Рішення

від 18.12.2020 по справі 640/13654/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2020 року №640/13654/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Первинної профспілки "Профспілкова організація працівників та студентів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Кабінет Міністрів України, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Ректор національного університету фізичного виховання і спорту України Імас Євгеній Вікторович, Олімпійський коледж імені Івана Піддубного про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Первинної профспілки "Профспілкова організація працівників та студентів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН) , треті особи - Кабінет міністрів України (далі - третя особа-1) , Національний університет фізичного виховання і спорту України (далі - третя особа-2) , Ректор національного університету фізичного виховання і спорту України Імас Євгеній Вікторович (далі - третя особа-3), Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (далі - третя особа-4) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненадання відповіді на лист Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №224 від 08.05.2018р. до відповідача та неприйняття рішення передбаченого ст. 24 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у визначений цим законом строк до 01.06.2018 року про недоцільність входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів);

- зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо недоцільності входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів);

- визнати протиправним підготовку та надання проекту розпорядження третьої особи-1 "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" на погодження до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації;

- зобов`язати відповідача відкликати даний проект розпорядження з пояснювальною запискою з Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації;

- визнати незаконною відмову відповідача у затвердженні нової редакції Статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, погодженого конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (протокол від 16 січня 2020 року №12) та зобов`язати Відповідача вчинити дії - затвердити у новій редакції Статут Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, погоджений конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (протокол від 16 січня 2020 року №12);

- визнати бездіяльність Відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до відповідача від 03.03.2020 року протиправною та зобов`язати надати відповідь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на лист Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №224 від 08.05.2018р. щодо недоцільності входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до будь-якого іншого вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів).

Крім того позивач, звертав у вагу суду на те, що проект розпорядження, який поданий до Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" є протиправним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Також, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зауважував, що відмова відповідача щодо не затвердження нової редакції Статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного є необґрунтованою, нікчемною та незаконною, та наголошував на тому, що попередні редакції Статутів затверджувались без будь-яких перешкод.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки Законом України "Про фахову передвищу освіту" встановлено, що саме центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснює повноваження засновника щодо державних закладів фахової передвищої освіти, зокрема приймає рішення про їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію.

В той же час, наголошував на тому, що на всі звернення позивача надані відповіді у відповідності до вимог чинного законодавства, крім цього представник відповідача звертав увагу суду на те, що Статут, поданий на затвердження 19 листопада 2019 року, було прийнято Конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, проте не були враховані вимоги Закону України "Про фахову передвищу освіту", який набув чинності 9 серпня 2019 року, та змін до Закону України "Про вищу освіту".

Представник третьої особи -1 надав письмові пояснення, в яких наголошував на тому, що Кабінетом Міністрів України не видавалось розпорядження про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного шляхом приєднання його до Національного університету фізичного виховання і спорту України, та звернув увагу суду на ту ж обставину, що й представник відповідача, а саме що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснює повноваження засновника щодо державних закладів фахової передвищої освіти, зокрема приймає рішення про їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію.

Представник третьої особи -2 також надав письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що прийняття загальними зборами трудового колективу рішень про недоцільність та неприпустимість входження Коледжу, як структурного підрозділу, до складу будь-якого вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівня акредитації, є безпідставними, оскільки питання щодо реорганізації Коледжу, згідно з ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України "Про освіту", ч. 1 ст. 31 Закону України "Про вищу освіту", п. 1.4.,14.1. Статуту Коледжу від 10.11.2015 року, вирішується без участі та без врахування позиції трудового колективу Коледжу.

Крім цього, зауважив, що доводи позивача щодо спроби відповідача ліквідувати коледж шляхом його приєднання до іншого вищого навчального закладу, є безпідставними, оскільки відповідач має повноваження, згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про освіту", ч. 1,2 ст. 13 Закону України "Про вищу освіту", розробляти стратегію та програму розвитку закладу вищої освіти та підготовки фахівців з вищою освітою.

Також, звернув увагу суду на те, що доводи позивача про намагання відповідача ліквідувати, реорганізувати або приєднати Коледж до іншого вищого навчального закладу є втручанням у діяльність чи обмеження автономії Коледжу, є безпідставними, оскільки питання щодо ліквідації або реорганізації Коледжу, згідно ч. 2,3 ст. 25 Закону України "Про освіту", п.3.1., З.2., 14.1. Статуту Коледжу від 10.11.2015 року (наявний у додатках до позовної заяви), не є частиною діяльності Коледжу або його автономних прав.

Ректор національного університету фізичного виховання і спорту України Імас Євгеній Вікторович також надав письмові пояснення, в яких повністю підтримав позицію, викладену відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти висновків, викладених у відзиві, а саме наголосив на тому, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки лист від 08.05.2018р. був першим, а позивач постійно вчиняв спроби щодо отримання відповіді та рішення.

Щодо інших висновків, викладених у відзиві, представник позивача зауважив, що вони є безпідставними, надані з метою введення суду в оману та приховання правди.

Третя особа-4 не скористалась своїм правом на надання письмових пояснень, хоч і повідомлялись про це належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 07 липня 1966р. №782-р було утворено Республіканську спеціалізовану школу-інтернат спортивного профілю. Відповідно до наказу Міністерства народної освіти УРСР від 24.04.1990р. №88 Республіканську загальноосвітню школу-інтернат спортивного профілю реорганізовано у Республіканське училище Олімпійського резерву; на підставі наказу Міністерства освіти України від 16.06.1992р. №42 училище перейменоване у Республіканське училище фізичної культури.

Згодом Республіканське училище фізичної культури отримало статус "вище" (наказ Міністерства освіти України від 27.11.1992р. №197 "Про перейменування Республіканського училища фізичної культури на Республіканське вище училище фізичної культури").

У 2015 році Республіканське вище училище фізичної культури наказом Міністерства освіти і науки України від 24.07.2015р. №812 перейменовано зі зміною типу навчального закладу в Олімпійський коледж імені Івана Піддубного. Олімпійський коледж імені Івана Піддубного є правонаступником Республіканського вищого училища фізичної культури.

Коледж заснований на державній формі власності. Засновником коледжу є Кабінет Міністрів України та коледж перебуває в управлінні відповідача - Міністерства освіти і науки України.

У коледжі 12.03.2018р. відбулись загальні збори трудового колективу, які ухвалили, що "позиція трудового колективу полягає у неприпустимості ліквідації, реорганізації чи злиття коледжу з іншими ВНЗ, а також неприпустимості втручання в його діяльність чи обмеження передбаченої законодавством автономії". Також загальні збори вирішили, що "відповідно до ст.24 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" недоцільно та категорично неприпустимо входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу будь-якого вищого навчального закладу ІІІ- ІУ рівня акредитації державної власності, зокрема як структурного підрозділу.

07.05.2018р. відбулась конференція трудового колективу Коледжу, на якій було ухвалено рішення "недопущення приєднання Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до будь-якого вищого навчального закладу ІІІ-ІУ рівня акредитації державної власності, як структурного підрозділу. Недопущення відокремленням будь-яких структурних підрозділів коледжу, зокрема загальноосвітньої школи-інтернату спортивного профілю".

Вказані рішення загальних зборів трудового колективу (витяг з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу) та конференції трудового колективу Коледжу (витяг з протоколу №9 конференції трудового колективу) були направлені до відповідача (лист вих. №224 від 08.05.2018 р.) та Кабінету Міністрів України (лист вих. №223 від 08.05.2018 р.).

Проте, як зазначає позивач, відповіді на дані листи позивач не отримав.

Конференцією трудового колективу Коледжу 16.01.2020 р. з метою актуалізації норм Статуту та приведення його положень у відповідність до чинного законодавства (згідно зі змінами, які відбулись з моменту затвердження діючого Статуту) було погоджено нову редакцію статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного та направлено до Відповідача на затвердження .

У відповідь до Коледжу надійшов лист за підписом генерального директора Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН, у якому зазначено, що "Міністерство освіти і науки не має правових підстав для затвердження Статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного як закладу вищої освіти" .

Відмова, на думку позивача, затвердити нову редакцію статуту є необґрунтованою, нікчемною та незаконною.

Також, 25 лютого 2020р. міністр освіти і науки України Г. Новосад надала на погодження до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, міністерства фінансів України та КМДА проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" разом із пояснювальною запискою, яку позивач також вважає протиправною та незаконною.

Вважаючи такі рішення і дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненадання відповіді на лист Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №224 від 08.05.2018р. до відповідача та неприйняття рішення передбаченого ст. 24 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у визначений цим законом строк до 01.06.2018 року про недоцільність входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів) та зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо недоцільності входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів), суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що повноваження засновника (засновників) щодо управління закладом вищої освіти визначаються цим та іншими законами України, а також статутом закладу вищої освіти.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про вищу освіту" вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу вищої освіти є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа студентів (курсантів).

Відповідно до пункту 9.1. Статуту Коледжу, вищим колегіальним органом громадського самоврядування Коледжу є Конференція трудового колективу Коледжу, включаючи виборних представників із числа студентів.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про освіту", громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

В той же час, суд звертає увагу на наступні положення

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про освіту", права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про освіту", засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про вищу освіту" для закладів державної форми власності рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію закладу вищої освіти приймається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону України "Про вищу освіту" заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту.

Згідно з пунктом 1.3. Статуту Коледжу від 10 листопада 2015 року (чинна редакція) Коледж є вищим спеціалізованим навчальним закладом спортивного профілю.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту Коледжу від 10 листопада 2015 року (чинна редакція) Коледж заснований на державній формі власності. Засновником Коледжу є Кабінет Міністрів України та перебуває у управління Міністерства освіти і науки України.

Згідно з пунктом 14.1. Статуту Коледжу від 10 листопада 2015 року (чинна редакція) реорганізацію або ліквідацію Коледжу приймає Кабінеті Міністрів України.

Окремо суд звертає увагу, що положення Статуту Коледжу від 10 листопада 2015 року (чинна редакція) у своїй сукупності визначають, що питання реорганізації або ліквідації Коледжу взагалі не підлягають обговоренню на загальних зборах трудового колективу.

Проте, відповідно до абзацу 6 статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року №2246-VIII Міністерству освіти і науки України, Міністерству охорони здоров`я України, Міністерству культури України разом з вищими навчальними закладами I-II та III-IV рівнів акредитації державної власності до 1 червня 2018 року було необхідно прийняти рішення щодо доцільності входження вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів). Рішення про входження вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності приймається трудовими колективами таких закладів та їх засновниками і затверджується Кабінетом Міністрів України у місячний термін.

На виконання вищезазначеного абзацу Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", позивачем прийнято рішення про недоцільність входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до будь-якого іншого вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації та направлено таке звернення до відповідача.

В той же час, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року №2246-VIII про прийняття такого рішення вичерпало свою дію 01 червня 2018 року.

Крім цього, на момент звернення з даною позовною заявою до суду, діяв Закон України "Про фахову передвищу освіту" від 6 червня 2019 року №2745-VIII, яким визначено, що вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і станом на 1 січня 2020 року не відповідають вимогам для набуття статусу коледжу відповідно до Закону України "Про вищу освіту", набувають статусу закладу фахової передвищої освіти.

Також, 25 лютого 2020 року Міністр освіти і науки України Г. Новосад надала на погодження до міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, міністерства фінансів України та КМДА проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" разом із пояснювальною запискою, яку позивач також вважає протиправною та незаконною.

За результатами розгляду якого, прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 року №1083-р "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного".

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом сьомим частини першої статті 4 КАС Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з підпунктом другим частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені бездіяльність суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єктів владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, які були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про фахову передвищу освіту", центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснює повноваження засновника щодо державних закладів фахової передвищої освіти, зокрема приймає рішення про їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію.

Крім того, згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про фахову передвищу освіту", рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу фахової передвищої освіти, у томі числі структурного підрозділу закладу вищої освіти, ухвалює його засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган за дорученням засновника (засновників).

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (далі - Положення) Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Крім того відповідно до підпункту 72 пункту 3 Положення МОН відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення та реорганізації державних наукових установ, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету

Згідно з підпунктом 15 пункту 10 Положення, Міністр утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління МОН, затверджує їх положення (статути), здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності.

Враховуючи вищевикладене, Міністерством освіти і науки України відповідно до наданих повноважень, було подано до Кабінету Міністрів України проект оскаржуваного Розпорядження, яке було прийнято Урядом на засіданні 02.09.2020.

У зв`язку з вищевикладеним, оскаржуване Розпорядження відповідає актам вищої юридичної сили, а саме Конституції України, Цивільному кодексу України, Законам України: "Про Кабінет Міністрів України", "Про управління об`єктами державної власності", "Про вищу освіту", було прийнято Урядом у спосіб та в порядку передбаченому чинним законодавством України.

На законодавчому рівні, під час здійснення реорганізації вищого навчального закладу, встановлені застереження лише щодо недопущення порушення прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, що реорганізуються. З метою недопущення порушення прав осіб, які навчаються у вищих начальних закладах, що реорганізуються пунктом 2 оскаржуваного Розпорядження передбачено, що здобувачі освіти та інші особи, які навчаються в Олімпійському коледжі імені Івана Піддубного, продовжують навчання в Олімпійському фаховому коледжі імені Івана Піддубного Національного університету фізичного виховання і спорту України за обраними спеціальностями та джерелами фінансування.

Крім того, суд звертає увагу, що лист Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №224 від 08.05.2018 р. є лише супровідним листом, яким надіслані відповідачу витяг з протоколу №9 конференції трудового колективу Коледжу та витяг з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу Коледжу. Натомість, у вказаному листі відсутня прохальна частина (звернення) до відповідача.

Тому, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненадання відповіді на лист Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного №224 від 08.05.2018р. до відповідача та неприйняття рішення передбаченого ст. 24 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у визначений цим законом строк до 01.06.2018 року щодо недоцільності входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів) не підлягає задоволенню, оскільки станом на момент звернення до суду, вже було прийнято рішення у вигляді розпорядження "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного", яке погоджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року №1083-р.

У зв`язку з чим, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо недоцільності входження Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів) також не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними підготовку та надання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" на погодження до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації та зобов`язання відповідача відкликати даний проект розпорядження з пояснювальною запискою з Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації, суд наголошує на наступному.

Частиною першою статті 24 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, може утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону державні господарські об`єднання, підприємства, установи та організації, зокрема для здійснення окремих функцій з управління об`єктами державної власності. Кабінет Міністрів України затверджує положення та статути державних господарських об`єднань, підприємств, установ та організацій, розмір асигнувань на їх утримання і граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників і заступників керівників, застосовує до них заходи дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 104, частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

В свою чергу, згідно з частиною шостою статті 22 Закону України "Про освіту", статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.

Водночас, засновником Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного є Міністерство освіти і науки України.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про освіту", передбачено, що засновник закладу освіти зобов`язаний:

забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;

забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

Крім того, статтями 1, 3, 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" передбачено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Об`єктами управління державної власності є зокрема майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про вищу освіту", державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 12 Закону України "Про вищу освіту", управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про вищу освіту", зазначено, що Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади, зокрема: забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти: організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти;

забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально- технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти:

видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти.

Також, згідно частини першої статті 31 Закону України "Про вищу освіту", рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію закладу вищої освіти приймається:

для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України;

для закладів комунальної форми власності - відповідними органами місцевого самоврядування;

для закладів приватної форми власності - фізичними та/або юридичними особами відповідно до закону, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вищевказані норми, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо підготовки та надання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" на погодження до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації вчинено у відповідності до вимог законодавства.

Більше того, оскаржуваний проект станом на день розгляду даної справи вже погоджений Кабінетом Міністрів України, що підтверджується розпорядженням від 02 вересня 2020 року №1083-р.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправними підготовку та надання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" на погодження до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації та зобов`язання відповідача відкликати даний проект розпорядження з пояснювальною запискою з Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України та Київської міської державної адміністрації.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконною відмови відповідача у затвердженні нової редакції Статуту Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, погодженого конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (протокол від 16 січня 2020 року №12) та зобов`язання відповідача вчинити дії - затвердити у новій редакції Статут Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, погоджений конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (протокол від 16 січня 2020 року №12), суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту", для набуття закладом статусу коледжу в системі вищої освіти станом на 1 січня 2020 року реальний обсяг здобувачів вищої освіти мав становити не менше 10 відсотків загального ліцензованого обсягу.

Згідно листа МОН від 11.01.2020 р. №3/80-20, за результатами розгляду звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного (вх. від 22.11.2019 р. №34804/0/1-19) було встановлено, що зазначений заклад не відповідає вимогам законодавства, необхідним для набуття статусу коледжу в системі вищої освіти. Реальний обсяг здобувачів вищої освіти становив менше 10 відсотків загального ліцензованого обсягу Коледжу та його структурних підрозділів.

Прикінцевими та перехідними положення Закону України "Про фахову передвищу освіту" передбачається, що вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і станом на 1 січня 2020 року не відповідають вимогам для набуття статусу коледжу відповідно до Закону України "Про вищу освіту", набувають статусу закладу фахової передвищої освіти.

Також суд звертає увагу, що Статут, поданий на затвердження 19 листопада 2019 року, було прийнято Конференцією трудового колективу Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного, проте в ньому не враховані вимоги Закону України "Про фахову передвищу освіту", який набув чинності 9 серпня 2019 року, та змін до Закону України "Про вищу освіту".

Згідно з даними ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти), з оновленням даних від 18.12.2020 р., реальний обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня молодший бакалавр у зазначеному Коледжі становив 43 особи. При цьому, як зазначив відповідач, згідно з даними ЄДЕБО, станом на 01 серпня 2020 року реальний обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавр або молодший бакалавр у зазначеному Коледжі становив 36 осіб, що становить менше 10 відсотків загального ліцензованого обсягу, що не спростовано позивачем належними та достатніми доказами.

Прикінцевими та перехідними положення Закону України "Про фахову передвищу освіту" передбачено, що вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і станом на 1 січня 2020 року не відповідають вимогам для набуття статусу коледжу відповідно до Закону України "Про вищу освіту", набувають статусу закладу фахової передвищої освіти.

Враховуючи зазначене, статути Коледжу, як закладу вищої освіти, надійшли до Міністерства освіти і науки України разом із поданнями вх. МОН від 22.11.2019 р. №34804/0/1-20 та від 20.01.2020 р. №1785/0/1-20 були повернуті листами від 11.01.2020 р. №3/80-20 та від 10.02.2020 р. на доопрацювання до Коледжу.

Відповідно до підпункту 1 частини четвертої Закону України "Про фахову передвищу освіту", Статут закладу фахової передвищої освіти повинен містити повне найменування із зазначенням типу закладу фахової передвищої освіти, його правосуб`єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його утворення. Згідно зі статтею 31 Закону України "Про фахову передвищу освіту", в Україні діють заклади фахової передвищої освіти таких типів: фаховий коледж, військовий коледж сержантського складу (заклад фахової передвищої військової освіти) та фаховий коледж із специфічними умовами навчання. Для затвердження статуту Коледжу, як закладу фахової передвищої освіти, у найменуванні юридичної особи має бути визначено і тип закладу, отже найменування закладу потребує приведення у відповідність до Закону України "Про фахову передвищу освіту".

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач мав правові підстави відмовити Олімпійському коледжу імені Івана Піддубного у затвердженні Статуту, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

В той же час, щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до відповідача від 03.03.2020 року та зобов`язати надати відповідь, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до відповідача від 03.03.2020 року відсутнє в матеріалах справи, в той же час, по тексту позовної заяви та у додатках до позовної заяви наявне звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного до Відповідача від 02.03.2020 року, а отже позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту звернення до відповідача 03.03.2020р.

В той же час, щодо наявних в матеріалах справи звернень позивача до відповідача, суд наголошує на тому, що на всі звернення позивача - відповідачем надано відповідь:

- на звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного від 19.11.2019 №664 (вх. МОН від 22.11.2019 №34804/0/1-19) про затвердження нової редакції Статуту;

- на звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного від 16.01.2020 №35 (вх. МОН від 20.01.2020 №1785/0/1-20) про затвердження нової редакції Статуту;

- на звернення Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного від 02.03.2020 №144 (вх. МОН від 04.03.2020 №7279/0/1-20) щодо реорганізації Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного.

Тому, з наведеного вбачається, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Первинної профспілки "Профспілкова організація працівників та студентів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Кабінет Міністрів України, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Ректор національного університету фізичного виховання і спорту України Імас Євгеній Вікторович, Олімпійський коледж імені Івана Піддубного про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Первинної профспілки "Профспілкова організація працівників та студентів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного" (місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Миколи Матеюка, 4; код ЄДРПОУ 42115959) до Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 10; код ЄДРПОУ 38621185), треті особи - Кабінет Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Національний університет фізичного виховання і спорту України (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 1; код ЄДРПОУ 02928433), Ректор національного університету фізичного виховання і спорту України Імас Євгеній Вікторович (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 1), Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Матеюка, 4; код ЄДРПОУ 02125315) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко