Ухвала

від 21.12.2020 по справі 920/149/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 920/149/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020,

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до комунального підприємства "Теплогарант"

про стягнення 3 272 187,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 (згідно з відміткою на конверті) акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (дата складення повного тексту постанови - 27.10.2020) зі справи № 920/149/20 у частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 760 811,84 грн., щодо яких було відмовлено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити названі вимоги. Крім того скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження оспорюваних судових актів.

Касаційна скарга АТ "НАК "Нафтогаз України" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України ); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України ); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України ).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга зводиться до цитування окремих норм Конституції України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кримінального кодексу України та ГПК України. В той же час касаційна скарга АТ "НАК "Нафтогаз України" не містить конкретних підстав та обґрунтування для оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого суду, з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України . При цьому посилання скаржником на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах: від 04.05.2018 у справі №908/1453/14 та від 12.06.2018 у справі №922/1010/16, не є очевидним та явним виконанням приписів частини другої статті 287 ГПК України й пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Так зі змісту касаційної скарги не вбачається, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду. Фактично скарга АТ "НАК "Нафтогаз України" зводиться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позов у цій справі подано у 2020 році.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2020 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102 грн.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позов у справі № 920/149/120 подано про стягнення боргу за неналежне виконання договору поставки природного газу від 19.09.2017 № 6110/1718-БО-29 у сумі 3 272 187,36 грн., з яких 1 521 623,69 грн. пені, 480 473,20 грн. 3% річних, 127 0090,47грн. інфляційних втрат. Скаржником оскаржуються судові акти у відмовленій частині щодо стягнення пені на суму 760 811,84 грн.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги, мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 22 824,36 грн. [11 412,18 грн. (за 1 майнову вимогу) х 200%].

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість однією з вимог касаційної скарги є вимога про покладення судових витрат за розгляд касаційної скарги у сумі 22 824,36 грн. на відповідача по справі.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що АТ НАК "Нафтогаз України" необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме - на суму 22 824,36 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на оскарження зазначених судових актів у цій справі, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга АТ НАК "Нафтогаз України" зі справи №920/149/20 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на оскарження зазначених судових актів, буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 зі справи №920/149/20 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м.Київ, вул.О.Копиленка,6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк