Постанова

від 16.12.2020 по справі 340/2354/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2354/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Казанчук Г.П.) в адміністративній справі

за позовом Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ вказує на протиправне не відображення контролюючим органом в системі електронного адміністрування ПДВ суми 1336531,67 грн., на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка набута нею в результаті переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованих шляхом приєднання до агрофірми ТОВ Кочубій , ТОВ Агрофірма Кочубій , ТОВ Айова та ПП Агрофірма Відродження . Позивач стверджує, що виконав усі залежні від нього умови збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, однак Відповідач без належних правових підстав не вчиняє необхідні дії для відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року по справі №340/2354/20 адміністративний позов Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено (т. 1, а.с. 287-291).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Позивача відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що на порушення п. 14 Порядку 21 в графах 5 та 6 даної таблиці по 3-х платниках (ТОВ Агрофірма Кочубій код ЄДРПОУ 33708245, ТОВ Кочубій код ЄДРПОУ 33393764, ПП Агрофірма Відродження код ЄДРПОУ 33708245) не зазначено дати та номери документальних перевірок, якими підтверджено реєстраційні суми. По ТОВ Айова (код ЄДРПОУ 32285780) зазначено акт перевірки від 23.001.2019 №20/23-00-14-0945/33343764, проте у номері акту код платника невірний.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування відзиву Позивач, зокрема, вказав про те, що суми реєстраційного ліміту ПДВ, що підлягають перенесенню від реорганізованих підприємств до його правонаступника, формуються самим податковим органом, а не платником ПДВ, й, відповідно, не потребують додаткового підтвердження з боку податкового органу.

16 грудня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Відповідача про викладення розгляду справи №340/2354/20 у зв`язку з тим, що кожного дня збільшується кількість випадків захворюваності на COVID-19 та міжобласні сполучення - напрямок Київ-Дніпро на даний час залишаються проблемними.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що на підтвердження доводів вказаного клопотання останнім не надано жодних доказів, при цьому явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі. Крім того, суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи має дотримуватись строків, передбачених ч. 1 ст. 309 КАС України.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з`явились.

16 грудня 2020 року в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представника Позивача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 30702633, перебуває на обліку в Голованівській ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як платник податків, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія документа додається) та є платником ПДВ.

Відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ Кочубій від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 33343764), адреса реєстрації: 20540, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка, вул. Б. Хмельницького, 2А, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (т. 1, а.с.33-35).

Відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ Агрофірма Кочубій від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 33708245), адреса реєстрації: 2611, Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с. Кальниболота, вул. Центральна, 82, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (т. 1, а.с.36-38).

Відповідно до рішення власника ТОВ Айова від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 32285780), адреса реєстрації: 20400, Черкаська обл., Тальнівський р-н, м. Тальне, вул. Вокзальна, 103, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (т. 1, а.с.39-40).

Відповідно до рішення власника ПП Агрофірма Відродження від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 31686560), адреса реєстрації: 22612, Вінницька обл., Оратівський р-н, м. с. Чернявка, вул. Першотравнева, 21 А, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (т. 1, а.с.41-42).

В результаті проведених реорганізаційних дій по вказаним підприємствам до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено записи про припинення вказаних підприємств, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- ТОВ Кочубій - 21.12.2019 р. (т. 1, а.с.13-17);

- ТОВ Агрофірма Кочубій - 14.06.2019 р. (т. 1, а.с.18-21);

- ТОВ Айова - 02.10.2019 р. (т. 1, а.с.22-26);

- ПП Агрофірма Відродження - 21.10.2019 р. (т. 1, а.с.27-31).

Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ є єдиним та повним правонаступником вищевказаних товариств за всіма їх майном, правами та зобов`язаннями по відношенню до всіх кредиторів і боржників, а також включаючи всі права та зобов`язання, які оскаржуються в судовому та позасудовому порядку, а також і тих активів, що, зокрема, підтверджується передавальними актами, які, в свою чергу, затверджені протоколами загальних зборів учасників вказаних вище підприємств та протоколом Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (т. 1, а.с.50-127).

ТОВ Кочубій , ТОВ Агрофірма Кочубій , ТОВ Айова та ПП Агрофірма Відродження мали позитивне значення Реєстраційного ліміту (сума ПДВ, розрахована згідно п. 201.3. ст. 201 ПКУ), яка дає право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з Витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ:

- №18753898 від 18.03.2019 р. ТОВ Кочубій мало суму податку 898369,04 грн. (т. 1, а.с. 43);

- №20748861 від 20.02.2019 р. ТОВ Агрофірма Кочубій мало суму податку 251912,15 грн. (т. 1, а.с.44);

- №20748839 від 20.02.2019 р. ТОВ Айова мало суму податку184566,57 грн. (т. 1, а.с.45),

- №18727649 від 20.02.2019 р. ПП Агрофірма Відродження мало суму податку 1683,91 грн. (т. 1, а.с.46).

Загальна сума податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ по вищезазначеним юридичним особам складає 1336531,67 грн.

З метою перенесення суми на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, останній у складі поданої податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2019 р. подав Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , р/н квитанції (т. 1, а.с.140-142).

Проте, реєстраційну суму (УНакл) реорганізованих підприємств, правонаступником яких є Агрофірма Хлібороб ТОВ, податковим органом не було враховано в реєстраційній сумі (УНакл) останнього в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позивачем до Державної податкової служби України направлено лист-вимогу №287 від 01.04.2020 року в якому зазначено про необхідність виконання вимог чинного законодавства щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1336531,67 грн. (т. 1, а.с.143-146).

На зазначений лис-вимогу ДПС України надана відповідь від 29.05.2020 року №17544/6/99-0004-01-01-06 про те, що з метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми правонаступника на підставі показників формули платника що реорганізується, ДПС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог статті 2001 Податкового Кодексу України. Крім того зазначено про те, що після доопрацювання зазначеного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДПС (т. 1, а.с.147).

Правомірність бездіяльності ДПС України щодо не збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відсутність з боку Відповідача зауважень щодо порядку формування суми податку та її розміру - 1336531,67 грн., незабезпечення останнім збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 1336531,67 грн. - є протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (надалі Порядок №569), встановлено порядок переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованого підприємства до його правонаступника, а саме: Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Згідно приписів пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступника. Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

ТОВ Кочубій при подачі податкової декларації на додану вартість 18.03.2019 р. подало Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 30.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 898369,04 грн. (т. 1, а.с.128-130).

ТОВ Агрофірма Кочубій при подачі податкової декларації на додану вартість 20.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 31.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 251912,15 грн. (т. 1, а.с.131-133).

ТОВ Айова при подачі податкової декларації на додану вартість 20.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 31.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 184566,57 грн. (т. 1, а.с.134-136).

ПП Агрофірма Відродження при подачі податкової декларації на додану вартість 19.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 16.11.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 1683,91 грн. (а.с.137-139).

У відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу (УНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (УНакл), такого правонаступника.

Згідно з Додатком 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , поданої позивачем разом з податкової декларацією з ПДВ за 4 квартал 2019 року, у таблиці 6 зазначені суми податку сформованих на момент державної реєстрації припинення юридичних осіб на загальну суму 1336532 (т. 1, а.с.142).

Проаналізувавши зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що як товариствами, які приєднувались, так і Позивачем дотримано всіх процесуальних дій, які передбачені чинним законодавством України, для передачі від реорганізованих платників податків до правонаступника суми, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування. Жодних інших дій для перенесення сум (збільшення) у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми ПДВ, на яку Позивач має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки, нормативними документами не передбачено.

Відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 13 Порядку №569 визначено, що податковий орган автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, відповідно до положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, а саме на рівні Держаної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбуваються і усі дії пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули зафіксованої п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку №569, тобто саме на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі у правонаступника і на суму ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги і те, що відповідно до відповіді ДПС України від 29 травня 2020 року єдиною підставою не збільшення реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованих підприємств до Позивача є необхідність доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, Відповідачем під час розгляду даної справи судом першої інстанції жодних доводів стосовно наявності розбіжностей щодо суми реєстраційного ліміту в розмірі 1336531,67 грн. не наводилось, що свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги останнього в частині посилань на документальне не підтвердження Позивачем реєстраційних сум.

Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції ухвалою від 08 вересня 2020 року витребовував у Відповідача, зокрема: докази щодо наявності залишків коштів в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ Кочубій , ТОВ Агрофірма Кочубій , ТОВ Айова та ПП Агрофірма Відродження ; докази проведення/не проведення відносно зазначених платників податків позапланових перевірок для підтвердження даних, зазначених у додатках 4 до податкових декларацій з ПДВ.

Однак, Відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, доказів, які б свідчили про неправомірність формування (ТОВ Кочубій , ТОВ Агрофірма Кочубій , ТОВ Айова та ПП Агрофірма Відродження ) реєстраційного ліміту ПДВ на загальну суму 1336531,67 грн., який підлягає передачі від реорганізованих платників податків до правонаступника - Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Поряд із зазначеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи Відповідача про відсутність технічної можливості виконати спірну операцію у системі електронного адміністрування ПДВ, є безпідставними з тих підстав, що право платника на суму податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №340/2354/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 21 грудня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов