Рішення

від 22.12.2020 по справі 573/1487/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1487/20

Номер провадження 2/573/383/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

22 грудня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб: Гмиря Ю.А., Кісіль Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в режимі відеоконференції з Решетилівського районного суду Полтавської області заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів учасників справи, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), треті особи: - Служба у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації (38400, Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Покровська, 16, код ЄДРПОУ: 04057511), орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації (м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумська область, код ЄДРПОУ: 33953176), про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої 30 травня 2012 року Ковпаківським відділом ДРАЦС Сумського міського управління юстиції, про що складений відповідний актовий запис № 1395.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя

Справа № 573/1487/20

Номер провадження 2/573/383/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

22 грудня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб: Гмиря Ю.А., Кісіль Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в режимі відеоконференції з Решетилівського районного суду Полтавської області заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Служба у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 . 12 лютого 2015 року на підставі спільної заяви за відповідачем ОСОБА_5 визнано батьківство відносно ОСОБА_4 . Починаючи з вересня 2017 року фактичні шлюбні стосунки були припинені. На даний час дитина проживає разом із матір`ю, і перебуває на повному її утриманні. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми 29 листопада 2018 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 на користь матері. Однак, відповідач весь цей час матеріальної допомоги не надавав, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 22 947 грн. Вказує, що на даний час вона створила нову сім`ю, уклала шлюб та проживає в іншій місцевості разом із дитиною. Також зазначає, що батько спільної дитини - відповідач у справі ОСОБА_3 , починаючи з народження дитини, зовсім не спілкується з нею, не цікавиться про фізичний та духовний розвиток дитини, не сприяє загальновизнаним нормам моралі, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, не цікавиться життям доньки, не відвідує її, ухиляється від обов`язків щодо виховання дитини, тим самим своєю поведінкою самоусунувся від виховання доньки. Зважаючи на те, що батько зовсім не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, уникає спілкується з донькою, з метою забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивач вважає доцільним та необхідним позбавити батьківських прав відповідача відносно його неповнолітньої доньки. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 28-29).

03 грудня 2020 року ухвалою суду підготовче провадження по справі закрите, справу призначено до розгляду по суті (а. с. 74-75).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Казаков О.А. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився втретє. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації ( АДРЕСА_3 ). Судова повістка повернулась без вручення, оскільки адресат за вказаною адресою відсутній (а. с. 47, 62, 84. Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання.

Представники третіх осіб - органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Гмиря Ю.А. та органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації Кісіль Т.О. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації Тесленко-Колісник А.В. у судове засідання не з`явилася у зв`язку із хворобою, повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач та її представник проти заочного вирішення справи не заперечують, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника останньої - адвоката Казакова О.А., представників третіх осіб - Гмиря Ю.А. та Кісіль Т.О., повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 12 лютого 2015 року (а. с. 8).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2018 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття на користь її матері ОСОБА_7 (а. с. 9).

На підставі вищевказаного рішення суду Білопільським РВ ДВС за виконавчим листом 11 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження про примусове стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 01 липня 2020 року борг по аліментам складає 22 947 грн. 47 коп. (а. с. 12, 15).

Також встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 30 жовтня 2019 року у Решетилівському районному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с. 10).

Згідно із довідкою виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, виданою 12 серпня 2020 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 і має наступний склад сім`ї: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та чоловік - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11).

Зі змісту актів обстеження матеріально-побутових умов та умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що членами сім`ї є: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та чоловік - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають разом в однокімнатній квартирі, загальною площею 39 кв.м. Всі умови для проживання створені, зроблений ремонт, квартира омебльована. Для розвитку та виховання дитини створені всі умови: окреме ліжко, стіл для навчання та стілець, відведене місце для навчання та відпочинку, дитина забезпечена сезонним одягом та взуттям, а також іграшками та книгами (а. с. 13-14, 57).

Згідно із довідкою Решетилівського ліцею ім. І.Л. Олійника Решетилівської міської ради від 03.08.2020 року за № 01-26/08 встановлено, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю учениці 3 класу ОСОБА_4 , виховує дитину з вітчимом ОСОБА_8 . Батько учениці ОСОБА_3 жодного разу не відвідав батьківські збори, не приходив до школи, не цікавиться її навчанням, а також не брав участі у її вихованні (а. с. 16).

Адміністрація КУ Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 ім. І.Гольченка Сумської міської ради повідомила наступну інформацію. ОСОБА_4 , 2012 р.н. навчалась у даному закладі освіти з 01.09.2018 по 31.12.2019 року. Для влаштування дитини до школи звернулась мати ОСОБА_7 , яка весь час приймала участь у її вихованні: була присутньою на батьківських зборах, оплачувала шкільні потреби дитини, цікавилась навчанням, успіхами дитини, здоров`ям, розвитком та відвідувала заходи, влаштовані за участю дітей. Дівчинка до школи приходила завжди охайною, мала необхідні речі для навчання, а також її навчанням цікавилась бабуся (а. с. 17).

Крім того, із наданої довідки про психологічне обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що практичним психологом було проведено діагностичне заняття з дівчинкою. В ході спостереження за спілкуванням між мамою та донькою було помічено, що в останніх дуже тісний емоційний зв`язок, вони розуміють один одного, інтуїтивно добре налаштовані один до одного. ОСОБА_4 своїм батьком вважає ОСОБА_8 , в них проявляється тісний емоційний зв`язок, сформована прив`язаність. Виявилось, що ОСОБА_4 знає про свого біологічного батька, але не знає його імені, ніколи не бачила в обличчя, при цьому вважає своїм батьком - ОСОБА_8 і хоче бути однією родиною, що також відобразила своє бачення на малюнку. Дитина відчуває повноцінну родину, турботливого батька та має перед очима приклад ідеальних подружніх стосунків, які ґрунтуються на взаємній повазі та любові (а. с. 18-20). З акту про результати бесіди з малолітньою ОСОБА_4 , 2012 р.н. встановлено, що в ході бесіди дівчинка повідомила, що вона проживає разом із своєю мамою ОСОБА_1 та її чоловіком. Також встановлено, що свого біологічного батька ОСОБА_3 дівчинка не пам`ятає, він до них не приїздить, не телефонує, її життям не цікавиться, подарунків не надсилає, матеріально не підтримує. В ході розмови дитина виявила бажання і надалі проживати разом з матір`ю та її чоловіком однією родиною (а. с. 58).

Також, службою у справах дітей Білопільської РДА надано інформаційний лист від 17 листопада 2020 року, яким повідомлено службу у справах дітей Решетилівської РДА про наступне. Під час телефонної розмови із ОСОБА_3 було з`ясовано, що останній на даний час перебуває за межами міста Білопілля на заробітках, у зв`язку з чим не вдалось можливим провести обстеження умов його проживання. Відповідач у телефонному режимі повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки, а також при розмові встановлено, що останній не виявив бажання змінювати своє відношення до виконання батьківських обов`язків відносно дитини (а. с. 65).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Решетилівськї районної державної адміністрації від 30 листопада 2020 року, ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток як складової виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоюванню дитиною загальновизнаних норм моралі, жодним чином не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тощо (а. с. 71, 79-80).

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконує покладені на нього законодавством батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дитини. Не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з донькою в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Мамчур проти України (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Савіни проти України від 18 грудня 2008 року втручання держави у сімейне життя має не тільки ґрунтуватися на нормах національного права, тобто бути законним, та переслідувати легітимну мету у виді захисту прав дитини, а й бути необхідним у демократичному суспільстві , а саме відповідати нагальній суспільній потребі такого виняткового втручання у відносини сторін (п. п. 49-51, 59, 60).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною 7 та 8 статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Із висновку органу опіки та піклування Решетилівськї районної державної адміністрації від 30 листопада 2020 року, встановлено, що ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток як складової виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоюванню дитиною загальновизнаних норм моралі, жодним чином не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тощо (а. с. 71, 79-80).

З огляду на викладене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а також з метою попередження негативних наслідків для дитини, суд вважає встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , 2012 року народження, не піклується про її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток, матеріально не утримує, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною.

Враховуючи вищевикладене, у якнайкращих інтересах дитини, з метою забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд, оцінюючи докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст. 51, 129 Конституції України, ст. ст. 19, 141, 164, 166 Сімейного Кодексу України, ч. 1 ст. 8, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , п. п. 15-16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12-13, 76, 89, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), треті особи: - Служба у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації (38400, Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Покровська, 16, код ЄДРПОУ: 04057511), орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації (м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 Сумська область, код ЄДРПОУ: 33953176), про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої 30 травня 2012 року Ковпаківським відділом ДРАЦС Сумського міського управління юстиції, про що складений відповідний актовий запис № 1395.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено і підписано 22 грудня 2020 року.

Суддя