Постанова

від 17.12.2020 по справі 905/1099/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Справа № 905/1099/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№2948Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі №905/1099/20 (повний текст ухвали складено 19.10.2020 у приміщенні господарського суду Донецької області суддею Боковою Ю.В.)

за позовом керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Східного офісу Державної аудиторської служби України, м.Дніпро,

до 1.Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, місто Торецьк,

2. Автотранспортного комунального підприємства "Комунальник" Торецької міської ради , місто Торецьк Донецької області,

про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, визнання недійсним договору про закупівлю №42 від 30.03.2020, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року керівник Костянтинівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивача - Східного офісу Державної аудиторської служби України, до Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області та Автотранспортного комунального підприємства "Комунальник" Торецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької область, визнання недійсним договору про закупівлю №42 від 30.03.2020.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, що вивчення процедури закупівлі та наданих учасниками документів засвідчило, що закупівля №UA-2020-02-27-002407-а проведена з грубим порушенням принципів та вимог Закону України Про публічні закупівлі , оскільки проведена пов`язаними особами. Торецька міська рада (військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області) здійснює контроль на УЖКГ ВЦА, АКП Комунальник та КП Торецьккомсервіс шляхом реалізації права володіння, користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки. Обґрунтовуючи порушення інтересів держави та неналежного здійснення захисту інтересів держави прокурор зазначає, що порушення вимог Закону при проведенні спірних відкритих торгів завдають шкоди територіальній громаді у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави. Компетентним суб`єктом владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави є Східний офіс Державної аудиторської служби України. Для виконання покладених завдань органи Держаудитслужби наділені повноваженнями щодо проведення моніторингу публічних закупівель та звернення до суду із позовами на захист інтересів держави. Нездійснення захисту інтересів держави Східним офісом Держаудитслужби полягає у тому, що компетентним суб`єктом дотеперішнього часу не вжито заходів до усунення зазначених у позові порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави та обумовлює необхідність захисту таких інтересів прокуратурою. Відсутність здійснення державного фінансового контролю щодо оскаржуваної закупівлі також підтверджується відповіддю Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 13.04.2020. У зв`язку з цим на стадії виконання договору існує загроза того, що дана закупівля залишається поза увагою уповноваженого органу фінансового контролю та, ураховуючи, що строк дії договору визначено до 31.12.2020, будуть незаконно витрачені бюджетні кошти. Вказане обумовлює виключну необхідність звернення прокурора до суду і інтересах позивачів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1099/20, підготовче засідання призначено на 06.07.2020.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2020 призначено розгляд справи № 905/1099/20 по суті на 13.10.2020.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі №905/1099/20 позовну заяву керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України до управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, автотранспортного комунального підприємства "Комунальник" Торецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької область, визнання недійсним договору про закупівлю №42 від 30.03.2020 - залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд виходив з того, що Східний офіс Державної аудиторської служби України наділений правом на звернення до суду в інтересах держави з позовом у разі встановлення порушень законодавства при проведенні публічних закупівель за рахунок бюджетних коштів з бюджетів усіх рівнів, та є органом, уповноваженим державою на звернення до господарського суду із позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти. Матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави. Суд зазначив, що чинним законодавством не передбачено, що у разі отримання позивачем листа від прокуратури про виявлення порушення процедури закупівлі позивач зобов`язаний обов`язково завжди звертатися до суду з відповідним позовом. Крім того, суд першої інстанції вказав, що прокурор не довів, що даний випадок є виключним випадком для представництва інтересів держави в суді. З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу, а відтак відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, тому на підставі пункту 2 частини 1, частини 2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Заступник керівника Донецької обласної прокуратури з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у даній справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Про дату та час розгляду апеляційної скарги просить повідомити Харківську та Донецьку обласні прокуратури.

Прокурор зазначає, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури листом від 06.04.2020 №35/3-670вих.20 звернувся до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з вимогою відреагувати на порушення при здійсненні публічних закупівель. Згідно з відповіддю Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 13.04.3030 останнім без проведення моніторингу фактично надано оцінку наведеним у листі прокурора порушенням та зроблено висновок про їх відсутність у зв`язку з тим, що дану закупівлю проведено на суму, що є менше визначеної частини 1 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі . Тобто, Держаудитслужба була завчасно поінформована прокурором про порушення основних принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі , однак проігнорувала порушення та надала їм безпідставну оцінку поза межами встановленої законом процедури, фактично самоусунулась від здійснення захисту державних інтересів у встановленому законом порядку. Її бездіяльність призвела до подальшого укладення договору та неефективного використання бюджетних коштів. Уповноваженому органу було відомо про встановлені прокурором порушення вимог Закону під час проведення процедури закупівлі, однак при розгляді було відмовлено, і до звернення прокурора з позовом до суду, Держаудитслужба самостійно заходи щодо усунення цих порушень не вживала, що, на думку прокурора, свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Щодо виключності випадку для представництва прокурором інтересів держави в суді прокурор вважає, що існування обставин, зазначених у частині 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , вже і є виключним випадком та обумовлює наявність підстав для представництва інтересів держави в суді. Крім того, прокурор, посилаючись на частину 5 ст.55 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави у випадку, коли компетентний орган заперечує наявність порушення, оскільки у такому випадку позиція компетентного органу про відсутність порушення лише свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави, що є частиною підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№2948Д/2) залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі №905/1099/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 17.12.2020 о 10:45 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 07.12.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

30.11.2020 від Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області до суду надійшов відзив (вх.№11805) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у даному випадку прокурором не доведено існування обставин, які б свідчили про наявність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 задоволено частково клопотання Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1099/20, яке відбудеться 17.12.2020 о 10:45 год. Доручено Дзержинському міському суду Донецької області забезпечити проведення відеоконференції у справі №905/1099/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 задоволено клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1099/20, яке відбудеться 17.12.2020 о 10:45 год. Доручено Жовтневому районному суду м.Дніпропетровська.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

У судовому засіданні 17.12.2020, яке проходило в режимі відеоконференції, прокурор підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник Східного офісу Державної аудиторської служби України та представники Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін.

Представник Автотранспортного комунального підприємства "Комунальник" Торецької міської ради у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.55, том 4).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

При зверненні до господарського суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.131-1 Конституції України, ст.53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України як органу, який уповноважений здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснює захист інтересів держави представницькими засобами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст.2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема, у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст.53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до абзацу першого частини третьої ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері публічних закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 36 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст.5 Закону).

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку, що Східний офіс Державної аудиторської служби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Донецької області.

Водночас, як зазначає прокурор, Східним офісом Державної аудиторської служби не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених частинами 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором додані до позовної заяви листи прокуратури, адресовані Східному офісу Державної аудиторської служби, та відповіді на них, а саме:

13.04.2020 Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області на лист Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області від 06.04.2020 №35/3-670 вих-20 щодо можливих ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель Управління житлово-комунального господарства військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області при закупівлі послуг, надало відповідь (за вих.№04-05-31-17-03/1836), в якій, зокрема, зазначило, що моніторинг закупівлі Управлінням здійснюється за наявності підстав та у порядку, визначеними у статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. З аналізу інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro встановлено, що замовником за номером ІD:UA-2020-02-27-002407-а проведено відкриті торги із закупівлі послуг на суму, що є меншою, ніж сума, визначена частиною 1 ст.2 Закону України Про публічні закупівлі , у зв`язку з чим здійснена замовником закупівля не підпадає під дію Закону України Про публічні закупівлі , в тому числі і під дію статті 7-1 Закону. Перевірити дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель можливо під час проведення інших заходів державного фінансового контролю. На час розгляду листа прокуратури заходи державного фінансового контролю щодо закупівлі за номером ІD:UA-2020-02-27-002407-а управлінням не здійснювалися, у зв`язку з чим правові підстави щодо звернення управління до суду відсутні (а.с.173-174, том 4).

29.05.2020 Костянтинівською місцевою прокуратурою Донецької області на адресу Східного офісу Державної аудиторської служби України надіслано повідомлення (за вих.№35/3-1280вих.20) у порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру , в якому зазначено, що органами Державної аудиторської служби України не вжито заходів щодо усунення порушень вимог Закону України Про публічні закупівлі , що призводить до порушення економічних інтересів держави, захист яких покладено на прокуратуру. Ураховуючи, що Східний офіс Держаудитслужби не здійснював моніторинг закупівлі, результати якої оскаржуються, та не вжив заходи щодо оскарження як результатів закупівлі, так і укладеного за результатами проведення закупівлі договору в суді, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом (а.с.175-177, том 4).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано встановлений ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядок щодо звернення до органу, уповноваженого на захист майнових інтересів держави, яким у цій справі є Східний офіс Державної аудиторської служби України з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та надання розумного строку для реагування на стверджуване порушення інтересів держави. У зв`язку з отриманням відповіді компетентного органу про непред`явлення позову та відсутність будь-яких посилань цього органу на вчинення дій для усунення виявлених порушень прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з позовом до суду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі при оскарженні спірної закупівлі.

З огляду на вищезазначені фактичні обставини справи висновки господарського суду щодо залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України є помилковими.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга керівника Донецької обласної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Донецької області.

При цьому у зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду справи згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 86, 129, 269, 271, 273, пунктом 6 частини 1 ст.275, 277, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі №905/1099/20 скасувати.

Справу №905/1099/20 передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.12.2020.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова