Рішення від 16.12.2020 по справі 923/522/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року Справа № 923/522/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі судового засідання Чернявській О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України", м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 38728507,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ", м. Херсон, код ЄДРПОУ 3372597,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот", м. Київ, код ЄДРПОУ 00017733,

про стягнення 21327,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Мартиновець Т.Ю., довіреність від 04.09.20;

від третьої особи - Мартиновець Т.Ю., довіреність № 1-1-14/27.12.19/7 від 27.12.19.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору:

02 червня 2020 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" штрафу у розмірі 21327,00 грн., за прохід судном "ОРЕЛЬ-5" без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що відповідно до умов договору № 434-П-АМПУ-15 від 21.12.2015 надавав відповідачу послуги у тому числі з лоцманського проведення суден та проходження суднами по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонським морським каналами. Разом з тим 08.03.2020 судно "Орель-5" під морським агентуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" при прямуванні в порт Херсон здійснили прохід без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення Бузько-Дніпровським та Херсонськими каналами, у зв`язку з чим за твердженням позивача, відповідач зобов`язаний сплатити штраф у сумі 21327,00 грн. за проходження судна "Орель-5" в зоні обов`язкового лоцманського проведення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 05 червня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/522/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надати до суду: відповідачу відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" про залучення до участі у справі третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот".

Зазначеною ухвалою запропоновано ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на протязі 10 днів з дня отримання позовної заяви, надати письмові пояснення по суті заявленого позивачем позову.

30 червня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем позовні вимоги не визнаються та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що 08.03.2020. капітаном теплоходу Орель-5 здійснюючи рух з Чорного моря в напрямку морського торговельного порту Херсон було встановлено радіо зв`язок з постом регулювання руху суден Очаків та повідомлено про рух судна в зоні їх нагляду, про розмірні характеристики судна, вантаж, осадку. Будь-яких повідомлень про заборону руху судна без лоцмана пунктом регулювання руху суден Очаків (пост регулювання руху суден ДП Дельта-лоцман ) згідно додатку до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, що затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.08.2007 р. № 655 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 2 від 02.01.2018, що набрали законної сили 06.02.2018) здійснено не було.

Відповідач зазначає, що відповідно до частини 1 та другої 4.1.5. пункту 4.1.5 вказаних вище Правил плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден валовою місткістю більше ніж 500 одиниць і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без морського лоцмана забороняється. Від обов`язкового лоцманського проведення по РШ № 1, БДЛК і ХМК, першому та другому колінах каналу акваторії МПМ і Спаському каналу можуть звільнятися судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирні судна місцевого базування, а також гідрографічні судна місцевого базування. Таким суднам рекомендується для підходу до БДЛК з моря і в зворотному напрямку використовувати рекомендовані шляхи.

За твердженням позивача, судна АСК Укррічфлот , зокрема судно Орель-5 в силу приписів п.4.1.5. Правил звільнене від обов`язкового лоцманського проведення під час плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення, оскільки дане судно має осадку до 4,0 м. та довжину до 140 м., що є підставою для звільнення від обов`язкового лоцманського проведення під час плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що справляння плати за лоцманське проведення судна або штрафу за прохід судна без лоцмана є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Зазначений відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Одночасно з відзивом на позовну заяву від відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін.

Ухвалою від 02 липня 2020 року суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та визначено здійснювати розгляд справи № 923/522/20 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою суд продовжив строк розгляду справи № 923/522/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

06 липня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивачем спростовуються твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Так, позивач зазначає, що у зв`язку зі скасуванням наказу Міністерства інфраструктури України від 02.01.2018 № 2 Про затвердження Змін до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 № 76/31528 та не відновленням дії попередньої редакції змінених положень Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01 серпня 2007 року № 655, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2007 року за № 1150/14417, відсутня норма щодо категорій суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення по РШ №1, БДЛК та ХМК, яка була встановлена абзацом 2 пп. 4.1.5. Правил.

Позивач вказує на хибність твердження відповідача, щодо звільнення судна "Орель -5" від обов`язкового лоцманського проведення під час плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення, вважає зазначені твердження помилковими та такими, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

Відповідь позивача на відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

16 липня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача. У вказаних запереченнях відповідач заперечує проти аргументів позивача та просить суд не приймати до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача. Заперечення відповідача прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

20 липня 2020 року до суду від третьої особи у справі - ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надійшли пояснення по суті заявленого позову, в яких третя особа просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав та аргументів, які є аналогічними викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Вказані пояснення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.09.2020 представником позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої аналогічної справи № 923/527/20.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 923/522/20, то суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому, пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта - шоста статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню усне клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 923/522/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 923/527/20.

У зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, суд, у судовому засіданні 10.09.2020 оголосив перерву до 20.10.2020.

26 жовтня 2020 року до суд від третьої особи у справі надійшли додаткові письмові по суті заявленого позивачем позову.

Дані пояснення третьої особи суд залишив без розгляду, з урахуванням наступного.

Відповідно до приписів ч.3, ч.4, ч.8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї

За приписами статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень статті 118 господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

В даному випадку ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" не наведено причин пропуску процесуального строку для подання додаткових письмових пояснень, а також і не надано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду додаткових письмових пояснень третьої особи у справі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 19.10.2020 по 23.10.2020, призначене на 20.10.2020 судове засідання у справі не відбулось.

Ухвалою від 27.10.2020 суд призначив судове засідання у справі на 17.11.2020 о 10:00 годі.

Ухвалою від 17.11.2020 суд відклав судове засідання у справі на 16.12.2020.

07 грудня 2020 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 16.12.2020, у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстави визначені у ч. 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення підготовчого засідання, у даному випадку, відсутні, так як позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У клопотанні позивача про відкладення судового засідання на інший день, жодним чином не йдеться про надання будь-яких інших та/або додаткових доказів, документів, крім тих, що ним були подані при поданні позову.

Клопотання про відкладення розгляду справи позивачем обґрунтовано зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Проте, до клопотання не надано належних доказів на підтвердження зазначених тверджень.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у підготовчому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У даному випадку судом також враховано, що матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву, відповідь позивача на відзиві відповідача, заперечення відповідача, пояснення третьої особи.

Позивачем також і не зазначено щодо необхідності продовження процесуальних строків для подання додаткових доказів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє позивачу задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні 16.12.2020 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву, запереченнях та поясненнях.

У судовому засіданні 16.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику відповідача та третьої особи про орієнтовну дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 21 грудня 2015 року між Державним підприємством Адміністрація морських портів України (надалі - Підприємство або Позивач ) і Товариством з обмеженою відповідальністю СКЛ (надалі - Агент або Відповідач) був укладений Договір № 434-П-АМПУ-15 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Підприємство зобов`язується за заявками Агента надавати (забезпечувати) наступні послуги:

- послуги з лоцманського проведення суден (лоцманський збір);

- послуги з регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (надалі - ЦРРС/ПРРС) (збір за послуги служби регулювання руху суден);

- проходження суднам по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та каналом Дунай-чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре) (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ) (канальний збір);

- послуги швартовної бригади з швартування, відшвартування, перетягування і перешвартування суден в морському порту Южний (згідно розцінок Підприємства );

- послуги м/б Гайдамака та інших плавзасобів (згідно розцінок Підприємства );

- інформаційні послуги при проходженні судном ГСХ (згідно розцінок Підприємства ), далі за текстом іменовані послуги (термін послуги використовується також для позначення окремої складової послуг).

На Агента покладено зобов`язання замовити, прийняти і оплатити надані послуги.

При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торгівельного мореплавства України від імені якого виступає Агент (п.1.1. Договору).

За змістом п.8.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2016.

Сторонами підписані відповідні додатки до Договору, які є невід`ємними частинами укладеного Договору та в подальшому укладено ряд Додаткових угод, якими було внесені зміни в окремі пункти Договору, доповнено Договір Додатками до договору та продовжено строк дії даного Договору.

Так, Додатковою угодою № 8 від 13.12.2019 до Договору, дію зазначеного вище договору продовжено до 31 грудня 2021 року.

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Відповідно до пункту 5.3. Договору, Агент бере на себе зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у випадках та в розмірі, передбачених статтями 102, 105 Кодексу торговельного мореплавства України.

Згідно п. 5.5. Агент несе матеріальну відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

За твердженням Позивача, 08 березня 2020 року судно ОРЕЛЬ-5 під морським агентуванням ТОВ СКЛ при прямуванні в порт Херсон здійснило прохід без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення - Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами,

Зазначеними діями за твердженням Позивача, Відповідачем порушено умови Договору та Правила плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах затверджені правила плавання і лоцманського проведення суден безпосередньо у РШ №1, БДЛК та ХМК затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007.

На підтвердження своїх тверджень Позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії наступних документів: Договір №434-П-АМПу -15 від 21.12.2015 з додатками та Додатковими угодами до договору, лист капітана Херсонського морського порту № 14/14-1/05-20 від 12.03.2020, квитанцію про виконані послуги СРРС філією Дельта-лоцман ДП АМПУ № 3153, службову записку начальника СРРС та начальника лоцманської служби філії Дельта-лоцман ДП АМПУ .

Позивач зазначає, що з урахуванням листа капітана Херсонського морського порту № 14/14-1/05-20 від 12.03.2020 та відповідно до ст. 102 Кодексу торговельного мореплавства України філією Дельта-лоцман ДП АМПУ на адресу ТОВ СКЛ було направлено лист № 716 від 20.03.2020 з вимогою сплатити штраф за проходження судном ОРЕЛЬ- 5 без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення. До зазначеного листа філією Дельта-лоцман ДП АМПУ було додано рахунок № МР-01240 від 08.03.2020 для оплати штрафу в розмірі 21327,00 грн.

За твердженням Позивача, зазначений рахунок отриманий Відповідачем 25.03.2020, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 23.03.2020, фіскальним чеком ПН 215600426655 від 23.03.2020 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5401710371370 від 23.03.2020.

Листом № 01/27 від 27.03.2020 Відповідач повідомив Позивача, що на його думку згідно Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній части Чорного моря Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01 серпня 2007 року № 655, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2007 року за № 1150/14417, судно ОРЕЛЬ-5 звільняється від обов`язкового лоцманського проведення під час плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення, зокрема по БДЛК та ХМК . Також зазначеним листом Відповідач просив відкликати рахунок фактуру філії Дельта-лоцман ДП АМПУ № МР-01240 від 08.03.2020 та утриматись від виставлення подібних рахунків в майбутньому .

Позивач зазначає, що судно ОРЕЛЬ-5 під морським агентуванням ТОВ СКЛ в порушення договірних зобов`язань та Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній части Чорного моря Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах здійснив прохід без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення - Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами.

Позивачем здійснено розрахунок штрафу за прохід судна без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення, за розрахунками позивача розмір штрафу становить 21327,00грн.

Оскільки Відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму нарахованого Позивачем штрафу, останній звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача суми штрафу розмірі 21 327,00 грн., за прохід судном ОРЕЛЬ-5 без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ДП Адміністрація морських портів України в особі філії Дельта-лоцман ДП Адміністрація морських портів України підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

Матеріалами справи підтверджено, що між ДП "Адміністрація морських портів України", виступаючим у якості Підприємства, і ТОВ СКЛ , як Агентом, укладений Договір № 434-П-АМПУ-15 від 21.12.2015.

Відповідно до п. 1.1. Договору Підприємство зобов`язується за заявками Агента надавати (забезпечувати): зокрема послуги з лоцманського проведення суден, проходження суднами по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському та каналом Дунай-Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре) (далі БДЛК, ХМК та ГСХ), а Агент зобов`язується замовити, прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що Агент бере на себе зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у випадках та в розмірі, передбачених статтями 102, 105 Кодексу торговельного мореплавства України".

Згідно п. 5.5. Договору Агент несе матеріальну відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 13.11.2019 дію Договору продовжено до 31.12.2021.

Судом встановлено, відповідно до квитанції №3153 у період з 16 год. 38 хв. 07.03.2020 по 12 год. 42 хв. 08.03.2020 судно "Орель-5" (довжиною 108,4 м., осадкою 2,6 м.) пройшло каналом до порту "Херсон".

Відповідно до інформації, що міститься у листі капітана Херсонського морського порту № 14/14-1/05-20 від 12.03.2020 судну Орель-5 не надавалися дозволи слідування каналами без лоцмана.

У зв`язку з проходженням каналам вказаного судна без лоцманського проведення, Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату штрафу, а саме № МР-01240 від 08.03.2020 для оплати штрафу в розмірі 21327,00 грн., який листом № 716 від 20.03.2020 був направлений на адресу Відповідача.

Діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей є торговельним мореплавством.

Відносини, що виникають з торговельного мореплавства регулює Кодекс торговельного мореплавства України. (далі - КТМ України).

Згідно ст. 13 КТМ України правила цього Кодексу поширюються:

- на морські судна - під час їх прямування як морськими шляхами, так і річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами, якщо спеціальним законодавством чи міжнародними договорами України не встановлено інше;

- на судна внутрішнього плавання - під час їх прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами та іншими водними шляхами під час здійснення перевезення із заходом в іноземний морський порт і у випадках, передбачених статтями 297 і 327 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 92 КТМ України з метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах акваторій цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно морськими лоцманами. Вимоги до морських лоцманів та підприємств, працівниками яких є морські лоцмани, а також порядок здійснення ними діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з іншими заінтересованими міністерствами та центральними органами виконавчої влади затверджує райони обов`язкового лоцманського проведення, категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення, і публікує ці відомості у лоціях і Повідомленнях мореплавцям. У районах обов`язкового лоцманського проведення судно не має права здійснювати плавання без морського лоцмана, якщо тільки судно не належить до категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення.

У районах необов`язкового лоцманського проведення капітан судна у разі необхідності має право взяти на судно морського лоцмана. У районах необов`язкового лоцманського проведення капітан морського порту може встановлювати обов`язкове лоцманське проведення суден: а) які самі (ядерні судна та інші) або їх вантаж можуть становити загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Категорії таких суден доводяться до загального відома в обов`язковій постанові по порту; б) які мають серйозні пошкодження корпусу, механізмів або обладнання, що може істотно вплинути на безпеку їх плавання в порту. У цьому випадку капітану судна вручається нотис про те, що його судно має слідувати під лоцманським проведенням (ст. 94 КТМ України).

Безпосередньо перелік районів обов`язкового лоцманського проведення та категорії суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 662 від 04.09.2013 "Про затвердження Переліку районів обов`язкового лоцманського проведення та категорій суден, що звільняються від обов`язкового лоцманського проведення".

Так, пунктом 3 Переліку встановлено, що:

"Райони внутрішніх вод та територіального моря України, в межах яких лоцманське проведення суден є обов`язковим:

1) район ділянки річки Дунай від прийомного буя морського підхідного каналу гирла Бистре до морського порту Рені;

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

біля прийомного буя морського підхідного каналу гирла Бистре (широта 45°18,6' N; довгота 029°49,3' Е);

у морських портах Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ і на їхніх рейдах;

у портопунктах Вилкове, Кілія і на їхніх рейдах;

біля 116 км (мис Ізмаїльський Чатал).

Зміна лоцмана в акваторії морського порту Ізмаїл (прийом та висадка лоцмана) здійснюється на 96 км при плаванні судна вверх за течією річки Дунай і на 87 км при плаванні судна вниз за течією річки Дунай;

2) район морського порту Білгород-Дністровський з Дністровським лиманом - в межах акваторії морського порту Білгород-Дністровський.

Прийом та висадка лоцманів здійснюються біля приймального буя № 1 (широта 46°04,6' N; довгота 030°30,4' Е);

3) район морського порту Южний (для суден, які прямують до/з морського порту Южний) - від точки прийому лоцмана або з якірних стоянок порту до воріт порту та внутрішні води порту у межах Аджалицького лиману, так само у зворотному напрямку до точки висадки лоцмана або до якірних стоянок порту.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в точках з координатами:

місце прийому - широта 46°31'48'' N; довгота 030°57'00'' E;

місце висадки - широта 46°32'20'' N; довгота 030°55'52'' E;

4) район морського порту Скадовськ - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцманів здійснюються в таких місцях:

для суден, які прибувають в морський порт Скадовськ і що виходять з нього, - в районі Скадовського підхідного осьового світного буя (широта 46°04,6' N; довгота 032°54,2' Е), в льодову кампанію - в районі Джарилгачського маяка у точці з координатами: широта 46°00,0' N; довгота 033°04,3' E;

для суден, які прибувають в портопункт Хорли і що виходять з нього, - в районі Хорлівського світного буя № 1 (широта 46°01,6' N; довгота 033°13,1' Е);

5) район морського порту Євпаторія та озера Донузлав - в межах акваторії морського порту Євпаторія.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

при підході до морського порту Євпаторія - на відстані 5 кабельтових та у секторі 100°-200° від світного знака причалу № 2 або в районі якірної стоянки № 382, при цьому лоцманське проведення на південь лінії, що проходить по пеленгу 60° від світного знака причалу № 2 до берегової лінії, є зовнішньопортовим, а на північ від цієї лінії - внутрішньопортовим;

при підході до озера Донузлав - за 2 кабельтова на південний схід від буя Донузлавський осьовий або в районах якірних стоянок № 378 та № 381;

6) район морського порту Ялта - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в точці з координатами: широта 44°27,69' N; довгота 034°10,71' Е;

7) район морського порту Бердянськ - в межах його акваторії.

Прийом та висадка лоцмана здійснюються в таких місцях:

для суден, що прибувають до морського порту Бердянськ і що виходять з нього:

з осадкою 6,0 м і більше - в районі буя № 2 (широта 46°36,7' N; довгота 036°36,0' E) лівої сторони підхідного каналу порту;

з осадкою до 6,0 м - в районі буя № 10 (широта 46°40,0' N; довгота 036°40,1' E) лівої сторони підхідного каналу порту;

для суден, що прибувають в відокремлений підрозділ "Генічеський портопункт" державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" і що виходять з нього, - в точці з координатами: широта 46°09,8' N; довгота 034°52,5' Е, або на якірному місці в точці з координатами: широта 46°09,6' N; довгота 034°53,6' Е;

8) інші райони обов`язкового лоцманського проведення визначені відповідними Правилами плавання, затвердженими в установленому порядку Міністерством інфраструктури України".

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007 "Про затвердження Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах" затверджені правила плавання і лоцманського проведення суден безпосередньо у РШ №1, БДЛК та ХМК (далі - Правила).

Абзацом 1, 2 підпункту 4.1.5 пункту 4.1 розділу 4 цих Правил (в редакції від 01.08.2007) передбачено, що плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден завдовжки більше ніж 50 м і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без державного морського лоцмана забороняється. Від обов`язкового лоцманського проведення по РШ № 1, БДЛК і ХМК, першому та другому колінах каналу акваторії порту "Миколаїв" і Спаському каналу можуть звільнятися судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирні судна місцевого базування, капітани яких регулярно плавають у зоні дії цих Правил, а також гідрографічні судна місцевого базування. Таким суднам рекомендується для підходу до БДЛК з моря і в зворотному напрямку використовувати рекомендовані шляхи.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 2 від 02.01.2018 "Про затвердження Змін до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах" до абзаців першого та другого пункту 4.1.5. Правил були внесені зміни, а саме вони викладені у наступній редакції:

"Плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден валовою місткістю більше ніж 500 одиниць і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без морського лоцмана забороняється.

Від обов`язкового лоцманського проведення по РШ № 1, БДЛК і ХМК, першому та другому колінах каналу акваторії МПМ і Спаському каналу можуть звільнятися судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирні судна місцевого базування, а також гідрографічні судна місцевого базування. Таким суднам рекомендується для підходу до БДЛК з моря і в зворотному напрямку використовувати рекомендовані шляхи".

Разом з тим, 26.09.2019 Міністерством юстиції України прийнятий наказ "Про скасування рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства інфраструктури України від 02.01.2018 № 2 "Про затвердження Змін до Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2018 за № 76/31528.

Безпосередньо порядок та наслідки скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, встановлений положеннями "Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 32/5 від 31.07.2000.

Зокрема, відповідно до пункту 15 Порядку нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання судом нормативно-правових актів протиправними (незаконними чи такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними повністю або в окремій його частині, а у відповідності до пункту 18 нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню суб`єктом нормотворення, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.

Положеннями названого Порядку не встановлено того, що у випадку скасування державної реєстрації нормативно-правового акту, яким внесено зміни до іншого нормативно-правового акту, фактично припиняється дія та не поновлюється редакція акту, яка існувала до внесення відповідних змін.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція "Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 655 від 01.08.2007, які встановлюють обов`язок лоцманського проведення по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському каналам.

У відповідній редакції Правил від 01.08.2007, а саме абзацом 1 підпункту 4.1.5. пункту 4.1. розділу 4 цих Правил встановлено, що плавання в районах обов`язкового лоцманського проведення всіх суден валовою місткістю більше ніж 500 одиниць і/або з осадкою більше ніж 4,0 м без морського лоцмана забороняється..

При цьому, абзацом другим відповідного пункту передбачена можливість звільнення від обов`язкового лоцманського проведення судна завдовжки менше ніж 140 м з осадкою до 4,0 м та буксирного судна місцевого базування, капітани яких регулярно плавають у зоні дії цих Правил, однак матеріали справи не містять доказів надання такого дозволу судну Орель-5 під час проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами, яке відбулося 08.03.2020 компетентним на це органом, як і наявності у капітана судна посвідчення на безлоцманське проведення суден, яким він користується на протязі багатьох років без зауважень.

Статтею 102 КТМ України встановлено, що за надання недостовірної інформації, у тому числі за допомогою технічних суднових засобів, щодо даних про судно, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, а також за прохід без дозволу служби регулювання руху або без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення капітан судна зобов`язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору незалежно від встановленої чинним законодавством України відповідальності за наслідки, що можуть виникнути через ці дії.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що за проходження 08.03.2020 судном Орель-5 під агентуванням ТОВ "СК "Агро" Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського та за відсутності відповідного дозволу, Відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору. При цьому, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд погоджується з тим, що сума штрафу, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 21327,00 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Доводи відповідача та третьої особи, викладені ними у відзиві на позовну заяву, запереченнях та письмових поясненнях відповідно, в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Крім вказаного вище, при прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Так, з огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України вказаного Закону від 23.02.2006 № 3477-IV господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (код ЄДРПОУ 3372597) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38728507) штраф за прохід судном "ОРЕЛЬ-5" без лоцмана в зоні обов`язкового лоцманського проведення в сумі 21327,00 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2020.

Суддя С.В. Нікітенко