Постанова

від 10.12.2020 по справі 908/1605/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1605/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач)

судді Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» , на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 , повне рішення складено 15.09.2020, суддя Зінченко Н.Г., у справі № 908/1605/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХСПЕЦГРУП» , (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 103, кв. 32)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» , (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81)

про стягнення 182526,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХСПЕЦГРУП» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» , м. Запоріжжя про стягнення 182526,90 грн. заборгованості за договором поставки № 11190097 від 18.02.2019, в тому числі основного боргу в розмірі 140635,86 грн., пені в розмірі 34350,88 грн., інфляційних збитків в розмірі 3560,37 грн. і 3 % річних в розмірі 3979,79 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та договорі поставки № 11190097 від 18.02.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» 182526,90 грн. заборгованості, що складається з основного боргу в розмірі 140635,86 грн., пені в розмірі 34350,88 грн., інфляційних збитків в розмірі 3560,37 грн. і 3 % річних в розмірі 3979,79 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 року у справі № 908/1605/20 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХСПЕЦГРУП» до Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХСПЕЦГРУП» , 140 635 грн. 86 коп. основного боргу, 22476 грн. 07 коп., пені, 3968 грн. 22 коп. 3 % річних, 2448 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 2 542 грн. 93 коп. судового збору.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, не з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що виконав зобов`язання з оплати товару належним чином, а заборгованість 140635,86 грн. є загальною вартістю розміру ПДВ, який нараховується на вартість товару і не була сплачена і не повинна бути сплачена позивачеві на підставі п.6.1.3 договору через не реєстрацію позивачем податкових накладних на суму 43430,66 грн. та 97205.20 грн. (ПН від 10.04.2019 №2 на суму 43430,66 грн. заблокована 24.04.2019, а ПН від 19.04.2019 №5 на суму 97205,20 грн. заблокована 15.05.2019). Відповідач зазначив, що не зважаючи на розблокування та реєстрацію податкових накладних він все одно не включив їх до податкового кредиту звітного місяця (квітень 2020року) оскільки отримав від ДФС України застереження щодо ризиковості операцій, де фіскальний орган вказав, що на їх думку відсутнє реальне джерело товару, що поставлено позивачем, та включення суми ПДВ до податкового кредиту призведе до контрольно - перевірочних заходів. У зв`язку з викладеним відповідач вирішив зменшити відшкодування сум ПДВ на суму 140635,86 грн., про що подав уточнюючу податкову декларацію. За таких умов відповідач в односторонньому порядку прийняв рішення про застосування оперативно - господарських санкцій - відмову від виконання зобов`язання частково на суму 140635,86 грн. Вважає, що оскільки відсутні підстави для визнання загальної суми ПДВ - 140 836,86грн. - заборгованістю, то відповідно, відсутні підстави і для нарахування на цю суму пені, 3% річних та інфляційних витрат та їх стягнення. Також, зазначає, що позивачем не враховано, що спірні податкові накладні заблоковані 24.04.2019 та 15.05.2019 а розблоковані лише 13.03.2020 а отже і нарахування штрафних санкцій, за весь період зупинення реєстрації податкових накладних, є безпідставним. Крім того, позивачем при розрахунку пені не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ЦК України.

Узагальнені доводи інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» , на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі №908/1605/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

18.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХСПЕЦГРУП» (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» (покупець, відповідач у справі) укладений Договір поставки № 11190097 (далі за текстом - Договір).

Згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцю феросплави та інші матеріали (товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену ціну. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, асортимент Товару, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної поставляємо за цим Договором партії Товару, узгоджується в Додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. У специфікаціях, товаросупроводжувальних документах, і документах бухгалтерського та податкового обліку обов`язкове зазначення кодів УКТЗЕД (на Товар) та або Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016:2020) (на послуги/роботи).

Пунктом 2.1. Договору сторони обумовили, що ціна за одиницю виміру Товару визначається у гривнях та вказується у Додатках (Специфікаціях).

Згідно п. 2.2. Договору, орієнтовна сума Договору складає 130 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 21.666.666, 67 грн. Остаточна сума Договору визначається сумою вартості всіх Додатків (специфікацій).

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата кожної партії Товару здійснюється в розмірі 100% її вартості по факту поставки, протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару та надання оригіналу рахунку.

Термін (строк) поставки Товару вказується в Додатках (специфікаціях). Допускається дострокова поставка товару з письмової згоди покупця.( п.5.1 Договору).

Згідно п. 9.3. Договору, у разі порушення Відповідачем умов оплати Товару він сплачує пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 6.1.3 Договору встановлено, що постачальник зобов`язаний у установлені терміни скласти та надіслати Покупцю засобами електронного зв`язку податкову накладну в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені Податковим кодексом України.

Якщо після постачання товарів послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів послуг на користь Постачальника коригування кількісних та вартісних показників без зміни суми компенсації, перерахунок у випадках повернення товарів послуг Постачальнику, або при поверненні Постачальником суми попередньої оплати товарів послуг, Постачальник зобов`язаний здійснити відповідне коригування кількісних та вартісних показників без зміни суми компенсації, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг Постачальнику, або при поверненні Постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, Постачальник зобов`язаний здійснити відповідне коригування сум податкового кредиту Покупця на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної , у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/ послуг.

У разі невидачі Покупцю, у т. ч. відмови надати податкову накладну та/або розрахунок коригування, та/або порушення Постачальником граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або у випадку порушення Постачальником умов їх реєстрації відсутності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, тощо Покупець має право застосувати до Постачальника оперативно-господарські санкції, а саме, в односторонньому порядку зменшити суму за товар/послуги, яка підлягає оплаті Постачальнику, на суму ПДВ до моменту виконання Постачальником своїх зобов`язань по реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або вимагати повернення вже сплаченої суми, на яку Покупець має право зменшити оплату.

Постачальник несе відповідальність перед Покупцем за зменшення податкового кредиту, та/або не відшкодування Покупиш сум ПДВ та/або донарахування інших податків, зборів, обов`язковий платежів Покупцю податковими органами внаслідок проведення Постачальником сумнівних дій в ланцюгу його контрагентів та/або вчинення Постачальником інших дій, що призвели до не реєстрації податкових накладних чи не відшкодуванню Покупцю суми ПДВ. У випадку зменшення податкового кредиту, та/чи не відшкодування сум ПДВ. сплачених Покупцеві у складі ціни Товарів, та/чи донарахування інших податків, зборів, обов`язкових платежів, та/чи вчинення Постачальником інших дій, що призвели до не реєстрації податкових накладних чи не відшкодуванню Покупцю суми ПДВ, Постачальний зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі суми, на яку зменшений податковий кредит, та/чи відмовлено у відшкодуванні суми ПДВ. та/чи донараховані інші податки, збори, обов`язкові платежі, а також сплатити Покупцю штрафні санкції, які застосовані до Покупця внаслідок такої відмови у відшкодуванні/зменшенні податкового кредиту/донарахування податків, зборів, обов`язкових платежів.

У разі порушення Постачальником передбаченого законодавством України порядку виписки, та/або оформлення податкових накладних та/або розрахунку коригування, та/або порядку реєстрації, та/або відсутності реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які стосуються фінансово- господарських операцій в рамках дії цього Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі суми ПДВ, яка вказана у податковій накладній та/або розрахунку коригування, порядок виписки та/або оформлення та/або реєстрації яких порушено.

Збитки можуть бути стягнуті Покупцем з Постачальника у повній сумі понад штрафні санкції, які зазначені у даному пункті.

Покупець має право утримати вищезазначені господарські санкції з Постачальника без будь-якого додаткового погодження при здійсненні подальших розрахунків за поставлений товар

Договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печаткою сторонами та діє в частині поставок товару до 31.12.2023. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії цього договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання і не задоволені законні вимоги, дія цього договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань і законних вимог. (п. 12.1 Договору).

Сторонами не надано, а матеріали справи не містять підтверджень про намір сторін припинити договір.

На виконання умов договору сторонами укладено Специфікацію №1 (Додаток №1до договору), в якій сторони визначили найменування продукції (алюміній вторинний АВ87 (Код УКТЗЕД 7601209100), вагу (15, 0 тон), ціну за 1 тону ( 48700, 00 грн.) та вартість заставки з ПДВ ( 876600, 00 грн).

В пункті 6 Специфікації визначено Строк постачання до 30.04.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунок №19 від 10.04.2019 на суму 260 583, 96 грн. та рахунок №24 від 19.04.2019 на суму 583 231, 20 грн.

На виконання умов договору поставки №11190097 від 18.02.2019, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 876600, 00 грн.

Факт здійснення поставки товару підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 24 від 10.04.2019 на суму 260 583, 96 грн.;

- № 26 від 19.04.2019 на суму 583 231, 20 грн.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору №11190097 від 18.02.2019 доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача скріплені печатками на вказаних видаткових накладних.

Факт отримання товару підтверджується товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в розмірі 703179, 30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12845 від 09.07.2019 на суму 217153, 30 грн. та платіжним дорученням № 13389 від 17.07.2019 на суму 486026, 00 грн.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 140635,86 грн. за договором поставки № 11190097 від 18.02.2019. За неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивачем нараховано 34350,88 грн. пені, 3979,79 грн. 3% річних, 3560,37 грн. інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України);

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частини перша та друга статті 11 ЦК України);

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України);

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України);

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України);

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 );

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України);

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України);

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини перша, друга, п`ята статті 236 ГПК України);

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Суперечність правочину (його частини) актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо строків розрахунку за проданий товар, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Будь-яких обставин стосовно того, що пункт договору (яким визначено виникнення обов`язку відповідача сплатити решту вартості майна) визнано недійсним у встановленому законом порядку судом першої інстанції встановлено не було, отже, за правильними висновком суду попередньої інстанцій, цей договір відповідно до норм чинного законодавства є обов`язковим для виконання сторонами.

Такі правові висновки відображені у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 910/3116/19.

Задовольняючи позовні вимоги з даної справи, суд попередньої інстанцій виходили з того, що не реєстрація податкової накладної не може бути підставою звільнення відповідача від обов`язку здійснити розрахунки за господарським зобов`язанням, виконаним належним чином.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу у розмірі податкової ставки ПДВ від вартості продукції, щодо якої допущено таке невиконання, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію відповідачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання позивачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання відповідачем у зв`язку із цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена пунктом 6.1.3 договору відповідальність продавця не пов`язана із виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.

Як зазначалося вище, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містяться в частині першій та другій статті 623 Цивільного кодексу України.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.

Отже, за змістом статей 173, 174 Господарського кодексу України не здійснення реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням відповідачем установленого порядку здійснення господарської діяльності, оскільки такий обов`язок виникає у відповідача на підставі податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Позивач згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України своєчасно склав та направив податкові накладні для реєстрації в ЄРПН . Факт відсутності протиправних дій або бездіяльності ТОВ «ТЕХСПЕЦГРУП» щодо реєстрації зазначених податкових накладних встановлений рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 у адміністративній справі № 280/3717/19, від 04.10.2019 у адміністративній справі № 280/3202/19. А також, Постановою Третього Апеляційного Адміністративного суду від 27.05.2020 у адміністративній справі №280/3394/19 та Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 у адміністративній справі № 280/3394/19 щодо визнання протиправним включення ТОВ «ТЕХСПЕЦГРУП» до бази ризикових платників підприємства, що відповідають критеріям ризиковості.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про здійснення позивачем усіх необхідних та можливих дій щодо виконання зобов`язання з надання належним чином складеної та зареєстрованої електронної податкової накладної в ЄРПН на поставлену позивачу за видатковими накладними від 10.04.2019 №24 та від 19.04.2019 №26 продукцію.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, який відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2020 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 у справі 908/1605/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 22.12.2020р.

Головуючий суддя О .В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв