Постанова

від 14.12.2020 по справі 308/1203/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1203/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 грудня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

судді-доповідачки Готри Т.Ю.

суддів Бисаги Т.Ю., Кондора Р.Ю.

з участі секретарки судових засідань Терпай С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Людмили Володимирівни про скасування державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 червня 2020 року, постановлену суддею Данко В.Й.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Л.В., про скасування державної реєстрації права власності.

Позов обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є власниками, відповідно, квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Згідно з протоколом загальних зборів співвласників цього багатоквартирного будинку було створено ОСББ Мальовниче 7 . У березні 2017 року вони, як співвласники допоміжних приміщень зазначеного багатоквартирного будинку, не в змозі були потрапити до нежитлового приміщення (горища), оскільки там були встановлені двері. Зі слів голови правління, відповідачка здійснила реконструкцію горища і взяла у власність певну частину. Загальні збори з приводу передачі у приватну власність ОСОБА_3 нежитлового приміщення не проводилися і відповідний протокол зборів є відсутнім.

Зазначали, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю і не може бути поділено між співвласниками, та останні не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна. Таке право не передбачено також і статутом ОСББ Мальвниче 7 , зареєстрованого 30.11.2016. Таким чином, уважали, що діями відповідачки порушено їх право на частку власності у спільному майні багатоквартирного будинку.

Посилались і на те, що згідно з наданих управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради документів, замовником реконструкції горища в будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 , хоча відповідно до вимог ст. 14 Закону України Про об`єднання співвласників у багатоквартирному будинку вона таких прав не має, оскільки за приписами ст. 16 цього ж Закону такі права належать, виключно, ОСББ і замовником робіт по реконструкції допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку може бути тільки саме об`єднання на підставі рішення загальних зборів. За таких обставин управління містобудування та архітектури міської ради видало заключення про реконструкцію квартири за рахунок нежитлової площі, що належить співвласникам будинку, а приватний нотаріус зареєструвала за відповідачкою право власності без відповідних на те документів.

При цьому відповідно до даного заключення загальна площа квартири АДРЕСА_4 , до реконструкції складала 65,40 м кв, а після реконструкції - 119,54 м кв. Отже, на їх думку, відповідачка отримала у власність 54,14 м кв нежитлового приміщення, яке належить на праві спільної сумісної власності, що призвело до позбавлення їх не тільки права спільної сумісної власності, а й права користування спільним майном будинку.

За наведених обставин просили скасувати запис № 18122046 від 15.12.2016 (індексний номер 33009195 від 19.12.2016) реєстрації права власності на нерухоме майно щодо реєстрації зареєстрованого за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 , а також вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 червня 2020 року клопотання відповідачки задоволено та закрито провадження в цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Л.В., про скасування державної реєстрації права власності.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, позивачка ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій указувала на порушення місцевим судом норм процесуального права, що призвели до постановлення судом незаконної ухвали.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про тотожність її позову в цій справі з її позовом поданого нею до суду в лютому 2018 року, так як попередній позов не стосувався конкретної дати реєстрації, номеру запису реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, тобто предмети спору є різними.

З урахуванням наведеного, просила оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Водночас просила поновити їй строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду Готрою Т.Ю. від 31.07.2020 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_3 посилалась на безпідставність скарги та законність і обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ковач В.С. апеляційну скаргу підтримав, із підстав наведених у ній, та просив скасувати оскаржену ухвалу місцевого суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник-адвокат Петрецький С.І. у судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін.

Позивачка ОСОБА_2 та третя особа приватний нотаріус Котлярова Л.В. у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідачки ОСОБА_3 про закриття провадження у справі та закриваючи провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до вимог пункту 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки такого суд дійшов з додержанням норм процесуального права з огляду на таке.

Судом установлено, що у цій справі, зокрема ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Л.В., про скасування державної реєстрації права власності, а саме про скасування запису № 18122046 від 15.12.2016 (індексний номер 33009195 від 19.12.2016) реєстрації права власності на нерухоме майно щодо реєстрації зареєстрованого за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 .

Водночас у лютому 2018 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Л.В., про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно щодо реєстрації зареєстрованого за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 (горище), загальною площею 54,14 м кв і, як наслідок, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2018 (справа № 308/1614/18), що набрало законної сили і сторонами не заперечується, у цьому позові ОСОБА_1 було відмовлено.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем і відповідачем.

Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.

Підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.

Апеляційний суд уважає вірними висновки суду першої інстанції, що зазначені вище позови ОСОБА_1 до тої самої відповідачки ОСОБА_3 , тої самої третьої особи - приватної нотаріуски Котлярової Л.В. про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, містять як фактичні, так і юридичні підстави з приводу одного й того ж самого спірного об`єкту - горища, загальною площею 54,14 м кв, по АДРЕСА_5 .

На думку колегії суддів, залучення до справи другого позивача ОСОБА_2 , як власника іншої квартири, і перефразування позовних вимог ОСОБА_1 , які фактично зводяться до скасування права власності на горище за відповідачкою ОСОБА_3 , не свідчить про зміну предмету і підстав позову. А тому суд першої інстанції правильно встановив, що спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з приводу якого ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, а тому закрив провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2020 року.

Суддя-доповідачка

Судді