Рішення

від 11.12.2020 по справі 908/978/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2020 Справа № 908/978/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» (08130 Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, ідентифікаційний номер юридичної особи 39037771)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» (69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, ідентифікаційний номер юридичної особи 32729641)

про стягнення суми 466 417 грн. 53 коп.

представники сторін

від позивача: Ковч Т.Б., договір б/н від 02.12.2020

від відповідача: Валько В.С., ордер № 1017446 від 16.06.2020

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» 350 000 грн. 00 коп. заборгованості, 43 490 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 22 927 грн. 00 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами, 50 000 грн. 00 коп. збитків.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/978/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 15.04.2020 позовну заяву залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

28.04.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2020.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/978/20, присвоєно справі номер провадження 27/69/20, розгляд справи призначено на 28.05.2020.

Ухвалою суду від 28.05.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання у справі № 908/978/20 відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020, відповідно до ст. 177 ГПК України, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 13.07.2020.

06.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» звернулось до Господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.07.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

13.07.2020 від позивача надійшло клопотання (вх. № 13211/08-08/20 від 13.07.2020) про залучення до участі у справі співвідповідача та 19.08.2020 від позивача надійшла заява (вх. № 16081/08-08/20) про залишення без розгляду клопотання про залучення співвідповідача, в зв`язку з чим, судом вказане клопотання не розглядалось.

Ухвалою суду від 13.07.2020 строк підготовчого провадження у справі № 908/978/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, продовжено, на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 19.08.2020.

Ухвалою суду від 19.08.2020, на підставі ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/978/20 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 08.09.2020.

25.08.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використання системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «ЕasyСоn» та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Краматорському міському суду Донецької області, 84333, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, або визначити інший суд, ідповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2020 клопотання про проведення судового засідання 08.09.2020 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/978/20 поза межами суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

25.08.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використання системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «ЕasyСоn» та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Краматорському міському суду Донецької області, 84333, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, або визначити інший суд, ідповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» про проведення судового засідання 08.09.2020 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/978/20 поза межами суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 02.09.2020 у зв`язку з виробничою необхідністю, а саме перебуванням судді Дроздової С.С. згідно наказу Господарського суду Запорізької області № 111в від 25.08.2020 з 07.09.2020 по 11.09.2020 р. у відрядженні, судове засідання з розгляду справи № 908/978/20 перенесено та призначено на 14 вересня 2020.

08.09.2020 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції, відповідно до якого ТОВ «НВП «Вольтен» , в особі директора Суслова О.О. в судове засідання, призначене до розгляду на 14.09.2020 о 12:20 не зможе прибути у зв`язку з великою віддаленістю місцезнаходження суду. Однак позивач зацікавлений в тому щоб судове засідання відбулося. На підставі викладеного та керуючись ст. 197 ГПК України просить постановити ухвалу про участь позивача ТОВ «НВП «Вольтен» у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції доручити Краматорському міському суду Донецької області, або визначити інший суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання та забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 14 вересня 2020 року о 12.20, у режимі відеоконференції.

На момент надходження даної заяви суддя Дроздова С.С., в провадженні якої знаходиться дана справа, перебувала на навчанні у школі суддів (з 07.09.2020 по 11.09.2020). У зв`язку з цим було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/978/20 для розгляду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції передано на розгляд судді Боєвої О.С.

Ухвалою суду від 10.09.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» про проведення судового засідання, призначеного на 14.09.2020 о 12 год. 20 хв., у режимі відеоконференції, - відмовлено.

08.09.2020 від представника позивача - адвоката Смоловик В.С., надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На момент надходження даної заяви суддя Дроздова С.С., в провадженні якої знаходиться дана справа, перебувала на навчанні (з 07.09.2020 по 11.09.2020). У зв`язку з цим було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/978/20 для розгляду заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду передано на розгляд судді Боєвої О.С.

Ухвалою суду від 10.09.2020 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» про участь у судовому засіданні 14.09.2020 о 12 год. 20 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, - відмовлено.

Ухвалою суду від 14.09.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.10.2020, ухвалено проводити судове засідання по справі з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення «ЕasyСоn» .

Від позивача 29.09.2020 надішли письмові пояснення (вх. № 19124/08-08/20) по суті справи разом з необхідними документами для щодо спору.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, продовжено строк розгляду справи № 908/2147/20. Судове засідання відкладено на 05.11.2020.

Ухвалою суду від 05.11.2020, на підставі ст. 216 ГПК України, судове засідання відкладено на 03.12.2020, у зв`язку з неявкою представника позивача. Судове засідання по справі ухвалено проводити в режимі відеоконференцзв`язку, забезпечити проведення якої доручено Господарському суді Чернівецької області, що знаходиться за адресою 58000 Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, буд 14. у приміщенні суду за вищезазначеною адресою.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року оголошено перерву на підставі ст. 216 частина 2 ГПК України до 11.12.2020р.

У судовому засіданні 11.12.2020 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судове засідання здійснювалось в режимі відеоконференцзв`язку.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.2020р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2020р. заперечив проти задоволення позову, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

В засіданні суду 11.12.2020 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 11.12.2020, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

31 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ВОЛЬТЕН (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Союз-Континент (Постачальник) було укладено Договір поставки № ВТ 3/31-10/17 (Договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (Товар) в асортименті та кількості, що вказані у двосторонніх Специфікаціях на кожну партію Товару, що є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до приписів п. 3.2 Договору, на підставі отриманої заявки на поставку Товару в день її отримання, Постачальником складається Специфікація із зазначенням асортименту, кількості, ціни за одиницю Товару, загальної вартості партії Товару, строків та умов поставки.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Постачальник приймає ш себе зобов`язання здійснити поставку Товару, протягом строку, погодженого сторонами в Специфікаціях на кожну партію Товару. Постачальник має право на дострокову поставку Товару.

Відповідно до підписаної сторонами Специфікації № 1 до Договору поставки було узгоджено поставку бетонної двотрансформаторної підстанції, загальною вартістю 1921487 грн. до 31.01.2018.

Пунктом 5.1 Договору поставки встановлено, що оплата за Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 70 % оплати за поставлену партію Товару на підставі відповідного рахунку - фактури, на протязі трьох банківських днів. Остаточну суму Покупець сплачує на протязі одного банківського дня згідно з повідомленням про готовність Товару до відвантаження.

Позивач посилається на те, що ним 02.11.2017 була здійснена попередня оплата товару в розмірі 70 % від загальної вартості товару в сумі 1362000 грн., однак Товар відповідачем поставлено не було.

Позивач вказав на те, що відповідач Товар у зазначений строк не поставив, свої зобов`язання не виконав. Через відсутність Товару в обумовлений термін, підприємство позивача в свою чергу не виконало зобов`язання перед КДП НМУ Електропівденмонтаж . Кінцевий отримувач товару - бетонної трансформаторної підстанції, КДП НМУ Електропівденмонтаж , у листі № 28 від 26.01.2018 року надіслало вимогу про розірвання договору № ВТ 1/31-10 від 31.10.2017 між ним та позивачем на постачання вищезазначеного товару та повернення грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати, а також пені, 3 % річних та інфляційних збитків. Оскільки відповідач не повернув попередню оплату позивач не мав можливості задовольнити вимоги КДП НМУ Електропівденмонтаж та відповідно до п. 4 Мирової угоди у справі № 911/284/19 виплатив на користь КДП НМУ Електропівденмонтаж 50000 грн., що вважає збитками, які має відшкодувати відповідач на підставі п. 7.9 Договору поставки.

Відповідач у листі № 09/08 від 09.08.2019 року зазначив, що повернення суми боргу в повному обсязі відбудеться у строк до 01 березня 2020.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ВОЛЬТЕН (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Союз-Континент (Постачальник) було укладено Договір про розірвання Договору поставки № ВТ 3/31-10/17 від 31.10.2017, відповідно до умов якого Постачальник та Покупець домовились про повернення Постачальником Покупцю перерахованих у безготівковій формі коштів у розмірі 1 362 500 грн., у тому числі ПДВ 227 083,33 грн., як оплату за Товар за цим Договором, а також Постачальник та Покупець підтверджують, що на момент підписання цього Договору про розірвання, Постачальником вже повернена, а Покупцем отримана сума 912 500,00 грн., у тому числі ПДВ 152 083, 33 грн., наступним чином: Постачальником повернено Покупцю Товаром та зараховано взаємозаліком між Постачальником та Покупцем сума 286862 грн. у тому числі ПДВ 47810,33 грн.

Відповідно до Договору про розірвання від 09 грудня 2019 року, відповідач був зобов`язаний повернути суму боргу до 15 березня 2020 року.

Позивач вказав на те, що відповідач повернув позивачу шляхом взаємозаліку 1 012 500 грн., в зв`язку з чим, сума заборгованості відповідача перед позивачем скала 350000 грн., на яку нараховану 3 % річних в розмірі 22927 грн., втрат від інфляції в розмірі 43490 грн. 53 коп. та 50000 грн. збитків, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як передбачено частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої зобов`язання за Договором поставки та повернення попередньої оплати не випконано в повному обсязі, в зв`язку з чим, сторонами було укладено Договір про розірвання Договору поставки.

Судом встановлено, що приписами ч.ч 2-4 п. 2 Договору про розірвання сторонами встановлено новий графік погашення заборгованості, відповідно до якого встановлено, суму в розмірі 100000 грн. відповідач мав сплатити протягом січня 2020 р., суму в розмірі 100000 грн. відповідач мав сплатити протягом лютого 2020 р.; суму в розмірі 150000 грн. відповідач мав сплатити до 15.03.2020 р.

Відповідач не виконав умови Договору в частині поставки товару та повернення передоплати вартості товару у розмірі 350000 грн. 00 коп., факт виконання зобов`язань за договором відповідач належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» суми боргу в розмірі 350000 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем нараховано до стягнення з відповідача за період з 01.02.2018 по 08.04.2020 суму 22927 грн. - 3 % річних та за період з лютого 2018р. по березень 2020р. 43490 грн. 530 коп. - втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Наданий розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нарахування позивачем даних сум здійснено за період порушення відповідачем Договору поставки, однак позивачем не прийнято до уваги, що Договором про розірвання сторонами встановлено новий графік погашення заборгованості, відповідно до якого встановлено, суму в розмірі 100000 грн. відповідач мав сплатити протягом січня 2020 р., суму в розмірі 100000 грн. відповідач мав сплатити протягом лютого 2020 р.; суму в розмірі 150000 грн. відповідач мав сплатити до 15.03.2020 р., в зв`язку з чим, судом здійснено перерахунок зазначених сум за період встановлений сторонами в Договорі про розірнання, а саме ч.ч 2-4 п. 2.

Таким чином, сума 3 % річних за загальний період з 01.02.2020 по 08.04.2020 (по кожному платежу окремо) складає 1184 грн. 43 коп., а сума втрат від інфляції складає 4107 грн. 98 коп.

За таких обставин, судом підлягає задоволенню сума 1184 грн. 43 коп. - 3 % річних, 4107 грн. 98 коп. - втрат від інфляції.

Заявлена сума збитків в розмірі 50000 грн. не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, окрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Відповідно частин 1, 2, 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Отже, обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні зобов`язання.

Відповідно частин 1, 2, 3 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення збитків, позивач посилається на укладений позивачем з Київським дочірнім підприємством НМУ Електропівденмонтаж Договір поставки № ВТ 1/31-10 від 31.10.2017, відповідно до якого позивач повинен був здійснювати поставку товару. Оскільки Відповідач не повернув нам передоплату в повному обсязі, Позивач не мав можливості своєчасно задовольнити вимоги КДП НМУ Електропівденмонтаж , яке в свою чергу звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про повернення оплати та відшкодування збитків, який Ухвалою від 15 лютого 2019 року відкрив провадження у справі № 911/284/19. Ухвалою від 13 травня 2019 року Господарський суд Київської області постановив затвердити мирову угоду у справі № 911/284/19, укладену між КДП НМУ Електропівденмонтаж та Позивачем. Відповідно до п. 4 Мирової угоди, позивач виплатив на користь КДП НМУ Електропівденмонтаж штрафних санкції у розмірі 50 000 грн.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст.74, 76, 77 ГПК України).

Цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2019 р. по справі №910/1005/19).

Як зазначено вище, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач не виконав обов`язку щодо оплати заборгованості.

Так, у даній справі позивачем не доведено того, що порушенням виконання зобов`язань з оплати заборгованості у встановлений строк, відповідач заподіяв йому збитків.

Суд не бере до уваги укладений між позивачем та Київським дочірнім підприємством НМУ Електропівденмонтаж Договір поставки № ВТ 1/31-10 від 31.10.2017, відповідно до якого позивач повинен був здійснювати поставку товару, у зв`язку з необґрунтованістю, відсутністю складових збитків, недоведеністю наявності збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача із заподіяними збитками, у зв`язку з чим, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Європейський Суд у пункті 83 рішення від 11 січня 2007 року у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" (Kuznetsov and Others v. Russian Federation) зазначив: "83. Суд повторює, що у відповідності до установленого прецедентним правом, яке відображує принцип належного відправлення правосуддя, у рішеннях судів та органів правосуддя повинні бути належним чином вказані підстави, за якими вони були винесені. Пункт 1 статті 6 зобов`язує судові інстанції вказувати мотивування постановлених ними рішень, проте цей пункт не можна тлумачити як зобов`язуючий надавати докладну відповідь з кожного приводу. Те, у якій мірі повинно виконуватись це зобов`язання, залежить від характеру рішення (див. п. 29 рішення у справі "Руіз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 19994p., Серія А, № 303-А).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» задовольняється судом частково.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» (69063 м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, ідентифікаційний номер юридичної особи 32729641) на Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Вольтен» (08130 Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, буд. 26, ідентифікаційний номер юридичної особи 39037771) 350000 (триста п`ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 1184 (одну тисячу сто вісімдесят чотири) грн. 43 коп. 3 % річних, 4107 (чотири тисячі сто сім) грн. 98 коп. втрат від інфляції, 5329 (п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 39 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 21.12.2020.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.