Хмельницький окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 560/4561/20
РІШЕННЯ
іменем України
27 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.
за участю:секретаря судового засідання Зарічан М.В. представника позивача Харжевської Ю.В. представника відповідача Чорної А.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт центр на Зарічанській" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про скасування постанови та визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт центр на Зарічанській звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу від 15.07.2020 № 22/18, складену на підставі Акту інспекційного відвідування № ХМ8102/1635/АВ від 13.03.2020 Головного Управління Держпраці у Хмельницькій області, визнати протиправними дії відповідача в процесі складання Акту інспекційного відвідування № ХМ8102/1635/АВ від 13.03.2020 та прийняття постанови про накладення штрафу від 15.07.2020 № 22/18 Головного Управління Держпраці у Хмельницькій обл.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що інспекційне відвідування, оформлене актом № ХМ8102/1635/АВ від 13.03.2020, призначене та проведене службовими особами Головного Управління Держпраці у Хмельницькій області з порушенням закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 (надалі - Закон № 877-V) та Порядку №823. Під час інспекційного відвідування, яке здійснювалось відповідно до направлення на перевірку від 05.03.2020 № 317/20, складений Акт, який не містить підпису зазначеного у направленні ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Хмельницькій області. Зі змістом наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області № 54 від 05.03.2020 в порушення абзацу 7 частини І статті б Закону України N9 877-У позивач не ознайомлений. Строк проведення інспекційного відвідування, встановлений у направленні на перевірку від 05.03.2020 № 314/20, становив з 06.03.2020 по 20.03.2020, що суперечить ч. 4 ст.6 Закону № 877-У . У направленні в порушення частини З статті 6 Закону № 877-У не зазначені підстави для проведення інспекційного відвідування. Акт інспекційного відвідування № ХМ 8102/1635/АВ наданий позивачу без додатків, в т.ч. компакт-диску із відеозаписом, який є невід`ємною частиною Акту. Вважає Постанову N9 22/18 від 15 липня 2020 року про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування від 13.03.2020 року № ХМ 8102/1635/AB незаконною, а висновки щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків безпідставними. Вказує, що у Акті інспекційного відвідування від 13.03.2020 року зазначені прізвища 25 осіб, в той час, як згідно Супровідних листів № 2 та № 2/1 від 10.03.2020 року про приймання-передання Відповідачу надавалися копії 23 договорів цивільно-правового характеру; частина прізвищ, імен та по-батькові зазначена відповідачем невірно, що унеможливлює/утруднює ідентифікацію осіб; представникам відповідача надавалися копії письмової згоди батьків (або осіб, що їх замінюють) та/або інших законних представників на укладання вказаних цивільно-правових договорів, що, не знайшло відображення а ні в Акті, а ні в Постанові. Відповідачу надані цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та громадянами: ОСОБА_2 (договір № ЦБКЦ3000085 від 15.02.2020), ОСОБА_3 (договір N9 ЦБКЦ3000078 від 04.02.2020), ОСОБА_4 (договір № ЦБКЦ3000215 від 15.12.2019), ОСОБА_5 (договір №ЦБКЦ3000042 від 23.01.2020), ОСОБА_6 (договір № ЦБКЦ3000052 від 23.01.2020р.), ОСОБА_7 (договір № ЦБКЦ3000047 від 23.01.2020), ОСОБА_8 (договір № ЦБКЦЗ 000224 від 20.12.2019), ОСОБА_9 (договір № ЦБКЦ3000225 від 20.12.2019), ОСОБА_10 (договір № ЦБКЦ3000222 ввд 20.12.2019), ОСОБА_11 (договір № ЦБКЦ3000208 від 12.12.2019), ОСОБА_12 (договір № ЦБКЦ3000184 від 02.12.2019), ОСОБА_13 (договір № ЦБКЦ3000148 від 15.11.2019), ОСОБА_14 (договір №ЦБКЦ30001348 від 13.11.20190), ОСОБА_15 (договір № ЦБКЦ3000097 від 18.10.2019р.), ОСОБА_16 (договір № ЦБКЦ3000084 від 16.10.2019), ОСОБА_17 (договір №ЦБКЦ3000082 від 16.10.2019), ОСОБА_18 (договір N9 ЦБКЦ3000080 від 16.10.2019), ОСОБА_19 (договір №ЦБКЦ3000063 від 09.10.2019), ОСОБА_20 (договір № ЦБКЦ3000112 від 18.02.2020), ОСОБА_21 (договір № ЦБКЦ3000103 від 18.02.2020), ОСОБА_22 (договір № ЦБКЦ3000095 від 17.02.2020), ОСОБА_23 , (договір N9 ЦБКЦ3000091 від 17.02.2020), ОСОБА_24 (договір -№ЦБКЦ3000083 від 08.02.2020) згідно з Цивільним кодексом України. Оплата вказаним особам за надані послуги була здійснена в розмірах, в строки та в порядку, що встановлені цивільно-правовими угодами, а не у порядку, що визначений трудовим законодавством України. Вказує, що факт укладання між підприємством та вказаними громадянами цивільно-правових угод підтверджується: відсутністю записів в трудових книжках; актами наданих послуг; таблицями N9 1 та 6 звітів позивача щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо сум винагород за договорами цивільно-правового характеру. Посилання представника відповідача на те, що вищевказані громадяни фактично є найманими працівниками та перебувають з позивачем у трудових відносинах вважає безпідставним, оскільки у таблицях 6 звітів позивача щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в графі код категорії застрахованих осіб міститься код - 26 Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім Фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань) (Коротка назва: особи, які працюють за угодами ЦПХ) . Крім того, в таблицях до звітів Позивача щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підприємством зазначені саме суми винагород за договорами цивільно-правового характеру. Вказує, що договором не встановлено графік роботи, відвідування не табелюється, послуги надаються по факту - з моменту входу в систему реєстрації за виділеним логіном певної особи із будь-якого місця (ІР-адреси) - не обов`язково з приміщення позивача (дистанційно). Повідомлення про наявність неможливості надати послуги через хворобу та надання для огляду підтверджу вального документу викликане необхідністю блокування адміністратором відповідного логіну для попередження несанкціонованого доступу в систему у такому випадку - для захисту від витоку даних. Укладання договорів та замовлення послуг, які є предметом договорів, здійснюється позивачем на регулярній основі і пов`язано із специфікою виду діяльності - Діяльність телефонних центрів, коли послуги надаються із застосуванням засобів зв`язку та програмного забезпечення, і які не потребують наявності іншого обладнання, ніж офісне, але мають дуже високу плинність кадрів через специфіку діяльності. Саме з цих причин посада оператора не передбачена штатним розписом.
Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.
Ухвалою від 20.08.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що позовні вимоги вважає безпідставними. Вказує, що непідписання акту посадовою особою, яка не прала участь у перевірці, не створює для позивача негативних наслідків. ОСОБА_1 зв`язку із завантаженістю по інших заходах контролю не брав участі в інспекційному відвідуванні, відповідно й не підписував акта інспекційного відвідування. Його прізвище інспекторами праці при складанні акта інспекційного відвідування від 13.03.2020 року №ХМ8102/1635/АВ випадково зазначено у вступній його частині (допущено описку. Зазначає, що інспекційне відвідування призначене та проведене відповідачем з дотриманням Закону №877 з урахуванням особливостей, визначених Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі Порядок №823) Строки проведення інспекційного відвідування за додержанням суб`єктом господарювання законодавства поро працю, визначені в пунктом 9 Порядку №823, яким передбачено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. У направленні Управління Держпраці від 05.03.2020 року №314/20 на проведення інспекційного відвідування у позивача вказано, що воно дійсне з 06 по 20.03.2020 року, тобто 10 робочих днів. Підставою для призначення відвідування слугував лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.02.2020 року №2200-0502-5/6423 з переліком суб`єктів господарювання у яких застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами впродовж періоду більше одного року. Однією з головних ознак, що відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є систематичність (без перерв) виконання певного виду робіт в одного суб`єкта господарювання. Враховуючи наведену інформацію від ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідно до вимог пп.6) п.5 Порядку №823 виданий наказ від 05.03.2020 року №54 на проведення інспекційного відвідування в ТОВ Контакт-центр на Зарічанській . У ході інспекційного відвідування інспектори праці жодним чином не вийшли за межі предмета інспекційного відвідування. Інспектуванню підлягали питання стосовно того чи дійсно на підприємстві працюють особи за цивільно- правовими договорами впродовж періоду більше одного року. Чи такі відносини не мають ознак трудових відносин. Аби вивчити зазначене перевірялося хто конкретно з працівників працює на умовах трудового договору, а хто на умовах цивільно-правового. Чи не виконують особи одну і ту ж роботу, але на умовах різних договорів (трудового і цивільно-правового) тощо. Виходячи з описової частини акту інспекційного відвідування позивача від 13.03.2020 року №ХМ8102/1635/АВ, є зрозумілим, що інспектори праці в ході інспекційного відвідування вивчали саме реальний зміст відносин, які склалися з особами по яких надано роботодавцем відомості щодо укладення цивільно- правових договорів. Результати перевірки оформлені актом, форма якого затверджена Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 №1338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 р. за № 1500/31368 . При здійсненні інспекційного відвідування у позивача інспекторами праці з`ясовано, що у своїй діяльності ТОВ Контакт центр на Зарічанській використовує працю 23 працівників на основі цивільно-правових договорів. Позивачем надано інспекторам праці на вказаних осіб ідентичних за змістом цивільно-правові договори датовані жовтнем, листопадом, груднем 2019 року, а також лютим 2020 року, які за формою відповідають вимогам гл.63 Цивільного кодексу України. Зміст же фактично виконуваної працівниками роботи свідчить про маскування трудових відносин під цивільно-правові. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва. У ряді правових позицій Верховний Суд зазначав, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій. Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України. Зазначає, що укладені позивачем цивільно-правові угоди містять всі ознаки трудових угод, зокрема, працівники зобов`язані неухильно дотримуватися вказівок та інструкцій замовника щодо порядку надання послуг, у випадку хвороби надавати підтверджуючі документи про причини та тривалість відсутності; замовник зобов`язаний забезпечити виконавця всіма необхідними умовами для якісного надання послуг, своєчасно повідомляти виконавця про початок, тривалість та порядок надання послуг (п.4.2.2 договорів). У разі необхідності Замовник зобов`язаний забезпечити проведення відповідних інструктажів (навчання, тренінги), з метою забезпечення якісного виконання робіт (п.4.2.6 договорів). Таким чином, виходячи з аналізу умов виконання робіт за цивільно-правовими договорами є зрозумілим, що вони працювали в межах режиму роботи підприємства, так як робочі місця обладнані в приміщенні підприємства, фронт робіт визначається й контролюється підприємством. Самостійно виконавцями організувати виконання послуг за договорами поза межами режиму роботи підприємства не є можливим. Облік наданих послуг (відпрацьованого часу) здійснюється Замовником (п 2 4 договорів). Пункт 2.7 договорів передбачає виплату винагороди частинами щодекадно, щотижнево, кожні два тижні протягом кожного місяця, шо відповідає вимогам статті 115 КЗпП України
Згідно з підпунктами 4.1.8 договорів виконавці зобов`язані дотримуватися вимог Правил поведінки у приміщеннях Замовника, Інструкції з пожежної та електробезпеки, а також загальної безпеки цивільного захисту. Тобто, відносини з працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які фактично здійснювали роботу операторів інформаційно-комунікаційних мереж, щодо яких вівся чіткий облік використання робочого часу та внутрішній розподіл заробітної плати, оформлені шляхом укладення цивільно-правового договору. При цьому, за своїм характером такі правовідносини фактично є трудовими, оскільки не містять конкретних фізичних величин або ж об`ємів робіт; в свою чергу, працівник виконує певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально-визначену роботу
Враховуючи зазначене, вважає, що при проведенні інспекційного відвідування та винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач правомірно дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України.
У відповіді на відзив позивач вказав, що в порушення вимог п.6) ч.2 ст.162 КАСУ у відзиві на позовну заяву не міститься належних та допустимих доказів, а при складанні Акту, припису та постанови допущено численні помилки та неточності при констатації змісту конкретного порушення з посиланням на відповідні норми, деякі порушення взагалі не сформульовано та логічно не завершено, що позбавляє можливості зрозуміти їх зміст; містяться суперечності. Зафіксовані під час перевірки порушення (відео фіксація), не підтверджені належними та допустимими доказами, констатовані порушення саме з боку позивача вимог чинного законодавства ґрунтуються на припущеннях. Станом на момент перевірки фактів находження на робочому місці осіб без укладання трудового договору не зафіксовано. Усні пояснення осіб, присутніх під час перевірки, не відповідають ознакам допустимого доказу для встановлення факту не оформлення найманого працівника, оскільки отримання їх інспекторами з праці відбувалася до моменту пред`явлення останніми направлення на проведення перевірки та здійснювалася до початку проведення перевірки. Особи також не встановлювалися на підставі паспортних даних, а тому і не вилається можливим встановити названих осіб на момент проведення перевірки. Факт допущення до роботи неоформлених працівників не підтверджується належними та допустимими доказами. Посилання відповідача на ознаки трудових відносин також не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки, під час інспекційного відвідування здійснювався тиск на присутніх осіб, не визнавалася відмова від пояснень, передбачена ст.63 Конституції України, здійснювалося залякування та примус до надання саме тих пояснень, яких вимагали представники відповідача. Крім того, при наданні вказаних пояснень особи, що їх надавали не ідентифікувались представниками відповідача, тож осіб, що надавали пояснення встановити неможливо. Тобто підставою для винесення оскаржуваної Постанови стали судження суб`єкта владних повноважень про існування між позивачем та 23 особами фактичних трудових відносин без укладання письмових договорів та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу. З наданих пояснень не можливо встановити організаційно-правову форму суб`єкта господарювання, з яким дані особи начеб то перебувають у трудових відносинах та ідентифікувати такого суб`єкта. Крім того, звертаємо увагу, що такі письмові пояснення надані особами, особи яких не встановлено, а також те, що певна кількість осіб прямо заперечувала проти здійснення їх відео зйомки, що випливає із змісту відео файлу Відповідача, так само як і те, що на таких осіб Відповідачем здійснювався тиск. Долучений Відповідачем до матеріалів перевірки відеозапис підтверджує тільки той факт, що фіксація здійснювалась у недозволений спосіб (без повідомлення осіб), при цьому ці особи не попереджались про здійснення таких заходів щодо відео фіксації, а із наданого відео файлу неможливо встановити ким саме (посадова особа), коли та в якому місці, за яких обставин та у зв`язку із чим і щодо яких осіб здійснювалась відео зйомка, які особи присутні та які зафіксовані на відео файлі. Позивач вважає зазначений доказ неналежним та недопустимим для використання при складанні Акту інспекційного відвідування та оскаржуваної Постанови.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача висловився проти задоволення позовних вимог
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.
У лютому 2020 року до Управління Держпраці в Хмельницькій області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.02.2020 року №2200-0502-5/6423 з переліком суб`єктів господарювання у яких застраховані особи виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами впродовж періоду більше одного року, до якого включений, зокрема, ТОВ Контакт-центр на Зарічанській .
Отримавши зазначений лист, відповідно до пунктів 2 і 5 Порядку №823 відповідач наказом від 05.03.2020 року №54 Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління призначив інспекційне відвідування щодо додержання законодавства про працю ТОВ Контакт-центр на Зарічанській .
На підставі направлення від 05.03.2020 року №314/20 на проведення інспекційного відвідування, дійсного з 06.03.2020 по 20.03.2020, виданого відповідно до зазначеного наказу, інспекторами в період з 06.03.2020 по 13.03.2020 здійснене відвідування позивача з питань дотримання позивачем вимог статті 24 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України №413.
Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 13.03.2020 №ХМ8102/1635/АВ, в якому відображені висновки перевіряючих щодо порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 під цивільно-правові відносини. Під час інспекційного відвідування інспектори праці з`ясували, що позивач використовує працю 23 працівників відповідно до цивільно-правових договорів, які за своїм змістом відповідають трудовим.
На підставі акту інспекційного відвідування від 13.03.2020 №ХМ8102/1635/АВ Управління Держпраці в Хмельницькій області винесло постанову від 15.07.2020 № 22/18, якою підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 1086290,0 грн за порушення вимог статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413, яку позивач оскаржив до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.
За змістом частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Положеннями статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
За змістом статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведене у статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Таким чином, характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил пожежної безпеки та охорони праці на підприємстві, в установі, організації, тощо.
Відповідальність, передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України, настає лише за наявності одночасно таких умов: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати йому заробітної плати.
Викладені в акті інспекційного відвідування від 13.03.2020 №ХМ8102/1635/АВ висновки про порушення позивачем статей 21, 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413 базуються на аналізі інспекторами правовідносин, які виникли на підставі цивільно-правових договорів, укладених позивачем з ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
Предметом договорів, укладених позивачем з зазначеними фізичними особами є надання операторських послуг з обробки обслуговування вхідних/вихідних контактів від /до абонентів телефонних мереж та/або користувачів мережі Інтернет; консультування клієнтів замовника - кінцевих споживачів; реєстрація інформації у базах Замовника (п.2.1). За змістом цих договорів облік наданих послуг здійснюється замовником відповідно до погодженої з виконавцем формули, одиницею обліку послуг є облікований виконавцем час, протягом якого надані послуги (п.2.4.); виплата винагороди здійснюється декількома платежами (щодекадно, щотижнево, кожні два тижні протягом кожного місяця), в якому надавались послуги із оформленням їх окремими актами приймання-здачі послуг (п.2.7); за надані послуги може встановлюватись погодинна оплата (п.2.10). Договорами також передбачено, що виконавець зобов`язаний: своєчасно розпочинати та закінчувати надання послуг (п.4.1.2); неухильно дотримуватися вказівок та інструкцій замовника щодо порядку надання послуг, в т.ч. Положення про комерційну таємницю, Правил поведінки у приміщеннях замовника, а також загальної безпеки цивільного захисту під час знаходження в приміщеннях замовника (п.4.1.3) дбайливо ставитись до наданих йому матеріальних цінностей та витратних матеріалів замовника у разі необхідності використання їх для надання послуг (п.4.1.6) у випадку хвороби, попереджати Замовника не пізніше, ніж за 8 годин з наступним поданням підтверджуючих документів про причини та тривалість відсутності (п.4.1.7); зобов`язані дотримуватися вимог Правил поведінки у приміщеннях Замовника, Інструкції з пожежної та електробезпеки, а також загальної безпеки цивільного захисту (п.4.1.8). Замовник зобов`язаний: забезпечити виконавця всіма необхідними умовами для якісного надання послуг (п.4.2.1); своєчасно повідомляти Виконавця про початок, тривалість та порядок надання послуг (п.4.2.2); у разі необхідності забезпечити проведення відповідних інструктажів (навчання, тренінги), з метою забезпечення якісного виконання робіт Виконавцями (п.4.2.6).
Під час укладання цих договорів позивач ознайомлював зазначених осіб з Положенням про комерційну таємницю, Правилами поведінки у приміщеннях позивача, Інструкцією з пожежної безпеки зазначених осіб, що підтверджується їх підписами у відповідній графі розділу 11 договорів.
Досліджуючи зміст правовідносин між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , що виникли після укладання договорів про надання послуг, суд встановив, що зазначені особи:
виконують роботу, передбачену договором, дистанційно, або у приміщенні позивача, обладнаному технічними засобами з облаштованими робочими місцями з дотриманням режиму роботи, визначеного позивачем;
виконують вимоги Положення про комерційну таємницю, Правил поведінки у приміщеннях позивача, Інструкції з пожежної безпеки;
повідомляють позивача про тимчасову непрацездатність з наступним поданням підтверджуючих документів про причини та тривалість відсутності;
одиницею обліку наданих послуг є час, протягом якого ці послуги були надані;
винагороду за виконану роботу отримують двічі на місяць (13-14 і 28 числа кожного місяця) відповідно до відомостей виплати винагороди, що підтверджується їх підписами.
виконують функції оператора інформаційно-комунікаційних мереж, передбачені договорами, впродовж тривалого часу.
Отже, правовідносини між позивачем та громадянами, з якими укладені договори надання послуг операторів інформаційно-комунікаційних мереж мають всі ознаки трудових.
Тому, висновки відповідача, викладені в акті інспекційного відвідування, щодо існування між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 фактичних трудових відносин без відповідного їх оформлення з дотриманням вимог трудового законодавства та порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України суд вважає правомірними.
Посилання позивача на відсутність під час інспекційного відвідування інспектора праці Душинківського М.С., зазначеного у направленні на проведення інспекційного відвідування від 05.03.2020 року №317/20, однак відсутнього під час його проведення, не може слугувати підставою для визнання зазначених висновків необгрунтованими.
Безпідставними також є доводи позивача щодо порушення під час інспекційного відвідування вимог частини 1 cтатті 6 Закону №877 щодо доведення суб`єкту господарювання змісту наказу на підставі якого проводився захід контролю та відсутності у направленні на інспекційне відвідування питань для перевірки, оскільки за змістом статті 2 Закону №877 заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводяться у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Частиною 3 статті 6 Закону №877, яка поширюється на органи Держпраці, передбачає ознайомлення суб`єкта господарювання з наданням копії направлення зазначені вимоги Закону відповідач виконав.
Посилання позивача на порушення відповідачем процедури та строків проведення інспекційного відвідування та недотримання форми складання акту суд також вважає безпідставними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність спірної постанови, тому у задоволенні позову про її скасування необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою щодо задоволення позовних вимог сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт центр на Зарічанській" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною і скасування постанови та визнання дій протиправними відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 грудня 2020 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт центр на Зарічанській" (вул. Зарічанська, 3/2,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 41143538) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93705018 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні