Рішення

від 16.12.2020 по справі 752/6060/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6060/20

Провадження № 2/752/4858/20

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрапід , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волоха Вікторія Леонідівна про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ Трансрапід , третя особа: приватний нотаріус КМНО Волоха В.Л., в якій просив суд визнати незаконним звільнення позивача з посади директора ТОВ Трансрапід та поновити позивача на посаді директора ТОВ Трансрапід , а також стягнути із відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням № 2 учасника ТОВ Трансрапід від 15.07.2019 року, позивача було призначено на посаду директора ТОВ Трансрапід . 16.07.2019 року відповідно до наказу № 2-ГД, позивач приступив до виконання обов`язків зазначеного товариства. 06.03.2020 року із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, позивач дізнався, що в ТОВ Трансрапід зареєстрований інший керівник ОСОБА_2 . Останньою реєстраційною дією в реєстрі зазначено реєстраційний запис, внесений приватним нотаріусом Волоха В.Л. від 13.12.2019 р. про зміну керівника юридичної особи. Позивач вказує, що йому невідомі причини з яких товариство припинило з ним трудові відносини, копія наказу про звільнення йому не вручалась, та трудова книжка йому досі залишається не виданою. Відповідальна особа за ведення кадрового діловодства в товаристві ОСОБА_3 відмовилась надавати позивачу будь-яку інформацію про його звільнення. Звернувшись письмово до єдиного учасника товариства ОСОБА_4 та до ТОВ Трансрапід , жодної відповіді від останніх позивач не отримав. З огляду на викладене, позивач вважає, що його звільнення та реєстрація змін відбулись незаконно, а тому він вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

12.05.2020 року до суду від третьої особи надійшли пояснення на позов, відповідно до яких приватний нотаріус зазначає про те, що нею на підставі вимог закону та належним чином оформлених документів було здійснено реєстраційну дію, та підстав, з якими закон пов`язує можливість відмови у вчиненні реєстраційної дії не було.

01.06.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що 12.12.2019 року позивача було особисто повідомлено про його звільнення за рішенням єдиного учасника товариства від 12.12.2019 року № 12/12/19, однак, позивач відмовився від ознайомлення та підпису наказу, після чого залишив приміщення товариства. 13.12.2019 року позивач, маючи ключі від приміщення товариства, зайшов до нього та заволодів рядом документів товариства, в тому числі, і своєю трудовою книжкою, про що було складено відповідний акт. На виконання рішення учасника товариства від 12.12.2019 року № 12/12/19 наказом від 13.12.2019 року № 13-КП з 17.12.2019 року було призначено нового директора товариства та наказом від 13.12.2010 р. № 13/1-кп позивача було звільнено з посади директора на підставі ч. 3 ст. 99 ЦК України та п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України. Рішення єдиного учасника товариства про звільнення позивача, останнім не оскаржувалось. Сторона відповідача вважає, що звільнення позивача є законним, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

12.06.2020 року позивачем було змінено підстави позову, та останній просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав незаконності наказу № 13/1-КП від 13.12.2019 року. В обґрунтування заяви зазначено, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог закону заднім числом, в результаті чого наказ № 13/1-КП від 13.12.2019 року про звільнення позивача із 12.12.2019 року підлягає скасуванню.

12.06.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача, порушення, останнім, вимог закону при його звільненні.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.09.2020 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, судом про дату судового розгляду повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявний відзив відповідача у відповідності до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову

Третя особа в судове засідання не з`явилась. Судом про розгляд справи повідомлялася належним чином. В матеріалах справи містяться письмові пояснення, відповідно до яких третя особа просить розглянути справу без її участі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наведеної явки сторін.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії рішення № 2 учасника ТОВ Трансрапід від 15.07.2019 року та копії наказу № 2-ГД від 16.07.2019 року, позивач ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Трансрапід з 16.07.2019 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису та правом першого підпису на банківських та юридичних документах.

З копії наказу ТОВ Трансрапід від 16.07.2019 року, вбачається, що на головного бухгалтера ОСОБА_3 було покладено функції працівника з кадрової роботи.

Однак, слід відмітити, що відомостей про ознайомлення ОСОБА_3 із вказаним наказом, останній, не містить.

З копії рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12.12.2019 року, вбачається, що учасником ОСОБА_4 , який володіє 100 % статного капіталу товариства, було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 12.12.2019 року, та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2 із 13.12.2019 року. Уповноважено директора товариства провести державну реєстрацію зміни директора з правом передоручення треті особам.

Зазначене рішення учасника є чинним, та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Відповідно до акту від 13.12.2019 року, складеного заступником директора ТОВ Трансрапід ОСОБА_6 , радником директора ОСОБА_7 , бухгалтером ОСОБА_3 , було встановлено, що в результаті огляду приміщення ТОВ Трансрапід за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72 та вмісту меблів в цьому приміщенні було виявлено відсутність рядку документів, в тому числі, статуту ТОВ Трансрапід , трудової книжки ОСОБА_1 , одного екземпляра печатки.

13.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до директора служби безпеки із листом, в якому повідомив про рейдерське захоплення компанії ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та забороною пропуску до приміщенні товариства сторонніх осіб без його дозволу.

Разом з тим, доказів про належне виконання директором ОСОБА_1 рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12.12.2019 року про його звільнення, матеріали справи не містять.

Відповідно до наказу № 13/1-КП від 13.12.2019 року, в зв`язку із невиконанням директором ОСОБА_1 рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12.12.2019 року, було звільнено з посади директора ТОВ Трансрапід ОСОБА_1 із 12.12.2019 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2020 року, було встановлено, що приватним нотаріусом Волоха В.Л. 13.12.2019 року були внесені зміни щодо керівника юридичної особи, та керівником ТОВ Трансрапід було зазначено ОСОБА_2

18.03.2020 року позивачем було направлено ОСОБА_4 та ТОВ Трансрапід лист з проханням повідомити про підстави зміни відомостей про керівника товариства, однак, доказів отримання та/або не отримання із зазначенням відповідних причин учасником та товариством зазначеного листа, матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки ТОВ Трансрапід № 64 від 24.06.2020 року, було встановлено, що ОСОБА_1 працював із 16.07.2019 р. по 12.12.2019 р. на посаді директора та отримав дохід за період із 16.07.2019 р. по 13.12.2019 р. в сумі 255939,37 грн.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрапід , затвердженого рішенням засновника № 2 від 15.07.2019 року, учасником товариства є ОСОБА_4 . Статутний капітал Товариства складає 1000,00 гривень, якими 100 % володіє ОСОБА_4 .

Згідно п. 7.1 Статуту, для належного функціонування у товаристві створюються наступні органи: загальні збори учасників, як вищий оргна товариства та директор, як виконавчий орган.

Відповідно до п. 7.13 Статуту, до компетенції загальних зборів учасників товариства, зокрема, входить винесення рішень щодо будь-яких питань діяльності товариства, обрання директора товариства, тощо.

Позивач в обґрунтування вимог закону вказує на те, що його звільнення відбулось із порушенням вимог закону, наказ про його звільнення є незаконним, а тому він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторона відповідача, заперечуючи проти позовних вимог вказує, зокрема, на те, що позивач належним чином рішення учасника товариства про його звільнення не виконав, достеменно знаючи про його існування, а відтак позивача було звільнено законно, підстав для задоволення вимог та поновлення позивача на посаді відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень відповідача, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законі про працю України (далі - КЗпП України), крім підстав, передбачених статею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Частинами 1, 2 статті 235 КЗпП України, визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно рішення Конституційного Суду України №1-рп/2010 від 12 січня 2010 року члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Системний аналіз положень п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 3 ст. 99 ЦК України дає підстави дійти висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав.

Припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства.

Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Встановлена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів діяльності працівників.

При цьому, за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, підставою для розірвання договору є рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.

Таким чином, припинення трудового договору з посадовою особою на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України залежить від волі власника.

Аналогічні висновки міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі №724/140/16-ц та від 23 січня 2018 року по справі № 273/212/16-ц, на які в свою чергу посилається і позивач у позові.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі № 521/6687/17.

Так, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що єдиним учасником ТОВ Трансрапід є ОСОБА_4 , який є власником частки у розмірі 100% Статутного капіталу, що відповідає 100% голосів ТОВ Транрапід .

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 , діючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 99 ЦК України, як єдиний учасник ТОВ Трансрапід , в межах наданих йому повноважень прийняв рішення про звільнення позивача з посади директора даного товариства. Зазначене рішення є чинним.

Натомість, позивач, знаючи про рішення єдиного учасника товариства про його звільнення, не видав відповідний наказ, а звернувся до служби безпеки товариства із листом про рейдерський захват товариства, про що свідчить копія листа, надана стороною відповідача.

Окремо слід звернути увагу на те, що не оскаржене позивачем та чинне рішення єдиного учасників товариства від 12.12.2019 року про припинення його повноважень, як виконавчого органу товариства, свідчить про законність виданого відповідачем на підставі даного рішення наказу про звільнення позивача з роботи.

Суд також не приймає до уваги посилання сторони позивача на те, що відповідачем були порушені його трудові права при звільненні, оскільки, достатніх доказів наведеним твердженням позивачем в ході розгляду справи суду надано не було, а судом не встановлено.

Інші доводи та обґрунтування позову не є такими, з якими закон пов`язує можливість визнання звільнення позивача незаконним та поновлення його на роботі.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги положення вищезазначених норм чинного законодавства та, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм чинного закону, а тому відсутні правові підстави для визнання його звільнення з посади директора ТОВ Транрапід незаконним та поновлення на даній посаді, в зв`язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про безпідставність вимог про позову про незаконне звільнення та поновлення позивача на роботі, а відтак в задоволенні вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід також відмовити, оскільки зазначена вимога є похідною від первісних позовних вимог, які на переконання суду задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 99 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41, 235 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрапід , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волоха Вікторія Леонідівна про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий : Н.П. Чередніченко