Ухвала

від 14.12.2020 по справі 686/5478/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/4820/126/20

Справа № 686/5478/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія:ч.2ст.186КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційногосуду в складі :

доповідача-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2020 року,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2020 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , судимого:

31.01.2008 Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

28.04.2009 Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років та 1 місяць, 04.11.2013 вирок переглянуто Апеляційним судом Хмельницької області, перекваліфіковано на ч. 4 ст. 189, ст. 71 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років та 1 місяць;

02.11.2016 Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та 2 місяці, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.186КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як вбачається з вироку, 03 січня 2019 року, близько 15 год. 12 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину «Міо», який знаходиться по вул. Вінницьке шосе, 92 в м. Хмельницькому, під приводом здійснення покупки товарів, шляхом вільного доступу з прилавку продажу товару вказаного магазину умисно, повторно, відкрито викрав поліетиленовий пакет, який для фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 майнової шкоди не представляє, в середині якого знаходився товар, а саме: одна пляшка коньяку «Тіса 5*» (Ужгород), ємністю 0,5 л., вартістю 145 грн. 45 коп., одна банка ікри лососевої «Красная-прекрасная» ТОВ «Дальриба», вагою 120 гр., вартістю 119 грн. 15 коп., нарізка московська «Верест», вагою 70 гр., вартістю 15 грн. 79 коп., яке перебувало у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 .

В подальшому, ОСОБА_7 , не розрахувавшись за вказаний товар, ігноруючи вимоги продавця магазину зупинитися, усвідомлюючи, що його дії помічені продавцем магазину та оцінюються як викрадення, утримуючи викрадене майно з метою його заволодіння, вийшов із приміщення магазину «Міо» із вказаним майном та втік у невідомому напрямку, чим спричинив ТОВ «МІО-М» майнової шкоди на загальну суму 145 грн. 45 коп. та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 134 грн. 94 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити та призначити йому більш м`яке покарання, а саме застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України. Вважає, що вирок суду є занадто суворим, без врахування всіх фактичних обставин справи. При цьому зазначає, що судом не враховано, що в нього на утриманні є неповнолітня донька, він страждає захворюванням органів травлення та в зв`язку з травмою ноги, на даний час потребує негайного оперативного хірургічного втручання. Крім того, суд не дав оцінку його позитивній характеристики по місцю проживання від сусідів, не врахував сприяння слідству та суду, повне визнання ним своєї вини. Вказує, що судом також не враховано, що він повністю пройшов стаціонарний курс психосоціального відновлення в приватному наркологічному центрі та на даний час не має будь-яких наркотичних залежностей.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Оскільки фактичні обставини справи та вина обвинуваченого у вчиненні злочину ніким не оспорювались, з`ясувавши правильність розуміння змісту зазначених обставин, переконавшись у добровільності позицій учасників судового провадження, суд провів судовий розгляд у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

ОСОБА_7 , визнаючи себе винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, як в апеляційній скарзі так і в суді апеляційної інстанції просив пом`якшити йому призначене судом покарання, застосувавши ст. 69 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_7 ч. 2 ст.186 КК України і призначив покарання у виді 4 років позбавлення волі. При цьому судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 по місцю проживання характеризуються негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в ХОНД з діагнозом: «Наркоманія опійна ІІ ступеню», судимий.

Обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдану шкоду, що визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

В матеріалах справи наявна досудова доповідь, з якої вбачається, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю. У разі якщо суд дійде висновку про можливість призначення покарання не пов`язано з позбавленням волі без ізоляції від суспільства або застосування терміну з випробуванням, орган пробації з метою виправлення та запобігання вчинення повторних правопорушень пропонує застосувати додаткові обов`язки відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України.

Суд призначаючи покарання дотримався загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України. Призначене покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено ч.2 ст.186 КК України колегія суду не вбачає. Як не вбачає і підстав для застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що в нього на утриманні є неповнолітня донька, він страждає захворюванням органів травлення та в зв`язку з травмою ноги, на даний час потребує негайного оперативного хірургічного втручання, позитивно характеристики по місцю проживання, колегія суддів визнає такими, що не свідчать про можливість призначення обвинуваченому більш м`якого покарання.

Істотних порушень вимог КПК України в кримінальному провадженні не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого не може бути задоволена. Підстав, які б тягли за собою скасування або заміну вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу останнього без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді