Ухвала

від 21.12.2020 по справі 420/14606/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14606/20

УХВАЛА

21 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши заяву представника позивача за вхід. №542861/19 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій дочірнє підприємство ІНТМАКС просить:

- зупинити дію Постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;

- заборонити Головному управлінню Держпраці в Одеській області здійснювати стягнення за Постановою №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Заява обґрунтована наступним:

Частина 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Протиправність Постанови про накладення штрафу очевидна, оскільки підставою її винесення став Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД890/1638/НП від 01.10.2020 року, який був складений без фактичної перевірки ДП «ІНТМАКС» та без спілкування з працівниками нашого підприємства. Крім того під час притягнення ДП «ІНТМАКС» до відповідальності ГУ Держпраці в Одеській області невірно кваліфікувало порушення, в результаті чого застосувало до нашого підприємства штраф у необгрунтовано великому розмірі. Всі ці факти протиправних дій відповідача і стали причиною судового оскарження незаконної Постанова про накладення штрафу. Однак, незважаючи на це, ГУ Держпраці в Одеській області може звернути її до виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).

У випадку примусового виконання Постанови про накладення штрафу є обґрунтовані припущення вважати, що майнові інтереси та права ДП «ІНТМАКС» будуть погіршені та порушені (накладення арешту на рахунки та майно підприємства, безпідставне стягнення коштів та витрат виконавчого провадження тощо) і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, відновлення таких прав буде істотно ускладнене або навіть неможливе.

Примусове стягнення штрафу до винесення судового рішення про його законність спричинить порушення конституційного права позивача володіти і розпоряджатись власністю, яка йому належить, перешкоджатиме виконанню підприємством свої передбачених законом зобов`язань щодо виплати заробітної плати, сплати податків та зборів тощо.

Крім того, вважаємо необ`єктивною ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження постанови про накладення штрафу, перевірка судом її обґрунтованості і законності та примусове виконання такої постанови органами державної виконавчої служби з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце.

Вважаємо, що в результаті можливості звернення Постанови про накладення штрафу до виконання та примусового стягнення з позивача штрафу існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ДП «ІНТМАКС» до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому, тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Разом з тим, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а заявником, у поданій заяві лише вказано на протиправність дій відповідача та його рішення, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дії суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Позивач заявляє про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області здійснювати стягнення за Постановою №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Отже, першою умовою є припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення.

Другою умовою забезпечення позову є, що невжиття таких заходів може в майбутньому привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Заявником у поданій заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 80 000грн. та заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області здійснювати стягнення за Постановою №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Крім цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, приписами п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України встановлена пряма заборона забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З огляду на викладене вимога щодо зупинення зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року та заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області здійснювати стягнення за Постановою №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року, є такою, що визначена предметом оскарження у справі № 420/14606/20.

Отже, суд відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року та заборони Головному управлінню Держпраці в Одеській області здійснювати стягнення за Постановою №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року, до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі за позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД890/1638/АВ/НП/СПТД-ФС від 29.10.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача за вхід. №54286/20 про забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.

Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.