Постанова

від 17.12.2020 по справі 910/7426/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7426/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Балац С. В.

від 25.03.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюк А. І., Зубець Л. П., Ткаченка Б. О.

від 16.09.2020

за позовом ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , 2) Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 3) ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) ОСОБА_4 , 2) ОСОБА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-3: ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними рішень загальних зборів та договору

за участю представників:

позивача: Маковей О. Г.

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: не з`явилися

відповідача-3: не з`явилися

третьої особи на стороні позивача: 1) не з`явилися

2) не з`явилися

третьої особи на стороні відповідача-3: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ОСОБА_3 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 від 31.03.2017, укладений між ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 як продавцями та ОСОБА_3 як покупцем;

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , оформлених протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017, щодо зміни складу учасників, зміни адреси місцезнаходження та зміни керівника Товариства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір позивачем не укладався, не підписувався, був укладений за відсутності волевиявлення позивача на його укладення, не відповідає внутрішній волі позивача, що відповідно до частини 3 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Спірні рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 учасниками Товариства, зокрема позивачем, розмір частки якого у статутному капіталі Товариства складає 91%, не приймалися, були прийняті за відсутності передбаченого законом кворуму, з порушенням вимог закону та статуту Товариства під час скликання та проведення зборів (за відсутності повідомлення про проведення зборів, що позбавило позивача можливості взяти участь у зборах), що є безумовними підставами для визнання недійсними цих рішень.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 (далі по тексту - Товариство, відповідач-1) є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване 02.04.2010 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим та здійснює свою діяльністю відповідно до статуту, затвердженого загальними зборами учасників Товариства, оформлених протоколом № 2 від 02.04.2010 (далі по тексту - статут).

За змістом пунктів 1.5., 6.3. статуту учасниками Товариства, які беруть участь в утворенні статутного капіталу Товариства своїм внеском, є:

1) ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 45 664,32 грн, що дорівнює 8% статутного капіталу;

2) ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 519 431,64 грн, що дорівнює 91% статутного капіталу;

3) ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 5 708,04 грн, що дорівнює 1% статутного капіталу.

31.03.2017 між ОСОБА_3 як покупцем, ОСОБА_2 як продавцем-1, ОСОБА_4 як продавцем-2 та ОСОБА_5 як продавцем-3 був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства (далі по тексту - договір, спірний договір), відповідно до предмету якого продавець-1, продавець-2, продавець-3 передають (відступають), а покупець приймає у власність частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 і зобов`язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 1.3. договору розмір часток статутного капіталу Товариства, що відчужуються, складає 100%, які належать продавцю-1, продавцю-2 та продавцю-3 у таких частках: продавець-1 володіє та розпоряджається часткою у розмірі 8 % статутного капіталу; продавець-2 - часткою у розмірі 1% статутного капіталу, продавець-3 - часткою у розмірі 91% статутного капіталу.

31.03.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , на яких за результатом голосування по питанням порядку денного були прийняті рішення, оформлені протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017 (далі по тексту - спірні рішення), про:

- виведення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- уведення (прийняття) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 нового учасника: ОСОБА_3 з часткою у розмірі 100 % статутного капіталу;

- зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 ;

- затвердження статуту в новій редакції;

- звільнення ОСОБА_4 з 31.03.2017 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 ;

- призначення ОСОБА_3 директором Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 .

05.04.2017 Печерська районна у місті Києві державна адміністрація на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформлених протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017, провела реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , зокрема здійснила державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства щодо складу засновників, керівника і місцезнаходження Товариства. Відповідно до цих змін новим єдиним учасником та директором Товариства є ОСОБА_3 , який є власником 100 % статутного капіталу Товариства.

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ОСОБА_3 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 від 31.03.2017, укладений між ним та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформлених протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Справа № 910/7426/17 розглядалася господарськими судами неодноразово.

Господарський суд міста Києва рішенням від 25.03.2019, ухваленим за результатом нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Решту позовних вимог задовольнив: визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформлене протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017, визнав недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 31.03.2017, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Стягнув з відповідача-1 та відповідача-3 на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1 600,00 грн з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформлене протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017, прийняте з порушенням порядку скликання зборів (за відсутності повідомлення учасників Товариства, зокрема позивача, про проведення загальних зборів), за відсутності необхідного кворуму, а спірний договір був укладений за відсутності волевиявлення його сторін на укладення договору. При цьому суди дійшли висновків про те, що спірний договір від імені позивача не підписувався та спірне рішення учасниками Товариства не приймалося, нотаріус не посвідчував справжність підписів на протоколі загальних зборів, яким оформлені спірні рішення, підписи сторін у спірному договорі, а також підписи ОСОБА_4 як секретаря зборів, ОСОБА_3 як голови зборів та нотаріуса ОСОБА_7 у протоколі загальних зборів Товариства від 31.03.2017 є підробленими, що підтверджується наявним у матеріалах справи висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019, поясненнями нотаріуса та довідкою Державної прикордонної служби України № 64/К-5714 від 23.05.2017, відповідно до якої позивач станом на дату прийняття спірного рішення не був присутній у місті Києві, де укладався спірний договір та приймалося спірне рішення.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлені позивачем вимоги не стосуються відповідача-2, а вимог, які б стосувалися відповідача-2, зокрема про зобов`язання скасувати реєстраційні дії, здійснені 05.04.2017 державним реєстратором на підставі спірного рішення загальних зборів, позивач не заявив.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі третя особа на стороні відповідача-3 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржниця послалася на пункт 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначила про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема скаржниця зазначає про те, що

- суд апеляційної інстанцій встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - документів, витребуваних у слідчого відділу ГУ Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: оригіналів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , спірного договору та протоколу загальних зборів учасників Товариства № 31/03-2017 від 31.03.2017, які, на думку скаржниці, не є документами, що були вилучені з реєстраційної справи (пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);

- суд апеляційної інстанцій безпідставно та необґрунтовано відхилив її ( ОСОБА_1 ) клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи для вирішення питання про визначення фактичного періоду виготовлення тексту спірного договору купівлі-продажу та тексту протоколу загальних зборів учасників Товариства № 31/03-2017 від 31.03.2017 та судово-почеркознавчої експертизи для вирішення питання про автентичність наявних у спірному договорі та протоколі загальних зборів учасників Товариства № 31/03-2017 від 31.03.2017 підписів, (пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);

- місцевий господарський суд безпідставно та необґрунтовано відхилив її ( ОСОБА_1 ) клопотання про допит свідка: експерта, який проводив експертизу в рамках кримінального провадження, у судовому засіданні щодо надання відповідей та пояснень ймовірності виконавців підписів, а суд апеляційної інстанції не виправив ці порушення, чим порушив статтю 13 Господарського процесуального кодексу України (пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України);

- суди попередніх інстанцій порушили статтю 236, частину 5 статті 310, статтю 316 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не врахували обов`язкові для них висновки Верховного Суду, викладені у пункті 39 постанови від 03.07.2018 у справі № 910/7426/17.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги та на те, що доводи скаржниці побудовані на припущеннях, які не підтверджуються матеріалами справи.

Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи третьої особи на стороні відповідача-3 у касаційній скарзі та позивача у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема згідно з частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановили суди попередніх інстанцій 31.03.2017 між ОСОБА_3 як покупцем, ОСОБА_2 як продавцем-1, ОСОБА_4 як продавцем-2 та ОСОБА_5 як продавцем-3 був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства, відповідно до предмету якого продавець-1, продавець-2, продавець-3 передають (відступають), а покупець приймає у власність частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 і зобов`язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених цим договором.

Дослідивши текст зазначеного договору, суди встановили, що договір був укладений у місті Києва, підписаний його сторонами: Покупцем та Продавцями.

Разом з цим суди встановили, що у кримінальному провадженні № 12017100060002008 постановою Головного управління Національної поліції України в Автономній Республіці Крим від 12.11.2018 призначено почеркознавчу експертизу оригіналу договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 (спірного договору), протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 № 31/03-2017 від 31.03.2017, яким оформлені спірні у цій справі рішення, для проведення якої були залучені судові експерти Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

За результатом проведення почеркознавчої експертизи, зокрема оригіналу спірного договору, судовим експертом був складений висновок № 8-4/1859 від 15.01.2019, відповідно до якого підписи від імені продавців ( ОСОБА_2 у графі ПРОДАВЕЦЬ-1: , ОСОБА_5 у графі ПРОДАВЕЦЬ-3: та ОСОБА_4 у графі ПРОДАВЕЦЬ-2: ) договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 виконано, ймовірно, не продавцями, у тому числі не позивачем у цій справі, а іншою особою. Також відповідно до зазначеного висновку підпис від імені ОСОБА_3 у графі ПОКУПЕЦЬ: договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 виконано, ймовірно, не ОСОБА_3 (відповідачем у цій справі), зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Крім того суди встановили, що станом на момент укладення спірного договору (31.03.2017) позивач - ОСОБА_2 не був присутній у місті Києві, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державної прикордонної служби України № 64/К-5714 від 23.05.2017.

Суди попередніх інстанцій взяли до уваги зазначені висновок судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019 та довідку Державної прикордонної служби України № 64/К-5714 від 23.05.2017, на підставі яких встановили, що позивач - ОСОБА_5 та третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 не підписували спірний договір.

На підставі зазначених доказів суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що волевиявлення сторін на укладення спірного договору було відсутнє, спірний договір його сторонами не вчинявся.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на 31.03.2017 - дату прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 спірних рішень) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (частина 5 статті 98 Цивільного кодексу України у редакції, чинній станом на 31.03.2017).

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України Про господарські товариства (у редакції, чинній станом на 31.03.2017) управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 97 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на 31.03.2017)).

Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на 31.03.2017) частини 1 статті 58 Закону України Про господарські товариства (у редакції, чинній станом на 31.03.2017) та пункту 9.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 у редакції, чинній станом на дату прийняття загальними зборами учасників спірних рішень, загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з частиною 5 статті 61 Закону України Про господарські товариства у редакції, чинній станом на 31.03.2017) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 , що відбулися 31.03.2017, на яких були прийняті спірні рішення, оформлені протоколом № 31/03-2017, скликалися без повідомлення усіх дійсних учасників Товариства про скликання зборів учасників Товариства на 31.03.2017, зокрема позивач - ОСОБА_2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 не був повідомлений про скликання цих загальних зборів учасників товариства. Учасники справи не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом та статутом Товариства порядку та строки про скликання на 31.03.2017 загальних зборів учасників Товариства, у тому числі про дату, час, місце їх проведення та порядок денний. Відсутні у матеріалах справи і докази присутності позивача у місті Києва, де були проведені збори, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державної прикордонної служби України № 64/К-5714 від 23.05.2017.

Разом з цим суди встановили, що у протоколі № 31/03-2017 від 31.03.2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 зазначено про присутність на загальних зборах всіх учасників товариства, що разом володіють 100 % статутного капіталу Товариства, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , і сам протокол № 31/03-2017 від 31.03.2017 був складений та підписаний головою ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_8 , справжність підписів зазначених осіб засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до наявного у матеріалах справи зазначеного вище висновку судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019, зробленого у межах кримінального провадження № 12017100060002008, підписи від імені ОСОБА_4 у графі Секретар зборів ОСОБА_4 та від імені ОСОБА_3 у графі Голова зборів ОСОБА_3 на лицевій стороні останнього аркуша протоколу № 31/03-2017 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство №14329 від 31.03.2017 - виконані ймовірно не зазначеними особами (не ОСОБА_4 , не ОСОБА_3 ), а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_7 у графі Приватний нотаріус на зворотній стороні останнього аркушу протоколу № 31/03-2017 виконано не ОСОБА_7 , а іншою особою; відбитки печатки Приватний нотаріус ОСОБА_7 на зворотній стороні останнього аркушу протоколу № 31/03-2017 загальних зборів учасників Товариства від 31.03.2017 - нанесені не кліше печаток Приватний нотаріус ОСОБА_7 , зразки відбитків яких були надані для порівняння.

Крім того у матеріалах справи наявна належним чином завірена копія повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 № 107/01-16 від 24.05.2017, в якому вона повідомляє про те, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до неї як нотаріуса не зверталися, спірний договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства від 31.03.2017 вона не посвідчувала, реєстрацію документів за номерами № 2231 та № 2232, які зазначені у протоколі загальних зборів учасників Товариства № 31/03-2017 від 31.03.2017, не здійснювала.

Взявши до уваги зазначені докази у їх сукупності, суди попередніх інстанцій, встановили, що позивач як учасник, що володіє часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 91%, участі у загальних зборах 31.03.2017 і у прийнятті на цих зборах спірних рішень не приймав, фактично загальні збори, оформлені протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017, не проводилися, особи секретаря та голови зборів Товариства нотаріусом не встановлювалися, протокол загальних зборів Товариства № 31/03-2017 від 31.03.2017 нотаріально не посвідчувався, з огляду на що дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що загальні збори учасників Товариства, на яких були прийняті спірні рішення, були проведені за відсутності кворуму та без дотримання процедури їх скликання.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 , оформленого протоколом № 31/03-2017 від 31.03.2017.

При цьому Верховний Суд враховує, що оригінали спірного договору та протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14329 № 31/03-2017 від 31.03.2017, а також реєстраційна справа відповідача-1 витребовувалися судом апеляційної інстанції у слідчого відділу ГУ Національної поліції України в АРК та м. Севастополі, були надані на вимогу суду та досліджувалися судом.

Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржниці про те, що документи, витребувані судом апеляційної інстанції, у слідчого відділу ГУ Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не є документами, що були вилучені з реєстраційної справи, та є недопустимими доказами, оскільки ці доводи побудові на припущеннях, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Посилання скаржниці на те, що суд апеляційної інстанцій безпідставно та необґрунтовано відхилив її ( ОСОБА_1 ) клопотання про призначення судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз у цій справі також є безпідставними та до уваги Верховним Судом не беруться, оскільки ці клопотання ОСОБА_1 були розглянуті судом апеляційної інстанції та були відхилені з огляду на наявність у матеріалах справи висновку судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019 та інших доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже за змістом наведеної норми призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, зокрема у разі надання навіть однією із сторін спору висновку експерта з цих самих питань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

У матеріалах справи наявний висновок судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019, зроблений у межах кримінального провадження № 12017100060002008, який був наданий позивачем. При цьому жодних обґрунтованих доводів та доказів у спростування зазначеного висновку, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо правильності цього висновку експерта, скаржниця не надала.

Крім того, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, у матеріалах справи крім висновку судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019 наявні інші докази, яких достатньо для вирішення справи по суті, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Доводи скаржниці про те, що висновок технічної експертизи дозволив би визначити давність створення спірного договору та протоколу зборів № 31/03-2017 від 31.03.2017 є безпідставними, оскільки навіть у разі проведення такої експертизи її висновок не спростовуватиме висновків судів попередніх інстанцій про неавтентичність наявних на договорі підписів та про те, що волевиявлення позивача на укладення спірного договору станом на 31.03.2017 було відсутнє, та спірні рішення були прийняті на загальних зборів учасників Товариства, проведених з порушенням порядку їх скликання, за відсутності повідомлення учасників Товариства про скликання зборів та за відсутності необхідного кворуму (за відсутності на зборах позивача, який володіє часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 91%).

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано та правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її клопотань про призначення у справі судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз, чим спростовуються твердження скаржниці про те, що апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив її клопотання.

Крім того Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржниці на те, що місцевий господарський суд безпідставно та необґрунтовано відхилив її ( ОСОБА_1 ) клопотання про допит свідка: експерта, який проводив експертизу в рамках кримінального провадження, у судовому засіданні, оскільки відповідно до частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Тобто за змістом вказаної статті виклик експерта є правом суду, а не обов`язком. Крім того, як уже зазначалося, скаржниця не надає обґрунтованих доводів та доказів у спростування висновку судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/1859 від 15.01.2019, а також не надає обґрунтувань, яким чином пояснення експерта в судовому засіданні спростують встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що були встановлені не лише на підставі висновку експерта.

Крім того наведені та решта доводів скаржниці судом касаційної інстанції до уваги не беруться, оскільки зводяться до встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Крім того Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно закрили провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2 з огляду на те, що заявлені позивачем вимоги не стосуються відповідача-2, а вимог, які б стосувалися відповідача-2, зокрема про зобов`язання скасувати реєстраційні дії, здійснені 05.04.2017 державним реєстратором на підставі спірного рішення загальних зборів, позивач не заявив.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи відповідача у касаційній скарзі про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, а наведена ним підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою, у зв`язку з чим Касаційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 910/7426/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець