Рішення

від 17.12.2020 по справі 560/975/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/975/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

за участю:секретаря судового засідання Гільовського О.І. представника позивача Кукурудзи Ю.М. представника відповідача Чорної А.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 20.03.2019 № 22/116 про накладення штрафу у розмірі 751140,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 лютого 2019 року для інспекційного відвідування здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області здійснено виїзд у АДРЕСА_1 . 26 лютого 2019 року відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХМ 731/1635/АВ. Не погоджуючись із змістом викладеним у даному акті позивач надав до управління письмові заперечення, посилаючись на неправомірність здійснення перевірки та складення такого роду процесуальних документів. 12 березня 2019 року відповідачем надано письмову відповідь, за якою відповідач рекомендував звернутись, до суду для вирішення даного питання. 17 березня 2019 року на адресу позивача надійшов припис про усунення виявлених порушень № ХМ 731/1635/АВ-П 211 від 13.03.2019, де на конверті відправлення стоїть поштова дата - "11.03.2019", що свідчить про неправомірність складеного документу, який відправлений відповідачем. Позивач вважає зазначений документ неправомірним, незаконним та таким, що складений передчасно, без врахування дійсних обставин, що відбувались на момент перевірки та надання послуг фізичними особами (виконавцями) позивачу, як фізичній особі-підприємцю за волевиявленням сторін. Позивач зазначає, що в його діях будь-яких правопорушень чинного трудового законодавства немає, оскільки між ним та фізичними особами ( ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) існували виключно цивільно-правові відносини, про що свідчать цивільно-правові угоди між ними, проте відповідач даної позиції при винесенні Постанови № 22/116 від 20.03.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами не врахував. Отже, висновки, які покладені в основу оскаржуваного рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, а висновки про допущенні порушення є необґрунтованими. Зазначає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/116 від 20.03.2019 на суму 751140,00 грн підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.10.2020 прийнято до свого провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

У строк встановлений судом представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана в даній справі постанова Управління Держпраці у Хмельницькій області від 20.03.2019 № 22/116 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 751140,00 грн є законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою від 25.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа - підприємець 01.11.2010 за № 26530000000001449. Основним видом економічної діяльності позивача є лісопильне та стругальне виробництво, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Управління захисту економіки в Хмельницькій області на адресу Управління Держпраці у Хмельницькій області надіслало лист вих. № 1467/39/121/01-2019 від 12.02.2019, щодо необхідності перевірки офіційного працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 на об`єкті переробки лісопродукції в с. Подолянське, Віньковецького району, Хмельницької області.

Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області проведено відвідування ФОП ОСОБА_1 , що здійснює підприємницьку діяльність, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою моніторингу стану дотримання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин, та зафіксовано виконання робіт по розпиленню та складанню деревини особами у складі вісім чоловік без належного оформлення позивача із працівниками трудових відносин. За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ХМ731/1635/АВ від 26.02.2019.

Відповідно до висновків вказаного акту інспекційного відвідування встановлено порушення вимог ч.1, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , а саме, встановлено, що трудові відносини із ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в період - станом на 26 лютого 2019 року не оформлені. Трудові договори ФОП ОСОБА_1 у письмовій формі із вищевказаними найманими працівниками (чи шляхом видання наказів про прийом) відповідно до вимог ч. 1, ч. З ст. 24 КЗпП України не укладені, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу . З цього приводу роботодавцем не надано підтверджуючих документів про оформлення трудових відносин із вищевказаними особами.

06.03.2019 відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 90 від 06.03.2019, згідно якого вирішено розгляд справи про накладення штрафу на ОСОБА_1 , за порушення відповідальність за яке передбачена статтею 265 КЗпП України, зафіксовані актом від 26.02.2019 № ХМ731/1635/АВ призначити на 20.03.2019, про що направлено на адресу позивача повідомлення № 1126/19 від 06.03.2019 про розгляд справи з накладення штрафу.

Позивач не погодившись із висновками акту інспекційного відвідування, подав до Управління Держпраці у Хмельницькій області заперечення до акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХМ731/1635/АВ від 26.02.2019.

12.03.2019 відповідачем розглянуто заперечення позивача та надано останньому відповідь, в якій управління зазначило, що висновки зроблені за результатами інспекційного відвідування, і які оформлені Актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ХМ731/1635/АВ від 26.02.19 дають підстави для внесення припису інспекторами праці на усунення порушення законодавства про працю у відповідності до вимог пунктів 23, 24, 27 Порядку № 295. Наведені у листі підприємцем доводи не спростовують обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування. Також, роз`яснено позивачу, що у разі незгоди із зазначеною відповіддю позивач вправі згідно ст. 55 Конституції України, ст. 221 КЗпП України звернутись із відповідним позовом до місцевого суду.

Також, у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства про працю відповідачем винесено припис № ХМ731/1635/АВ-П211 від 13.03.2019 про усунення виявлених порушень зі строком усунення до 14.04.2019.

20.03.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/116 від 20.03.2019, згідно з якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 751140,00 грн., на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Позивач, вважаючи постанову протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1. Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу від 20.03.2019 № 22/116 на підставі висновків про порушення позивачем вимог частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та фізичними особами ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 укладено ряд цивільно-правових договорів, а саме:

- 14.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_2 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: розпиляти лісопильні матеріали круглі - породи дуб, класу якості А, В, С, на дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. і здати результат замовнику. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 6000 грн.

- 14.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_6 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: віднести від деревообробного обладнання (стрічкова пила) дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. та скласти зазначену дошку. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 3600 грн.

- 14.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: розпиляти лісопильні матеріали круглі - породи дуб, класу якості А, В, С, на дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. і здати результат замовнику. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 6000 грн. Протягом п`яти робочих днів із моменту підписання договору - аванс у розмірі 1000,00 грн.

- 19.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_4 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: віднести від деревообробного обладнання (стрічкова пила) дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. та скласти зазначену дошку. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 3600 грн.

- 19.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_7 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: віднести від деревообробного обладнання (стрічкова пила) дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. та скласти зазначену дошку. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 3600 грн.

- 19.02.2019 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_5 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника наступну роботу: віднести від деревообробного обладнання (стрічкова пила) дошку необрізну товщиною 30 мм. та 54 мм. в обсязі 60 м. куб. та скласти зазначену дошку. Замовник зобов`язується прийняти результат роботи і оплатити його. Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт). Виконавець зобов`язується надавати послуги (виконувати роботи) із використанням частини власних інструментів, технічних приладів, господарських підручних матеріалів, власного спецодягу за попередньою домовленістю із замовником. Факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актом прийому наданих послуг (виконаної роботи). Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.1 Вартість послуг (робіт) по цивільно-правовому договору складає 3600 грн.

Реальність правовідносин між позивачем та іншими сторонами цих договорів підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 26 березня 2019 року, які містяться в матеріалах справи до цивільно-правових договорів від 14.02.2019 та 19.02.2019.

Також, позивачем на підтвердження отримання фізичними особами - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винагороди за виконану роботу (надані послуги) згідно вищезазначених цивільно-правових договорів, надано до суду копії видаткових касових ордерів від 27.03.2019 та платіжні дорученння Хмельницької філії АТ КБ "Приватбанк" у Хмельницькій області №62 від 27.03.2019, №61 від 27.03.2019, №62 від 27.03.2019, №63 від 27.03.2019, №60 від 27.03.2019, №64 від 27.03.2019, №65 від 27.03.2019.

Судом встановлено, що договори між вказаними громадянами та ФОП ОСОБА_1 укладено для виконання конкретної роботи. Отже, предметом укладеного договору був кінцевий результат, а не процес праці. Відповідачем не встановлено, що вищевказані фізичні особи виконували систематично певні роботи, у встановлений строк (графік), як і того, що працівники самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, та підпорядковувалися позивачу.

Як вбачається з укладених договорів та враховуючи їх умови, в даному випадку громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку позивача. Пунктом 1.1. цивільно-правових договорів визначений зміст роботи, вартість робіт визначена у пункті 5.1. договорів. За результатами виконаних робіт, в залежності від його обсягу, працівники отримують винагороду. Робота приймається відповідним актом, що є підставою для оплати винагороди за роботу.

Таким чином, наведені в акті інспекційного відвідування від 26.02.2019 року твердження, не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та фізичними особами згідно цивільно-правових договорів не є відносинами цивільно-правового характеру.

А тому, дії ФОП ОСОБА_1 щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ст. 24 КЗпП України.

Крім цього, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 (п. 40-42) про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд також зауважує, що системний аналіз діючого законодавства дає можливість зробити висновок, що відповідачу повноважень щодо встановлення фактів заміни та приховування трудових відносин договорами цивільно-правового характеру чинним законодавством не надано. У чинному законодавстві відсутні критерії та ознаки, за якими інспектор з праці може зробити означені висновки щодо такої заміни та приховування. Чинне законодавство не містить визначення заміни та приховування трудових відносин договорами цивільно-правового характеру.

Судом встановлено, що правовідносини позивача із фізичними особами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ґрунтувалися на досягненні результату за певний період. Зазначені відносини не мали постійного характеру, а укладені договори не врегульовували трудову організацію, а лише визначали умови досягнення результату із застосуванням власних інструментів, деталей, запасних частин, іншого приладдя.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні пояснення, а також під час розгляду справи повторно надані нотаріально завірені письмові пояснення осіб, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які безпосередньо є учасниками спірних правовідносин, які свідчать про дійсно фактичні обставини та виконання певного роду робіт ними, а також їх особисте волевиявлення про такі умови виниклих договірних правовідносин із ФОП ОСОБА_1 .

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача та посилання на пояснення двох осіб, що працювали у позивача, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які відібрані працівниками Управління захисту економіки в Хмельницькій області в яких останні пояснили, що здійснюють розпилення деревини, у той час як з ОСОБА_4 заключено цивільно - правовий договір на перенесення та складання деревини, оскільки з нотаріально завіреного письмового пояснення ОСОБА_4 встановлено, що пояснення, які відбирались в ОСОБА_4 працівниками поліції, надавались у нічний час, коли останній був у стані алкогольного сп`яніння, і повертався зі святкування, та під диктовку працівників поліції. Також зазначив, що взагалі не вміє працювати на стрічковій пилорамі і не здійснював на ній ніяких робіт.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає посилання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, про наявність ознак трудових відносин за цивільно-правовими угодами помилковими. Відповідач дійшов хибного висновку про те, що позивач та 6 осіб ( ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) фактично вступили у трудові відносини, що мають бути оформлені наказом чи розпорядженням роботодавця.

Крім того, статями 6, 627 Цивільного кодексу України, декларується принцип свободи договору. Тобто сторони мають право укладати договори, в тому числі й не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають його загальним принципам. При цьому сторони на власний розсуд визначають і узгоджують умови договорів. Укладаючи цивільно - правовий договір, його сторони самостійно визначають його характер, узгоджують усі його істотні умови і скріплюють їх своїми підписами. Законодавство не встановлює обмежень щодо статусу виконавців (за винятком того, що для деяких робіт потрібна ліцензія) і щодо тривалості виконання робіт або надання послуг.

Твердження щодо можливості фізичної особи виконувати роботи як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового договору неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики у листах № 151/06/186-11 від 16.05.2011 р. та № 64/06/187-12 від 20.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Частинами 1 та 2 статті 213 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на момент розгляду справи відсутнє жодне судове рішення, згідно якого вищезазначені цивільно-правові договори вважались би неукладеними, розірваними чи визнаними недійсними. У разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої статтею 204 Цивільного кодексу України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що інспекторами відповідача не були використані жодні повноваження, надані їм згідно з Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017. Зокрема, інспектори жодним чином не встановили, де знаходилися робочі місця вищевказаних осіб і яким чином вони створені; не опитали жодного працівника підприємця на предмет того, чи перебували відповідні фізичні особи у трудових відносинах з позивачем, чи мали постійне робоче місце, графік роботи, чи отримували заробітну плату, тощо.

Більше того, інспектори з праці не визначили характер відповідних правовідносин та їхню періодичність.

В ході судового розгляду в повній мірі доведено, що громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебували з позивачем не у трудових відносинах, а в цивільно-правових. Такі правовідносини носили разовий характер і не супроводжувалися обов`язковими атрибутами, притаманними трудовим договорам, зокрема такими, як: внутрішній трудовий розпорядок, визначені умови праці і керування процесом праці.

Відповідачем під час судового засідання протилежного не доведено належними доказами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №22/116 від 20.03.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7511 (сім тисяч п`ятсот одинадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук