Рішення

від 11.12.2020 по справі 909/815/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/815/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ІФБуд",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,

про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37 у розмірі 4 470 549, 53 грн, з яких 4 164 971 , 96 грн - основний борг, 54 977, 63 грн - інфляційні втрати, 64 336, 94 грн - 3% річних, 186 263, 01 грн - пеня,

за участю представників:

від позивача: Чекайло В.М.,

від відповідача: Люклян О.В.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Мигович І.В.,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1 Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оріон-ІФБуд про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 за №37 в розмірі 4 164 971, 96 грн, а також 186 263, 01 грн пені, 54 977, 63 грн інфляційних втрат та 64 336, 94 грн 3% річних, всього 4 470 549, 53 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.09.2020 вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2 До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача було залучено Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (ухвала від 25.09.2020).

2.3 Згідно з ч. 6 ст. 183 ГПК України за письмовою згодою учасників справи в судовому засіданні 24.11.2019 розпочався розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 24.11.2019 оголошувалась перерва до 11.12.2020 .

2.4 В судовому засіданні 10.11.2020 згідно з ч. 1 ст. 119, ч. 8 ст. 160 ГПК України суд поновив пропущений з поважних причин строк на подання відзиву.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позовна заява (вх.№14180/20 від 24.09.2020).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської рад, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ Оріон-ІФБуд укладено договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 за №37. За умовами цього договору відповідач, як замовник будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана, 18 (І черга), взяв на себе зобов`язання сплатити пайову участь у сумі 13 014 971, 96 грн до прийняття об`єкта в експлуатацію. Даний об`єкт будівництва здано в експлуатацію 21.05. 2019, щo підтверджується сертифікатом серії ІФ №1621914100968. Відповідач сплатив пайову участь частково - в сумі 8 850 000 грн. Cтаном на 23.09.2020 сума боргу становить 4 164 971, 96 грн. Внаслідок прострочення платежу відповідно до ч. 2 cт. 625 ЦК України нарахував 54 977, 63 грн інфляційних втрат та 64 336, 94 грн 3% річних. Також за умовами п. 3.3 договору нарахував пеню в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення в сумі 186 263, 01 грн. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 173, 216, 217, 230, ГК України, ст. 11, 526, 530, 610, 625,626 ЦК України.

3.2 Відзив на позовну заяву від 09.11.2020 (вх.№ 15281/20 від 09.11.2020).

Позов не визнав. Вказав, що за ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , яка в частині діє до цього часу відповідно до ст. 2 розділу ІІ ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019, величина пайової участі визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Оскільки загальна кошторисна вартість будівництва становить 171 009 461, 98 грн, то вартість спорудження 1 кв.м - 5 156, 34 грн. Тому розмір пайової участі становить 7 558 105, 89 грн. Оскільки відповідач сплатив пайову участь в розмірі 8 850 000 грн, то відповідно до ч. 2 ст. 203 ГК України заборгованість відсутня.

3.3 Відповідь на відзив (вх.№ 15755/20 від 16.11.2020).

Не погоджується з доводами відповідача з огляду на те, що у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Відповідач, подаючи 26.04.2020 заяву про укладення договору, документи на підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва не долучив, а тому розрахунок розміру пайового внеску здійснювався з врахуванням показника опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м будівництва в Івано-Франківській області, що відповідало ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та Положенню про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.

Крім того вказаним Положенням визначено, що загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта містобудування повинна мати висновок ДП Укрдержбудекспертизи , або його філії. Тому позивач при розгляді заяви про укладення договору правомірно застосував альтернативний спосіб розрахунку розміру пайового внеску.

Вказує, що відповідач з умовами договору погодився, підписав його та частково виконав. На сьогоднішній день договір є дійсним та ніким не скасований. Вважає, що відповідно до положень ст. 202, 203 ГК України відповідач договірних зобов`язань не виконав.

3.4 Заперечення від 23.11.2020 (вх. №16186/20 від 23.11.2020).

Заперечує необхідність підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва висновком ДП Укрдержбудекспертизи , оскільки такі приписи Положення суперечать ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , який не передбачає такої вимоги. Натомість відповідно до ч. 4 ст. 31 вказаного Закону, обов`язковій експертизі підлягають тільки проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками. Вказаний об`єкт будівництва споруджений та прийнятий в експлуатацію за класом наслідків СС2.

Зазначає, що відповідно до ч. 6 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , яка втратила свою чинність, встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі не може перевищувати граничний розмір пайової участі. Граничний розмір пайової участі з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Якщо б керуватись цими вимогами, відповідач мав би сплатити 8 275 812, 26 грн.

Однак, ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні встановив, що замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету пайову участь у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевою самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Здійснивши перерахунок пайової участі з урахуванням цих вимоги, вважає, що відповідач мав би сплатити 6 022 556, 83 грн.

Зазначає, що сплачена відповідачем пайова участь є набагато більшою, ніж встановлено законодавством.

3.5 Пояснення третьої особи.

Підтримує позицію позивача.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської рад, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ Оріон-ІФБуд , як замовником, укладено договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 за №37 (надалі - Договір). Договір укладено відповідно до Положення Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (надалі - Положення), а також беручи до уваги те, що замовник відповідності до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

За умовами Договору замовник, що здійснює будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення на вул. Височана,18 (І черга будівництва), в порядку та на умовах, визначених Договором, бере у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (п. 1.1).

Величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру), затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 8 879, 17 грн (без ПДВ) (п. 3.2).

Замовник сплачує пайову участь у сумі 13 014 971, 96 грн до прийняття об`єкта в експлуатацію (п. 3.3).

При простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 Договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 5.1)

4.2 Додатком до Договору є розрахунок пайової участі (єдиний). При розрахунку використані такі показники: показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єкта будівництва в Івано-Франківській обл., (без ПДВ) - 8 879, 17 грн, площа об`єкта будівництва (житло) - 28 525, 20 кв.м, площа об`єкта будівництва (нежитло) - 4 639, 70 кв.м, відсоток, передбачений п.6.2.2 Положення (житло) - 4, відсоток, передбачений п.6.2.1 Положення (нежитло) - 7, розмір пайової участі всього - 13 014 971, 96 грн.

4.3 Вказаний об`єкт будівництва закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 13.05.2019 видано сертифікат серії ІФ №1621914100968 від 21.05. 2019.

4.4 Відповідач з 15.05.2019 до 11.03.2020 здійснював сплату пайової участі частинами, і всього сплатив 8 850 000 грн. Станом на 01.01.2020 було сплачено 8 030 000 грн.

4.5 Загальна кошторисна вартість будівництва становить 171 009 461, 98 грн, що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва. Цей доказ суд вважає допустимим. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності не містить вимог щодо підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва висновком ДП Укрдержбудекспертизи . Передбачені тільки вимоги щодо експертизи проектної документації у визначених законом випадках. Тому Положення, як підзаконний нормативний акт, не може суперечити закону. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили (п. 7 ст. 11 ГПК України). Позивач відповідно до ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України не навів будь-яких інших заперечень щодо відповідності визначеної кошторисної вартості будівництва державним будівельним нормам і правилам та не подав відповідних доказів.

4.6 З урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва 171 009 461, 98 грн та площі об`єкта будівництва 33 164, 90 кв.м вартість спорудження 1кв.м об`єкта становить 5 156, 34 грн.

4.7 Відповідач до заяви про укладення Договору (вх. № 365880 від 26.04.2019) не долучав документи, що підтверджують загальну кошторисну вартість будівництва.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 За приписами ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193 ГК України господарські зобов`язання виникають, зокрема, з господарського договору та повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка була чинна на час укладення Договору) був передбачений обов`язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту і укласти відповідний договір з органом місцевого самоврядування. Статтю 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності було виключено на підставі п. 13 ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні № 132-IX від 20.09.2019, який набрав чинності відповідно до п/п 2 п. 1 розділу П Прикінцеві та перехідні положення з 01.01.2020 (надалі - Закон № 132-IX).

Відповідно до ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ Оріон-ІФБуд був укладений Договір про пайову участь.

Згідно з ч. 5 ст. 40 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності величина пайової участі у Договорі була визначена на основі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності.

5.2 В ч. 6 вказаної норми закону було визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі не може перевищувати граничний розмір.

Граничний розмір пайової участі з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не міг перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Отже, слід розмежовувати порядок визначення величини пайової участі у Договорі та граничний розмір пайової участі.

З огляду на викладене, до 01.01.2020 граничний розмір пайової участі по Договору становив 8 275 812, 26 грн (5 156, 34 грн вартості спорудження 1кв.м об`єкта х 28 525, 20 кв.м житла х 0.04 відсотка + 5 156, 34 грн вартості спорудження 1кв.м об`єкта х 4 639, 70 кв.м нежитла х 0.1 відсотка).

5.3 В п. 2 розділу П Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX визначено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Водночас встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва перераховують пайову участь у розмірі 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд та 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування - для житлових будинків (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом).

Відповідно до наведених приписів після 01.01.2020 граничний розмір пайової участі по Договору становить 6 022 556, 83 грн (8 879, 17 грн показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м житла х 28 525, 20 кв.м житла х 0.02 відсотка + 5 156, 34 грн вартості спорудження 1кв.м об`єкта х 4 639, 70 кв.м нежитла х 0.04 відсотка).

5.4 Враховуючи те, що станом на 01.01.2020 відповідач сплати 8 030 000 грн пайової участі, його зобов`язання припинились виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203 ГК України).

5.5 Щодо посилання позивача на чинність Договору суд вважає, що слід застосовувати положення ст. 6 ЦК України щодо співвідношення актів цивільного законодавства і договору. Зокрема в ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. В даному випадку обов`язковість для сторін положень наведених законів випливає з їх змісту.

5.6 Оскільки пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховані на заборгованість зі сплати пайової участі у розмірі 4 470 549, 53 грн, яка перевищує граничний розмір і не підлягала сплаті, то відповідач в цій частині не допустив порушення зобов`язання. Тому відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні правові підстави для застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи викладене, в задоволенні позову належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1 Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 67 058, 24 грн (платіжне доручення від 17.09.2020 №11), а також подав докази витрат на професійну правничу допомогу на суму 6 000 грн (договір про надання юридичних послуг від 12.02.2020 №1 та додаткова угода №5 від 16.09.2020, акт виконаних робіт, платіжне доручення №457 від 09.12.2020).

7.2 Відповідно до приписів ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76015, ідентифікаційний код 02314062) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРІОН-ІФБуд" (вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 41696580), за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код 04054346) про стягнення заборгованості за договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 10.05.2019 №37 у розмірі 4 470 549, 53 грн, з яких 4 164 971 , 96 грн - основний борг, 54 977, 63 грн - інфляційні втрати, 64 336, 94 грн - 3% річних, 186 263, 01 грн - пеня.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.12.2020.

Суддя О. В. Малєєва