Постанова

від 25.11.2020 по справі 191/1879/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 191/1879/17

провадження № 61-4878св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-сервісне підприємство СВАРОГ ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-сервісне підприємство СВАРОГ на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року у складі судді Гречко Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-сервісне підприємство СВАРОГ (далі - ТОВ СВАРОГ , товариство) про розірвання договору купівлі-продажу.

Позов обгрунтований тим, що 03 грудня 2015 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 21, згідно з яким продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити сільськогосподарську техніку, а саме телескопічний навантажувач JSB535, який був у використанні, загальна вартість якого становить 34 000,00 євро.

Згідно з умовами договору покупець зобов`язується здійснити передоплату за товар в сумі 9 386,19 євро з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ) після підписання договору, але не пізніше 04 грудня 2015 року, а залишок від загальної вартості договору, що становить 26 613,81 євро з врахуванням ПДВ, покупець сплачує на момент отримання товару.

Згідно з пунктом 3.1 договору продавець повідомляє, що товар, який поставляється, перебував у користуванні, та гарантує, що товар укомплектований та знаходиться в робочому стані , засвоїми якісними, технічнимихарактеристикам та комплектністювідповідає стандартам (технічним умовам) його виробника, а також розмитнений та сертифікований.

У день підписання договору, 03 грудня 2015 року, відповідач надавпозивачу рахунок на оплату зазамовленням № 21 на суму 907 983,60 грн. Цього самого дня ОСОБА_1 вніс обумовлену договором передоплату на рахунок відповідача в розмірі 250 662,05 грн. Однак під час огляду товару позивач виявив, що продавець не надав йому необхідну повну і достовірну інформацію про товар, а саме: про суттєвепошкодження корозією металу кузова , несправну ходовучастину , карданний вал , коробкуперемикання передач та інше, про що позивач повідомив продавця. Проте продавець переконував його, що це звичайнівластивості цьоготовару і позивачу необхідноприйняти товар, інакше у нього можуть виникнути складності з поверненням сплачених за товар коштів.

ОСОБА_1 не погодився на пропозицію ТОВ СВАРОГ прийняти товар, щодо якого наданонедостовірнуінформацію, попросив надати технічну документацію на товар, викладену українською мовою, яка забезпечувалаб можливість компетентного вибору, але відповідач повідомив, що такоїдокументації у нього немає.

Після цього ОСОБА_1 запропонував відповідачу або надати товар належної якості, або повернути сплачені кошти, але відповідач спочатку попросив декілька днів почекати, щоб владнати цю ситуацію, а згодом перестав виходити на зв`язок.

У січні 2016 року позивач повідомиввідповідача про те, що оскільки тойне виконує умов договору, вінмає намір розірвати договір і отримати назад сплачені кошти . Однак листом від 12 січня 2016 року № 12-01/01 відповідач повідомив, що розірвання договору та повернення коштів неможливе.

З огляду на зазначене, просив суд розірвати договір купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21, стягнути з ТОВ СВАРОГ на користь позивача аванс у розмірі 250 662,05 грн, на відшкодування моральної шкоди - 250 000,00 грн та судові витрати.

У лютому 2018 року ТОВ СВАРОГ звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу.

Зустрічний позов обгрунтований тим, що 03 грудня 2015 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 21, згідно з яким продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити сільськогосподарську техніку, а саме телескопічний навантажувач JSB 535, який був у використанні. Разом з договором 03 грудня 2015 року сторони підписали додаток 1 до договору № 21 - специфікацію, в якій погодили технічні характеристики, склад та вартість товару. Цей додаток є невід`ємною частиною договору згідно з пунктом 1.2.

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна вартість товару з урахуванням ПДВ становить 34 000,00 євро.

Відповідно до пункту 2.2 покупець зобов`язався здійснити оплату товару таким чином: пункт 2.2.1 договору - передоплата 9 386,19 євро з урахуванням ПДВ після підписання договору, але не пізніше 04 грудня 2015 року.

На виконання умов договору 03 грудня 2015 року товариство надало відповідачу рахунок на оплату за замовленням від 03 грудня 2015 року № 21, який він частково оплатив у розмірі 250 662,00 грн, що також свідчить про його волевиявлення на виконання погоджених у договорі умов.

Оскільки ОСОБА_1 оплатив цей рахунок, то, відповідно, погодився з умовами поставки та зобов`язався за договором оплатити залишок від загальної вартості згідно з пунктом 2.2.2 договору, підписати акт приймання-передачі та забрати товар зі складу товариства.

Оскільки договором не встановлено строку передання товару продавцем покупцеві, то згідно з частиною другою статті 530 ЦК України сторони погодили передання товару 20 грудня 2015 року в м. Умані Черкаської області. Всупереч умовам договору та частині першій статті 664 ЦК України 20 грудня 2015 року ОСОБА_1 у місці поставки, попередньо узгодженому сторонами, відмовився прийняти товар, підписати акт приймання-передачі, сплатити залишок від загальної суми договору, а отже, набути право власності на товар відповідно до пункту 4.1 договору, що підтверджується листом на адресу товариства від 23 грудня 2015 року, в якому покупець зазначив про надання йому товару для огляду за погодженим місцезнаходженням, проте він відмовляється від його приймання через неналежну якість.

На виконання пункту 3.1 договору, у якому зазначено, що товар був у використанні, однак є укомплектованим і в робочому стані, та додатка 1 до договору, де зазначено комплектацію товару, товариство намагалося врегулювати спір в досудовому порядку шляхом надання покупцю акта від 21 грудня 2015 року № 33000110, згідно з яким встановлено справність технічного стану товару та відсоток його зносу.

Відповідно до листа від 12 січня 2016 року відповідачу запропоновано виконати умови договору - прийняти товар, підписати акт приймання-передачі і сплатити залишок загальної суми договору, вказуючи, що товариство несе збитки від невиконання ним умов договору. Проте вказану пропозицію ОСОБА_1 не прийняв, водночас 09 червня 2017 року подав позов.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умов договору щодо повної оплати товару, підписання акта приймання-передачі та прийняття товару, заявив про небажання їх виконувати в листі від 23 грудня 2015 року, ТОВ СВАРОГ просило суд розірвати зазначений договір купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ СВАРОГ задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21, укладений між ТОВ СВАРОГ в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Стягнено з ТОВ СВАРОГ на користь ОСОБА_1 сплачений за договором купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21 аванс в розмірі 250 662,05 грн, на відшкодування моральної шкоди - 5 000,00 грн, а також судові витрати у справі - 320,00 грн. Стягнено з ТОВ СВАРОГ в дохід держави судовий збір в розмірі 1831,20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ СВАРОГ до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу відмовлено.

Рішення суду першої інтанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач за первісним позовом довів факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21 щодо поставки товару неналежної якості.

Факти, якими відповідач обгрунтував зустрічний позов, не підтвердилися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ТОВ СВАРОГ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким в частині первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року зупинено виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обгрунтована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

ТОВ ТСП СВАРОГ не погоджується з мотивами, аргументацією та висновками, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях.

Суди не звернули уваги, що, сплативши предоплату за товар, позивач взяв на себе зобов`язання за договором оплатити залишок від загальної вартості, підписати акт приймання-передачі та забрати товар зі складу продавця.

Прибувши до місця поставки, ОСОБА_2 відмовився від прийняття товару та підписання акта приймання-передачі, чим порушив умови договору.

Суди дійшли помилкового висновку, що позивач придбав телескопічний навантажувач для власних побутових потреб та наявність між сторонами правовідносин, що регулюються Законом України Про захист прав споживачів (далі - Закон № 1023-XII) .

ОСОБА_1 придбавав телескопічний навантажувач як фізична особа -підприємець.

Суди не врахували, що ОСОБА_1 одноособово відмовився від виконання умов договору.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому факту, що заяву про виклик свідка подано в день ухвалення рішення судом першої інстанції, а не під час підготовчого засідання, і в цей же день його допитано.

Суди не навели належних мотивів, які у встановленому порядку підтвердили б факт завданої позивачу моральної шкоди, та не зазначили, якими діями товариства її спричинено.

Суди не застосували позовну давність у зв`язку з недоліками проданого товару в один рік.

Суд не виконав вимог ЦПК України, не призначив підготовче засідання згідно зі статтею 196 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Зазначив, що товар мав намір придбати для своїх особистих потреб, для обслуговування свого приватного домашнього господарства, в якому є домашні тварини та приміщення для зберігання корму для них у зимовий період, які потребують постійного обслуговування і великих фізичних зусиль, саме для полегшення цього процесу мав намір використовувати техніку.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ) Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з договором купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21, укладеним між сторонами, ТОВ СВАРОГ поставляє, а ОСОБА_1 приймає та зобов`язується оплатити сільськогосподарську техніку - телескопічний навантажувач JSB 535, який був у використанні, загальною вартістю 34 000,00 євро.

Відповідно до пункту 2.2 договору покупець зобов`язується здійснити оплату за товар шляхом внесення предоплати в розмірі 9 386,19 євро з урахуванням ПДВ, після підписання договору, але не пізніше 04 грудня 2015 року, а залишок від загальної вартості договору, що становить 24 613,81 євро з урахуванням ПДВ, повинен сплатити на момент отримання товару.

Згідно зпунктом 3.1 договору продавець повідомляє, що товар, який поставляється за цимдоговором, перебував в користуванні, крім того ,продавець гарантує, що товар укомплектований і знаходиться в робочому стані, засвоїми якісними, технічнимихарактеристиками та комплектності відповідає стандартам (технічним умовам) його виробника, а також розмитнений та сертифікований.

Відповідно допункту 4.1 договору право власності на товар переходить до покупця в момент 100 % оплати товару покупцем.

До договору купівлі-продажу надано додаток 1 - специфікація від 03 грудня 2015 року.

Згідно з рахункомна оплату зазамовленням від 03 грудня 2015 року № 21 ОСОБА_1 03 грудня 2015 року вніс на рахунок відповідача передоплату за товар у сумі 250 662,05 грн.

Відповідно до копії акта від 21 грудня 2015 року № 33000110,складеногокомісіонером - ТОВ Торг транс та комітентом - ТОВ СВАРОГ ,телескопічний навантажувач JSB VIN SL технічно справний, а знос становить 35 %.

Згідно з письмовоюзаявою ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ СВАРОГ від 23 грудня 2015 року під час огляду товару позивач виявив , що у нього суттєво пошкоджений корозією металу кузов, несправна ходова частина, карданний вал , коробка перемикання передач тощо. У зв`язку з цим ОСОБА_1 відмовився від придбання цього товару і просив повернути йому сплачену передоплату в розмірі 250 622,00 грн до 20 січня 2016 року.

Відповідно до листа ТОВ СВАРОГ на ім`я ОСОБА_1 від 12 січня 2016 року йому пропонуваливиконати умови договору: прийняти товар, підписати акт приймання-передачі і сплатити залишок загальної суми договору. Покупцю було вказано, що продавець несе збитки від невиконання ним умов договору, а товар знаходиться у придатному стані.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Закон № 1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі статтями 638-640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до статей 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавць) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 691-693, 697 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Згідно зі статтями 662, 673, 679 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Верховний Суд зазначає, що цивільний процес здійснюється на засадах змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою, сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суди встановили факт порушення саме продавцем ТОВ СВАРОГ умов договору купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21 щодо поставки товару -телескопічного навантажувача JSB535 неналежної якості, що суттєво впливало на можливість його експлуатації, такі недоліки виникли до передання товару покупцю. Належними і допустимими доказами ТОВ СВАРОГ не спростувало ці обставини.

Суди обгрунтовано виходили з того, що тягар доказування відсутності істотного недоліку товару покладений саме на продавця, він не довів, що товар був належної якості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Матеріалами справи підтверджено, а ТОВ СВАРОГ не спростовано факт порушення саме продавцем умов договору купівлі-продажу від 03 грудня 2015 року № 21 щодо поставки товару неналежної якості, отже, суд обгрунтовано дійшов висновку про розірвання спірного договору та повернення передоплати за договором, оскільки гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше, ніж протягом семи днів (частина сьома статті 8 Закону).

Щодо відшкодування моральної шкоди суди встановили, що внаслідок дій ТОВ СВАРОГ ОСОБА_1 зазнав душевних страждань у зв`язку з тим, що протягом 2015-2017 років був позбавлений можливості придбати подібний товар належної якості в іншого продавця і використовувати його для своїх потреб, врахували глибину душевних страждань позивача, а також вимоги розумності і справедливості при визначенні її розміру.

Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на статтю 1167 ЦК України, зазначивши, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.Водночас суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального права в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Зазначене не вплинуло на вирішення спору по суті.

Суд обгрунтовано відмовив у зустрічному позові у зв`язку з доведеністю порушень умов виконання договору з боку ТОВ СВАРОГ щодо поставки товару неналежної якості.

Доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 придбав навантажувач не для власних потреб, є фізичною особою - підприємцем, отже, Закон № 1023-XIIдо спірних правовідносин не застосовуються, є необгрунтованими, суд апеляційної інстанції виклав висновки щодо таких доводів апеляційної скарги.

Верховний Суд зазначає, що договір купівлі-продажу спірної техніки укладений і підписаний ОСОБА_1 як фізичною особою.

ТОВ СВАРОГ під час його укладення та підписання з огляду на предмет договору не заперечувало, що договір укладає з фізичною особою. Тому відповідні доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів щодо застосування Закону № 1023-XII до спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги щодо позовної давності не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності) (стаття 681 ЦК України).

Суд першої інстанції обгрунтовано витлумачив положення цієї статті, зазначивши, що строк в один рік застосовується до випадків, коли товар був проданий покупцю і він став його власником.

Суди встановили, що недоліки товару покупцем були виявлені до того, як він став його власником, і вони є істотними, тому суд першої інстанції обгрунтвовано виходив з того, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність.

Доводи касаційної скарги про те, що, сплативши предоплату за товар, позивач взяв на себе зобов`язання за договором оплатити залишок від загальної вартості, підписати акт приймання-передачі та забрати товар зі складу продавця, є необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4.2 договору передача товару оформлюється актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією. Після підписання акта приймання-передачі товару покупець не може пред`явити претензії щодо кількості та комплектації товару. З моменту передання товару покупцю він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару.

Верховний Суд зауважує, що прийняти або не прийняти товар - це право покупця, оскільки сторони визначили умови, згідно з якими товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією.

Доводи касаційної скарги, що суд не виконав вимог ЦПК України, не призначив підготовче засідання згідно зі статтею 196 ЦПК України, є необгрунтованими.

Згідно з пунктом 9 частини першої розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ЦПК України, чинного на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (стаття 3 ЦПК України). Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для розгляду справи спочатку.

Наведені в касаційній скарзі аргументи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до незгоди із судовим рішенням, необхідності переоцінки доказів у справі та власного тлумачення норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд зазначає, що суди надали відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, та на аргументи сторін, які мають значення для вирішення спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення , а судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року зупинено до закінчення касаційного розгляду справи, то згідно із статтею 436 ЦПК України його виконання підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-сервісне підприємство СВАРОГ залишити без задоволення .

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. С. Олійник

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко