Постанова

від 16.12.2020 по справі 908/3549/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 року м. Дніпро Справа № 908/3549/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є.,

секретар: Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020р. (повний текст складено 22.06.2020р.)

у справі № 908/3549/16 (суддя - Кричмаржевський В.А., м. Запоріжжя)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод" Нестеренка О.А.

до ОСОБА_2 , с. Липівка Макарівського району Київської області

третя особа ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про витребування транспортного засобу з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль, визнання права власності

в межах справи про

банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", с. Розумівка Запорізького району Запорізької області

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод" в особі ліквідатора Нестеренка О.А. Визнано право власності на транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 . Витребувано у ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132 транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод" 2 102,00 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод"2 102,00 грн. судового збору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи .

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020 року, відмовити позивачу в позові в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу .

Апеляційна скарга мотивована тим, що :

- судом при прийнятті рішення не з`ясовано усіх обставин справи, що мають значення для справи. Ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права;

- під час продажу транспортного засобу не існувало жодних підстав для витребування майна з чужого володіння, передбачених ст. 388 ЦК України;

- рішення апеляційного суду Запорізької області від 07.09.2017р. у справі № 332/1896/16-ц, яким задоволено апеляційну скаргу ГТУЮ в Запорізькій області і скасовано заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль, не вказує про перехід права власності на автомобіль до ТОВ "Запорізький індустріально-механічний завод", оскільки про це прямо не зазначено в судовому рішенні, і ніяким чином не скасовує право власності на цей автомобіль ОСОБА_2 ;

- наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача;

- вимоги про скасування державної реєстрації автомобіля та визнання права власності на нього за ТОВ "ЗІМЗ" позивач не обґрунтовував жодним доказом;

- суддя після отримання позовної заяви, дослідивши позовні вимоги, повинен був на підставі п.п. 1 п. 1 ст.175 ГПК України відмовити у відкритті провадження в частині скасування державної реєстрації права власності на автомобіль. Позов необхідно було заявляти до територіального органу з надання сервісних послуг МВС або до службової особи цього органу, що прийняла рішення про реєстрацію автомобіля. Вимога про скасування державної реєстрації права власності на автомобіль повинна була розглядатися в адміністративному суді за правилами адміністративного судочинства;

- суд першої інстанції ухвалив судове рішення без участі відповідача, в результаті чого останній був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому ГПК України.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі .

Ліквідатор ТОВ "ЗІМЗ" арбітражний керуючий Нестеренко О.А. у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020р. - без змін. Посилається на те, що обставини оформлення боржником договору купівлі-продажу транспортного засобу у так званий "підозрілий період" (ст. 42 КУзПБ), спроби узаконити цей договір шляхом визнання його дійсним в судовому порядку, в тому числі на момент наявності виконавчого провадження відносно боржника та арешту всього його майна, дають підстави для сумніву у добросовісності останнього набувача відповідно до ст. 388 ЦК України, оскільки воля боржника при оформленні правочину була спрямована не на досягнення розумної ділової мети, а на виведення активів боржника з метою порушення прав кредиторів, а отже майно вибуло поза волею власника на відчуження майна. Для досягнення основної цілі у процедурі банкрутства - максимально можливого задоволення вимог кредиторів, господарський суд оскаржуваною ухвалою правомірно повернув майно до ліквідаційної маси банкрута.

Представник ОСОБА_2 в письмових поясненнях по апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020р., відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача. Письмові пояснення містять доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги. Крім того, звертає увагу на те, що суд ухвалив судове рішення в першому судовому засіданні, яке відбулось за відсутності відповідача, в результаті чого він був позбавлений можливості скористатися наданими йому процесуальними правами.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.09.2020р.

Через неможливість судді Паруснікова Ю.Б. продовжувати розгляд апеляційної скарги у зв`язку із перебуванням у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 01.09.2020р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду даної апеляційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020р. вказаною колегією суддів дану апеляційну скаргу прийнято до свого провадження.

Іншою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2020р. відкладено розгляд справи на 21.10.2020р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено на 11.11.2020р.

В судовому засіданні 11.11.2020р. оголошено перерву до 25.11.2020р.

25.11.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2020р.

Під час розгляду апеляційної скарги скаржник та його представник надали пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги. Представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги. Представники боржника та ТОВ "Інтеграл-Тех" проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судові засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.03.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально механічний завод" (надалі - ТОВ "ЗІМЗ"), введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ЗІМЗ".

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2017р. визнано ТОВ "ЗІМЗ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2018р. справу про банкрутство ТОВ "ЗІМЗ" передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2019р. ліквідатором банкрута - ТОВ "ЗІМЗ" призначено арбітражного керуючого Нестеренка О.А.

До Господарського суду Запорізької області в межах даної справи надійшла позовна заява ТОВ "ЗІМЗ" в особі ліквідатора Нестеренка О. А. до ОСОБА_2 про витребування транспортного засобу Mercedes Benz, модель - S 500, 2008 року виготовлення, номерний знак - НОМЕР_2 з незаконного володіння відповідача, скасування державної реєстрації права власності на даний автомобіль за відповідачем та про визнання права власності на Mercedes Benz, модель - S 500, 2008 року виготовлення, номерний знак - НОМЕР_2 за ТОВ "ЗІМЗ".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2020р. прийнято заяву ліквідатора ТОВ "ЗІМЗ" Нестеренка О.А. до ОСОБА_2 про витребування транспортного засобу з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль, визнання права власності до розгляду, судове засідання призначено на 14.04.2020р., залучено до участі у справі як учасника провадження ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020р. судове засідання з розгляду заяви ліквідатора було відкладено на 16.06.2020р.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ліквідатор ТОВ "ЗІМЗ" у відповіді на відзив на позовну заяву просив позовні вимоги задовольнити.

За результатом розгляду позовної заяви місцевий господарський суд дійшов висновку про її задоволення.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції .

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Предметом перегляду судового рішення є наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог арбітражного керуючого-ліквідатора щодо витребування транспортного засобу з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль, визнання права власності на нього.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.03.2017р. щодо ТОВ "ЗІМЗ" відкрито провадження у справі про банкрутство № 908/3549/16 за загальною процедурою на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом". Постановою Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2017р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), який в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство , які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

Таким чином, перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з КУзПБ здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.11.2019р. у справі № 924/159/14, від 11.08.2020р. у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020р. у справі № 904/4928/17.

Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 КУзПБ).

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 61 КУзПБ).

Частиною 3 ст. 12 КУзПБ встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Особливістю реалізації повноважень арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі є обов`язок ліквідатора здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУзПБ).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

За приписами ст. 42 КУзПБ за заявою арбітражного керуючого правочини боржника можуть бути визнані недійсними. Дана стаття передбачає спеціальні підстави визнання недійсними правочинів, укладених боржником.

Позовна заява ліквідатора мотивована ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 7, 61, 65 КУзПБ, ст. 388 ЦК України, ч. 4 ст. 75 ГПК України, п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998р. (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено, що ним розглядається даний спір як заяву, подану в межах справи про банкрутство, згідно із статтею 42 КУзПБ. При цьому, суд послався на правову позицію Центрального апеляційного господарського суду, висловлену у постанові від 12.02.2020р. у даній справі, згідно з якою звернення ліквідатора до особи, яка набула майно боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, що встановлено судовим рішенням у справі про банкрутство, з вимогою про повернення такого майна, є за своєю правовою природою наслідком недійсності правочину і вимогою про спростування майнових дій боржника з передачі зазначеного майна іншій особі, заявленою в процедурі банкрутства (ст. 42 КУзПБ).

При цьому, суд не звернув увагу, що у вказаній постанові Центрального апеляційного господарського суду йшла мова про заяву ліквідатора, предметом якої було визнання недійсним договору купівлі-продажу і як наслідок недійсності правочину - витребування майна із чужого незаконного володіння і визнання права власності на майно.

Разом із тим, у даному випадку ліквідатором не заявлялось позовних вимог про визнання недійсним договору, а заявлені позовні вимоги не було обґрунтовано наявністю спеціальних правових підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ.

За наведених обставин, суд мав розглядати позовну заяву ліквідатора в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права, яке полягає у тому, що відповідача не було повідомлено про засідання суду з розгляду позовної заяви.

Аналогічні доводи містять письмові пояснення представника відповідача.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про розгляд справи, відповідні процесуальні документи надсилались на зазначену у заяві адресу: АДРЕСА_1 . Поштові відправлення повернулись до суду із позначкою: "не проживає".

Судом було здійснено запит до Липівської сільської ради Макарівського району Київської області про надання відомостей щодо місця проживання ОСОБА_2

Липівська сільська рада повідомила суд листом від 22.04.2020р. № 02-20/89, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, місце проживання даного громадянина сільській раді невідоме.

Крім того, ліквідатором було повідомлено про можливе перебування учасника провадження - ОСОБА_2 за адресою юридичної особи - ТОВ "Амбер Палм Плюс" (код в ЄДР-39574105, адреса: 07835, Київська область, Бородянський район, с. Блиставиця, вул. Петровського, 119-Б), засновником якої є відповідач у справі - ОСОБА_2 . У зв`язку з цим судом першої інстанції надіслано ухвалу суду також і на вказану адресу.

На час слухання справи - 16.06.2020р. поштове повідомлення про вручення до суду не повернулось. За відомостями станом на 09.06.2020р., отриманими з офіційного сайту Укрпошти, відправлення прямує до точки видачі/доставки.

В судовому засіданні 16.06.2020р., на якому постановлено оскаржувану ухвалу представник відповідача - ОСОБА_2 участі не приймав.

Суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 обізнаний про розгляд даної справи, оскільки представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні - 16.06.2020р. зазначив, що підписав відзив від імені ОСОБА_2 за результатами телефонних переговорів з ним, однак належним чином оформленої довіреності від нього надати наразі не може.

Проте, зазначені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази не можуть свідчити про факт повідомлення ОСОБА_2 про проведення судового засідання та дотримання судом вимог ст. ст. 120, 177, 178 ГПК України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України).

Оскільки апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу тією підставою, що відповідача не було повідомлено про дату, час і місце засідання суду, а таке повідомлення є обов`язковим, ухвала місцевого господарського суду від 16.06.2020р. підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Таким чином, за результатом розгляду позовної заяви ліквідатора, апеляційний господарський суд має прийняти нове рішення .

Заява ліквідатора обґрунтована незаконним вибуттям з володіння банкрута у 2015 році транспортного засобу Mercedes Benz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , за договором купівлі-продажу від 18.11.2015р., укладеного ТОВ "ЗІМЗ" та ОСОБА_1 , з подальшим переоформленням його за іншою особою - ОСОБА_2 .

Позивач посилається на те, що перехід транспортного засобу від боржника до іншої особи став можливим внаслідок прийняття судового рішення, яке згодом було скасоване.

Так, заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2016р. у справі № 332/1896/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "ЗІМЗ", визнано дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу Mercedes- Benz, модель S 500, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , визнано право власності на вказаний автомобіль за позивачем.

Разом з тим, відповідно до рішення Апеляційного суду Запорізької області від 07.09.2017р. заочне рішення від 30.06.2016р. було скасоване, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "ЗІМЗ" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль відмовлено. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що власник автомобіля Mercedes-Benz - відповідач - ТОВ "ЗІМЗ" не мав права відчужувати цей автомобіль, оскільки не зняв його з реєстраційного обліку для продажу, договір купівлі-продажу не посвідчено працівниками сервісного центру та вчинено не на відповідному бланку сервісного центру; не підтверджено сплату коштів за покупку автомобіля. На час розгляду справи на все майно ТОВ "ЗІМЗ" був накладений арешт згідно з постановою державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, що взагалі виключає можливість переходу права власності на нього третіх осіб.

Позивач звертає увагу, що з 02.09.2016р. по теперішній час спірний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Такі обставини у сукупності свідчать про незаконне вибуття з володіння боржника транспортного засобу. В зв`язку з чим, позивач просить витребувати його від ОСОБА_2 (останнього набувача), скасувати державну реєстрацію транспортного засобу та визнати за ТОВ "ЗІМЗ" право власності на автомобіль.

Матеріали справи свідчать, що за ТОВ "ЗІМЗ" 02.04.2010р. органами ДАІ було зареєстровано (перереєстрація при втраті свідоцтва про реєстрацію) транспортний засіб - автомобіль Mercedes Benz, модель - S 500, 2008 року виготовлення, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 .

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2016р. у справі №332/1896/16-ц визнано дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 18 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", марки Mercedes Benz, модель - S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Mercedes Benz, модель - S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований 02.04.2010 Запорозьким ВРЕР №1 УДАІ ГУМВСЯ України в Запорізькій області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Вказаний транспортний засіб 20.08.2016р. знято з обліку для реалізації та 02.09.2016р. зареєстровано (вторинна реєстрація ТЗ за договором купівлі-продажу) за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером транспортного засобу - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_3 .

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07.09.2017р. заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2016р. у справі №332/1896/16-ц скасоване, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "ЗІМЗ" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнанні права власності на автомобіль.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у цивільній справі № 332/1896/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ЗІМЗ" про визнання дійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та визнання права власності на автомобіль, рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 07.09.2017р. встановлено наступне:

"Разом з тим, сторонами у справі не надано доказів, що перед укладенням простого письмового договору купівлі-продажу від 18.11.2015р. власник автомобіля Mercedes-Benz в особі ТОВ "Запорізький індустріально-механічний завод" зняв його з обліку для відчуження.

Вказуючи в позові, що договір купівлі-продажу від 18.11.2015р. підписувався сторонами у Територіальному сервісному центрі, сторони надали договір, який не засвідчено працівником центру та його печаткою, а також складено не на спеціальному бланку.

Крім того, суд не зважив також на те, що згідно з п. 2.2 договору від 18.11.2015р. передбачено розстрочення оплати за ТЗ наступним чином: 25% від вартості протягом 30 днів з моменту підписання договору, наступні 75% - протягом дев`яти місяців з моменту підписання договору внеском на рахунок підприємства, а також за домовленістю сторін можливий інший порядок розрахунків, оформлений додатком до договору.

На підтвердження повної сплати коштів не надано жодного платіжного документу, але суд зробив висновок про виконання покупцем своїх зобов`язань зі сплати коштів, що не підтверджується жодним доказом у справі. Тобто не існує факту виконання сторонами договору купівлі-продажу, на який як на обґрунтування можливості визнання дійсним цього договору посилався суд.

З доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження на час укладання договору купівлі-продажу між сторонами 18.11.2015р. вже було відкрито виконавче провадження з 05.11.2015р., в якому ТОВ "Запорізький індустріальний механічний завод" був боржником за вимогою ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення на користь держави боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 14 271,88 грн., а також 12.11.2015р. відкрито виконавче провадження відповідно до наказу № 908/4435/15, виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ "ЗІМЗ" на користь ТОВ "Інтеграл-Тех" боргу в сумі 474 529,95 грн. З наданих виконавчою службою документів із зведеного виконавчого провадження вбачається, що протягом періоду з 04.11.2015р. по 31.08.2016р. відносно ТОВ "ЗІМЗ" як боржника відкрито загалом 10 виконавчих проваджень, які на тепер передані на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Кеніх О.Й. від 01.12.2015р. накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ТОВ "Запорізький індустріально-механічний завод" в межах суми стягнення будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с.49).

Таким чином, здійснивши розгляд справи за відсутності сторін, суд не з`ясував істотних для даної справи обставин, які впливають на її вирішення, а саме: власник автомобіля Mercedes-Benz - відповідач - ТОВ "ЗІМЗ" не міг відчужувати цей автомобіль, оскільки не зняв його з реєстраційного обліку для продажу; договір купівлі-продажу не посвідчено працівником сервісного центру та вчинено не на відповідному бланку сервісного центру; не підтверджено сплату коштів за покупку автомобілю покупцем; на час розгляду справи на все майно ТОВ "ЗІМЗ" був накладний арешт постановою державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, що взагалі виключає можливість переходу права власності на нього до третіх осіб " .

Скасувавши заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2016р. у справі № 332/1896/16-ц, апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким відмовив у позові ОСОБА_1 до ТОВ "ЗІМЗ" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на автомобіль.

Таким чином, оскільки судове рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля скасовано, ОСОБА_1 не набув права власності на спірний транспортний засіб.

Разом із тим, 20.08.2016р. автомобіль Mercedes-Benz було знято з обліку як зареєстрований за ТОВ "ЗІМЗ" для реалізації, а 02.09.2016р. поставлено на облік, як зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, ОСОБА_1 у вересні 2016р. уклав договір купівлі-продажу транспортного засобу з ОСОБА_2 щодо майна, право власності на яке належало ТОВ "ЗІМЗ".

Встановлені обставини, дають підстави для висновку про незаконне вибуття спірного транспортного засобу з власності ТОВ "ЗІМЗ".

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Витребування майна у даних правовідносинах здійснюється від особи, яка володіє спірним майном, але при цьому між власником та володільцем відсутні договірні правовідносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З урахуванням встановлених у справі обставин слід прийти до висновку, що майно (автомобіль Mercedes-Benz) вибуло з володіння ТОВ "ЗІМЗ" не з його волі, оскільки ОСОБА_1 не будучи власником цього майна реалізував його відповідачу - ОСОБА_2 .

За наведених умов, ліквідатор ТОВ "ЗІМЗ" звертаючись до місцевого господарського суду із позовною заявою про витребування майна у останнього набувача, довів, що саме такі його вимоги є належним способом захисту порушених прав та інтересів.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги про витребування майна, апеляційний господарський суд враховує, що витребування майна від особи за наслідками встановлення обставин незаконного вибуття з власності боржника майна у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - повернення майна до ліквідаційної маси та максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, обставини оформлення боржником договору купівлі-продажу транспортного засобу з третьою особою у так званий "підозрілий період" (ст. 42 КУзПБ), спроби узаконити цей договір шляхом визнання його дійсним в судовому порядку, в тому числі на момент наявності виконавчого провадження відносно боржника та арешту усього його майна, дають підстави для висновку, що воля боржника при оформленні правочину була спрямована не на досягнення розумної ділової мети, а на виведення активів боржника з метою порушення прав кредиторів.

Щодо позовних вимог про визнання права власності ТОВ "ЗІМЗ" на транспортний засіб слід враховувати наступне.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріали справи свідчать, що право власності ТОВ "ЗІМЗ" на транспортний засіб не визнається як третьою особою, так і відповідачем, у володінні якого він знаходиться.

З урахуванням необхідності усунення невизначеності відносин права власності щодо спірного транспортного засобу, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою вимогу ліквідатора про визнання права власності за ТОВ "ЗІМЗ" на транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 .

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації на транспортний засіб за ОСОБА_2 , апеляційний господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі-"Порядок №1388"), згідно з пунктом 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - "транспортні засоби"), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - "сервісні центри МВС") з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції і технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Положеннями пункту 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Абзацом 2 вищенаведеного пункту Порядку №1388 закріплено, що документами, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Необхідність дотримання порядку щодо державної реєстрації транспортного засобу за власником - ТОВ "ЗІМЗ" зумовлює необхідність скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 .

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладена у позовній заяві вимога про скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 є такою, що не суперечить приписам закону та є ефективним способом захисту порушеного права банкрута та кредиторів, що забезпечить належне оформлення майна банкрута, оперативне сформування ліквідаційної маси та реалізації майна банкрута у процедурі ліквідації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ліквідатора ТОВ "ЗІМЗ" про скасування державної реєстрації на транспортний засіб за ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги .

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного процесуального акту, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду від 16.06.2020р. у даній справі має бути скасована. За результатом розгляду позовної заяви ліквідатора необхідно прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання права власності на транспортний засіб, скасування державної реєстрації права власності на транспортний засіб за ОСОБА_2 , витребування транспортного засобу з незаконного володіння.

3.5. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій учасників провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судовий збір за подання позовної заяви покладається на них порівну в порядку ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020р. у справі № 908/3549/16 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод" в особі ліквідатора Нестеренка О.А. - задовольнити.

Визнати право власності на транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 , за Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132 (70424, с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, 1 Б).

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 .

Витребувати у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132 (70424, с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, 1 Б) транспортний засіб марки Меrcedes-Веnz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип ТЗ - легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132 (70424, с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, 1 Б) 2 102,00 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький індустріально-механічний завод", код в ЄДР-33701132 (70424, с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, вул. Леніна, 1 Б) 2 102,00 грн. судового збору".

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 22.12.2020р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко