Рішення

від 09.12.2020 по справі 715/868/20

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/868/20

Провадження № 2/715/315/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року смт. Глибока

Глибоцький районний Чернівецької області

у складі головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретаря судового засідання Затолошної Р.В.

учасники процесу:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він працює лікарем акушер-гінекологом вищої кваліфікаційної категорії, завідуючим гінекологічного відділення ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня . 09 березня 2020 року він разом з операційною бригадою, проводив складну операцію тривалістю з 19 год. 15 хв. до 21 год. 55 хв., пацієнтці ОСОБА_5 , яка пройшла успішно. Посилається на те, що через декілька днів після вищезгаданої операції, йому випадково стало відомо про те, що тітка даної пацієнтки - ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook поширила публікацію, в якій висвітлила інформацію про пологи її племінниці, які відбулись 03 березня 2020 року, про її стан після них, а також про операцію, яка була проведена їй в Чернівецькій обласній клінічній лікарні 09 березня 2020 року.

Посилається на те, що в даній публікації відповідачка в гострій формі розкритикувала дії лікаря акушер-гінеколога Глибоцької центральної районної лікарні ОСОБА_6 , яка приймала пологи у її племінниці та стверджувала, що під час кесаревого розтину лікарем залишено серветку всередині черевної порожнини, що призвело до погіршення стану здоров`я жінки.

Серед іншого, відповідачка написала, що ОСОБА_7 часто зідзвонюється із Завідуючим обласного гінекологічного відділення ОСОБА_8 вони знаю що знаходяться в хороших стосунках та наголошують на те що серветки під час операції не знайдено, а навпаки розпускають слухи що в неї була інфекція.

Вважає, що такими діями ОСОБА_3 поширила стосовно нього негативну, а найголовніше - недостовірну інформацію, тим самим порушила його честь, гідність та ділову репутацію.

Просить суд, визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook ОСОБА_7 часто зізвонюється із Завідуючим Обласного гінекологічного відділення ОСОБА_8 вони знаю що знаходяться в хороших стосунках та наголошують на те що серветки під час операції не знайдено, а навпаки розпускають слухи що в неї була інфекція .

Крім того, просить суд зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію, шляхом розміщення в соціальній мережі Facebook публікації наступного змісту: Я, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook створила публікацію, якою поширила недостовірні та неправдиві відомості відносно завідуючого гінекологічним відділення ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня ОСОБА_1 . В тексті даної публікації я звинуватила ОСОБА_1 в тому, що він, перебуваючи в дружніх відносинах із лікарем акушер-гінекологом Глибоцької центральної районної лікарні ОСОБА_6 , приховав справжню причину погіршення стану здоров`я моєї племінниці після кесаревого розтину, а також нібито поширював чутки про діагноз моєї племінниці. Ця інформація не відповідає дійсності. ОСОБА_1 разом іншими лікарями, що входили до операційної бригади, ІНФОРМАЦІЯ_2 практично врятували життя ОСОБА_5 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 50 000 грн. та понесені ним судові витрати.

30 червня 2020 року ОСОБА_3 направила до суду відзив на позовну заяву в якому вказала, що твердження позивача є лише його припущенням, позивач бездоказово вважає, що поширення такої інформації принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації. Проте будь-яких доказів в обґрунтування своїх позовних вимог не надає. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вказувала на те, що вона, дійсно в публікації написала про пологи її племінниці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які відбулися 03.03.2020 р., про її стан після них, а також про операцію, яка була проведена племінниці в Чернівецькій обласній клінічній лікарні 09.03.2020 р., що, дійсно після кесаревого розтину стан здоров`я племінниці погіршився. Остання з 03.09.2020 р. по 09.03.2020 р. перебувала з високою температурою тіла. Тоді вона прийняла рішення щодо проходження племінницею мультидетекторну комп`ютерну томографію.

В заключенні якої зазначено наступне: КТ- ознаки текстіломи малої миски (стан після кесарського розтину), ускладнене абсцесом передньої червоної стінки у гіпогастрії та двобічним гідронефрозом Пст . Після чого лікарем-рентгенологом було рекомендовано пройти консультацію у хірурга. В той же день після вивчення хірургом мультидетекторну комп`ютерну томографію, невідкладно було прийняте ними (лікарями) рішення про гінекологічну операцію, так як племінниця вже була у важкому стані.

Вважає, що текстіломи малої миски (стан після кесарського розтину) це марлеві чужорідні тіла, так звані текстіломи , залишені під час хірургічних операцій, а саме після кесарського розтину всередині порожнистих органів, через що племінниця була у важкому стані. Зазначає, що на її думку, про цю ситуацію було відомо позивачу, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (особи про яких написано нею у публікації). Останні приховували від всіх про наявність так званої текстіломи , які були залишені під час хірургічних операцій, а саме після кесарського розтину всередині порожнистих органів, через що племінниця була у важкому стані. Про складану ситуацію та недбалість лікарів, вона звернулася до правоохоронних органів. На сьогоднішній час на її звернення, ще не надано відповідь.

При цьому посилалася на те, що інформація поширена в її публікації, є оціночними судженнями, а не фактами, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки оціночні судження не підлягають спростуванню або доведенню їх правдивості.

08 липня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 направила до суду відповідь на відзив в якому вказала, що законодавець чітко вказав на те, що критерієм віднесення тієї чи іншої інформації до оціночного судження чи твердження про факт є можливість перевірки на відповідність дійсності чи перевірки істинності фактів. Отже, спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи. Позивач навів в позові аргументи, яким чином можна перевірити його доводи та спростувати неправдиву, негативну інформацію, поширену відповідачкою.

Також, зазначає, що важливим є те, що рятували життя ОСОБА_5 саме у зв`язку із наявною в черевній порожнині інфекцією, яка жодним чином не була пов`язана із наявністю сторонніх предметів чи неякісно проведеною в районній лікарні операцією. Сторонніх предметів, зокрема серветки (про яку йде мова в поширеній відповідачкою публікації) не було. А тому, інформація про наявність інфекції у її племінниці, що призвело до операції є не плітками, а фактом. І ця інформація нікому не поширювалася. Що стосується наявності серветки ( текстіломи ), то саме ця інформація була припущенням.

Вказував, що варто звернути увагу на те, що, насправді, в заключенні мультидетекторної комп`ютерної томографії, що була проведена вказаним вище лікарем-рентгенологом перед операцією зазначено: КТ-ознаки текстіломи малої миски (стан після кесарського розтину), ускладнене абсцесом передньої черевної стінки у гіпогастрії та двобічним гідронефрозом II ст. . Тобто лікар вказав лише особливість/подібність структури, яка була виявлена при дослідженні до текстіломи. Саме тому він рекомендував консультацію хірурга.

Висловлювання відповідачки про те, що ОСОБА_7 часто зізвонюється із завідуючим Обласного гінекологічного відділення ОСОБА_8 вони знаю що знаходяться в хороших стосунках та наголошують на те що серветки під час операції не знайдено, а навпаки розпускають слухи що в неї була інфекція не може сприйматись як оціночне судження, оскільки не є вільним виявленням відповідачкою своїх поглядів та переконань. ОСОБА_3 без жодних припущень та сумнівів стверджує, що ОСОБА_1 поширює чутки про інфекцію, яка була в її племінниці.

Вказує на те, що відповідачка стверджує, що позивач нібито є пліткарем (поширює плітки про інфекцію), брехуном (приховує наявність серветки в черевній порожнині її племінниці), нечесним по відношенню до пацієнта (приховує правду через хороші стосунки з лікарем ОСОБА_6 ).

