Ухвала

від 25.06.2021 по справі 420/14606/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14606/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі за позовом Дочірнього підприємства ІНТМАКС до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов ДП ІНТМАКС - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпраці в Одеській області 10.03.2021р. подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021р. апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв`язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали.

27.05.2021р. відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення окружного суду від 11.02.2021р.

Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання, у якому ставиться питання про поновлення строку оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано про те, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб`єктів господарювання від 04.03.2021р. №1320-ІХ до ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір включено п.20, згідно з яким центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. З огляду на те, що апеляційна скарга на рішення суду 1-ї інстанції вперше подана відповідачем у строк, встановлений ст.295 КАС України, однак через відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору була повернута, апелянт вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.

Дослідивши зазначені вище доводи апелянта, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Водночас, згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Так, рішення суду 1-ї інстанції ухвалено 11.02.2021р. у відкритому судовому засіданні.

Повний текст судового рішення не був вручений відповідачу у день його складання та одержаний ним 23.02.2021р.

Натомість, згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду першої інстанції 27.05.2021р., тобто з пропуском встановленого ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження.

Варто зауважити про те, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що дійсно перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Такий підхід до правосвідомості осіб, які є сторонами у справі, окреслений у ч.2 ст.44 КАС України, згідно з якою учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

Як уже зазналося вище, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

Так, ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

У відповідності до п.6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata , особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Також, варто зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі Компанія Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії ).

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, з огляду на викладене, скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. Наведені скаржником твердження про подальше звільнення територіальних органів Держпраці від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду 1-ї інстанції, оскільки на час подання апеляційної скарги вперше (10.03.2021р.), діюча редакція ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір не передбачала вказаних пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом із тим, слід звернути увагу, що причина пропуску строку апеляційного оскарження може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Таким чином, апеляційна скарга ГУ Держпраці в Одеській області підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а підстави, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволені клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.