Ухвала

від 20.07.2021 по справі 420/14606/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-----------------------

У Х В А Л А

20 липня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/14606/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Димерлія О.О., Скрипченка В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом Дочірнього підприємства ІНТМАКС до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов ДП ІНТМАКС - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпраці в Одеській області 10.03.2021р. подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021р. апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали.

27.05.2021р. відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення окружного суду від 11.02.2021р.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2021р. апеляційна скарга залишена без руху, як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а підстави, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, визнано неповажними. Одночасно апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Копію вказаної ухвали направлено на адресу ГУ Держпраці в Одеській області та отримано останнім 06.07.2021р.

07.07.2021р. до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб`єктів господарювання від 04.03.2021р. №1320-ІХ до ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір включено п.20, відповідно до якого центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. З огляду на те, що апеляційна скарга на рішення суду 1-ї інстанції вперше подана відповідачем у строк, встановлений ст.295 КАС України, однак через відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору була повернута, апелянт вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

З матеріалів даної справи вбачається, що оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції ухвалено у відкритому судовому засіданні 11.02.2021р.

Повний текст судового рішення не був вручений відповідачу у день складання та одержаний ним 23.02.2021р.

Натомість, як вбачається зі штампу реєстрації вхідної кореспонденції, апеляційна скарга повторно подана відповідачем до суду першої інстанції 27.05.2021р. та зареєстрована в суді за вх.№27310/21, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.

Так, ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває ст.10 цього Кодексу, якою встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Таким процесуальним обов`язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.

Отже, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Варто зауважити про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У той же час, в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору ГУ Держпраці в Одеській області чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення. Наведені ж скаржником твердження про подальше звільнення територіальних органів Держпраці від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду 1-ї інстанції, оскільки на час подання апеляційної скарги вперше (10.03.2021р.), діюча редакція ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір не передбачала вказаних пільг щодо сплати судового збору.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata , особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли йому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, а судом апеляційної інстанції надано йому достатній строк для усунення недоліків скарги, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Судова колегія також наголошує на тому, що відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Однак, скаржником у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2021р. визнано неповажними) не наведено та відповідних доказів не надано.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у т.ч. і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata , т.б. принципу остаточності рішення , згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19.

Отже, беручи до уваги значний пропуск ГУ Держпраці в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 11.02.2021р. (більше ніж 3 місяці) та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Головного управління Держпраці в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Димерлій О.О. Скрипченко В.О.