліки якого неможливо усунути, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути йому сплачену за товар грошову суму.

В судовому засіданні 11.06.2007 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву згідно якого позовні вимоги відхиляє повністю з тих підстав, що акти від 11.08.2006 р. та від 16.08.2006 р. на які посилається позивач як на докази визнання відповідачем наявних істотних недоліків у якості проданого товару є недостовірними та недопустимими доказами, оскільки з їх змісту не можливо ідентифікувати продукцію, про яку робляться висновки, встановити яка саме морозильна шафа вийшла з ладу. Крім того, будь-яких підтверджень наявності дефектів у другій морозильній шафі, призначеної для збереження морожених продуктів до відповідача від позивача за весь час не надходило.

В судовому засіданні 02.07.2007 р. представник позивача надав суду пояснення по справі згідно яких зазначив, що позивач відмовляється від договору купівлі-продажу морозильної шафи на підставі ст.ст. 678, 708 ЦК України та вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми, так як виявлені недоліки, які не можна усунути, про що вказують акт позивача від 11.08.2006 р. та лист №82 від 19.08.2006 р. свідчать про неналежну якість товару. Крім того в письмових поясненнях позивач також зазначає, що товар використовувався ним за призначенням для збереження заморожених продуктів, а не для їх заморожування.

В письмових поясненнях до відзиву від 02.07.2007 р. відповідач в обґрунтування безпідставності позовних вимог позивача зазначив наступне:

- дефекти морозильної камери виникли внаслідок порушення позивачем вимог  інструкції з експлуатації морозильної шафи.

- позивач використовував морозильну шафу не для збереження заморожених продуктів, а саме для заморожування продуктів, чим спростовується вина виготовлювача у недоліках товару.

- до спірних правовідносин не може застосовуватись положення ч. 2 ст. 673 ЦК України оскільки між сторонами був відсутній письмовий договір купівлі-продажу або будь-який інший документ з підписом відповідача де зазначено мету з якою позивач придбав товар у відповідача.

В судовому засіданні 11.06.2007 р. оголошувалась перерва до 02.07.2007 р. на 10-40 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

31.10.2005 року позивач придбав у відповідача морозильну шафу Fаgоr АFN - 701  загальною вартістю 13241,86 грн., призначену для збереження заморожених продуктів, що підтверджується видатковою накладною № Т-2485 від 31 жовтня 2005 року і гарантійним талоном № Т-2485, за яким гарантійний строк морозильної шафи становить 1 (один) рік.

Як вбачається з листа відповідача №81 від 19.08.2006 р. та не заперечується позивачем під час експлуатації морозильної шафи було зафіксовано п'ять викликів майстра, за результатами яких було проведена діагностика та ремонт обладнання.

Також в листі технічним директором відповідача було зазначено, що 10.08.2006 р. інженером відповідача з питань ремонту був встановлений факт порушення умов експлуатації шафи. Так, морозильна шафа використовувалась відповідачем для охолодження продукції, що протирічить інструкції з експлуатації шафи. Крім того, увагу позивача було звернуто на той факт, що морозильна шафа потребує не менш ніж 1 раз на три місяці обслуговування, яке було проведено переший раз спеціалістом позивача через 6 місяців роботи обладнання.

Проте 12.08.2006 р. відповідачем була зроблена заміна непридатної для використання морозильної шафи Fаgоr АFN - 701 на нову. В гарантійному талоні встановлено, що шафа вийшла з ладу з вини відповідача.

Нова шафа також вийшла з ладу, що підтверджується актом обстеження відповідача від 16.08.2006р.

Як стверджує позивач згідно ч. 2 ст. 673 ЦК України ТОВ „Торгове обладнання" повинно було передати йому морозильну шафу Fаgоr АFN - 701  придатну для використання відповідно до мети, про яку позивач повідомив відповідача і не змінював протягом всього строку експлуатації.

А відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем (ДП "Енеїда") протягом гарантійного строку недоліків, не застережених продавцем (ТОВ „Торгове обладнання" ), покупець (ДП "Енеїда") має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

11 серпня 2006 року був складений акт, в якому технічний директор ТОВ „Торгове обладнання" Зацепін А.А. вказував, що відремонтувати придбану позивачем 31.05.2005 р. морозильну шафу неможливо, у зв'язку з чим ТОВ „Торгове обладнання" буде зроблена заміна непридатної для використання морозильної шафи Fаgоr АFN - 701  на нову за свій рахунок до 12 серпня 2006 року.

18 серпня 2006 року позивачем було направлено відповідачу претензію № 76 з пропозицією повернення сплаченої за морозильну шафу Fаgоr АFN - 701  грошової суми у розмірі 13241,86 грн., яка була повністю відхилена відповідачем  (лист № 83 від 21 серпня 2006 року).

На думку позивача здійснивши заміну товару, а саме морозильної шафи Fаgоr АFN –701, яка вийшла із ладу 11.08.2006 р. на аналогічну нову шафу відповідач таким чином визнав, що проданий ним позивачу товар був неналежної якості. В зв'язку із зазначеним відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, а саме: виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення, ДП "Енеїда" має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно вищевказаного, ДП "Енеїда" на підставі ст.ст. 678, 708 ЦК України, відмовляється від договору купівлі-продажу морозильної шафи Fаgоr АFN - 701  та вимагає повернення сплаченої за товар грошової суми, так як виявлені недоліки, які не можна усунути, недоліки, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліки, які виявлялися неодноразово та з'являлися знову після їх усунення свідчать про неналежну якість товару.

Проте, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, частиною 2 ст. 678 ЦК України на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Разом з тим позивачем не доведено суду, що товар був неякісний або містив недоліки, які не повинні мати місце при дотриманні вимог інструкції про експлуатацію в контексті ст. 678 ЦК України, що підтверджується наступним.

28.10.2005 р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № Т-03554 для оплати за товар, яким є морозильна шафа АРК-701. В цей же день позивачем була здійснена оплата за морозильну шафу згідно зазначеного рахунку, що підтверджується банківською випискою від 28.10.2005р., наявній в матеріалах справи.

31.10.2005 р. представником позивача за довіреністю серії ЯКТ № 549933 від 28.10.2005р. Осипович Т.В. була отримана морозильна шафа АFN-701, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видатковій накладній № Т-2485. На зазначеній накладній представник позивача підтвердив відсутність претензій щодо якості та кількості прийнятого товару, також на зазначеній накладній відсутні будь-які застереження представника позивача щодо не передання відповідачем разом з товаром документів, що його стосуються та підлягають переданню разом з ним (технічний паспорт, сертифікат якості, інструкції з експлуатації, тощо) або не відповідності якості товару даним зазначеним у супровідній документації.

В зв'язку з цим суд вважає, що відповідач виконав свій обов'язок з передання товару позивачеві належної якості, яка відповідає вимогам закону, а саме ч. 4 ст.673 ЦК України.

Як вбачається з акту обстеження від 16.08.2006р., що складений представником відповідача нова шафа вийшла з ладу у зв'язку з тим, що позивачем закладалися в неї продукти незаморожені з температурою до +10 С, що суперечить вимогам інструкції по експлуатації шафи.

Тобто шафа використовувалась позивачем не за призначенням (зберігання заморожених продуктів), а для заморожування продуктів.

Що стосується тверджень позивача про те, що відповідачеві була відома мета придбання товару позивачем (заморожування продуктів), а він передав товар, не придатний для використання відповідно до цієї мети, то ч. 2 ст. 673 ЦК України передбачено, що у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети, то вони спростовується наступним.

Між позивачем та відповідачем відсутній письмовий договір купівлі-продажу або поставки або будь-який інший документ з підписом відповідача, де зазначено мету, з якою позивач придбав товар у відповідача. Будь-яких інших доказів, які підтверджували обставини,  на  які  позивач посилається як на підставу своїх вимог, останнім суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що при купівлі товару - морозильної шафи АFN-701 він повинен був ознайомитись з наданою йому „Общей инструкцией по эксплуатации морозильных шкафов FAGOR” де в розділі «загальні характеристики»та  «завантаження продуктів»чітко зазначено, що морозильна шафа  Fаgоr АFN –701призначена для зберігання заморожених продуктів. Після підключення шафи до мережі необхідно час для виходу на завданий температурний режим. Після вказаного слід завантажити в шафу попередньо заморожені продукти.

Посилання позивача на той факт, що недоліки спірного товару підтверджуються актом, складеним технічним директором відповідача Зацепіним А.А. від 11.08.2006 р. та листом відповідача №81 від 19.08.2006 р. не підтверджуються матеріалами справи та не приймаються судом до уваги оскільки Акт від 11.08.2006 р. стосується морозильної шафи, яка була придбана 31.10.2005 р., а не нової шафи, а лист №81 від 19.08.2006 р. свідчить, що морозильна шафа, придбана 31.05.2005 р. використовувалась відповідачем для охолодження продукції, що протирічить інструкції з експлуатації шафи, крім того, увагу позивача було звернуто на той факт, що морозильна шафа потребує не менш ніж 1 раз на три місяці обслуговування, яке було проведено переший раз спеціалістом відповідача через 6 місяців роботи обладнання.. До того ж, заміна морозильної шафи АFN-701, проданої позивачу 31.10.2005р., відповідачем відображена у гарантійному талоні № Т-2485, де записом від 12.08.2006 р. у висновку продавця про недоліки товару, який вийшов з ладу, зазначається, що «товар вийшов з ладу у зв'язку з не здійсненням чистки конденсатора, згідно інструкції та у зв'язку з заморожуванням продуктів, а не збереженням заморожених продуктів».

Факт використання позивачем товару не за призначенням та виникнення недоліків саме з вини позивача також підтверджується тим, що у претензії №76 від 18.08.2006р. позивач стверджує, що 11.08.2006р. була зроблена заміна непридатної для використання морозильної шафи АFN-701на нову, яка через 12 годин після встановлення теж вийшла з ладу. Далі у претензії позивач вказує, що у подальшому після заміни виявилося, що шафа не придатна для заморожування продуктів.

Сам факт заміни товару на підставі Акту, складеного 11.08.2006р. технічним директором відповідача, де він зазначив, що відремонтувати морозильну шафу неможливо, який не містить посилань на визнання відповідачем вини виготовлювача у виникненні недоліків товару, за яку він відповідає згідно умов гарантії, не може бути підставою для настання наслідків, передбачених ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Посилання позивача на Акт від 16.08.2006р., підписаний від імені відповідача Смовжем  О.О., як на підтвердження виявлення прихованих, істотних недоліків заміненої морозильної шафи АFN-701 є хибним оскільки даний акт не містить висновків щодо характеру прихованих недоліків та причини їх виникнення, а навпаки встановлено порушення відповідачем вимоги інструкції з експлуатації.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази   подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду доказів та не доведено обставинами справи, що недоліки товару, який продав відповідач виникли у разі істотного порушення вимог щодо якості такого товару.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя