Постанова

від 29.06.2021 по справі 752/6060/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 752/6060/20 Головуючий у суді першої інстанції:Чередніченко Н.П.

Номер провадження: 22-ц/824/3814/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Коцюрби О.П.,

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі: Перебитюку А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрапід , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волоха Вікторія Леонідівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансрапід (далі - ТОВ Трансрапід , відповідач), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волоха Вікторія Леонідівна, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в якому просив суд визнати незаконним звільнення його з посади директора ТОВ Трансрапід , поновити на посаді директора ТОВ Трансрапід та стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 16 липня 2019 року відповідно до наказу № 2-ГД він приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Трансрапід , а 06 березня 2020 року із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань він дізнався, що в ТОВ Трансрапід зареєстрований інший керівник ОСОБА_2 .

Звільнення з посади директора ТОВ Трансрапід вважає незаконним, так як копія наказу про звільнення йому не вручалась, трудова книжка досі залишається йому не виданою, вказав, що жодних підстав для припинення з ним трудового договору не існувало. Звернувшись письмово до єдиного учасника товариства ОСОБА_3 та до ТОВ Трансрапід щодо причин свого звільнення, жодної відповіді від останніх він не отримав.

В подальшому, 12 червня 2020 року змінивши підстави позову, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в зв`язку з незаконністю наказу № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ТОВ Трансрапід , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волоха В.Л., про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погодившись з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне і неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд не дослідив і не дав правової оцінки наказу № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 , який сформульовано єдиним учасником товариства від 12 грудня 2019 таким чином, що не може бути підставою його звільнення, в інший день, ніж 12 грудня 2019 року.

Крім того, вважає безпідставним висновок суду про те, що йому було відомо про факт, підстави та причини його звільнення, а також звертає увагу на те, що відповідач не ознайомив його із наказом про звільнення.

Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії рішення № 2 учасника ТОВ Трансрапід від 15 липня 2019 року та копії наказу № 2-ГД від 16 липня 2019 року, позивач ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Трансрапід з 16 липня 2019 року.

Рішенням № 12/12/19 від 12 грудня 2019 року єдиного учасника ТОВ Трансрапід ОСОБА_3, який володіє 100 % статутного капіталу товариства, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 12 грудня 2019 року та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 13 грудня 2019 року. Уповноважено директора товариства провести державну реєстрацію зміни директора з правом передоручення третім особам. (а.с.86).

Зазначене рішення учасника є чинним та у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Відповідно до акту від 13 грудня 2019 року, складеного заступником директора ТОВ Трансрапід ОСОБА_6, радником директора ОСОБА_5, бухгалтером ОСОБА_4 , встановлено, що в результаті огляду приміщення ТОВ Трансрапід за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72 та вмісту меблів в цьому приміщенні виявлено відсутність рядку документів, в тому числі, статуту ТОВ Трансрапід , трудової книжки ОСОБА_1 , одного екземпляра печатки.

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до директора служби безпеки із листом, в якому повідомив про рейдерське захоплення компанії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та забороною пропуску до приміщенні товариства сторонніх осіб без його дозволу.

Директором ТОВ Трансрапід ОСОБА_2 , 13 грудня 2019 року видано наказ № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням директором ОСОБА_1 рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12 грудня 2019 року, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ Трансрапід з 12 грудня 2019 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. (а.с.89).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06 березня 2020 року встановлено, що приватним нотаріусом Волоха В.Л. 13 грудня 2019 року були внесені зміни щодо керівника юридичної особи, та керівником ТОВ Трансрапід було зазначено ОСОБА_2 .

З довідки ТОВ Трансрапід № 64 від 24 червня 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 працював із 16 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року на посаді директора товариства та отримав дохід за період із 16 липня 2019 року по 13 грудня 2019 року в сумі 255 939,37 грн.

Згідно Статуту ТОВ Трансрапід , затвердженого рішенням засновника № 2 від 15 липня 2019 року, учасником товариства є ОСОБА_3 . Статутний капітал Товариства складає 1000,00 гривень, якими 100 % володіє ОСОБА_3 . (а.с.63)

Пунктом. 7.1 Статуту передбачено, що для належного функціонування у товаристві створюються наступні органи: загальні збори учасників, як вищий орган товариства та директор, як виконавчий орган.

Відповідно до п. 7.13 Статуту, до компетенції загальних зборів учасників товариства, зокрема, входить винесення рішень щодо будь-яких питань діяльності товариства, обрання директора товариства, тощо.

Доказів про належне виконання директором ОСОБА_1 рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12 грудня 2019 року про його звільнення, матеріали справи не містять.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним учасником ТОВ Трансрапід є ОСОБА_3 , який є власником частки у розмірі 100% Статутного капіталу, що відповідає 100% голосів ТОВ Транрапід . ОСОБА_3 , діючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 99 ЦК України, як єдиний учасник ТОВ Трансрапід , в межах наданих йому повноважень прийняв рішення про звільнення позивача з посади директора даного товариства. Зазначене рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12 грудня 2019 року є чинним.

Також суд вказав, що не оскаржене позивачем та чинне рішення єдиного учасника товариства від 12 грудня 2019 року про припинення його повноважень, як виконавчого органу товариства, свідчить про законність виданого відповідачем на підставі даного рішення наказу про звільнення позивача з роботи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками Голосіївського районного суду міста Києва, так як вони відповідають обставинам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

В приписах п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (КЗПП) вказано, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2010 від 12 січня 2010 року члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків. У зв`язку з цим усунення слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.

Системний аналіз положень п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 3 ст. 99 ЦК України дає підстави дійти висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав.

Припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства.

Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Встановлена п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів діяльності працівників.

При цьому, за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, підставою для розірвання договору є рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.

Встановивши, що єдиний учасник ТОВ Трансрапід ОСОБА_3 , який є власником частки у розмірі 100% Статутного капіталу, що відповідає 100% голосів ТОВ Транрапід , діючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 99 ЦК України, як єдиний учасник ТОВ Трансрапід , в межах наданих йому повноважень прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора даного товариства і це рішення № 12/12/19 єдиного учасника ТОВ Трансрапід від 12 грудня 2019 року є чинним, суд прийшов до вірного висновку, що звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, є законним.

Припинення трудового договору з посадовою особою на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України залежить від волі власника.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вказаної норми процесуального права, Голосіївський районний суд міста Києва обгрунтовано врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, а саме щодо звільнення з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 724/140/16-ц та від 23 січня 2018 року по справі № 273/212/16-ц.

Так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування, апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд не дослідив і не дав правової оцінки наказу № 13/1-КП від 13.12.2019 року Про звільнення ОСОБА_1 , яке сформульовано таким чином, що не може бути підставою звільнення позивача в інший день, ніж 12 грудня 2019 року, підлягають відхиленню із за наступних обставин.

Суд встановив, що наказу № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 передувало рішення № 12/12/19 від 12 грудня 2019 року єдиного учасника ТОВ Трансрапід ОСОБА_3, який володіє 100 % статутного капіталу товариства, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 12 грудня 2019 року та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 13 грудня 2019 року.

Вказане рішення є чинним і в установленому законом порядку не оскаржене.

Підставою для видачі наказу № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1 зазначено невиконання ОСОБА_1 рішення єдиного учасника ТОВ Трансрапід № 12/12/19 від 12 грудня 2019 року.

Врахувавши положення Статуту ТОВ Трансрапід , ст. 99 ЦК України, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, суд прийшов до вірного висновку, що звільнення позивача із посади директора ТОВ Трансрапід з 12 грудня 2019 року відповідає вимогам закону, оскільки припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. Отже суд, вирішуючи спір, перевірив законність як рішення № 12/12/19 від 12 грудня 2019 року єдиного учасника ТОВ Трансрапід ОСОБА_3 так і наказу № 13/1-КП від 13 грудня 2019 року Про звільнення ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги про безпідставність висновків суду, що позивачеві було відомо про факт, підстави та причини його звільнення, що відповідач не ознайомив його із наказом про звільнення не заслуговують на увагу.

Так, суд першої інстанції у рішенні вказав, що позивач, знаючи про рішення єдиного учасника товариства про його звільнення, не видав відповідний наказ, а звернувся до служби безпеки товариства із листом про рейдерський захват товариства, про що свідчить копія листа, надана стороною відповідача. Цей висновок суду підтверджується копією листа ОСОБА_1 від 13 грудня 2019 року (а.с.88) а також актом від 13 грудня 2019 року, яким комісією виявлено відсутність документів, в тому числі і трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.87).

Інші доводи апеляційної скарги на неповне і неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, невірне визначення відповідно до встановлених судом обставин, правовідносин, висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають.

За приписами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар