Постанова

від 10.12.2020 по справі 913/16/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа № 913/16/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

апелянта - Макаров С.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1000103 від 07.06.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000476 від 21.09.2018,

прокурор - Комісар О.О., службове посвідчення №057353 від 09.10.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (вх. №2717 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Вінніковим С.В., час проголошення рішення - 16:15год., дата складання повного тексту рішення - 14.09.2020, у справі №913/16/20

за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків,

до 1-го відповідача Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Харків,

про визнання недійсними додаткових угод, внесення змін до додаткової угоди, стягнення 27 094, 91грн

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовом до Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 18.02.2019 №1 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладену між ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та ТОВ "Укртранссервіс-Груп";

- визнання недійсною додаткової угоди від 25.02.2019 №2 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладену між ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та ТОВ "Укртранссервіс-Груп";

- внесення змін до додаткової угоди від 24.05.2019 №3 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, а саме викладення пункту 2 додаткової угоди в наступній редакції: "3.1. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за ціною за одиницю товару, яка становить - 9 399, 28грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 1 566, 86грн. 3.5.Загальна сума договору становить 321 622, 53грн, у т.ч. ПДВ - 53 603, 76грн;

- стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно надмірно сплачених коштів у сумі 27 094, 91грн.

Позовні вимоги в частині визнання додаткових угод №1 та №2 недійсними обґрунтовані тим, що укладення додаткових угод від 18.02.2019 №1, від 25.02.2019 №2 між ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та ТОВ "Укртранссервіс-Груп" до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу з підвищенням ціни на предмет закупівлі на 20, 9% є недоведеним та необґрунтованим і суперечить пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 4 розділу 6 Тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" від 16.01.2019. Відповідно до вказаних приписів, зміна істотних умов договору (зміна ціни за одиницю товару на 10%) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Внесення змін до пункту 2 додаткової угоди від 24.05.2019 №3 обумовлено тим, що хоча сума за одиницю товару зменшилась з 11 380, 00грн до 11 367, 28грн, тобто на 12, 72грн, але цей пункт додаткової угоди потребує внесення змін, оскільки прийнятий внаслідок установлення ціни додатковими угодами від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору постачання природного газу від 11.02.2019 №19-494. Ціна за одиницю товару має становити 9 399, 28грн.

На виконання договору постачання природного газу від 11.02.2019 №19-494 за цінами, визначеними додатковими угодами від 18.02.2019 №1, від 25.02.2019 №2 та додатковою угодою від 24.03.2019 №3 1-ий відповідач на підставі актів передачі-приймання 9 168 м 3 природного газу за 2019 рік перерахував 2-му відповідачу 104 331, 84грн; необґрунтовано сплачена сума становить 27 094, 91грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 позов задоволено частково; визнано недійсною додаткову угоду від 18.02.2019 №1 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладену між Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"; визнано недійсною додаткову угоду від 25.02.2019 №2 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладену між Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" на користь Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно надмірно сплачені кошти у сумі 15 507, 56грн, стягнуто з Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" на користь Прокуратури Луганської області судовий збір по 2 470, 73грн з кожного; у решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; судові витрати просить стягнути з відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Держаудитслужба з огляду на такий незначний наданий прокурором проміжок часу для надання відповіді на запит навіть не встигла б здійснити державний фінансовий контроль діяльності Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва", що, на думку апелянта, свідчить про відсутність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби Луганської області.

Також апелянт зазначає, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню висновки Верховного Суду, викладені у справах №910/17258/17 та №916/3156/17, які не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення в частині визнання додаткових угод №1 та №2 недійсними.

На думку апелянта, у даній справі в частині стягнення коштів підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду у справі №912/894/18 та №629/4628/16-ц, які судом не було прийнято до уваги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" на рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/16/20; встановлено учасникам справи строк до 12.11.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 12.11.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 19.11.2020 об 11:30год.

02.11.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" засобами електронного зв`язку надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№10555).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 19.11.2020 о 11:30год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

13.11.2020 від заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11080), вважає, що участь прокурора у даній справі є виправданою, і прокурором вірно визначено позивачів, в інтересах яких він звернувся з позовом до суду; на думку прокурора, оскаржувані додаткові угоди мають бути визнані недійсними. З огляду на викладене, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 07.09.2020 - без змін.

16.11.2020 від Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" надійшло клопотання про продовження строку подання відзиву на апеляційну скаргу (вх.№11154), мотивуючи його тим, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020, якою було встановлено строк подання відзиву до 12.11.2020, була отримана заявником лише 10.11.2020.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020, у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.11.2020, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Позивачі і 1-ий відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 клопотання Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" про продовження строку подання відзиву на апеляційну скаргу задоволено; продовжено Обласному комунальному закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу: протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 07.12.2020; розгляд справи відкладено на 10.12.2020 об 11:30год.; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 10.12.2020 об 11:30год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

04.12.2020 від Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12041), вважає доводи щодо порушень законодавства при укладенні додаткових угод №1 від 18.02.2019 і №2 від 25.02.2019 безпідставними; просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

07.12.2020 від Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області надійшли пояснення (вх.№12125), зазначає, що Луганська обласна державна адміністрація є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва", за рахунок якого здійснювалась закупівля природного газу у спірних правовідносинах.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.12.2020, яке відбулось у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник апелянта просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду від 07.09.2020 залишити без змін.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання їх представники не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча сторони були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання (т.2 а.с.225, 227, 237).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта і прокурор висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ТОВ "Укртранссервіс-Груп" не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог, а саме, визнання недійсними додаткових угод від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладену між ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та ТОВ "Укртранссервіс-Груп"; стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно надмірно сплачених коштів.

Відтак, судом апеляційної інстанції переглядається рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта і прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, за результатом проведених торгів 11.02.2019 між ТОВ "Укртранссервіс-Груп" як постачальником та ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" як споживачем укладений договір №19-494 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2019 році товар: природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6) (далі - газ), в обсягах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором, а споживач - прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договору (пункт1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору, умови договору відповідають змісту тендерної пропозиції конкурсних торгів постачальника (у тому числі ціни за одиницю товару), що подана в рамках здійснення/проведення процедури закупівлі споживачем згідно Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII.

Згідно з пунктом 1.3 договору, постачальник передає споживачу у період з 01.02.2019 по 31.12.2019 (включно) природний газ в планових обсягах до 34 200 м 3 , які визначаються як сума місячних планових обсягів, зазначених у пункті 1.4 цього договору.

Планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються у м 3 і становлять: 1 квартал - лютий 5 500, березень 5 500; 2 квартал - квітень 3 500, травень 2 500, червень 1 000; 3 квартал - вересень 1 000; 4 квартал - жовтень 4 000, листопад 5 500, грудень 5 700. Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за наступними адресами: бульвар Дружби Народів, 33д, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93408 (пункт 1.4 договору).

У пункті 1.5 договору сторони визначили, що добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Відхилення від середньодобової норми - допускається+-50%.

Відповідно до пункту 3.1 договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за ціною за одиницю товару (одну тисячу метрів кубічних), яка становить - 9 412 грн 00 коп. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 1 568 грн 67 коп. Постачальник включає до вартості ціни послуги, що пов`язані з постачанням газу до точки входу в газорозподільну систему, до якої підключено об`єкти споживача, в тому числі витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами у відповідності з тарифами, що встановлені згідно постанов НКРЕКП, та не включає вартість послуг з розподілу природного газу.

Ціна на природний газ, зазначена в пункті 3.1 цього договору, може змінюватися протягом дії договору з підстав, передбачених статтею 36 розділу VII Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та проведенні розрахунків за цим договором.

У відповідності з пунктом 3.5 договору, загальна сума договору становить 321 890 грн 40 коп., у тому числі ПДВ - 53 648 грн 40 коп.

Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (пункт 4.1 договору).

14.02.2019 ТОВ "Укртранссервіс-Груп" звернулось до ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" з листом №1106/19 (т.1 а.с.41), у якому повідомило про намір укласти додаткову угоду №1 щодо зміни ціни на постачання природного газу.

Внесення змін обґрунтоване тим, що згідно інформації Харківської торгово-промислової палати відбулося суттєве підвищення закупівельних цін на постачання природного газу у лютому місяці, а тому ТОВ "Укртранссервіс-Груп" змушене підвищити ціни на 9, 97%.

18.02.2019 між ТОВ "Укртранссервіс-Груп" та ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" укладено додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу, у якій пункти 1.3, 1.4, 3.1, 3.5 договору викладені у новій редакції:

"1.3. Постачальник передає споживачу у період з 01.02.2019 по 31.12.2019 (включно) природний газ в планових обсягах до 31 100 м 3 , які визначаються як сума місячних планових обсягів, зазначених у пункті 1.4 цього договору.

1.4. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються у м 3 і становлять: 1 квартал - лютий 5 500, березень 4 500; 2 квартал - квітень 2 500, травень 2 500, червень 1 000; 3 квартал - вересень 1 000; 4 квартал - жовтень 3 000, листопад 5 500, грудень 5 600. Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за наступними адресами: бульвар Дружби Народів, 33д, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93408.

3.1. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за ціною за одиницю товару (одну тисячу метрів кубічних), яка становить - 10 350 грн 00 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ - 1 725 грн 00 коп. Постачальник включає до вартості ціни послуги, що пов`язані з постачанням газу до точки входу в газорозподільну систему, до якої підключено об`єкти споживача, в тому числі витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами у відповідності з тарифами, що встановлені згідно постанов НКРЕКП, та не включає вартість послуг з розподілу природного газу.

3.5. Загальна сума договору становить 321 885 грн 00 коп., у тому числі ПДВ - 53 647 грн 50 коп."

18.02.2019 ТОВ "Укртранссервіс-Груп" звернулось до ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" з листом №1109/19 (т.1 а.с.42), у якому повідомило про намір укласти додаткову угоду №2 щодо зміни ціни на постачання природного газу.

Внесення змін обґрунтоване тим, що згідно інформації Житомирської торгово-промислової палати відбулося суттєве підвищення закупівельних цін на постачання природного газу у лютому місяці, а тому ТОВ "Укртранссервіс-Груп" змушене підвищити ціни на 9, 95%.

25.02.2019 між ТОВ "Укртранссервіс-Груп" та ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" укладено додаткову угоду №2 до договору постачання природного газу, у якій пункти 1.3, 1.4, 3.1, 3.5 договору викладені у новій редакції:

"1.3. Постачальник передає споживачу у період з 01.02.2019 по 31.12.2019 (включно) природний газ в планових обсягах до 28 285 м 3 , які визначаються як сума місячних планових обсягів, зазначених у пункті 1.4 цього договору.

1.4. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються у м 3 і становлять: 1 квартал - лютий 5 500, березень 4 000; 2 квартал - квітень 2 300, травень 2 300, червень 1 000; 3 квартал - вересень 1 000; 4 квартал - жовтень 2 700, листопад 4 000, грудень 5 485. Постачання газу здійснюється для потужностей споживача за наступними адресами: бульвар Дружби Народів, 33д, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93408.

3.1. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за ціною за одиницю товару (одну тисячу метрів кубічних), яка становить - 11 380 грн 00 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ - 1 896 грн 67 коп. Постачальник включає до вартості ціни послуги, що пов`язані з постачанням газу до точки входу в газорозподільну систему, до якої підключено об`єкти споживача, в тому числі витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами у відповідності з тарифами, що встановлені згідно постанов НКРЕКП, та не включає вартість послуг з розподілу природного газу.

3.5. Загальна сума договору становить 321 883 грн 30 коп., у тому числі ПДВ - 53 647 грн 22 коп."

23.05.2019 ТОВ "Укртранссервіс-Груп" звернулось до ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" з листом №1705/19 (т.1 а.с.43), до якого додано додаткову угоду №3 щодо внесення змін до договору на постачання природного газу від 11.02.2019 №19-494.

Внесення змін обґрунтоване тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 №580 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП", зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 №2001 "Про встановлення тимчасових тарифів для АТ "Укртрансгаз" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП, з 01.05.2019 встановлений тариф для точки виходу з фізичним розташуванням та газорозподільних систем, віртуальних точок виходу до газорозподільних систем у розмірі 157 грн 19 коп. за 1000 м 3 на добу без ПДВ.

Повідомив, що з 01.05.2019 тариф на транспортування природного газу відмінено.

24.05.2019 між ТОВ "Укртранссервіс-Груп" та ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" укладено додаткову угоду №3 до договору постачання природного газу, у якій пункти 1.3, 1.4, 3.1, 3.5 договору викладені у новій редакції:

"1.3. Постачальник передає споживачу у період з 01.02.2019 по 31.12.2019 (включно) природний газ в планових обсягах до 28 285 м 3 , які визначаються як сума місячних планових обсягів, зазначених у пункті 1.4 цього договору.

1.4. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються у м 3 і становлять: 1 квартал - лютий 3 526, березень 2 900; 2 квартал - квітень 1 358, травень 2 300, червень 1 000; 3 квартал - вересень 1 000; 4 квартал - жовтень 2 700, листопад 4 000, грудень 9 501.

3.1. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за ціною за одиницю товару (одну тисячу метрів кубічних), яка становить - 11 367 грн 28 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ - 1 894 грн 55 коп.

3.5. Загальна сума договору становить 321 622 грн 53 коп., у тому числі ПДВ - 53 603 грн 76 коп.".

На виконання умов договору на постачання природного газу №19-494 та додаткових угод до нього ТОВ "Укртранссервіс-Груп" поставило, а ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" отримало природний газ у наступних обсягах, що підтверджується складеними між сторонами актами приймання-передачі природного газу: у лютому 2019 року - 3 526 м 3 природного газу (акт від 11.03.2019 №855; т.1 а.с.46), у березні 2019 року - 2 900 м 3 природного газу (акт від 08.04.2019 №1187; т.1 а.с.47), у квітні 2019 року - 1 358 м 3 природного газу (акт від 10.05.2019 №1821; т.1 а.с.48), у травні 2019 року - 521 м 3 природного газу (акт від 18.06.2019 №2367; т.1 а.с.49), у червні 2019 року - 318 м 3 природного газу (акт від 10.06.2019 №2538; т.1 а.с.50), у вересні 2019 року - 545 м 3 природного газу (акт від 19.10.2019 №3588; т.1 а.с.51), у жовтні 2019 року - 1 105 м 3 природного газу (акт від 11.11.2019 №4188; т.1 а.с.52), у листопаді 2019 року - 3 803 м 3 природного газу (акт від 13.12.2019 №5467; т.1 а.с.53).

Згідно платіжних доручень (т.1 а.с.54-60) ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" оплатило поставлений газ на загальну суму 153 909 грн 64 коп.

Прокурор вважає, що оскаржувані додаткові угоди №1 та №2 не відповідають вимогам статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а додаткова угода №3 потребує внесення змін, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що договір №19-494 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів був укладений відповідачами 11.02.2019.

Лише через три дні після укладення договору, 14.09.2019 ТОВ "Укртранссервіс-Груп" звернувся до ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" з листом про підвищення ціни на постачання природного газу на 9, 97%, посилаючись на пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

У листі ТОВ "Укртранссервіс-Груп" посилається на лист Харківської торгово-промислової палати, датований 07.02.2019, в якому зазначено, що на запит ТОВ "Укртранссервіс-Груп" від 04.02.2019 повідомляють, що згідно прейскуранта НАК "Нафтогаз України", ціна природного газу як товару з 01.02.2019 складає 10 460, 40грн за 1000 м 3 . Вказано, що довідка має інформаційний характер.

18.02.2019 відповідачами була укладена додаткова угода №1 про збільшення ціни газу до 10%; сторони визначили, що ціна 1000 м 3 становить 10 350грн, і, як наслідок, зменшили планові обсяги поставки газу до 31 100 м 3 .

У той же день, 18.02.2019 ТОВ "Укртранссервіс-Груп" повторно звернувся до ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" із листом про підвищення ціни на постачання природного газу на 9, 95%.

У листі ТОВ "Укртранссервіс-Груп" посилається на експертний висновок №В-248 від 12.02.2019 Житомирської торгово-промислової палати, в якому зазначено, що середня ціна на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 12.02.2019 без транспортування складає 11 700грн за 1000 м 3 .

Зазначено, що вказана ціна на природний газ, що склалася станом на 12.02.2019 є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону.

Однак, не зважаючи на те, що вказана ціна 11 700грн за 1000 м 3 згідно наданого ТОВ "Укртранссервіс-Груп" експертного висновку є дійсною лише станом на 12.02.2019, відповідачі 25.02.2019 уклали додаткову угоду №2, якою збільшили ціну газу до 10%; вирішили, що ціна 1000 м 3 становить 11 380грн, і, як наслідок, зменшили планові обсяги поставки газу до 28 285 м 3 .

Отже, з 11.02.2019 до 25.02.2019 відповідачі з урахуванням додаткових угод №1 і №2 збільшили загальну ціну за 1000 м 3 природного газу на 20, 81% (пропорційно сумі договору), а планові обсяги поставки газу зменшили на 5 915 м 3 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Щодо правових підстав для звернення прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень частин 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Як вбачається із матеріалів справи, керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури як першого позивача визначив Луганську обласну державну адміністрацію.

Так, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, місцеві державні адміністрації.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

За приписами статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державним контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Статтею 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що, місцева державна адміністрація, зокрема, складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов`язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф`єва", затвердженого розпорядженням голови обласної держадміністрації - керівника військово-цивльної адміністрації №908 від 13.12.2019, Коледж є вищим навчальним закладом у сфері культури І (першого) рівня акредитації, який є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює обласна рада або уповноважений нею орган. Обласна державна адміністрації здійснює окремі повноваження з управління Коледжем, делеговані обласною радою.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Луганська обласна адміністрація як головний розпорядник бюджетних коштів здійснює делеговані окремі повноваження і уповноважена представляти інтереси адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Луганська обласна державна адміністрація є органом державної влади.

Згідно матеріалів справи, 06.12.2019 Сєвєродонецька місцева прокуратура Луганської області звернулась до Луганської обласної державної адміністрації із запитом про надання інформації та матеріалів (в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 15 Закону України "Про звернення громадян"), в якому просила у термін до 17.12.2019 надати документи та інформацію про вжиті заходи щодо визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору поставки природного газу від 11.02.2019 та повернення безпідставно сплачених коштів, а також щодо наміру звернутись до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод. Також прокуратурою було запропоновано адміністрації вжити заходи, спрямовані на захист інтересів держави за встановленим фактом порушення вимог законодавства.

Відповідно до наданої відповіді Луганської обласної державної адміністрації від 17.12.2019, протягом дії договору сторони уклали додаткові угоди до нього, якими збільшено ціну природного газу на 10 відсотків щоразу; постачальником на підтвердження обґрунтованості цін на природний газ на ринку надано відповідні довідки Харківської та Житомирської торгово-промислових палат. З огляду на викладене, адміністрація вважає, що відсутні підстави для звернення до суду щодо визнання недійсними додаткових угод.

Отже, не зважаючи на наявність у Луганської обласної державної адміністрації повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, вона не вжила заходів щодо звернення з позовом до суду; факт не звернення Луганської обласної державної адміністрації з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання додаткових угоди недійсними, внесення змін та стягнення грошових коштів.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним, зокрема у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Вимога щодо попереднього повідомлення Луганської обласної державної адміністрації про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана прокурором, що підтверджується листом від 27.12.2019 №33-2634 вих.19.

Щодо наявності підстав для представництва керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури інтересів держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби з наведеними позовними вимогами, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Статтею 7 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі статтею 2 цього Закону, є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23, Північно-східний офіс Держаудитслужби Луганської області підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, Північно-східний офіс Держаудитслужби Луганської області є органом, уповноваженим державою на звернення до суду з заявленими позовними вимогами.

Згідно матеріалів справи, 11.12.2019 Сєвєродонецька місцева прокуратура звернулась до Північно-східного офісу Держаудитслужби Луганської області із запитом про надання інформації та матеріалів (в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 15 Закону України "Про звернення громадян"), в якому просила у термін до 17.12.2019 надати документи та інформацію про вжиті заходи щодо визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору поставки природного газу від 11.02.2019 та повернення безпідставно сплачених коштів, а також щодо наміру звернутись до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод. Також прокуратурою було запропоновано вжити заходи, спрямовані на захист інтересів держави за встановленим фактом порушення вимог законодавства.

Однак, відповіді щодо вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави, Північно-східний офіс Держаудитслужби Луганської області до прокуратури не надійшло.

Факт незвернення Північно-східного офісу Держаудитслужби з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання додаткових угоди недійсними, внесення змін та стягнення грошових коштів

Вимога щодо попереднього повідомлення Північно-східного офісу Держаудитслужби про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана прокурором, що підтверджується листом від 27.12.2019 №33-2633 вих.19.

Щодо доводів апелянта, що Держаудитслужба з огляду на такий незначний наданий прокурором проміжок часу для надання відповіді на запит навіть не встигла б здійснити державний фінансовий контроль діяльності Обласного комунального закладу "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва", що, на думку апелянта, свідчить про відсутність права у прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби Луганської області, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не вжив заходів, спрямованих на захист інтересів держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до Північно-східного офісу Держаудитслужби Луганської області із запитом про надання інформації та матеріалів в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 11.12.2019, в якому, зокрема запропонував до 17.12.2019 вжити заходи, спрямовані на захист інтересів держави за встановленим фактом порушення вимог законодавства.

Однак, станом на 27.12.2019 будь-якої відповіді від Північно-східного офісу Держаудитслужби Луганської області щодо хоча б наміру на вчинення відповідних дій, прокуратурою отримано не було.

Суд апеляційної інстанції вважає встановлений прокурором строк для вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави, розумним і достатнім для повідомлення і надання відповіді хоча б щодо наміру вчинення дій, спрямованих на захист інтересів держави, враховуючи, що лише 27.12.2019 прокурор звернувся до Північно-східного офісу Держаудитслужби з попереднім повідомленням про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачами не вжито заходів, спрямованих на захист інтересів держави і, як наслідок, наявні у даному випадку підстави для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо правової кваліфікації спірних правовідносин по суті спору, судова колегія зазначає таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладений між Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" та ТОВ "Укртранссервіс-Груп" договір від 11.02.2019 на постачання природного газу за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до положень статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Законом України "Про публічні закупівлі" визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У спірних правовідносинах за результатом проведення торгів замовником - Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецив імені Сергія Прокоф`єва" 11.02.2019 був укладений договір на постачання природного газу із переможцем вказаного аукціону - ТОВ "Укртранссервіс-Груп", який запропонував найнижчу ціну.

Однак, вже 18.02.2019 відповідачами була укладена додаткова угода №1 про збільшення ціни газу до 10%; вирішили, що ціна 1000 м 3 становить 10 350грн, і, як наслідок, зменшили планові обсяги поставки газу до 31 100 м 3 .

А 25.02.2019 уклали додаткову угоду №2, якою знову збільшили ціну газу до 10%; вирішили, що ціна 1000 м 3 становить 11 380грн, і, як наслідок, зменшили планові обсяги поставки газу до 28 285 м 3 .

З 11.02.2019 до 25.02.2019 відповідачі з урахуванням додаткових угод №1 і №2 збільшили загальну ціну за 1000 м 3 природного газу на 20, 81% (пропорційно до первісної ціни за газ, передбаченої договором від 11.02.2019), а планові обсяги поставки газу зменшили на 5 915 м 3 .

В обгрунтування збільшення ціни на газ ТОВ "Укртранссервіс-Груп" вперше посилався на лист Харківської торгово-промислової палати, датований 07.02.2019, в якому зазначено, що згідно прейскуранта НАК "Нафтогаз України", ціна природного газу як товару з 01.02.2019 складає 10 460, 40грн за 1000 м 3 .

У листі ТОВ "Укртранссервіс-Груп" від 18.02.2019, що передував укладенню додаткової угоди №2 від 25.02.2019, посилається на експертний висновок №В-248 від 12.02.2019 Житомирської торгово-промислової палати, в якому зазначено, що середня ціна на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 12.02.2019 без транспортування складає 11 700грн за 1000 м 3 .

Судова колегія зазначає, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 4 наведеної норми, у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

У спірних правовідносинах ТОВ "Укртранссервіс" у листах посилався на коливання ціни газу, про що надавав довідки торгово-промислової палати, і двічі відповідачі укладали додаткові угоди до договору від 11.02.2019 з посиланням на збільшення ціну газу до 10% кожного разу і, як наслідок, зменшення планових обсягів поставки газу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.

Разом з тим, виходячи зі змісту частини 1 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 11.02.2019 до 25.02.2019 відповідачі з урахуванням додаткових угод №1 і №2 збільшили загальну ціну за 1000 м 3 природного газу на 20, 81% пропорційно ціні за газ, що визначена у договорі від 11.02.2019.

А надані ТОВ "Укртранссервіс-Груп" в обгрунтування коливання ціни довідка Харківської торгово-промислової палати від 07.02.2019 №120/19 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 12.02.2019 №В-248 взагалі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ; як вірно зазначено судом першої інстанції, у них не наведено розрахунку вартості природного газу на різні дати, зокрема, на дату подання цінової пропозиції, на дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення.

Більше того, дані довідки носять інформаційний характер; а у експертному висновку №В-248 від 12.02.2019 Житомирської торгово-промислової палати, взагалі зазначено, що вказана ціна на природний газ, що склалася станом на 12.02.2019 є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону, у той час, як додаткова угода №2 була укладена 25.02.2019.

Поза увагою апеляційного господарського суду також не можуть залишитись обставини, що додаткова угода №1 була укладена лише через тиждень після укладення договору постачання природного газу, у день укладення додаткової угоди №1 18.09.2019 ТОВ "Укртранссервіс" повідомив замовника про повторне підвищення ціни на газ, і вже 25.09.2018 відповідачами була укладена додаткова угода №2, якими у сукупності було значно підвищено ціну за газ і зменшено планові обсяги поставки газу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що незважаючи на те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обгрунтованим і документально підтвердженим.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

А доводи відповідачів щодо необмеженої можливості кожного разу підвищувати ціну на газ на 10% шляхом укладення додаткових угод протирічать засадам і меті Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки у такому б випадку сторони мали змогу фактично в обхід частини 4 статті 36 вказаного Закону встановлювати будь-яку ціну товару, та не враховувати вимоги про підтвердження коливання ціни на товар.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки довідка Харківської торгово-промислової палати від 07.02.2019 №120/19 та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 12.02.2019 №В-248 не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, носять виключно інформаційний характер, вони не можуть бути підставами (документальним підтвердженням) для підвищення вартості ціни договору на постачання природного газу від 11.02.2019 №19-494.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що на момент оприлюднення повідомлення про намір укласти договір за результатами проведення процедури закупівлі ТОВ "Укртранссервіс-Груп" володів інформацією щодо ціни на природний газ згідно інформації з веб-сайту НАК "Нафтогаз України".

У той же час, ТОВ "Укртранссервіс-Груп" підписав 11.02.2019 договір на постачання природного газу №19-494 за запропонованою ним ціною та вже через 3 дні подав замовнику пропозицію щодо зміни ціни природного газу, а Обласний комунальний заклад "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф`єва" за відсутності належних і допустимих доказів коливання ціни на газ неправомірно такі додаткові угоди підписав.

Таким чином, укладення додаткових угод від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору постачання природного газу за вказаних обставин суперечить приписам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Загальні засади недійсності договорів та правові підстави визначені статтею 215 Цивільного кодексу України, якою закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено вище, згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що додаткові угоди №1 від 18.02.2019 та №2 від 25.02.2019 до договору постачання природного газу від 11.02.2019 укладені з порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишились положення пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким изакріплено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Судова колегія зазначає, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 21.11.2019 у справі №914/2376/18, від 19.02.2020 у справі №911/269/19, від 18.03.2020 у справі №910/11655/18, від 02.04.2020 у справі № 922/59/18.

У даній справі визначивши предмет позову як визнання додаткових угод №1 та №2 недійсними, підставою позову прокурор зазначив норму частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", і доводи прокурора щодо невідповідності додаткових угод №1 від 18.02.2019 та №2 від 25.02.2019 до договору постачання природного газу від 11.02.2019 вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є доведеними і обгрунтованими.

Положення статті 37 цього Закону визначають нікчемність відповідного правочину, у разі його укладення з порушенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що само по собі є достатньою та самостійною підставою для відмови в позові з мотивів обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №920/551/19.

Поряд з цим, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

З огляду на викладене, обгрунтованими є доводи апелянта, що у спірних правовідносинах судом не були враховані у тому числі висновки Верховного Суду, викладені у справах №910/17258/17 та №916/3156/17, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині визнання нікчемних додаткових угод №1 та №2 недійсними.

Так, у справі №910/17258/17 Верховним Судом зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №916/3156/17 зазначено таку правову позицію:

пункт 60 Визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону (стаття 215 Цивільного кодексу України, частина 3 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі");

пункт 61 Вимоги про встановлення нікчемності оспорюваного договору позивач до суду не пред`являв, а захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачав, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним способом та не матиме реальне відновлення порушених прав позивача;

пункт 69 Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікченим правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах укладені додаткові угоди №1 від 18.02.2019 та №2 від 25.02.2019 до договору постачання природного газу від 11.02.2019, які прокурор просить визнати недійсними, не відповідають вимогам частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", отже, є нікчемними в силу прямої норми закону - частини 1 статті 37 цього Закону.

Відтак, визнання їх недійсними є неналежним застосуванням таких способів захисту прав та інтересів, оскільки за змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладених між Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф`єва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" слід скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно надмірно сплачених коштів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Щодо доводів апелянта, що в частині стягнення коштів підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду у справі №912/894/18 та №629/4628/16-ц, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

У справі №912/894/18 Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 зазначив, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13). За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц. Визнаючи недійсними спірні додаткові угоди та вказуючи на безпідставність перерахування Управлінням освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради відповідачу 271 132, 62грн, господарськими судами не було належним чином досліджено, чи можливо при визнанні їх недійсними стягувати спірні кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, яка застосовується у випадку відсутності спеціальної норми, якою у цьому випадку є стаття 216 Цивільного кодексу України.

Однак, у спірних правовідносинах оскільки додаткові угоди від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору постачання природного газу є нікчемними, то ціна поставленого природного газу до 24.05.2019 має становити згідно умов договору від 11.02.2019 у розмірі 9 412, 00грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно, ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно здійснювало перерахування коштів за природний газ у розмірі більшому, ніж передбачено договором від 11.02.2019.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 04.12.2018 у справі №918/101/18, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

З огляду на те, що оплата природного газу у період до 24.05.2019 була здійснена ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" за ціною, що є більшою від встановленої ціни згідно договору від 11.02.2019, зазначене надає підстави для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України і стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно отриманих коштів за період з лютого 2019 року по 24 травня 2019 року (включно) у сумі 15 507, 56грн.

Вимога прокурора про внесення змін до додаткової угоди від 24.05.2019 №3 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, а саме викладення пункту 2 додаткової угоди в наступній редакції: "3.1. Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за ціною за одиницю товару, яка становить - 9 399, 28грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 1 566, 86грн. 3.5. Загальна сума договору становить 321 622, 53грн, у т.ч. ПДВ - 53 603, 76грн, у задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено, не є предметом апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про внесення змін до додаткової угоди від 24.09.2019 №3 і стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" грошових коштів, перерахованих з 25.09.2019 у розмірі, більшому від встановленої ціни згідно договору від 11.02.2019, ТОВ "Укртранссервіс-Груп" не оскаржується.

З огляду на викладене, в частині стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-Груп" на користь ОКЗ "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф?єва" безпідставно отриманих коштів за період з лютого 2019 року по 24 травня 2019 року (включно) у сумі 15 507, 56грн рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, частиною 9 цієї статті визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, витрати апелянта за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, а перерозподіл понесених прокурором судових витрат, що були стягнуті судом першої інстанції з відповідачів на користь прокурора, судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/16/20 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод від 18.02.2019 №1 та від 25.02.2019 №2 до договору від 11.02.2019 №19-494 на постачання природного газу, укладених між Обласним комунальним закладом "Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв Сергія Прокоф`єва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

В інший частині рішення Господарського суду Луганської області від 07.09.2020 у справі №913/16/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.12.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Суддя Т.Д. Геза