Вважає, що в публікації від 14.03.2020 р. висловлювання ОСОБА_9 розпускають слухи що в неї була інфекція за своїм характером та змістом однозначно є твердженням останньої про факт. Наполягає на тому, що поширена відповідачкою недостовірна інформація є відвертою брехнею.

При цьому вказала, що позивач ОСОБА_1 має добрий авторитет і повагу серед людей, колеги знають його як досвідченого лікаря, постійно радяться з ним, він проводить найскладніші у гінекологічному відділенні операції, за роки його трудової діяльності у нього з`явилася незліченна кількість вдячних пацієнтів, люди йому довіряють і знають, що свою роботу він виконує сумлінно, а тому публікація в соціальній мережі Fecebook викликала неабияке здивування в навіть обурення серед його знайомих. Позивачу, як людині порядній та з високими моральними якостями важко зрозуміти, чому відповідачка вважає, що вона наділена правом ображати почуття інших людей, голослівно звинувачувати в протиправній діяльності, зводячи все до того, що це був крик душі , ніби відчути душевні страждання здатна лише вона.

Зазначає, що позивач був вимушений додатково вживати заходів для відновлення своєї ділової репутації: відповідати знайомим на неприємні для нього запитання, пояснювати колегам про його психологічний стан, приймати заспокійливі ліки, готувати позов до суду. Висловлювання відповідачки привели позивача до морального дискомфорту, погіршився його настрій, він став нервовим, роздратованим, у нього виникло почуття образи, обурення та приниження гідності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав свої пояснення, що 09 березня 2020 року близько 16 год. 00 хв. йому зателефонував черговий лікар гінекологічного відділення ОСОБА_10 та повідомила, що в приймальне відділення обласної лікарні доставлена жінка у важкому стані, якій терміново потрібно зробити складну гінекологічну операцію. Ситуація була критична, вони оглянули ОСОБА_5 та наполягли на проведені операції, тому що були ознаки інородного тіла в черевній порожнині, про що повідомили тітку ОСОБА_3 . Під час операції серветку не знайшли, в ОСОБА_5 був абсцес. Після операції він розмовляв з ОСОБА_3 та пояснив їй, що серветку під час операції не знайшли, вона після операції вимагала дати їй результати КТ, які їй надали. ОСОБА_5 перебувала в реанімаційному відділенні тиждень. Вказував, що лікаря з Глибоцької ЦРКЛ ОСОБА_6 він бачив лише три рази та з нею тісно не спілкується. Через деякий час побачив у Facebook дану публікацію. Вважає, що його репутації, честі та гідності нанесено серйозну шкоду, йому телефонували його знайомі з приводу публікації, а пацієнти відмовляються лікуватися в нього. З того часу в нього часто піднімається тиск, йому приходиться колоти уколи, щоб покращити свій стан здоров`я. вважає, що поширена інформація відповідачкою принижує його честь, гідність та ділову репутацію. При цьому вказував на те, що відповідачка фактично назвала його брехуном .

Представник позивача ОСОБА_2 підтвердила обставини викладені в позові та у відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що вона весь час перебувала біля ОСОБА_5 в Чернівецькій лікарні, вона все бачила, проте їй ніхто нічого не пояснював. Публікацію написала не для того, щоб образити ОСОБА_1 , хотіла щоб компетентні органи розібралися в даній ситуації. Після томографії в обласній лікарні, один з лікарів сказав, що у черевній порожнині ОСОБА_5 якесь тіло. Лікар, який робив томографію, сказав, у черевній порожнинні є стороннє тіло. В операційній її не було, серветку не бачила. На сто відсотків не була впевнена, що то була серветка, на разі ведеться слідство по даній ситуації. Вона знала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 телефонують один до одного, оскільки про хороші стосунки між ними їй повідомила сама ОСОБА_6 . Особисто вона не бачила, чи дійсно вони спілкувалися по телефону. Чи порушував ОСОБА_1 лікарську таємницю вона не знає, до правоохоронних органів з цього приводу вона не зверталася. На момент написання публікації, вважала, що пише правду, вона не хотіла даною публікацією образити ОСОБА_1 та не вказувала у ній, що він брехун. Вона мала на увазі, що ОСОБА_1 говорив їй та ОСОБА_6 , що була інфекція.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що вона працює лікарем-анестезіологом в Чернівецькій обласній клінічній лікарні, публікацію, яку написала ОСОБА_3 , читала. Пояснила, що 09 березня 2020 року її викликав черговий лікар для огляду ОСОБА_5 . Операція тривала 2,5-3 години, вона була присутня під час проведення операції, серветки не бачила. Про публікацію ОСОБА_3 у Facebook дізналася, після того, як про неї почали говорити в колективі лікарні, було не приємно її читати.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні вказав, що він працює начальником хірургічного підрозділу Чернівецької ОКЛ. 09 березня 2020 року, його викликав ОСОБА_1 , сказав, що є складний випадок, потрібна його допомога. Стан пацієнтки був важкий, вона потребувала оперативного втручання. Він надавав консультації та входив до хірургічної бригади, яка здійснювала операцію. Публікацію у Facebook бачив. ОСОБА_1 після даної публікації був пригніченим та збентеженим. Зазначає, що інформація, яка зазначена в публікації була не правдива. Вони пояснювали родичам про операцію та стан здоров`я пацієнтки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказала, що вона працює лікарем акушером-гінекологом в гінекологічному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні. Пояснила, що 09 березня 2020 року до лікарні поступила ОСОБА_5 у важкому стані. Публікацію вона читала, після того як колеги по роботі розповіли про неї. Зазначає, що ОСОБА_1 після публікації був схвильований, у нього часто підвищувався тиск.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні вказала, що вона працює операційною медичною сестрою в Чернівецькій обласній клінічній лікарні. Пояснила, що 09 березня 2020 року до лікарні поступила ОСОБА_5 у важкому стані. Під час проведення їй операції сторонніх предметів у черевній порожнині виявлено не було.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 опублікувала на свої особистій сторінці Facebook публікацію, в якій серед всього іншого, також зазначалося, що ОСОБА_7 часто зізвонюється із Завідуючим Областного гінекологічного відділення ОСОБА_8 вони знаю що знаходяться в хороших стосунках та наголошують на те що серветки під час операції не знайдено, а навпаки розпускають слухи що в неї була інфекція .

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі статтею 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд досліджує характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2017 року у справі № 6-639 цс 17).

У відповідності до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені в п.п.25, 26 постанови №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи не доцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитися у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередню поширену інформацію.

Встановлено, що ОСОБА_1 є лікарем акушер-гінекологом вищої кваліфікаційної категорії, працює завідуючим гінекологічного відділення ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня . 09 березня 2020 року близько 16 год. 00 хв. йому зателефонував черговий лікар гінекологічного відділення ОСОБА_10 та повідомила, що в приймальне відділення обласної лікарні доставлена жінка у важкому стані, якій терміново потрібно зробити складну гінекологічну операцію, у зв`язку з чим просила його приїхати на допомогу. В той час він перебував вдома, але погодився приїхати.

До складу операційної бригади окрім позивача ОСОБА_1 , входили: ОСОБА_14 - експерт за фахом Акушерство і гінекологія Департаменту охорони здоров`я Чернівецької ОДА, ОСОБА_12 - завідуючий хірургічним відділенням ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня , ОСОБА_10 - лікар акушер-гінеколог гінекологічного відділення ОКУ Чернівецька обласна клінічна лікарня , ОСОБА_11 - лікар-анестезіолог, ОСОБА_13 - операційна медсестра.

Крім того, встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook, поширила публікацію, в якій висвітлила інформацію про пологи її племінниці, які відбулись 03 березня 2020 року, про її стан після них, а також про операцію, яка була проведена племінниці в Чернівецькій обласній клінічній лікарні 09 березня 2020 року.

В даній публікації відповідачка в гострій формі розкритикувала дії лікаря акушер-гінеколога Глибоцької центральної районної лікарні ОСОБА_6 , яка приймала пологи у її племінниці та стверджувала, що під час кесаревого розтину лікарем залишено серветку всередині черевної порожнини, що призвело до погіршення стану здоров`я жінки.

Серед іншого, відповідачка зазначила, що ОСОБА_7 часто зізвонюється із Завідуючим обласного гінекологічного відділення ОСОБА_8 вони знаю що знаходяться в хороших стосунках та наголошують на те що серветки під час операції не знайдено, а навпаки розпускають слухи що в неї була інфекція.

Факт належності відповідачу сторінки користувача соціальної інтернет-мережі Facebook останньою не заперечується, як не заперечується, що дійсно нею розміщена вищевказана інформація.

Крім того, в становлено, що слідчою групою слідчих СВ Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області та слідчими СУ ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020260080000115 від 14.03.2020 року по факту неналежного виконання лікарями Глибоцької ЦРЛ своїх професійних обов`язків, в наслідок чого було завдано шкоди здоров`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , що входили до операційної бригади, надали пояснення про те, що під час операції серветки в черевній порожнині не було, а важкий стан пацієнта ОСОБА_5 був зумовлений інфекцією.

На дані обставини протягом всього розгляду справи вказував та наполягав сам позивач ОСОБА_1 .

Разом з тим на даному етапі розгляду справи, підтвердити чи спростувати вказані обставини, зокрема, чи була серветка, чи інфекція, на думку суду є неможливим, оскільки, досудове розслідування по факту неналежного виконання лікарями Глибоцької ЦРЛ своїх професійних обов`язків, не завершено.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Отже, оціночні судження не можуть бути предметом судового захисту, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії ).

Зміст оспорюваних висловлювань відповідача у своїм публікації на особистій сторінці Facebook, на думку суду, є лише висловлюваннями, які за своїм змістом є оціночними судженнями, що виражають суб`єктивну думку відповідачки, та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, які порушують особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 зокрема, на думку суду висловлювання, зроблені відповідачем ОСОБА_3 у своїй публікації, є суб`єктивним баченням нею (оцінкою) обставин та подій, що відбувалися з її племінницею в лікарні, в процесі її спілкування з лікарями, які надавали медичну допомогу та власна оцінку дій лікарів. Вказані висловлювання не носять характер образ, а є критичними по відношенню до причетної до даної обставини людини - позивача у справі, та є вираженням погляду відповідачки на вказані події.

Особисте сприйняття позивачем зазначених в публікації висловлювань, як таких, що принижують його честь, гідність і ділову репутацію, не може бути підставою для задоволення позову. Зокрема, у своїх заявах до суду та поясненнях позивач ОСОБА_1 вказує, що відповідачка у своїй публікації стверджує, що нібито він є пліткарем (поширює плітки про інфекцію), брехуном (приховує наявність серветки в черевній порожнині її племінниці), нечесним по відношенню до пацієнта (приховує правду через хороші стосунки з лікарем ОСОБА_6 ). Разом з тим, в публікації про це мова не йде, а вказано, що поширює чутки , а тому суд вважає, що такі твердження позивача є його особистим сприйняттям написаного в публікації.

Крім того, на думку суду особливий статус позивача, який є лікарем, а відтак повинен мати вищий поріг вразливості , бути відкритим і готовим до критики і дискусії з питань, що становлять лікування пацієнтів з боку самих пацієнтів чи їх родичів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поширена ОСОБА_3 інформація була її власними судженнями та оцінкою подій, що відбувалися з її племінницею в лікарні. Таке поширення та оцінка подій є оціночними судженнями відповідачки, які ґрунтуються на її особистому трактуванні отриманої інформації, а не твердженням.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовної вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2020 року.

Суддя: