Справа № 199/8112/19
(2-др/199/31/20)
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
08 грудня 2020 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Богун О.О.
секретаря судового засідання Рудові І.О.,
за відсутність учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ДЕЗСНАБ , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
24 листопада 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ДЕЗСНАБ , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволенні частково.
27 листопада 2020 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 , в якій ставиться питання стягнення з відповідача Приватного підприємства ДЕЗСНАБ судових витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи в розмірі 15 500,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу .
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України .
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 , передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п.1 ч.3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано - договір про надання правової допомоги від 15.04.2019 №134/19, (а.с.26), акт про надання послуг-правової допомоги від 05.10.2019, в якому зазначено, що грошові кошти у розмірі 13 500 грн. сплачені замовником ОСОБА_1 16.07.2019, акт про надання послуг - правової допомоги від 24.11.2020 в якому зазначено, що грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. сплачені замовником ОСОБА_1 24.11.2020, в матеріалах справи також наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ДП №401 від 03.04.2019 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №0954 (а.с.54-55).
За таких обставин, враховуючи час розгляду справи, підготовку процесуальних документів, суд приходить до висновку про ухвалення по справі додаткового рішення про стягнення з Приватного підприємства ДЕЗСНАБ на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 246 , 270 ЦПК України , суд, -
ВИРІШИВ:
Доповнити рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ДЕЗСНАБ , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .
Стягнути з Приватного підприємства ДЕЗСНАБ (код ЄДРПОУ 25487948, місцезнаходження - вул. Будьоного, буд. 16, кв. 181, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69097) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.О.Богун
08.12.2020
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2020 |
Оприлюднено | 22.12.2020 |
Номер документу | 93678220 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Богун О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні