Рішення

від 17.12.2020 по справі 643/15187/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/15187/19

н/п 2/953/668/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представника відповідача Пузікова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій з подальшим уточненням просить стягнути на його користь безпосередньо з Московського районного суду м. Харкова моральну шкоду спричинену незаконними діями працівниками апарату Московського районного суду м. Харкова в розмірі 976482 грн. шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 27 лютого 2017 року позивач звернувся зі скаргою до начальника ТУ ДСА в Харківській області, а 16.03.2017 року - з доповненням даної скарги. В даних зверненнях позивач оскаржував численні порушення вимог Конституції України та діючого законодавства України керівника апарату Московського районного суду м. Харкова Єжели Є.В. та працівників апарату даного суду, що підтверджується наступним. 28.09.2016 року помічник голови суду ОСОБА_2 , знаходячись на робочому місці в робочий час без бейджика. Позивач сфотографував ОСОБА_2 , яка у відповідь швидко вдягнула бейджик та почала фотографувати позивача без його згоди, що суперечить ч.ч. 1,3 ст. 307 ЦК України. 23 листопада 2016 р. позивач прибув на судове засідання по справі №643/12050/16-ц до судді Букрєєвої І.А., призначене на 12:40. З метою встановлення місцезнаходження судді Букрєєвої І.А., позивач пішов до ОСОБА_3 , робоче місце якої знаходиться в приймальні голови суду (далі - приймальня). ОСОБА_3 , не відповіла на питання позивача, кудись вийшла та повернулась через декілька хвилин. Заступник керівника апарату суду ОСОБА_4 , робоче місце якого також знаходиться в приймальні, був відсутнім в суді, тому що його бейдж лежав на столі. Потім в кабінеті 48-49 позивач встановив знаходження 4-х робітниць суду без беджів (помічники суддів Букрєєвої І.А. та Ференчук Є.В. та секретарі судових засідань). 01 грудня 2016 р. о 13:46 позивач прибув до суду для ознайомлення з матеріалами справи №643/12050/16-ц, але кабінет 48-49 був зачинений. Позивачу довелося йти до керівника апарату та о 13:50 увімкнути диктофон. 01 грудня 2016 р. о 13:50 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були відсутніми на робочих місцях. Керівник апарату дала вказівку своїй колезі сфотографувати позивача, яка не стала виконувати незаконне доручення. Потім позивач повернувся до кабінету 48-49, двері якого вже були відчинені. 4( чотири) робітниці в кабінеті 48-49 були без беджів, а одна з робітниць почала фотографувати позивача без його згоди. 27 грудня 2016 р. ОСОБА_5 знову була без беджа. 22 лютого 2017 р. позивач прибув до суду о 17:35 для реєстрації заяви по справі №639/3561/13-ц. Віддавши своє звернення робітнику канцелярії та пред`явивши свій паспорт, позивач попрямував до керівника апарату суду, тому що в сторону виходу із суду прямували його працівники у верхньому одязі. Перед входом в приймальню позивач увімкнув відеокамеру та диктофон, щоб керівники ТУ ДСАУ в Харківській

області не придумали інформацію про появу позивача в суді в обідній або неробочий час. 22 лютого 2017 р. з 17:35 до 18:00 в приймальні були відсутні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ще один працівник. В приймальні були старший секретар ОСОБА_6 та секретар судових засідань ОСОБА_7 з бейджами. Потім в кабінеті 48-49 позивач встановив знаходження 3-х (трьох) робітниць без бейджів, серед яких була помічник судді Ференчук Є.В. - ОСОБА_8 . Остання замість пред`явлення беджа вказала на стіну позаду себе, де знаходилося 2 (дві) її грамоти. В кабінеті 48-49 не було помічника судді ОСОБА_9 . Після чого позивач повернувся до приймальні та терпляче чекав повернення відсутніх робітників на робочі місця. О 18:00, нікого не дочекавшись, позивач покинув приймальню та приміщення суду. Крім того, 14 березня 2017 р. Позивач прибув до суду для участі в судовому засіданні по справі №630/3561/13-ц. Прибув позивач заздалегідь з метою ознайомлення з матеріалами справи. Через деякі обставини позивачу довелося звернутися до керівника аппарату суду ОСОБА_3 . Коли 14 березня 2017 р. о 11:30 позивач відчинив двері кабінету ОСОБА_3 , то вона та ще 3 (три) робітниці проглядали на моніторі відеозапис, який позивач долучив до скарги начальнику ТУ ДСАУ в Харківській області від 27 лютого 2017 р. Заступник керівника апарату ОСОБА_4 за традицією - був відсутнім. 14 березня 2017 р. Позивач був вимушений фіксувати події аудиозаписом, а потім одночасно і відеозаписом. О 11:37 в кабінет увійшов ОСОБА_4 у верхньому одязі та з сумкою. Побачивши позивача з відеокамерою, він почав робити відео зйомку мене без згоди позивача всупереч ст. 370 ЦК України. ОСОБА_4 повідомив про те, що він був у лікарні, не повідомивши про це ОСОБА_3 . Під час незаконної відео-зйомки ОСОБА_3 раділа. Спрямування скарги від 27.02.2017 року для перевірки ОСОБА_3 суперечило ч.4 ст. 7 ЗУ Про звернення громадян . До звернення від 27.02.2017 року та від 16.03.2017 року позивач долучив диски з аудіо файлами і відео-файлами подій в суді 23.11.2016 року, 01.12.2016 р., 27.12.2016р., 22.02.2017р., та 14.03.2017р. Крім того, 23.11., 01.12, 27.12.2016 року, 22.02.2017р. ОСОБА_4 був відсутній на робочому місці, а на робочому столі знаходився його бейдж, на думку позивача, його не було в суді. Всі перелічені працівники суду отримували та поки отримують заробітну плату з Державного бюджету України за рахунок платників податків. Відповідно до відповіді начальника ТУ ДСА України в Харківській області Остапенко В.В. №07-04/Н-107/113/16 від 05.12.2016 року ОСОБА_3 ознайомлена з Положенням про апарат суду, затвердженим зборами суддів Московського районного суду м. Харкова 29.01.2015 року та погоджене з начальником ТУ ДСА України в Харківській області 16.02.2015 року. В зверненнях від 27.02.2017 року та від 16.03.2017 року позивач попрохав проводити перевірку з його участю відповідно ст. ст. 18,19 Закону. 23.03.2017 року ОСОБА_10 надав відповідь №07-03/Н-28/Н-28/1/Н-37/52/17, в якому була відображена наступна інформація: Розгляд обставин, викладених у Ваших зверненнях здійснено на підставі матеріалів, наданих Московським районним судом м. Харкова без виїзду спеціалістів нашої установи до суду . У даній відповіді від 23.03.2017р. була відсутня будь-яка інформація про знаходження ОСОБА_4 в лікарні 14.03.2017р., з чого слідує, що звернення позивача від 16.03.2017 року взагалі розглянуто не було. Заступник Голови суду з 03 по 17 березня 2017 року перебував у відпустці, а Голова суду з 10.03 по 16.03.2017 року, то в період перевірки звернень позивача, та їх перевірку здійснила керівник апарату. 25.04.2017 року позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом про визнання дій ТУ ДСА України в Харківській області неправомірними, який постановою суду від 18.07.2017 року задоволений частково, а саме визнано неправомірними дії ТУ ДСА України в Харківській області під час розгляду скарги позивача від 27.02.2017 року та її доповнення від 16.03.2017 року. Вказана постанова набула чинності. Вказаними діями, Московський районний суд м. Харкова в особі його працівників завдав моральні страждання позивачу, який є принциповим правозахисником, пенсіонером, людиною з ІІІ групою інвалідності, який позивач оцінює в розмірі 976482 грн., що розрахований згідно формули ОСОБА_11 .

Головою Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_12 надісланий до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що предметом розгляду адміністративної справи було порушення порядку розгляду скарг ОСОБА_1 та неповнота наданих відповідей, та вказаними судовими рішеннями не встановлювалась незаконність дій працівників Московського

районного суду м. Харкова, та останній не був стороною у вказаній справі. Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в частині незаконних дій працівників суду. Докази ведення зйомки або наявності відеозапису, його оприлюднення тощо матеріали справи не містять. Позивачем не доведено: заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, оскільки перелічені позивачем підстави спричинення такої шкоди, як невикористання беджів, відсутність когось із працівників на робочому місці, направлення на позивача мобільного телефону не може спричинити такої шкоди; протиправність діяння відповідача; та наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями, а розмір шкоди, розрахований позивачем взагалі є фантастичним та таким, що порушує засади виваженості, розумності та справедливості. За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

Представник відповідача ДКС України своїм правом на подання відзиву не скористався.

Представником третьої особи ТУ ДСА у Харківській області подані до суду пояснення до позову, в яких він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що жодні моральні чи фізичні страждання, та інші негативні явища ТУ ДСА в Харківській області позивачу не завдала, а відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок по відшкодуванню шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Московського районного суду м. Харкова в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, спрямував до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача ДКС України Пузіков В.А. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись, що ДКС України є неналежним відповідачем по дійсній справі, позивачем не вірно здійснено розрахунок моральної шкоди, та відсутній склад в даному випадку правопорушення, оскільки не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою та наслідками.

Представник третьої особи ТУ ДСА у Харківській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника ТУ ДСА у Харківській області.

17.09.2019 року вказана позовна заява надійшла до Московського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Афанасьєву В.О.

19.09.2019 року вказану справу спрямовано до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.09.2019 року визначено підсудність вказаної справи, та справу передано Київському районному суду м. Харкова.

03.10.2019 року вказана справа надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 07.10.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.12.2019 року залучено до участі у вказаній справі в якості співвідповідача - ДКС України, виключивши її з третьої особи; прийнято уточнену позовну заяву до розгляду; залучено ТУ ДСА України в Харківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та відкладено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом встановлено, що позивачем подані скарги від 27.02.2017 року і доповнення на неї від 16.03.2017 року до ТУ ДСА України в Харківській області щодо неналежної організації роботи апарату Московського районного суду м. Харкова, а саме з підстав відсутності беджів на працівниках суду, відсутності у робочий час працівників на робочому місці, зйомки позивача без його дозволу працівниками суду на власні телефони.

На зазначену скаргу з додатком ТУ ДСА України в Харківській області надало відповідь від 23.03.2017 року, з якою позивач по справі не погодився, та звернувся

до адміністративного суду з відповідним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року, яка набула законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Харківській області про визнання дій неправомірними задоволено частково, та визнано неправомірними діями ТУ ДСА України у Харківській області під час розгляду скарги від 27.02.2017 року і доповнення до неї від 16.03.2017 року та заяви про несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи від 27.02.2017 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки позивач зазначає, що вказаними діями працівники Московського районного суду м. Харкова завдали позивачу моральної шкоди, яку позивач розрахував за формулою ОСОБА_11 , та яка складає 976482 грн. Завдана моральна шкода полягає, що вказаними діями позивачу були спричинені моральні страждання, хвилювання, які знайшли відображення в його пізнанні як потерпілої особи. Позивач є інвалідом ІІІ групи. Позивачем на підтвердження протиправних дій працівників суду надано до суду диск з відео- та аудіо-записом, який переглянуто в судовому засіданні, з якого дійсно вбачається відсутність беджів на працівниках суду, відсутність у робочий час деяких працівників на робочому місці, наведення на позивача телефонів з метою здійснення відео-зйомки, останнє також підтверджується роздрукованою фото-карткою, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статі 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього ( досудового ) слідства, прокуратури або суду, визначені частиною першою статті 1176 ЦК України . Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений частиною першою статті 1176 ЦК України , а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті, за змістом якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ( статті 1173, 1174 цього кодексу).

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень,

відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.

Згідно із частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди №4від 31.03.1995 року обов`язковому доведенню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими не правомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Однак, позивачем не доведено ані наявності незаконних дій чи бездіяльності працівників апарату Московського районного суду м. Харкова, оскільки зі змісту постанови Харківського окружного суду від 18.07.2017 року визнані протиправними дії ТУ ДСА України в Харківській області, яка є третьою особою по справі, саме в частині розгляду (порядку розгляду) скарг та заяв позивача, та вказаним судовим рішенням дії працівників апарату суду не визнаються протиправними, ані заподіяння йому моральних страждань внаслідок не носіння працівниками суду бейджиків, відсутності їх на робочому місці тощо, ані причинного зв`язку між діями (бездіяльністю ) заподіювача шкоди та самою завданою шкодою. Посилання позивача на лист ТУ ДСА України в Харківській області від 30.09.2019 року (а.с. 86) не стосується предмету розгляду вказаної справи. Доказів притягнення працівників суду до дисциплінарної відповідальності матеріали справи також не містять. А посилання на приписи ст. 307 ЦК України в даному випадку є необґрунтованими, оскільки позивач не просить визнати вказані дії такими, що порочать його честь та гідність, та доказів відтворення або поширення відео -записів за участю позивача матеріали справи також не містять. Тому, за умов недоведеності всіх складових для винекнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди, підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76, 141, 206,263-265 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Московського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України,

третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .

Відповідач - Московський районний суд м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 38-Є, код ЄДРПОУ 02894088.

Відповідач - Державна казначейська служба України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, код ЄДРПОУ 26281249.

Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2020 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