Рішення

від 15.12.2020 по справі 922/419/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/419/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир", м. Харків про стягнення 36655,04 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Товкес Н.Г.

відповідача - Коваль А.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Міській інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" грошові кошти за Договором №2655 від 23.01.2019 у сумі - 36655 грн. 04 коп., а саме:

- неустойка за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу за Договором №2655 від 23.01.2019 у розмірі - 10255 грн. 52 коп.;

- неустойка за прострочення повернення місця за Договором № 2655 від 23.01.2019 за період з 01.08.2019 по 10.02.2020 у розмірі - 26399 грн. 52 коп.;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого - вул. Чернишевська, 65, привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору №2655 від 23.01.2019;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" 4204 грн. 00 коп., сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного Договору №2655 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, що був укладений між сторонами 23.01.2019. Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 15, 16, 51, 52, 526, 530, 598-609, 611, 627, 628, 629 ЦК України.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.03.2020 о 10:00.

10.03.2020 ухвалою суду провадження у справі №922/419/20 було зупинено до вирішення господарським судом Харківської області справи №922/636/20.

13.11.2020 провадження у справі №922/419/20 поновлено та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.11.2020 о 10:30.

Ухвалою суду від 26.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 10.12.2020 о 09:15. Ухвалою суду від 10.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 15.12.2020 о 09:00.

26.11.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому він просить суд зупинити провадження у справі №922/419/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/636/20.

У судовому засіданні 15.12.2020 представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження та просив суд продовжити та відкласти судовий розгляд справи для надання можливості позивачу усунути недоліки касаційної скарги.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Однак, як було встановлено судом, касаційне провадження у справі №922/636/20 за позовом ТОВ "Юридична фірма "Альтаир" до КП "Міський інформаційний центр" про визнання недійсними договорів станом на 15.12.2020 не відкрито.

Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. При цьому, продовження строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чинним ГПК України не передбачено.

Отже, враховуючи сплив строку встановленого для розгляду справи та відсутність можливості продовжити цей строк, суд відмовляє в задоволенні усного клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи №922/419/20 та відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 15.12.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

23.01.2019 між КП "Міській інформаційний центр" (за договором - КП) та ТОВ "ЮФ "Альтаир" (за договором - користувач) був укладений договір №2655 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, відповідно до п.п. 1.1 - 1.4, 2.1 якого,

«КП» надає «Користувачу» в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, (надалі - місця), згідно Додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору.

Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами («Користувачем» ) місць, які перебувають у комунальній власності з метою:

а) встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у «Користувача» на законних підставах, та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами;

б) обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв тощо).

Терміни «спеціальні конструкції» , «місце розташування рекламного засобу» , «дозвіл» та інші вживаються у значенні, визначеному Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Харкові, затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Місця надаються для розташування тільки тих спеціальних конструкцій, що вказані у Додатку № 1 до цього Договору.

Місця передаються «Користувачу» згідно Акту прийому-передачі строком: з 23 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Цей договір набирає чинності з 23 січня 2019 року та діє по 31 грудня 2019 року.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що відповідачем порушені умови спірного договору в частині отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та в частині своєчасного повернення місця, у зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу за Договором №2655 від 23.01.2019 у розмірі - 10255 грн. 52 коп.; неустойку за прострочення повернення місця за Договором № 2655 від 23.01.2019 за період з 01.08.2019 по 10.02.2020 у розмірі - 26399 грн. 52 коп. та зобов`язати відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого - вул. Чернишевська, 65, привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору №2655 від 23.01.2019.

Як зазначалося вище по тексту рішення, 10.03.2020 ухвалою суду провадження у справі №922/419/20 було зупинено до вирішення господарським судом Харківської області справи №922/636/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" до Комунального підприємства "Міській інформаційний центр" про визнання недійсними договорів.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2020 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір №2655 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 23.01.2019, укладений між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир"; ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину, зобов`язавши кожну із сторін повернути другій стороні в натурі все, що було одержано на виконання цього правочину. Визнано недійсним договір №2656 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 23.01.2019, укладений між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир"; ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину, зобов`язавши кожну із сторін повернути другій стороні в натурі все, що було одержано на виконання цього правочину. Стягнуто з Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" 4 204, 00 грн. судового збору.

При винесенні вказаного рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача на момент укладення оспорюваних договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій права на їх укладення, оскільки відповідачем не було доведено наявність у нього права передання відповідного майна у користування як власника або особи, якій належать майнові права на відповідну річ, або особи, уповноваженій на укладення такого договору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 вказане рішення господарського суду залишено без змін.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Положеннями статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

У відповідності до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов`язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, та те, що виконання господарського договору, визнаного судом недійсним повністю, припиняється повністю з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Науки, 38, офіс 618, код 32135675).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Альтаир" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 65, к. 4, код ЄДРПОУ 40669535).

Повне рішення підписано 21 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова