4/257-07-6517
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" серпня 2007 р.Справа № 4/257-07-6517
За позовом Приватне підприємство "Ролада";
ддо відповідача Комунальне підприємство "Ланжерон"
про визнання договору оренди припиненим та визнання права власності 0грн.
Суддя
Представники:
Від позивача: Марєєв В.В. по довіреності;
Від відповідача: Воронков В.А. по довіреності;
СУТЬ СПОРУ: позивач –Приватне підприємство «Ролада», звернувся із позовом до відповідача –Комунальне підприємство «Ланжерон», про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01 грудня 2003 року припиненим та з вимогою про визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення кафе «Аттіка», загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон.
Позивач –Приватне підприємство «Ролада»позовну заяву підтримує, на своїх вимогах наполягає.
Відповідач –Комунальне підприємство «Ланжерон»згідно усних пояснень проти позову заперечує.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у справі, суд встановив:
01 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення № 13-2/03/Д.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення пасажирського павільйону (інвентарний № 82), яке розташоване на земельній ділянці на території пляжу Ланжерон в м. Одесі, під розміщення об'єкту громадського харчування та місць відпочинку населення (кафе «Аттіка»).
Згідно експертної оцінки, вартість орендованого позивачем майна складала 7342,00 грн.
У січні місяці комісією, утвореною КП «Ланжерон», було обстежено територію пляжу Ланжерон із об'єктами торгівлі розташованих на вказаному пляжі.
За результатами обстеження, комісією було встановлено, що приміщення кафе «Аттіка», яке орендує позивач за договором оренди нежилого приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р., потребує термінового капітально-реставраційного ремонту в зв'язку із значним пошкодженням вказаного об'єкта, про що було складено акт обстеження об'єкта від 05.01.2004р.
На підставі акта обстеження об'єкта від 05.01.2004р. відповідач листом № 02/1 від 07.01.2004р. та повторним листом № 05/1 від 21.01.2004р. запропонував позивачу вжити невідкладних заходів по проведенню капітально-реставраційного ремонту кафе «Аттіка», яке орендує позивач за договором оренди нежилого приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р.
02.02.2004р. позивач листом № 12 направив відповідачу на узгодження проектно-кошторисну документацію по проведенню капітально-реставраційного ремонту кафе
«Аттіка».
За розглядом супровідного листа позивача від 02.02.2004р. № 12, відповідач дозволив позивачу проведення капітально-реставраційного ремонту кафе «Аттіка»- лист відповідача № 11/1 від 18.02.2004р.
Для здійснення капітально-реставраційного ремонту кафе «Аттіка» позивачем 15.02.2004р. було укладено з ТОВ «Берет»підрядний договір.
Проте, при здійсненні реконструкції та ремонтних робот, об'єкт оренди було повністю зруйновано (знищено), про що також було повідомлено і відповідача –акт обстеження об'єкта по договору № 13-2/03/Д оренди нежилого приміщення від 01.12.2003р. складений 20 лютого 2004 року.
В зв'язку із повним знищенням об'єкта оренди, при здійснені позивачем реконструкції та ремонтних робот, відповідач направив позивачу претензію про необхідність відшкодування збитків пов'язаних з руйнуванням та повним знищенням об'єкта оренди у сумі 7342,00 грн., яка відповідає експертної оцінки.
Враховуючи те, що позивач за договором оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. зобов'язався забезпечити збереження об'єкта оренди, запобігати його пошкодженню псуванню та знищенню –п. 4.2. договору, але допустив руйнування та повне знищення об'єкта оренди, позивач у добровільному порядку відшкодував відповідачу збитки пов'язані з руйнуванням та повним знищенням об'єкта оренди у сумі 7342,00 грн.
На місці зруйнованого (знищеного об'єкта оренди) позивач побудував новий об'єкт нерухомості за зазначеним підрядним договором.
04 травня 2007 року позивач отримав від відповідача лист, в якому відповідач вказує, що сплата позивачем відповідачу збитків за знищений об'єкт оренди не позбавляє позивача обов'язку виконувати умови договору оренди нежилого приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. (включаючи сплату орендної плати), так як новозбудований об'єкт нерухомості є власністю відповідача і вказаний об'єкт підпадає під дію договору оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р.
Позивач вважає, що відповідач своїми діями –лист відповідача від 04.05.2007р., порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача з урахуванням положень ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, з позовною вимогою про визнання договору оренди припиненим та вимогою про визнання за позивачем права власності на новозбудоване нерухоме майно, так як на думку позивача договір оренди є припиненим в зв'язку із загибеллю предмета оренди, а власником новозбудованого майна відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України є позивач, право власності на яке оспорює і не визнає відповідач.
В заперечення на позов відповідач зазначив, що сторони не підписували будь-яких угод щодо припинення договору оренди і не виявляли свого наміру на припинення орендних відносин, а відповідно на думку відповідача договір оренди є діючим.
Стосовно новозбудованого позивачем нерухомого майна на місті знищеного нерухомого майна відповідача, відповідач зазначив, що саме він надавав згоду позивачу на здійснення ремонтних робіт по відновленню майна відповідача. Тобто на думку відповідача кінцевим результатом проведених позивачем ремонтних робіт є поліпшення майна відповідача з підвищенням його вартості, що може бути підставою для зменшення орендної плати позивачу і що жодним чином не може свідчити про наявність права власності у позивача на побудоване ним майно.
За таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Малого Приватного підприємства «Ролада»за наступних обставин.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.
Пунктом 7.9. договору оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. встановлено, що дія договору оренди припиняється в наслідок загибелі об'єкта оренди.
Аналогічне положення міститься і у ГК України –ст. 291.
Отже, як діючим законодавством України –Закон України «Про оренду державного та комунального майна», ГК України, так і договором оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. встановлено, що дія договору оренди припиняється в наслідок загибелі об'єкта оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт оренди було повністю зруйновано (знищено) –акт обстеження об'єкта по договору оренди нежилого приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. складений 20 лютого 2004 року; претензія КП «Ланжерон»про необхідність відшкодування збитків пов'язаних з руйнуванням та повним знищенням об'єкта оренди у сумі 7342,00 грн.
За таких обставин господарський суд вважає, що договір оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. укладений між позивачем та відповідачем в силу положень п. 7.9. договору оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р., ст. 598 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 291 ГК України є припиненим, а відповідно вимога позивача про визнання господарським судом договору оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від 01.12.2003р. припиненим є обгрунтованою, правомірною, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню, а за вказаних обставин зауваження відповідача про те, що сторони не підписували будь-яких угод щодо припинення договору оренди і не виявляли свого наміру на припинення орендних відносин судом не приймаються.
Частиною другою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 329 ЦК України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Факт завершення позивачем будівництва нового нерухомого майна за власний рахунок підтверджується підрядним договором, платіжними квитанціями про оплату робот по підрядному договору, актом виконаних робіт по підрядному договору.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач набув право власності на нежиле приміщення кафе «Аттіка», загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, як на нову річ, яку він створив (виготовив) за власні кошти.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Основні положення про захист права власності втілені у Конституції України, та ЦК України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону оспорює право власності позивача та не визнає його право власності, що підтверджується листом відповідача від 04.05.2007р.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.
Також ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Крім того, згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України –кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом визнання права. Проте, з листа відповідача від 04.05.2007р. вбачається, що відповідач не визнає право власності позивача та оспорює його.
За таких обставин, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо визнання за ним права власності нежиле приміщення кафе «Аттіка», загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, відповідає передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України засадам відновлення порушених прав суб'єкта господарювання та підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Приватного підприємства «Ролада»задовольнити повністю.
2. Визнати договір оренди нежитлового приміщення № 13-2/03/Д від «01»грудня 2003 року укладений між Комунальним підприємством «Ланжерон»(код ЄДРПОУ 30418564) та Приватним підприємством «Ролада»(код ЄДРПОУ 32750961) припиненим.
3. Визнати за Приватним підприємством «Ролада»(код ЄДРПОУ 32750961) право власності на нежиле приміщення кафе «Аттіка», загальною площею 88,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон.
4. Стягнути з Комунального підприємства «Ланжерон»(код ЄДРПОУ 30418564) на користь Приватного підприємства «Ролада»(код ЄДРПОУ 32750961) держмито у сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня прийняття.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2007 |
Оприлюднено | 13.09.2007 |
Номер документу | 936975 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні