Постанова
від 15.12.2020 по справі 380/3526/20
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/3526/20 пров. № А/857/10836/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солонківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Качур Р.П.,

справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в частині надання висновку щодо того, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав, яке оформлено електронним листом № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 року; вважати ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020 року; вважати Практику ОСОБА_2 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він є переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, однак відповідачем за наслідками проведення спеціальної перевірки листом № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 року повідомлено, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач не погоджувався із такими висновками відповідача, оскільки вважає, що реєстраційні дії, які були предметом спеціальної перевірки, вчинено ним відповідно до вимог законодавства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства юстиції України в частині надання висновку про те, що ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 року; зобов`язано Міністерство юстиції України скласти висновок про визнання ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05.03.2020 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за наявності неодноразового порушення Закону під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, враховуючи наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності та належній готовності позивача до виконання функцій державного реєстратора, з огляду на серйозний характер порушень у сфері державної реєстрації, він вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав.

Даний висновок ґрунтувався на даних вибіркового моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, вчинених позивачем у період з 15.08.2019 року по 15.10.2019 року.

В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Солонківською сільською радою на виконання вимог Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 990 від 21.12.2016 року на адресу Міністерства юстиції України скеровано запити (вих. № 451 від 02.03.2020 року та вих. № 505 від 05.03.2020 року) на проведення спеціальної перевірки Практики ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11, 12, 110-113).

Міністерство юстиції України надіслало на адресу Солонківської сільської ради лист за вих. №17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 року, яким повідомило, що за наявності неодноразового порушення Закону під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, враховуючи наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності та належній готовності ОСОБА_1 до виконання функцій державного реєстратора, з огляду на серйозний характер порушень у сфері державної реєстрації, ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав. Щодо спеціальної перевірки позивача у Єдиному державному реєстрі відповідач зазначив про відсутність предмета для її проведення, оскільки згідно з інформацією, наданою державним підприємством «Національні інформаційні системи» , державним реєстратором Практикою А.Г. реєстраційні дії у такому реєстрі не здійснювались (а.с. 13-15, 114-118).

Позивач не погоджуючись із такими висновками Міністерства юстиції України звернувся із даним позовом за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено лише одне не грубе порушення законів під час проведення реєстраційних дій, відтак відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 таким, що не пройшов спеціальну перевірку та не може бути призначеним на посаду державного реєстратора. Висновок Міністерства юстиції України № 17434/5602-26-20/19.2.3 від 14.04.2020 року в частині про визнання позивача таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав не відповідає критеріям, встановленим ст. 2 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема, громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора затверджені наказом Міністерства юстиції України № 2790/5 від 29.12.2015 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1667/28112, відповідно до яких для державних реєстраторів, крім вимог, передбачених Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» , «Про державну службу» та іншими законами України, встановлюються такі вимоги:

- стаж роботи у сфері права не менше трьох років або на посаді державного реєстратора чи виконання функцій державного реєстратора не менше одного року;

- успішне проходження спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у порядку здійснення контролю, встановленому Кабінетом Міністрів України (для осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах з іншим суб`єктом державної реєстрації).

Проведення спеціальної перевірки регулюється Порядком здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів № 990 від 21.12.2016 року (далі - Порядок № 990).

Відповідно до п. 8 Порядку №990 спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дати надходження до Мін`юсту від суб`єкта державної реєстрації, на посаду державного реєстратора або на виконання функцій державного реєстратора в якому претендує особа, відповідного запиту.

Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах проводиться шляхом перевірки реєстраційних дій такого реєстратора в реєстрах із застосуванням вибіркового підходу та охоплює період обіймання посади державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора не більше двох місяців.

Інформація про результати спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах надсилається Мін`юстом до суб`єкта державної реєстрації, який надіслав відповідний запит.

Особа, у діях якої за результатами спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах виявлено одноразове грубе або неодноразове порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора.

Як видно з матеріалів справи, у ході проведення вибіркового моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, вчинених державним реєстратором комунального підприємства «Реєстрація» з 15.08.2019 року по 15.10.2019 року, встановлено такі порушення:

1) за результатами розгляду заяви № 36165979 державним реєстратором Практикою А.Г. 02.10.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48960633, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927330846253 та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_3 (право власності № 33482450), чим порушено вимоги статей 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а також вимоги пунктів 12,14,41 Порядку № 1127;

2) за результатами розгляду заяви № 36196039 державним реєстратором Практикою А.Г. 02.10.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48965160, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927542946101 та зареєстровано право власності на склад літ. А-1 за ПП «Компанія «МЕТРІУМ» , чим порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а також вимоги пунктів 14, 18, 48 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяви проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (у Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію права власності за ТОВ «Львівська гарнізонна база» ).

Аналогічні другому порушення вимог законодавства також встановлено за заявами: № 36195975, № 36195879, № 36195765, № 36195652, № 36195526.

Отже, за результатами проведення спеціальної перевірки державного реєстратора Практики А.Г. Міністерством юстиції України встановлено 7 фактів порушення вимог законодавства, що дало підстави відповідачу вважати ОСОБА_1 таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав на підставі неодноразового порушення вимог Закону під час проведення реєстраційних дій.

Так, 30.09.2019 року до державного реєстратора Практика А.Г. звернувся ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлова будівля), зареєстрованою у базі даних заяв Державного реєстру прав за №36165979.

Разом із заявою подано такі документи (електронні копії наявні у Державному реєстрі прав):

- технічний паспорт, виготовлений 03.07.2019 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - технічний паспорт від 03.07.2019 року);

- рішення Добрянської сільської ради від 26.06.2019 року № 20.

Державним реєстратором ОСОБА_1 за заявою № 36165979 отримано відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4625381000:01:022:0049 від 30.09.2019 року № 13828928, згідно з яких право власності зареєстровано за ОСОБА_3 .

02.10.2019 року за результатами розгляду заяви № 36165979 державним реєстратором Практикою А.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48960633, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927330846253 та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_3 (право власності № 33482450).

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем встановлено, що з аналізу поданих документів видно, що технічний паспорт від 03.07.2019 року відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року (зі змінами) (далі - Інструкція № 127), виготовлений на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами, а не на нежитлові приміщення. Згідно з планом технічного паспорта від 03.07.2019 нежитлові приміщення мають ознаки будівлі. Відтак відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги статей 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а також вимоги пунктів 12, 14, 41 Порядку № 1127 та зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за наявності підстав для зупинення та надання необхідних документів, а саме декларації про готовність об`єкта до експлуатації та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до п. 42 Поряду № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Із аналізу долучених до матеріалів справи документів матеріалами справи підтверджено, що технічний паспорт № 113 від 03.07.2020 дійсно має назву «Технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами» .

Документом, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший документ, незалежно від форми, виданий відповідним компетентним органом, який дає змогу встановити факт присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Такі документи, як документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси є обов`язковими і не мають виключень щодо їх неподання.

З аналізу поданих документів видно, що технічний паспорт від 03.07.2019 року, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 (зі змінами), виготовлений на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами, а не на нежитлові приміщення, Також згідно плану технічного паспорту від 03.07.2019 року нежитлові приміщення мають ознаки будівлі.

Також при розгляді заяви № 36165979 ОСОБА_1 не мав достатніх підстав для висновку, що об`єкт не є новозбудованим у розумінні п. 2 Порядку № 1127.

Крім цього, державним реєстратором Практикою А.Г. 01.10.2019 року зареєстровано заяву про державну реєстрацію права власності за № 36196039, подану ОСОБА_5 , який діяв в інтересах приватного підприємства «Компанія «МЕТРІУМ» (а.с. 34, 35).

Разом із заявою для державної реєстрації прав подано:

- протокол № 1 загальних зборів ПП «Компанія «Метріум»» (а.с. 82);

- акт приймання-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу приватного підприємства «Компанія «Метріум» від 27.09.2019 року, складений ТзОВ «Львівська гарнізонна база» та ПП «Компанія « Метріум» (а.с. 83).

За результатами розгляду заяви № 36196039 державним реєстратором Практикою А.Г. 02.10.2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48965160, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1927542946101 та зареєстровано право власності на склад літ. А-1 за ПП «Компанія «Метріум» .

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем встановлено, що державним реєстратором Практикою А.Г. за заявою № 36196039 порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а також вимоги пунктів 14, 18, 48 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяви проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (у Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію права власності за ТзОВ «Львівська гарнізонна база» ).

Суд зазначає, що відповідно до п. 48 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), зокрема, подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою).

Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Закону № 1952 Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 47 вказаного Порядку інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в цьому Реєстрі, а також у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек (далі - реєстри), або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Реєстру прав власності на нерухоме майно Законом не передбачено, оскільки останній є лише архівною складовою частиною Державного реєстру.

Матеріали справи свідчать про те, що відомості щодо нерухомого майна за ТОВ Львівська гарнізонна база у Державному реєстрі речових прав відсутні.

Що стосується відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, у яких зазначено, що у ТзОВ Львівська гарнізонна база виникло право власності на зазначене майно на підставі договору купівлі продажу від 20.12.2004, то даний Реєстр не містить актуальних даних щодо зареєстрованих прав, а містить лише архівні записи, що були внесені відповідно до законодавства, що діяло до 2013 року. Тобто державний реєстратор помилково ототожнив відомості з Реєстру прав власності та Державного реєстру речових прав.

Також у статті 13 Закону № 1952 зазначено, що Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

Таким чином, Державним реєстратором Практикою А.Г. за заявою № 36196039 порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 14, 18, 48 Порядку № 1127, оскільки за наявності підстав для зупинення розгляду заяви проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (у Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію права власності за ТОВ Львівська гарнізонна база ).

Такі ж висновки щодо порушення вимог законодавства встановлено за заявами 36195975, 36195879, 36195765, 36195652, 36195526.

Із системного аналізу наведених норм законодавства та фактичних обставин справи колегія суддів зазначає, що Міністерство юстиції України дійшло обґрунтованого висновку про встановлення 7 фактів порушення вимог законодавства, що дало підстави вважати ОСОБА_1 таким, що не пройшов спеціальну перевірку у Державному реєстрі прав на підставі неодноразового порушення вимог Закону під час проведення реєстраційних дій, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі №380/3526/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 21.12.2020 року

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.12.2020
Оприлюднено23.12.2020
Номер документу93708076
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —380/3526/20

Ухвала від 28.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Смокович М.І.

Ухвала від 07.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Данилевич Н.А.

Постанова від 20.06.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 04.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 04.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 27.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Постанова від 25.05.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 05.04.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 28.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Радишевська О.Р.

Постанова від 15.12.2020

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні