Постанова

від 16.12.2020 по справі 910/8004/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Справа№ 910/8004/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 16.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 (повний текст рішення складено 02.10.2020)

у справі № 910/8004/20 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон"

про стягнення 367 761,18 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" про стягнення 367 761,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов`язань за договором №УК-26 від 24.06.2019 та договором №УК-38 від 26.09.2019 в частині оплати виконаних робіт. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача 367 761,18 грн., з яких: 348 659,52 грн. основного боргу, пені у розмірі 16 601,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 350,75 грн. та 3% річних у розмірі 2 149,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт" суму боргу в розмірі 348 659 грн. 52 коп., пеню в розмірі 16 601 грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 2 149 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 350 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 5 516 грн. 42 коп.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договорами обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати за виконані роботи не здійснив, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавістон" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що виконавцем не дотримано порядок оформлення документів, а саме не надано акти прихованих робіт та сертифікати якості на використані матеріали. Крім того, під час виконання прихованих робіт, представник замовника не запрошувався, приховані роботи замовником не приймались. У зв`язку з чим, у скаржника відсутні підстави для проведення остаточних розрахунків за договорами.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №910/8004/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі №910/8004/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 залишено без руху.

04.11.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення № 512 від 02.11.2020 у розмірі 8 274, 63 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду справи №910/8004/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді - Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 та справу призначено до розгляду на 16.12.2020.

16.12.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника товариства.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до пункту 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до положень частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені відповідно до закону, статуту, положення (само представництво юридичної особи), або через представника.

Колегія суддів зазначає, що директор не був позбавлений права і можливості брати участь у судовому засіданні самостійно або забезпечити за необхідності участь іншого представника згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України . Водночас, неможливість такої заміни представника, як і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, до клопотання про відкладення відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Відтак, наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи причини неявки у судове засідання його представника не є поважними.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, судом взято до уваги, що Північним апеляційним господарським судом явка представників сторін до суду не визнавалась обов`язковою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи і без участі відповідача та відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" про відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 16.12.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавістон" (замовник) укладено договір №УК-26 (далі - договір №УК-26).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок виконати покрівельні роботи будівлі на об`єкті "Будівництво лінійно-диспетчерської станції з офісним комплексом та паркінгом за адресою: вул. Кіквідзе, буд. 44-А у Печерському районі м. Києва" згідно з кошторисною документацією (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Вартість робіт на момент підписання цього договору становить 664 053,12 грн., крім того ПДВ (20%) в сумі 132 810,63 грн. Всього договірна ціна разом з ПДВ складає 796 863,75 грн. (п. 2.1 договору №УК-26). Остаточна вартість робіт буде визначатись виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт шляхом підсумування обсягів, зазначених у акті прийому виконаних робіт, помножених на вартість одного квадратного метру виконаних робіт, зазначену в кошторисі, що є невід`ємною частиною даного договору, але не може перевищувати вартість ДЦ (пункт 2.1.1 договору №УК-26).

Згідно з пунктом 2.2 договору №УК-26 оплата вартості робіт здійснюється таким чином: перший платіж: аванс в розмірі 621 457,10 грн. в тому числі ПДВ перераховується на поточний рахунок виконавця не пізніше 5 банківських днів з дати підписання договору (підпункт 2.2.1 договору №УК-26). Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому виконаних робіт за цим договором (підпункт 2.2.2 договору №УК-26).

Пунктом 5.1 договору №УК-26 передбачено, що здавання виконаних виконавцем робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати (форма КБ-3), супроводжуючі документи (акти виконаних робіт, виконавчі схеми, сертифікати на матеріали).

У пункті 6.5 договору №УК-26 сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати за виконані роботи замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості договору за кожен день прострочки у строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання замовником відповідної вимоги.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а в частині гарантійних зобов`язань - до моменту закінчення гарантійного терміну на результат робіт (пункт 9.1 договору №УК-26).

У додатковій угоді №1 від 08.07.2019 до договору №УК-26 сторонами узгоджено виконання підрядником за завданням замовника додаткових робіт на об`єкті "Будівництво лінійно-диспетчерської станції з офісним комплексом та паркінгом за адресою: вул. Кіквідзе, буд. 44-А у Печерському районі м. Києва", а саме: роботи з влаштування гідроізоляції примикань на балконах, загальною вартістю 14 000,50 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 2 333,42 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди №1 від 08.07.2019 до договору №УК-26 передбачено, що додаткові роботи оплачуються замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору.

У додатковій угоді №2 від 19.09.2019 до договору №УК-26 сторонами узгоджено виконання підрядником за завданням замовника додаткових робіт на об`єкті "Будівництво лінійно-диспетчерської станції з офісним комплексом та паркінгом за адресою: вул. Кіквідзе, буд. 44-А у Печерському районі м. Києва", а саме: роботи з влаштування стяжки для теплої підлоги на покрівлі, загальною вартістю 12 920,42 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 2 153,40 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди №2 від 19.09.2019 до договору №УК-26 передбачено, що додаткові роботи оплачуються замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору.

У додатковій угоді №3 від 17.10.2019 до договору №УК-26 сторонами узгоджено виконання підрядником за завданням замовника додаткових робіт на об`єкті "Будівництво лінійно-диспетчерської станції з офісним комплексом та паркінгом за адресою: вул. Кіквідзе, буд. 44-А у Печерському районі м. Києва", а саме: роботи з влаштування стяжки для теплої підлоги на покрівлі та на 9-му поверсі, загальною вартістю 83 051,27 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 13 841,88 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди №3 від 17.10.2019 до договору №УК-26 передбачено, що додаткові роботи оплачуються замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами цього договору.

Також, 26.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавістон" (замовник) укладено договір №УК-38 (надалі - договір №УК-38).

Відповідно до пункту 1.1 договору №УК-38 замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок виконати покрівельні роботи згідно з кошторисною документацією (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Вартість робіт на момент підписання цього договору становить 776 482,13 грн., крім того ПДВ (20%) в сумі 155 296,42 грн. Всього договірна ціна разом з ПДВ складає 931 778,55 грн. (п. 2.1 договору №УК-38). Остаточна вартість робіт буде визначатись виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт шляхом підсумування обсягів, зазначених у акті прийому виконаних робіт, помножених на вартість одного квадратного метру виконаних робіт, зазначену в кошторисі, що є невід`ємною частиною даного Договору, але не може перевищувати вартість ДЦ (п. 2.1.1 договору №УК-38).

Згідно з пунктом 2.2 договору №УК-38 оплата вартості робіт здійснюється таким чином: Перший платіж: аванс в розмірі 614 953,53 грн. в тому числі ПДВ перераховується на поточний рахунок виконавця не пізніше 5 банківських днів з дати підписання договору (пункт 2.2.1 договору №УК-38). Наступний платіж в розмірі 150 000,00 грн. в тому числі ПДВ перераховується на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів після влаштування цементно-піщаної стяжки (пункт 2.2.2 договору №УК-38). Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту прийому виконаних робіт за цим договором ( пункт 2.2.3 договору №УК-38).

Пунктом 5.1 договору №УК-38 передбачено, що здавання виконаних виконавцем робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати (форма КБ-3), супроводжуючі документи (акти виконаних робіт, виконавчі схеми, сертифікати на матеріали).

У пункті 6.4 договору №УК-26 сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати за виконані роботи замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості договору за кожен день прострочки у строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання замовником відповідної вимоги.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а в частині гарантійних зобов`язань - до моменту закінчення гарантійного терміну на результат робіт (пункт 9.1 договору №УК-38)

Звертаючись з позовними вимогами позивач послався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №УК-26 від 24.06.2019 у розмірі 59 737,00 грн. та за договором №УК-38 від 26.09.2019 у розмірі 288 922,52 грн. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача 367 761,18 грн., з яких: 348 659,52 грн. основного боргу, пені у розмірі 16 601,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 350,75 грн. та 3% річних у розмірі 2 149,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Консалт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лавістон", за своєю правовою природою відноситься до договорів підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №УК-26 позивачем виконано та передано, а відповідачем прийнято без зауважень підрядні роботи на загальну суму 877 651,90 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в): №1 за липень 2019 на суму 14 000,50 грн.; №2 за серпень 2019 від 30.08.2019 на суму 572 812,90 грн.; №3 за жовтень 2019 від 31.10.2019 на суму 222 657,99 грн.; №4 за грудень 2019 року від 28.12.2019 на суму 68 180,51 грн.

Крім того, позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за договором №УК-26: за липень 2019 на суму 14 000,50 грн.; за жовтень 2019 на суму 222 657,99 грн.; за грудень 2019 на суму 68 180,51 грн.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору №УК-26 замовник зобов`язаний сплатити виконавцю аванс у розмірі 621 457,10 грн., в тому числі ПДВ шляхом його перерахування на поточний рахунок виконавця не пізніше 5 банківських днів з дати підписання договору.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором №УК-26 відповідачем оплачено роботи на загальну суму 817 914,90 грн., що складається із авансу у розмірі 621 457,10 грн. та оплати за виконані роботи здійснені у період з вересня 2019 по січень 2020 у розмірі 196 457,80 грн. (621 457,10 грн. +196 457,80 грн.= 817 914,90 грн.)

Таким чином, заборгованість за договором №УК-26 складає 59 737 грн. (877 651,90 грн. (виконані роботи) - 817 914,90 грн. (оплачені роботи) = 59 737 грн.)

Також, на виконання умов договору №УК-38 позивачем виконано та передано, а відповідачем прийнято без зауважень підрядні роботи на загальну суму 963 613,05 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) №1 за грудень 2019 від 28.12.2019 на суму 963 613,05 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2019 на суму 963 613,05 грн.

Пунктом 2.2.1 договору №УК-38 передбачено обов`язок замовника сплатити виконавцю аванс в розмірі 614 953,53 грн. в тому числі ПДВ шляхом його перерахування на поточний рахунок виконавця не пізніше 5 банківських днів з дати підписання договору.

У пунктах 2.2.2 та 2.2.3 договору №УК-38 погоджено, що платіж в розмірі 150 000,00 грн. в тому числі ПДВ перераховується замовником на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів після влаштування цементно-піщаної стяжки. Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється замовником протягом 5 банківських днів.

Місцевим господарським судом встановлено, що за договором №УК-38 відповідачем оплачено роботи на загальну суму 674 690,53 грн. (614 953,53 грн. (аванс) + 59 737,00 грн. (оплата в жовтні за роботи) = 674 690,53 грн.).

Таким чином, заборгованість за договором №УК-38 складає 288 922,52 грн. (963 613,05 грн. (виконані роботи) - 674 690,53 грн. (оплачені роботи) =288 922,52 грн.).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів сплати у загальному розмірі 348 659,52 грн. на виконання своїх грошових зобов`язань за договором №УК-26 (з урахуванням додаткових угоди до нього) та договором №УК-38.

З договору №УК-26 та договору №УК-38 вбачається, що строк оплати робіт настав, у зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавістон" є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов`язань.

Таким чином, в порушення вимог договорів №УК-26 та №УК-38 та статті 610 Цивільного кодексу України, свої зобов`язання щодо оплати за виконані роботи у повному обсязі відповідач не виконав, у результаті чого виникла заборгованість, яка становить 348 659,52 грн. (59 737 грн. (заборгованість за договором №УК-26) + 288 922,52 грн. (заборгованість за договором №УК-38) =348 659,52 грн.).

Щодо доводів скаржника про те, що виконавцем не дотримано порядок оформлення документів, а саме не надано акти прихованих робіт та сертифікати якості на використані матеріали, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 839 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Пунктами 5.2 договорів №УК-26 та №УК-38 передбачено, що прийом виконаних робіт здійснюється замовником, протягом 5 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність результату робіт до прийому.

Сторони у пунктах 5.3 договорів №УК-26 та №УК-38 встановили, що у випадку відсутності з боку замовника зауважень відносно якості та об`єму виконаних робіт, замовник не пізніше останнього дня строку, передбаченого 5.2 даного договору, зобов`язаний підписати, Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в та форма КБ-3) та один екземпляр передати виконавцю.

Якщо при прийомі робіт замовник виявить невідповідність виконаних робіт вимогам, встановленим цим договором, замовник зобов`язаний не пізніше останнього дня строку, встановленого п. 5.2 договору надати виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття робіт, з викладенням переліку виявлених недоліків та посиланнями на порушення виконавцем умови проектної документації та /або обов`язкові будівельні норми і правила (пункти 5.4 договорів №УК-26 та №УК-38).

Згідно із пунктами 5.5 договорів №УК-26 та №УК-38 у разі виявлення замовником недоліків в роботі під час їх прийому сторони зобов`язані скласти Акт виявлених недоліків протягом трьох днів з дати отримання виконавцем мотивованої відмови замовника від прийняття робіт, зазначеної в п. 5.4 цього договору.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без жодних зауважень. У свою чергу, апелянт не надав докази звернення до позивача у строк встановлений договорами з письмовими мотивованими відмовами від прийняття робіт, з викладенням переліку виявлених недоліків та посиланнями на порушення виконавцем умов проектної документації та /або обов`язкових будівельних норм і правил. Скаржник також не звертався до позивача щодо надання актів прихованих робіт та сертифікатів якості на використані матеріали.

Твердження апелянта про те, що він 15.07.2020 направив виконавцю листи, в яких повідомляв про виявлені недоліки в прийнятих роботах, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки апелянт прийняв роботи без зауважень, що підтверджується актами виконаних робіт, крім того скаржник пропустив строк встановлений договорами для складання акту виявлених недоліків. Колегія суддів також звертає увагу, що апелянт звернувся із вказаними листами вже після звернення позивача з позовом до суду про стягнення коштів.

Щодо посилань апелянта на те, що під час виконання прихованих робіт, представник замовника не запрошувався, приховані роботи замовником не приймались, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 4.3.1 договорів №УК-26 та №УК-38 замовник має право здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, відповідним об`ємом та вартістю виконаних робіт умовам проекту та кошторису, держаним нормам та правилам. Тобто, замовник мав право самостійно контролювати порядок виконання прихованих робіт. Більш того, колегія суддів зазначає, що договорами №УК-26 та №УК-38 не передбачено обов`язок виконавця запрошувати замовника під час виконання прихованих робіт.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції вважає посилання апелянта на те, що відсутні підстави для проведення остаточних розрахунків за вказаними договорами безпідставними та такими, що суперечать умовам договорів №УК-26 та №УК-38 і вимогам чинного законодавства.

У позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача 16 601,91 грн. - пені. З приводу цієї частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по сплаті коштів за виконані роботи не здійснив, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 6.5 договору №УК-26 та пунктом 6.4 договору №УК-38 передбачено, що у випадку порушення строків оплати за виконані роботи замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості договору за кожен день прострочки у строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання замовником відповідної вимоги.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведених пунктів договорів вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,5% від ціни договору), порядок нарахування пені (за кожен день прострочки), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із викладеного у змісті позовної заяви розрахунку пені вбачається, що позивачем при його обрахунку було враховано приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошового зобов`язання".

Апеляційний господарський суд, перевіривши, за допомогою програми "Ліга:Закон", розрахунок пені, наведений позивачем та судом першої інстанції, дійшов висновку, що сума пені у розмірі 16 601,91 грн. є арифметично правильною.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 350,75 грн. - інфляційних втрат та 2 149,00 грн. - 3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від зміни індексу інфляції, наведених позивачем та судом першої інстанції, колегія суддів погоджується, що стягнення 3% річних у сумі 2 149,00 грн. та індексу інфляції у розмірі 350,75 грн. є арифметично правильними та нараховані відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/8004/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавістон".

4. Матеріали справи № 910/8004/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 21.12.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун