Постанова

від 15.12.2020 по справі 902/637/14

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року Справа № 902/637/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - адвокат Уманець С.Г., довіреність №599 від 15.10.2020 ( в режимі відеоконференції),

ПАТ АБ "Укргазбанк" - адвокат Панас В.С., довіреність №576 від 21.12.2019,

ПП "Гурівецьке"- адвокат Кучерява І.П., ордер серія ВН №050424 від 03.12.2018, Федорук О.Б., довіреність №2 від 27.11.2020 ( в режимі відеоконференції),

ТОВ "Вольта Сек`юріті" - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 04.03.20р. суддею Тісецьким С.С. об 15:48 год. у м.Вінниці, повний текст складено 16.03.20р. у справі № 902/637/14

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті"

до: Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006"

до: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до: Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Фідленс"

до: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк

до: ОСОБА_1

до: Приватного підприємства "Фірма "Бершадь агроплюс"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"

до: Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області

до: Аграрного фонду України

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Білдінг"

до: Приватного підприємства "Гурівецьке"

про визнання дій незаконними та зобов`язання повернути кошти

в межах справи № 902/637/14

за заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Білдінг" (код ЄДРПОУ 35911515; 03039, м. Київ, проспект Науки, 4)

до : Приватного підприємства "Гурівецьке" (код 20101631, вул. Жовтнева, 86, с. Гурівці, Козятинський район, Вінницька область, 22124)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 у справі №902/637/14 відмовлено в задоволенні позовної заяви ТОВ "Вольта Сек`юріті" б/н від 07.12.2018 (вх. №841/18) про визнання незаконними дій та зобов`язання повернути кошти в межах справи №902/637/14 повністю.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 1089,1091 ЦК України, докази наявні в матеріалах справи, ст.ст. 19, 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом вказав, що боржником ПП Гурівецьке у повному обсязі та одночасно задоволено всі вимоги конкурсних кредиторів у справі №902/637/14, а тому дії ПП Гурівецьке щодо погашення кредиторських вимог відповідають наведеним вище приписам законодавства. При цьому, суд зауважує, що позивачем у даній справі не обґрунтовано та не вказано які саме його права були порушені ОСОБА_2 та відповідачами внаслідок перерахування коштів в рахунок погашення кредиторських вимог відповідачів. Крім того, позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що засновники відповідача 12 перебували у злочинній змові із державним реєстратором Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області Молявчик О.О. та вчинили злочин, визначений ст. 382 КК України, а також кошти, які перераховані на рахунки кредиторів, були здобуті від вчинення злочину, передбаченого ст. 356 КК України, а тому є припущенням позивача, які не підтверджені належними письмовими доказами. Також, суд зазначив, що позивачем у справі не надано доказів на підтвердження доводів щодо незаконного відчуження та розтрати боржником зібраного врожаю на який було накладено арешт згідно ухвали суду від 08.08.2018.

За наведеного, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження у справі №902/637/14. Апеляційну скаргу ТОВ "Вольта Сек`юріті" задовольнити, скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Вольта Сек`юріті" задовольнити повністю.

Так, вважає рішення господарського суду необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи із наступного:

- задоволення вимог кредиторів здійснено самим боржником поза планом санації у процедурі розпорядження майном без згоди розпорядника майна чим було порушено ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ;

- задоволення вимог кредиторів мало здійснюватися на підставі окремої ухвали господарського суду, як це передбачено ч. 9 ст. 23 Закону про банкрутство, чого боржником дотримано не було;

- вважає хибним висновок господарського суду Вінницької області про нібито одночасне задоволення боржником всіх грошових вимог 23.10.2018, що вимагається згідно ч. 9 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , оскільки боржником не було погашено вимоги ФОП Ільченка Д.В., ПВКВ Ятрань , сплачено кошти МПП Фірма Ерідон замість його правонаступника ТОВ Вольта Сек`юріті ;

- вважає, що заява про відмову ТОВ Систем Кепітал Білдінг від грошових вимог не є тотожною прощенню боргу, відповідно до ст. 605 ЦК України.

Вважає, рішення суду від 04.03.2020 є передчасними та такими, що ухвалене без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень ст. ст. 73, 91 ГПК України, а відтак дане судове рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені ст. 236 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП Гурівецьке наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 - без змін.

Відзивів на апеляційну скаргу від решти відповідачів не надійшло, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Крім того, представники позивача та відповідачів: ПП "Бізон-Тех 2006", МПП Фірми "Ерідон", ТОВ "Торговий дім Фідленс", Нечаєнка О.О., ПП "Фірми "Бершадь агроплюс", ТОВ "Порше Мобіліті", Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, Аграрного фонду України, ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників скаржника та інших учасників справи про банкрутство, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

14.12.2020 на електронну адресу суду від ТОВ "Вольта Сек`юріті" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Саврій В.А. у справі №902/637/14.

В обґрунтування заяви вказує, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті" на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 у справі № 902/637/14 було повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 12.10.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті" задоволено частково. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 та ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2020 у справі №902/637/14 скасовано. Справу №902/637/14 передано до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті" за вх. суду №1056/20 від 08.04.2020 на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 у справі №902/637/14.

23.11.2020 справа №902/637/14 надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.11.2020 справу №902/637/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Саврій В.А., Коломис В.В.

Так, з посиланням на ст.ст. 35-40 ГПК України вважає, що вказані вище обставини викликають сумнів в їх об`єктивності та неупередженості.

Разом з тим, з посиланням на ч.1 ст. 36 ГПК України вказує, що після скасування Верховним Судом ухвал суду апеляційної інстанції, колегія суддів мала заявити самовідвід у даній справі.

Зазначає, що колегія суддів повертаючи апеляційну скаргу грубо порушила права останнього, оскільки суд фактично обмежив їхнє право на доступ до правосуддя. Вважає упередженим ставлення зазначених суддів до їхньої апеляційної скарги.

Розглянувши подане клопотання про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Саврій В.А., Коломис В.В., судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 визначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, статтею 36 ГПК України, зокрема, передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Щодо покликання заявника на таку підставу для відводу, як повернення поданої ТОВ "Вольта Сек`юріті" апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.20 у даній справі без розгляду то вони, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, скасування Верховним Судом ухвали про повернення апеляційної скарги та передача справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі не є новим розглядом даної справи, а тому не має правових підстав для заявлення відводу визначеного, ч. 1 ст. 36 ГПК України.

Враховуючи викладені вище обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені скаржником у клопотанні про відвід колегії суддів у справі №902/637/14 обставини та доводи базуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставою для відводу в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 39 ГПК України, оскільки заява про відвід надійшла пізніше ніж за 3 робочі дні до судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

В судовому засіданні представники ПП Гурівецьке , АТ "Державна продовольчо -зернова корпорація України", ПАТ АБ "Укргазбанк" заперечили проти задоволення апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників ПП "Гурівецьке", АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ПАТ АБ "Укргазбанк", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

ТОВ "Вольта Сек`юріті" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою б/н від 07.12.2018 року (вх. № 841/18) до ПП "Бізон-Тех 2006", ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", МПП Фірми "Ерідон", ТОВ "Торговий дім Фідленс", ПАТ Акціонерного банку "Укргазбанк", ОСОБА_1 , ПП "Фірма "Бершадь агроплюс", ТОВ "Порше Мобіліті", Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, Аграрного фонду України, ТОВ "Систем Кепітал Білдінг", ПП "Гурівецьке" про визнання дій незаконними та зобов`язання повернути кошти в межах провадження у справі про банкрутство ПП "Гурівецьке".

Поданий позов мотивовано тим, що засновниками ПП "Гурівецьке" та державними реєстраторами вчинялися неправомірні дії та всупереч ухвали суду стосовно зміни керівника юридичної особи, а тому ОСОБА_2 , є незаконно призначеним керівником та не мав повноважень на погашення боргу перед кредиторами у даній справі; кредиторські вимоги не були погашені одночасно, оскільки не були оплачені грошові вимоги Позивача до боржника; кошти перераховані ПП "Гурівецьке" на користь кредиторів були здобуті та перераховані злочинним шляхом.

З огляду на вказане, позивач просить суд : визнати дії ОСОБА_2 з погашення вимог кредиторів - незаконними; зобов`язати усіх кредиторів ПП "Гурівецьке", котрим незаконно були перераховані кошти повернути їх на рахунок відкритий у AT "УкрСиббанк" № НОМЕР_1 , МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750.

Як убачається із відзивів поданих до суду першої інстанції, відповідачі підтвердили отримання ними коштів від боржника та заперечили проти задоволення такого позову.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржене рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Щодо доводів як позовної заяви, так і апеляційної скарги про неодночасне погашення ПП "Гурівецьке" 23.10.2018 кредиторських вимог у цій справі слід вказати таке.

Як убачається із матеріалів справи, ПП "Гурівецьке" зверталось із листом від 12.09.2018 до арбітражного керуючого Оверчука Д.О., в якому повідомлено про наміри учасника підприємства ОСОБА_3 , задовольнити усі вимоги кредиторів, а також просило повідомити реквізити рахунків кредиторів, на які слід перераховувати кошти.

У відповідь на вказаний лист ПП "Гурівецьке" від арбітражного керуючого Оверчука Д.О., отримано лист від 24.09.2018, яким надіслано реєстр вимог кредиторів та вказано про те, що арбітражний керуючий не володіє інформацією щодо рахунків кредиторів у даній справі.

Згадані вище листи, наявні в матеріалах справи та підтверджують повідомлення боржником арбітражного керуючого про намір погашення вимог кредиторів.

Згідно матеріалів даної справи, ПП "Гурівецьке" сплачено на користь кредиторів, а саме : ПАТ "Укргазбанк", МППФ "Ерідон", ПАТ "Вінниця-Млин", ТОВ "Вольта Сек`юріті", Калинівській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, ПП "Фірма "Бершадь Агроплюс", ТОВ "Порше Мобіліті", Аграрного фонду України, ПП "Бізон Тех 2006", ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ТОВ "Торговий дім "Фідленс" грошові кошти, що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями від 23.10.2018.

В силу ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов`язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Приписами ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України передбачено, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Суд звертає увагу на те, що відповідне погашення кредиторських відбулось 23.10.2018 та платником вказано ПП "Гурівецьке".

Отже, відповідні проплати були здійснені ПП "Гурівецьке", а не ОСОБА_2 , як стверджується позивачем.

Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 незаконних дій щодо перерахування коштів на рахунки кредиторів боржника у цій справі.

Слід зазначити, що вказана оплата кредиторських вимог, була здійснена боржником у розмірах, які визнавалися ухвалами суду по справі № 902/637/14.

Як убачається із відзиву ПП "Гурівецьке", кошти, які були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, отримано ПП "Гурівецьке" в результаті збільшення власниками розміру статутного капіталу, що підтверджується рішенням власників ПП "Гурівецьке" № 14 від 23.10.2018.

Так, судом встановлено, що згідно наявного у справі рішення зборів власників ПП "Гурівецьке" № 14 від 23.10.2018 вирішено : з метою погашення кредиторських вимог ПП "Гурівецьке", збільшити статутний капітал ПП "Гурівецьке з 1000 грн до 16 337 924 грн Після збільшення статутний капітал ПП "Гурівецьке" складає 16 337 924 (шістнадцять мільйонів триста тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Разом з тим, слід вказати, що загальна сума сплачених ПП "Гурівецьке" згідно платіжних доручень від 23.10.2018 року в рахунок погашення кредиторських вимог коштів складає 10 616 116,95 грн.

Також, згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 12.02.2020 закрито провадження у справі № 902/637/14 в частині розгляду заяви ТОВ "Порше Мобіліті" № 099 від 03.03.2015 (вх. № 06-54/218/15 від 18.08.2015) про включення до складу кредиторів ПП "Гурівецьке".

При цьому, судом встановлено, що кредитор ОСОБА_1 відмовився від заявлених до ПП "Гурівецьке" кредиторських вимог, що підтверджується заявою б/н від 23.10.2018.

Також, ТОВ "Систем Кепітал Білдінг", яке є правонаступником кредиторів ПВКП "Ятрань" та ФОП Ільченкка В.Д., відмовилося від грошових вимог до боржника, що підтверджується його заявою № 23/10 від 23.10.2018.

Разом з тим, суд звертає увагу на твердження скаржника, що боржником не були перераховані кошти одночасно та всім кредиторам, оскільки не погашені вимоги перед ТОВ "Вольта Сек`юріті", у зв`язку з тим, що останній лише отримав та повернув кошти в сумі 50290,54 грн.

Крім того, скаржником повідомлено, що Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" за договором відступлення права вимоги відступило право вимоги ТОВ "Вольта Сек`юріті" у даній справі. Засновники боржника були про це повідомлені, проте повна сума боргу була перерахована МПП Фірма "Ерідон", а не ТОВ "Вольта Сек`юріті", як передбачалося договором про відступлення права вимоги, чим були порушені права кредитора.

Так, з матеріалів справи убачається, що ПП "Гурівецьке" зверталось до МПП "Фірма "Ерідон" та ТОВ "Вольта Сек`юріті", стосовно надання доказів в підтвердження заміни кредитора та перехід права вимоги від МПП "Фірма "Ерідон" до ТОВ "Вольта Сек"юріті" . Однак, таких доказів надано не було.

Разом з тим, на адресу ПП "Гурівецьке" надійшов лист МПП Фірма "Ерідон" №1948 від 20.09.2018, в якому було повідомлено реквізити рахунків МПП "Фірма "Ерідон" для погашення боргу.

За цих обставин, вимоги було погашено первісному кредитору - МПП "Ерідон" у повному обсязі у сумі 1 052 634, 04 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1475 від 23.10.2018.

Згідно наявних у справі банківських виписок, кредиторами - МППФ "Ерідон" та ТОВ "Вольта Сек"юріті" було повернуто ПП "Гурівецьке" грошові кошти в сумі 1 052 634,04 грн та 50 290,54 грн відповідно, які були сплачені останнім в рахунок погашення кредиторських вимог.

Відповідно до матеріалів справи, 30.08.2018 до суду від ТОВ "Вольта Сек`юріті" надійшла заява б/н від 30.08.2018 про заміну кредитора у справі №902/637/14 - МПП фірми "Ерідон" на правонаступника.

Ухвалою суду від 03.03.2020 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Вольта Сек`юріті" б/н від 30.08.2018 про заміну кредитора на правонаступника № 902/637/14 повністю.

Зокрема, відповідна ухвала суду мотивована тим, що заявником не надано додаток №1 до договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 11.07.2018, про який йдеться у розділах 2, 3 договору та який відповідно до п. 6.5. договору є невід`ємною його частиною, та в якому сторони обумовили суму, що необхідно сплатити новому кредитору на рахунок первісного кредитора за відступлення прав вимоги до боржника, що є предметом згаданого договору.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що ПП "Гурівецьке" було правомірно перераховано кошти МПП фірми "Ерідон", а не ТОВ "Вольта Сек`юріті", оскільки останнім не було надано боржнику та суду усіх доказів на підтвердження відступлення права вимоги та набуття статусу нового кредитора перед ПП "Гурівецьке".

Отже, твердження скаржника про те, що кошти були перераховані не всім кредиторам та боржник неправомірно сплатив кошти МПП фірма "Ерідон", а не ТОВ "Вольта Сек`юріті", спростовуються наведеними вище обставинами та наявними доказами.

Таким чином, на переконання колегії суддів, ПП "Гурівецьке" було вжито заходів щодо погашення 23.10.2018 кредиторських вимог МППФ "Ерідон" та ТОВ "Вольта Сек"юріті", що підтвердження зазначеними вище платіжними дорученнями, та подальше повернення перерахованих коштів є правом кредиторів та не спростовує обставин стосовно здійснення боржником наведених розрахунків.

Водночас, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Разом з тим, погашення боржником кредиторських вимог відбулось на момент чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), а тому відповідно до п. 1, п. 2, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України слід застосовувати норми даного Закону.

Цей Закон встановлював умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. При цьому, Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, що свідчить про пріоритетність відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 5, ч. 6 ст. 19 Закону, дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону, у процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що боржником у повному обсязі та одночасно задоволено всі вимоги конкурсних кредиторів у справі № 902/637/14, а тому дії ПП "Гурівецьке" щодо погашення кредиторських вимог відповідають наведеними вище приписам законодавства.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано ч. 6 ст. 19 та ч.9 ст. 23 Закону про банкрутство не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначалося вище погашення заборгованості відбувалося самим боржником - ПП "Гурівецьке", в межах провадження у справі про банкрутство на переконання колегії суддів не є порушенням ст. 19 Закону. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність окремої ухвали, відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону про банкрутство на підставі якої слід задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів, не спростовує факту такого погашення боржником всіх вимог кредиторів одночасно відповідно до реєстру вимог кредиторів, як було встановлено судом вище.

Враховуючи викладене, пріоритетність відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної заяви ТОВ "Вольта Сек`юріті" про визнання незаконними дій та зобов`язання повернути кошти в межах справи №902/637/14 в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2020 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольта Сек`юріті" на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.20 у справі № 902/637/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.20 у справі № 902/637/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №902/637/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "21" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.