Ухвала

від 22.12.2020 по справі 922/548/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/548/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на окрему ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р.

у складі колегії суддів: О. Є. Медуниця - головуючий, Н. В. Гребенюк, І. В. Зубченко

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал"

до

1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон";

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" Федорченко Андрія Володимировича;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест"

про визнання закінчення терміну дії права, визнання незаконними дій, визнання припиненим договору та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020р. касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення недоліків скарги зазначених у вказаній ухвалі, а саме скаржнику необхідно було надати суду докази на підтвердження зазначених в скарзі підстав пропуску строку на касаційне оскарження або наведення інших поважних підстав та надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Скаржником на виконання ухвали від 23.11.2020р. надіслано до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження разом із платіжним дорученням, яке підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подана з пропуском двадцятиденного строку, оскільки строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився ще 30.09.2020р., а скарга подана лише 13.10.2020р.

В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що 10.09.2020р. в судовому засіданні, яке відбувалося в режимі відеоконференції, Східний апеляційний господарський суд оголосив вступну та резолютивну частину окремої ухвали по справі №922/548/20. Вказана ухвала представнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не була вручена в день її проголошення. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, окрема ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №922/548/20 надіслана судом 21.09.2020р., зареєстрована 21.09.2020р., оприлюднена 22.09.2020р.

Скаржник зазначає, що на останньому аркуші окремої ухвали від 10.09.2020р. стоїть штамп та печатка Східного апеляційного господарського суду та дата 22.09.2020р. Скаржник вказує, що окрема ухвала надійшла на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зареєстрована 25.09.2020, про що свідчить штамп Фонду.

Верховний Суд не може розцінювати штамп вхідної кореспонденції скаржника, як належний доказ вручення окремої ухвали саме 25.09.2020, оскільки він проставляється самим же скаржником на документах, які надходять на його адресу.

Належними доказами у даному випадку можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрих-кодовим ідентифікатором у якому копія оскаржуваної ухвали надійшла скаржникові.

Суд звертає увагу, що з оскаржуваної окремої ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. вбачається, що в судовому засіданні 10.09.2020р. брав участь представник від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ю. А. Сидоренко.

Крім того, враховуючи, що окрема ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №922/548/20 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.09.2020, про що зазначає сам скаржник, останній не був позбавлений можливості ознайомитись з її текстом в Єдиному державному реєстрі судових рішень та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою, проте звернувся тільки 13.10.2020р.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

У даному випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження таких підстав, визнаються Верховним Судом неповажними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на окрему ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №922/548/20 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 292, п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на окрему ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №922/548/20.

2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на окрему ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. у справі №922/548/20 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

4. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №922/548/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець