Постанова

від 10.12.2020 по справі 911/3883/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа№ 911/3883/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Полякова Б.М.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

від ПАТ "НВФ "Ферокерам": Леонов К.Ю. - ордер серії КВ №080413 від 10.12.20

від ТОВ "Ленд Будсервіс": Артюхова М.М. - ордер серії АА №062520 від 23.10.20

від ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент": Хміль О.М. - директор, витяг з ЄДР

розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року

у справі № 911/3883/16 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовною заявою Білоцерківської міської ради Київської області

до 1. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного

нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича

2. Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства

Науково-виробнича фірма "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича

3. Арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. ОСОБА_1

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс"

3. Госпрозрахункового підприємства "Магістраль"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест Девелопмент"

про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу

в межах провадження у справі № 911/3883/16

за заявою Публічного акціонерного товариства Науково-виробнича фірма

"Ферокерам"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Білоцерківська міська рада Київської області звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Остапенко О.М., судді: Дикунська С.Я., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 року апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також документів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів третій особі-3 - ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент" та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 17.09.2020 року.

23.09.2020 року, згідно зазначених на конверті відомостей, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 07.09.2020 року подано платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 10572,00 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги третій особі-3 - ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент".

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020 року для розгляду справи №911/3883/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поляков Б.М., Копитова О.С.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білоцерківської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 29.10.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Гусар І.О., а також представники ТОВ "Ленд Будсервіс" та ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент" просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Водночас, представник ГП "Магістраль" у письмових поясненнях по справі просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.10.2020 року відкладено розгляд справи на 12.11.2020 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.

Судове засідання, призначене на 12.11.2020 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.

Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою суду від 24.11.2020 року призначено справу до розгляду на 10.12.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

В судове засідання 10.12.2020 року з`явились представники ПАТ "НВФ "Ферокерам", ТОВ "Ленд Будсервіс" та ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент".

Представники Білоцерківської міської ради Київської області та Госпрозрахункового підприємства "Магістраль" в судове засідання не з`явились, подавши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із продовженням на всій території України карантину та перебуванням представників на самоізоляції.

Розглядаючи заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо.

Водночас, слід наголосити, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Так, судом встановлено, що це вже друга неявка представників Білоцерківської міської ради Київської області та Госпрозрахункового підприємства "Магістраль" в судове засідання, оскільки ухвалою суду від 29.10.2020 року розгляд справи №911/3883/16 було відкладено саме за клопотанням скаржника. При цьому, в матеріалах справи міститься також клопотання Госпрозрахункового підприємства "Магістраль" про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.10.2020 року, яке надійшло після закінчення відповідного судового засідання.

Колегія суддів також враховує, що апелянтом було подано апеляційну скаргу, а ГП "Магістраль" - письмові пояснення по справі, тобто заявниками було викладено власні позиції щодо суті спору.

Більш того, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому, посилання представників Білоцерківської міської ради Київської області та Госпрозрахункового підприємства "Магістраль" про продовження на всій території України карантину та перебування на самоізоляції не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду справи в черговий раз, оскільки оголошення карантину не зупиняє роботи судів, відтак останні не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до статті 197 ГПК України, проте своїми правами не скористались.

Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи, що це вже друга неявка заявників клопотання в судове засідання після відкладення розгляду справи, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та з огляду на відсутність можливості чергового відкладення розгляду справи через закінчення відповідних строків розгляду поданої апеляційної скарги, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені клопотання про відкладення розгляду справи не підлягають задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників Білоцерківської міської ради Київської області, ГП "Магістраль" та інших учасників провадження у справі, які не з`явились.

Представники ПАТ "НВФ "Ферокерам", ТОВ "Ленд Будсервіс" та ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент" в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

10.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Київської області від 04.08.2020 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/3883/16 про банкрутство ПАТ НВФ „Ферокерам", провадження в якій порушено ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2016 року за заявою боржника на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Київської області від 14.12.2016 року ПАТ НВФ „Ферокерам" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шкабрія М.П.

Відповідне оголошення про визнання ПАТ НВФ „Ферокерам" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.12.2016 року за № 38775.

У жовтні 2018 року Білоцерківська міська рада Київської області звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 18.12.2018 №4269/01-07, просить суд:

- визнати неправомірними дії попереднього ліквідатора ПАТ НВФ "Ферокерам" Шкабрія М.П. і приватного нотаріуса Києво-Святошинського РНО Київської області Потапова М.Ю. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 876684632103) нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 50,4 кв.м. та споруд: вбиральня на 2 осіб - літ. Б (загальна площа 9,9 кв.м.), бензомасловловлювач - літ. Д, ворота № 1, огорожа з металевої сітки № 2, покриття з щеня та бетону (загальною площею 3830 кв.м.) № 3, асфальтобетонне покриття (загальною площею 720 кв.м.) № 4 і запис про право власності № 13720177 від 15.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ НВФ "Ферокерам";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31029627 від 19.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного нерухомого майна та запис про право власності № 16005145 від 19.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31325597 від 10.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного нерухомого майна та запис про право власності № 16320913 від 06.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Ленд Будсервіс";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 за реєстровим № 3474 (із усіма змінами).

Як зазначає позивач у поданій заяві, 31.01.2018 року ТОВ "Ленд Будсервіс" звернулось до позивача з проханням надати в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:03:022:0114 для обслуговування розміщеного на ній майна, що належить ТОВ "Ленд Будсервіс", за результатами розгляду якого 24.05.2018 року позивачем було відмовлено у наданні земельної ділянки в оренду.

В той же час, позивачем було встановлено, що у 2016 році, а саме 15.03.2016 року на вказаній земельній ділянці без дозвільних документів на будівництво та з порушенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було зареєстровано право власності на відповідне майно за ПАТ НВФ "Ферокерам" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 876684632103).

В подальшому було проведено низку змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного майна, 19.08.2016 року право власності на майно перейшло до ОСОБА_1

25.08.2016 року ОСОБА_1 створено ТОВ "Ленд Будсервіс" та внесено відповідне майно до статутного капіталу третьої особи-2, у зв`язку з чим 06.09.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.

Вказані дії, на переконання позивача, вчинено з порушенням п. 41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ 25.12.2015 № 1127 (надалі також: "Порядок реєстрації"), зокрема не надано відомості про те, що земельна ділянка перебуває в комунальній власності, не подано документу, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, не надано документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

За твердженням позивача, нерухомого майна, щодо якого здійснено реєстрацію, не існує, а наявне інше майно. Дані твердження Позивач обґрунтовує тим, що станом на 2001 рік вказана земельна ділянка є вільною від капітального будівництва, що підтверджується: схемою розміщення землекористування; викопіюванням із плану масштабу 1:500. Також, як зазначає Позивач, у жодних відомостях не згадується про наявність нерухомого майна - капітального будівництва - ні в акті про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, ні в акті про встановлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки відкритої автостоянки ПАТ НВФ "Ферокерам" та характеристики земельної ділянки відкритої автостоянки.

Як підсумок вказаного, позивач зазначає, що станом на 2001 рік ні виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради, ні Білоцерківською міською радою жодних погоджуючих документів на капітальне будівництво будівель чи споруд на дану земельну ділянку не надавалось, тому історія походження майна начебто ПАТ НВФ "Ферокерам", речове право на яке зареєстроване у 2016 році на підставі сумнівного, на думку позивача, акту від 30.12.1993 року без належних дозвільних документів, є сумнівною.

Окрім наведеного, з метою доведення правомірності заявлення позовних вимог позивач вказує на те, що ПАТ НВФ "Ферокерам" самостійно 14.11.2006 року звернулось до міської ради з листом, в якому просило припинити право користування земельною ділянкою під автостоянкою за адресою АДРЕСА_1 в зв`язку з передачею її ГП "Магістраль".

Крім того, на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 3210300000:03:022:0114, за адресою: м. Біла Церква, АДРЕСА_2 згідно тверджень позивача, видавались лише два дозвільних документи щодо будівництва: 10.09.2004 архітектурно-планувальне завдання на розробку проекту будівництва майстерні по діагностиці та ремонту автомобілів по бул. 50 річчя Перемоги, 95-Б №117, замовник - ГП "Магістраль"; 13.04.2012 містобудівні умови і обмеження щодо будівництва адміністративно-господарських приміщень автостоянки по бул. 50 річчя Перемоги, 95-Б в м. Біла Церква, Київська область, замовник - ГП "Магістраль".

Отже, позивач стверджує, що оспроювані записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені протиправно, відтак підлягають скасуванню.

За результатами розгляду заявлених позовних вимог ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 року, закрито провадження у справі №911/3883/16 за вказаною позовною заявою в частині вимог про визнання неправомірними дій Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Наведені судові рішення мотивовані тим, що в адміністративній справі №810/2515/16 та господарській справі №911/415/18 судами були встановлені обставини, що не потребують доказуванню, а саме:

- правомірність реєстрації права власності за ПАТ НВФ "Ферокерам" на нерухоме майно (АДРЕСА_2);

- набуття вказаного майна у власність ОСОБА_1 ;

- передача ним такого майна до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс";

- реєстрації права власності за останнім на вказане майно.

Отже, право користування земельною ділянкою, на якій розташоване вищезазначене нерухоме майно, набуто ТОВ "Ленд Будсервіс", а за ГП "Магістраль" в свою чергу припинено.

З огляду на встановлені обставини суди дійшли висновку про те, що провадження у даній справі в частині вимог про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає закриттю, а оскільки інші позовні вимоги Білоцерківської міської ради Київської області є похідними від зазначеної вище вимоги, то такі вимоги не підлягають задоволенню.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 15.05.2019 року скасовано, справу №911/3883/16 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав на те, що рішення в адміністративній справі №810/2515/16 та господарській справі №911/415/18, на які послався місцевий суд, не є преюдиційними у даній справі, оскільки позивач не брав участі у вказаних судових процесах, та при новому розгляді суду необхідно належним чином дослідити на підставі чого державним реєстратором 25.07.2016 року та 28.07.2016 року було внесено відповідні зміни, в тому числі щодо загальної площі нерухомого майна, зокрема щодо покриття з щебеню та бетону (загальною площею 3820 кв. м.) - №3, асфальтобетонного покриття (загальною площею 720 кв. м.) - №4 та інших, надати оцінку правомірності таких дій, встановити чи є це майно нерухомим майном в розумінні містобудівного законодавства, а відтак чи підлягало воно державній реєстрації як нерухоме майно, дослідити які правовстановлюючі документи були підставою для державної реєстрації цього майна як нерухомого.

За наслідками нового розгляду заявленого позову рішенням господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на їх недоведеність та безпідставність.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваного рішення колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування цього рішення, враховуючи наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Потаповим М.Ю. 16.03.2016 року було прийнято рішення №28769690, яким за ПАТ НВФ "Ферокерам" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ.В), загальною площею 50,4 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підставами для прийняття вищевказаного рішення від 16.03.2016 про державну реєстрацію права власності були наступні документи:

- договір №18/175 від 18.12.2002;

- договір оренди земельної ділянки №16 від 28.02.2012;

- акт про приймання в експлуатацію №0361 від 30.12.1993;

- витяг з рішення Білоцерківської міської ради народних депутатів №379 від 21.12.1994;

- рішення Білоцерківської міської ради №81-07-VII від 18.02.2016;

- технічний паспорт від 19.02.2016, виданий СГ ТОВ Корунд Консалтінг.

Крім того, 24.05.2016 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського округу Потаповим М.Ю. було прийнято рішення №29737523 про державну реєстрацію змін до права власності. Так, зокрема, відповідачем-1 було внесено зміни до підстав виникнення права власності, а саме: видалено договір №18/175 від 18.12.2002 року та додано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3206485342016 від 11.04.2011 року, виданий Управлінням Держкомзему у місті біла Церква Київської області.

Також, 27.05.2016 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського округу Потаповим М.Ю. було прийнято рішення № 29777108 про державну реєстрацію змін до прав власності, яким було внесено зміни до підстав виникнення права власності, зокрема, видалено договір оренди землі №16 від 28.02.2012 року.

Крім того, 25.07.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябим Д.С. було прийнято рішення №30623238 про державну реєстрацію змін, яким було внесено зміни до реєстру, зокрема:

- Загальна площа (кв. м) 47,6 змінено на Загальна площа (кв. м): 50,4;

- нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні" змінено на Нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: Ні;

- Нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: Ні змінено на Нежитова будівля (літ. А), об`єкт житлової нерухомості: Ні, додаткові відомості змінено на: "споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2"

Підставою для прийняття вказаного рішення були довідка та технічний паспорт від 22.07.2016 року, видані ТОВ "БТІМ".

Також судом встановлено, що 28.07.2016 року державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябим Д.С. було прийнято рішення № 0681436 про державну реєстрацію змін, яким було внесено зміни до додаткових відомостей про об`єкт нерухомого майна: "споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2" змінено на Споруди: Вбиральня на 2 осіб літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4.

Підставою для прийняття вказаних змін був технічний паспорт від 22.07.2016 року, виданий ТОВ "БТІМ".

Так, у довідці від 22.07.2016 року йдеться про те, що при проведенні технічної інвентаризації нежитлової будівлі виявлено збільшення загальної площі об`єкта нерухомого майна на 2,8 кв.м., з 47,6 кв.м. до 50,4 кв.м. за рахунок демонтування перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок та демонтування оздоблення стін гіпсокартоном, а отже згідно з Інструкцією про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затв. Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 року перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок та демонтування оздоблення стін гіпсокартоном не є самочинним. Також за результатами проведеної інвентаризації ТОВ "БТІМ" виготовлено технічний паспорт датований 22.07.2016 року.

У відповідності до "Характеристики будинку, господарських будівель та споруд" технічного паспорту вбачається наступні проінвентаризовані об`єкти на автостоянці, окрім нежитлового приміщення літ. А: вбиральня на 2 особи, літ. Б, бетонний фундамент, цегляні стіни, рулонна покрівля, підлога з плитки, висота 2,2 м., площа 9,9 кв.м.; навіс, літ. В, металеві стовпи, метал шифер, висота 2,7 м., площа 32,5 кв.м., навіс, літ. Г, металеві стовпи, метал шифер, висота 2,4 м., площа 19,2 кв.м.; Бензомаслоуловлювач, літ. Д; сходи металеві; огорожа з металевої сітки; Ворота; Покриття з щебня та бетону, площа 3820,0 кв.м., асфальтобетонне покриття, площа 720,0 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі-Закон України №1952, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1952, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст.18 Закону №1952).

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону №1952, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 9 ст. 18 Закону №1952 передбачено, що датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №1952, заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Заява про державну реєстрацію прав в електронній формі подається за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав в електронній формі визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №1952, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів (ч. 2 ст. 22 Закону №1952).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

Частиною 2 ст. 24 Закону №1952 передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1952, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1952, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, який набув чинності з 01.01.2016 року (далі-Порядок №1127).

Відповідно до п. 9 Порядку №1127, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1952, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У той же час, ч. 4 ст. 5 Закону №1952 визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Отже, право власності на об`єкти нерухомого майна, у тому числі нежитлові споруди, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, підлягає державній реєстрації.

Внаслідок прийняття приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Потаповим М.Ю. спірного рішення №28769690 від 16.03.2016 року, за ПАТ НВФ "Ферокерам" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ. А), загальною площею 50,4 кв. м., яка розташована з адресою: Київська обл., АДРЕСА_2. Крім того, право власності третьої особи на інші споруди, у тому числі на асфальтобетонне покриття, описано у складі додаткових відомостей, а саме: "Вбиральня на 2 осіб літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4".

Відповідно до п. 10 акта про прийняття в експлуатацію від 30.12.1993 року, автостоянка складається з: огорожі зі смольної сітки; 2-поверхового приміщення павільйону, цегляної з залізобетонним перекриттям; вбиральні на 2 очка; залізобетонного бензомаслоутримувача; 2-х гаражів із залізобетонних конструкцій.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що об`єкти, право власності на які було зареєстровано за ПАТ НВФ "Ферокерам", підпадають під ознаки об`єктів нерухомого майна, право власності на які підлягає державній реєстрації згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1952.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.1992 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів було прийнято розпорядження № І-3-95, яким дозволено виробничому об`єднанню "Ферокерам" (наразі ПАТ НВФ "Ферокерам") провести вишукування та складання проектно-кошторисної документації на будівництво тимчасової платної автостоянки по бул. Перемоги строком до початку будівництва Палацу Культури об`єднання. Витягом з рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 175 від 26.05.1992 підтверджено, що рада надала земельну ділянку площею 0,34 га для обладнання тимчасової платної автостоянки, вказавши, що у разі не освоєння ділянки до 01.08.1992, ділянка буде передана іншому замовнику. Виходячи з зазначеного, таке рішення було прийнято, у зв`язку із суспільною необхідністю громади у облаштуванні стоянки.

У подальшому 30.12.1993 року начальником Управління капітального будівництва Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Бовтенко А.Н. був затверджений акт про приймання в експлуатацію робочою комісією завершеної будівництвом окремо збудованої будівлі, споруди, добудованого або прибудованого приміщення промислового та допоміжного призначення, яке входить до складу об`єкта тимчасової автостоянки на 105 автомобілів (надалі - Акт). Пунктом 1 вказаного акта встановлено, що тимчасова платна автостоянка розташована по АДРЕСА_2 Відповідно до п. 6 зазначеного Акта проектно-кошторисна документація затверджена генеральним директором ВО "Ферокерам". У п. 10 вказаного акта зазначено, що тимчасова автостоянка характеризується наступними даними: огорожа зі смольної сітки, 2-поверхове приміщення павільйону, цегляне з залізобетонним перекриттям; вбиральня на 2 очка; залізобетонний бензомаслоутримувач; 2 гаража із залізобетонних конструкцій.

Разом з тим, 21.12.1994 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 379 "Про наділення земельних ділянок та дозвіл підприємствам і організаціям міста на будівництво", яким внесено зміни до п. 1.2 розділу І рішення міськвиконкому від 26.05.1992 року №175 про надання виробничому об`єднанню "Ферокерам" земельної ділянки, площею 0,34 га для обладнання тимчасової платної автостоянки по бульвару Перемоги строком до початку будівництва Палацу культури об`єднання, шляхом збільшення земельної ділянки на 135 кв.м.

На підставі рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 18.02.2016 року №81-07-VII "Про перейменування вулиць та інших поіменованих об`єктів м. Біла Церква" пойменовано АДРЕСА_2

Твердження позивача про те, що акт про прийняття в експлуатацію від 30.12.1993 не є належним доказом, оскільки не затверджений рішенням державної приймальної комісії суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (яка була чинна на момент складання акта від 30.12.1993 року) порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не включених до державного замовлення, визначається Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

Відповідно до цієї Постанови Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.03.1993 року №249 "Про порядок приймання в експлуатацію об`єктів будівництва" було затверджено Положення про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у м. Києві (далі Положення №246).

Згідно з пунктом 1.1 Положення №246 ним встановлені загальноміські правила приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів виробничого і невиробничого призначення, як державного замовлення, так і всіх інших об`єктів, що не входять до складу державного замовлення.

Встановлені цим Положенням порядок і правила поширюються на всі види капітального будівництва об`єктів: нове будівництво, реконструкція, розширення, технічне переобладнання, незалежно від їх призначення, форм власності і джерел фінансування, а також на всі види ремонтно-реставраційних робіт (п.1.2 Положення №246).

Пунктом 1.7 Положення №246 було визначено, що об`єкти будівництва, що не входять до складу державного замовлення, приймаються в експлуатацію приймальними комісіями, які призначають відповідні органи, що затвердили проектно-кошторисну документацію.

Приймання і введення в експлуатацію об`єктів будівництва на території міста Києва з порушенням вимог цього Положення не допускається (п.1.8 Положення №246).

Згідно з пунктами 3.1-3.2 Положення № 246 об`єкти будівництва виробничого і невиробничого призначення, що не входять до складу державного замовлення і споруджені на замовлення юридичних і фізичних осіб за власні кошти, закінчені будівництвом і підготовлені до експлуатації, приймаються в експлуатацію приймальними комісіями, які призначають відповідні органи, що затвердили проектно-кошторисну документацію на їх будівництво.

До складу приймальної комісії включаються відповідальні представники експлуатаційної організації власника об`єкту - голова комісії, замовника, генпідрядника, проектної організації відповідного профспілкового органу - членів комісії. До складу комісії можуть включатися представники інших організацій, які мають безпосереднє відношення до будівництва та експлуатації об`єкту, за їх згодою.

Приймальна комісія, керуючись цим Положенням, на підставі вказаних в п. 3.3 документів, результатів обслідування виконаних будівельно-монтажних робіт, інших галузевих нормативних документів приймає рішення про приймання об`єкту в експлуатацію і оформляє акт приймання в експлуатацію об`єкту по формі БНіП 3.01.04-87 (п.3.4 Положення №246).

Таким чином, оскільки тимчасова платна автостоянка не була об`єктом, що входить до складу державного замовлення, її прийняття в експлуатацію мало здійснюватися не державною приймальною комісією, а приймальною комісією, яку призначають відповідні органи, що затвердили проектно-кошторисну документацію на їх будівництво, у даному випадку ВО "Ферокерам".

Отже, колегія суддів погоджується з місцевий судом, що акт про прийняття в експлуатацію від 30.12.1993 року був затверджений належним органом, склад приймальної комісії відповідав вимогам Положення №246, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції відхиляються доводи скаржника про те, що зазначений акт є неналежним доказом.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказаний акт про прийняття в експлуатацію від 30.12.1993 року є належним доказом завершення будівництва тимчасової автостоянки та документом, на підставі якого мають бути оформлені відповідні речові права на збудований об`єкт.

Також, дослідивши Проект будівництва тимчасової платної автостоянки від 1992 року судом встановлено, що в ньому міститься посилання на архітектурно-планувальне рішення та вказаний Проект затверджений начальником Управління архітектури та містобудування Кузьмин В.Ф., що спростовує доводи апелянта про будівництво стоянки у 1992 році без архітектурно-планувального рішення.

Крім цього, позивач свою позицію підтверджує копією технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування відкритої автостоянки ЗАТ НВФ "Ферокерам" по вул. П. Запорожця і тим, що на схемі розміщення землекористування та на викопіюванні із плану масштабу 1:500 = відображаються споруди на ділянці.

Разом з тим, метою звіту є констатація факту встановлення саме зовнішніх меж і узгодження їх з представниками суміжних землекористувачів, отримання інформації щодо заявлених претензій, такий звіт не містив кадастрового плану ділянки та технічні спеціалісти не повинні були відображати на схемах нерухоме майно, що знаходиться на ділянці.

Так, у пояснювальній записці до звіту вбачається, що спеціалістами по матеріалам польових робіт виготовлено план меж землекористування з вказанням назв суміжних землекористувань, площі, довжини ліній, румбів та периметру межі ділянки, отже вбачається, що інвентаризацію споруд на ділянці не проводили, отже звіт такої інформації не може відображати.

18.12.2002 року між Білоцерківським регіональним благодійним фондом "Сприяння" та ЗАТ НВФ "Ферокерам" було укладено договір №18/175, у відповідності до пункту 1 якого Фонд приймає у безоплатне користування строком на 5 (п`ять) років структурний підрозділ ЗАТ НВФ "Ферокерам" разом із персоналом згідно штатного розпису та їх згодою, а також із закріпленим за ним майном - автостоянку, що розташована за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, 95-Б.

За своєю суттю договір є договором позички у понятті глави 60 ЦК України. Також 18.12.2002 року сторонами договору було підписано акт прийому-передачі майна підрозділу до якого, зокрема відноситься: автостоянка на 105 автомобілів, приміщення чергових з двома автомобільними боксами, туалет, огорожа стоянки, тверде покриття території автостоянки (асфальт), мережа електропостачання автостоянки, мережа електроосвітлення території автостоянки, телефонна мережа, відстійник ливневих вод.

Означений підрозділ та майно передається у тимчасове безоплатне користування благодійної допомоги за актом прийому-передачі за залишковою балансовою вартістю 21538,00 грн. Акт прийому-передачі є невід`ємною частиною вказаного договору (п. 2 договору).

18.12.2002 року сторонами договору було підписано акт прийому-передачі майна структурного підрозділу ЗАТ НВФ "Ферокерам", до якого, зокрема відноситься автостоянка на 105 автомобілів по бульвару 50-річчя Перемоги,95б.

19.12.2002 року між Білоцерківським регіональним благодійним фондом "Сприяння" та ГП "Магістраль" (набувач) укладено договір № 3, відповідно до умов якого благодійник передає, а набувач приймає у тимчасове безоплатне користування строком на п`ять років структурний підрозділ разом із персоналом згідно штатного розпису за їх згодою, а також із закріпленим за ним майном та з правом користування телефонною мережею та належним телефонним номером - автостоянку, яка розташована за адресою: м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 95 "б".

Означений підрозділ та майно передається у тимчасове користування благодійної допомоги за актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі є невід`ємною частиною вказаного договору (п. 2. договору № 3).

19.12.2002 року між сторонами договору № 3 підписано акт прийому-передачі структурного підрозділу автостоянка, згідно якого БРБФ "Сприяння" безоплатно передав, а ГП "Магістраль" прийняло у тимчасове безоплатне користування автостоянкою, зі слідуючим обладнанням та майном: будова та споруда автостоянки на 105 автомобілів по АДРЕСА_2"; обладнання; касовий апарат.

24.12.2003 року між сторонами договору № 3 підписано додаткову угоду № 1 до договору №3 від 19.12.2002 року, згідно п. 1 якої внесено зміни в п. 1 договору №3, де слова "строком на п`ять років" замінено словами "строком на двадцять п`ять років".

У травні 2015 року засновниками (учасниками) ПАТ НВФ "Ферокерам" прийнято рішення щодо припинення юридичної особи - ПАТ НВФ "Ферокерам" - шляхом її ліквідації, про що 12.05.2015 року державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренком О.В. здійснено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №13531100021000263.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.06.2018 року у справі №911/415/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року, розірвано договір №18/175 від 18.12.2002 року, укладений між Білоцерківським регіональним благодійним фондом "Сприяння" та ЗАТ НВФ "Ферокерам"; зобов`язано Білоцерківський регіональний благодійний фонд "Сприяння" повернути ТОВ "Ленд Будсервіс" за актом приймання-передачі нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); споруди: вбиральня на 2 особи - літ. Б (площею 9,9 кв. м); бензомасловловлювач - літ. Д, ворота - № 1, огорожа з металевої сітки - № 2, покриття з щебня та бетону (площею 3820 кв. м - № 3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв.м) - № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначено вище, у зв`язку зі здійсненням ліквідаційної процедури та встановлення обсягу активів підприємства, за результатом звернення ліквідатора приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Потаповим М.Ю. прийнято оспорюване рішення №28769690 від 16.03.2016 року, зокрема за ПАТ НВФ "Ферокерам" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ. А), загальною площею 50,4 кв. м., яка розташована з адресою: Київська обл., АДРЕСА_2. Крім того, право власності третьої особи на інші споруди, у тому числі на асфальтобетонне покриття, описано у складі додаткових відомостей, а саме: "Вбиральня на 2 осіб літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4".

Отже оспорюваним рішенням приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Потапова М.Ю. фактично здійснено державну реєстрацію належного ПАТ НВФ "Ферокерам" нерухомого майна - будівель та споруд автостоянки на 105 автомобілів по АДРЕСА_2".

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності прийняття приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Потаповим М.Ю. рішення №28769690 від 16.03.2016 про державну реєстрацію за ПАТ НВФ "Ферокерам" права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, у той час як матеріали справи свідчать про те, що прийняття оспорюваного рішення відповідає вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оспорюваного рішення та визнання протиправними дій відповідача-1 щодо його прийняття.

Судом також встановлено, що 19.08.2016 року між ПАТ НВФ "Ферокерам" (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №3474 (далі - Договір №3474), відповідно до п. 1 якого (в редакції договору від 01.09.2016 року про внесення змін до договору №3474) продавець передав у власність, а покупець прийняв і оплатив відповідно до вимог цього договору належну продавцю на праві приватної власності нежитлову будівлю (літ. А), з відповідними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана нежитлова будівля має розмір загальної площі 50,4 (п`ятдесят цілих чотири десятих) кв.м і розташована на земельній ділянці, площею 0,3499 га (кадастровий номер 3210300000:03:022:0114), з такими спорудами: вбиральня на 2 осіб - літ. "Б" (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. "Д", ворота - №1, огорожа з металевої сітки - № 2, покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв.м) - № 3, асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв.м) - № 4 (п. 3 договору № 3474 в редакції договору від 01.09.2016 про внесення змін до договору №3474).

Право власності за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.08.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 876684632103).

В подальшому, відповідно до протоколу № 01 від 25.08.2016 року загальних зборів учасників ТОВ "Ленд Будсервіс" громадянином ОСОБА_1 прийнято рішення про створення товариства одним учасником з внесенням до статутного капіталу майна на суму 80000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства, а саме: нежитлову будівлю - літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); споруди: вбиральня на 2 осіб - літ. "Б" (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. "Д", ворота - № 1, огорожа з металевої сітки - № 2, покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв.м) - № 3, асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв.м) - № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно вказаного протоколу загальних зборів учасників товариства визначено місцезнаходження ТОВ "Ленд Будсервіс" за адресою: 09117, АДРЕСА_2 Директором ТОВ "Ленд Будсервіс" призначено ОСОБА_1.

Право власності на нерухоме майно, яке внесено ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс", зареєстровано за останнім у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.09.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 876684632103).

Таким чином, оскільки оспорювані позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31029627 від 19.08.2016 року і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31325597 від 10.09.2016 року та відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16005145 від 19.08.2016 року та №16320913 від 06.09.2016 року прийняті у зв`язку з переходом права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна від ПАТ НВФ "Ферокерам" до ОСОБА_1 та в подальшому до ТОВ "Ленд Будсервіс", первісна реєстрація якого (об`єкта) в реєстрі (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28769690 від 16.03.2016 року та запис про право власності № 13720177 від 15.03.2016 року) здійснена з дотриманням вимог законодавства, чинного на час здійснення реєстрації, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31029627 від 19.08.2016 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31325597 від 10.09.2016 року, та відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16005145 від 19.08.2016 року та №16320913 від 06.09.2016 року.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 року за реєстровим №3474, суд зазначає, що позивачем не наведено правового обґрунтування даної позовної вимоги та не зазначено, яким чином спірний договір порушує права позивача.

Відносно доводів позивача про неправомірність рішень державного реєстратора Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябого Д.С. щодо внесення змін щодо об`єкту нерухомого майна, то відповідні реєстраційні дії не є предметом спору у даній справі.

В той же час, суд зазначає, що частиною 1 статті 26 Закону №1952 встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 27 Закону №1952 (в редакції Закону №834) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, перелік документів, на підставі яких може бути проведена державна реєстрація змін до записів Реєстру, не є вичерпним, та у даному випадку такими належними документами, на підставі яких державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябим Д.С. були прийняті рішення №30623238 від 25.07.2016 року та №30681436 від 28.07.2016 року, є саме довідка та технічний паспорт від 22.07.2016 року, видані ТОВ "БТІМ", а також технічний паспорт від 22.07.2016, року виданий ТОВ "БТІМ", які наявні в матеріалах справи.

Як вже вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1952, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

У той же час, ч. 4 ст. 5 Закону №1952 визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Отже, право власності на об`єкти нерухомого майна, у тому числі нежитлові споруди, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, підлягає державній реєстрації.

Таким чином, посилання скаржника на порушенням судом при новому розгляді справи норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час її перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.08.2020 року у справі №911/3883/16 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 21.12.2020 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.М. Поляков

О.С. Копитова