Рішення

від 23.12.2020 по справі 826/1581/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 826/1581/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправними та скасування приписів та постанов,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7, код ЄДРПОУ 32856347) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправними та скасування припису від 06.11.2017, протоколу від 03.01.2018, акту від 03.01.2018, постанови від 16.01.2018 № 06/18/073-453, наказу від 09.01.2018 № 6 та зобов`язання включити запис про реєстрацію.

Ухвалою від 21.01.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/16124/18, предметом якої є правомірність рішення департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 22.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013. №21607/0/12/009-13, на підставі якого прийнято оскаржуваний у цій справі наказ від 09.01.2018 № 6.

Ухвалою від 20.11.2019 поновлено провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач під час проведення перевірки вийшов за межі наданих законом повноважень, оскільки здійснював контроль за дотриманням земельного законодавства, що входить до повноважень іншого органу державної влади. Крім того, позивач зазначає, що єдиною підставою для прийняття наказу від 09.01.2018 № 6 став факт прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень. Разом з тим, таке рішення було скасовано у судовому порядку.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що перевірку було проведено у межах повноважень. При цьому, перевіркою було встановлено, що земельна ділянка, на якій розпочато будівництво спірного об`єкта призначена для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, тоді як позивачем здійснюється будівництво готелю. При цьому декларація про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт була скасована у зв`язку із скасуванням містобудівних умов та обмежень.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.10.2017 № 679 призначено позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою: вул. Павлівська, 7 (А) у Шевченківському районі м. Києва (будівництво готелю) щодо дотримання суб`єктом містобудування, в тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР", вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.11.2017 б/н, яким встановлено наступні порушення.

Оскільки підготовчі роботи, розпочаті за проектом Виконання підготовчих робіт при будівництві готелю на вул. Павлівській, 7 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва , розробленого ТОВ Київградосервіс під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 , яким в свою чергу передбачено роботи під нове будівництво, то вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 № 21607/0/12/009-13 щодо здійснення будівельних робіт відповідно до вимог абзацу 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та в частині вирішення майоново-правових питань в установленому порядку не виконані (не змінено цільове призначення земельної ділянки) .

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено приписи від 06.11.2017 щодо усунення виявлених порушень у строк до 06.12.2017 та зупинення виконання будівельних робіт з 06.11.2017 до усунення виявленого порушення.

03.01.2018 складено відносно ТОВ Коло-Центр протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких викладено встановлені актом від 06.11.2017 порушення, визначено час і дату розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 № 797 призначено повторну позапланову перевірку спірного об`єкта будівництва щодо виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.11.2017 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.11.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.01.2018 б/н, яким встановлено, що будівництво продовжується виконуватись із порушенням норм, стандартів та правил.

16.01.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності:

№ 06/18/073-453, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Коло-центр" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 26430,00 гривень;

№ 180/19/10/26-7/1010/02/5, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд груп" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем третім пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 26430,00 гривень.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.01.2018 № 6 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво готелю за адресою: вул. Павлівська, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва від 19.08.2016 № КВ 030162320570. Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю Коло-Центр .

Позивач, не погоджуючись з прийнятими актом, протоколом, приписами та постановами, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, було частково порушено з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 8, частини четвертої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Згідно з частиною четвертою статті 373, частиною першою та третьою статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Таким чином, власник земельної ділянки має право використовувати належну йому земельну ділянку на власний розсуд, у тому числі здійснювати її забудову, виключно в межах цільового призначення такої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Положеннями частини першої статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Таким чином, земельним законодавством чітко встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Разом з тим, статтею 39 Земельного кодексу України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Статтею 20 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно із статтею 15 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Положеннями пункту б частини 2 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, у абзаці другому пункту 9 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 № 21607/0/12/009-13 визначено, що функціональним призначенням земельної ділянки є територія громадської забудови - відповідно до Концепції стратегічного розвитку міста Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35/4847.

Згідно витягу з даними Державного земельного кадастру від 18.12.2017 № НВ-8000686762017 ТОВ Коло-Центр є власником земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:91:188:0013, яка розташована за адресою: вул. Павлівська, 7 літ. А у Шевченківському районі м. Києва. Зазначена земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, відведена для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, з цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності .

Вказане цільове призначення визначено відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.04.1998 р. № 14-1-7/1205, який був чинним станом на дату видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а у подальшому - втратив чинність.

Наразі, види цільового призначення земель визначаються відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення, виправлення застарілої інформації про цільове призначення земельної ділянки та приведення її у відповідність до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, цільове призначення земельної ділянки за адресою: вул. Павлівська, 7 літ. А у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:188:0013) можливо визначити за кодом класифікації видів цільового призначення земель - 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Виходячи з наведеного, вбачається, що під код класифікації 03.10 можна віднести як будівництво адміністративного будинку, так і будівництво громадської забудови, до якої відноситься будівництво готелю в тому числі, що, зокрема, відповідає містобудівним умовам та обмеженням наявним в матеріалах справи.

Крім того, слід звернути увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019, визнано протиправним та скасовано рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу і питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 22.11.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 р. №21607/0/12/009-13 .

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду, що набрало законної сили, визначено, що землекористування з метою будівництва та обслуговування будівлі готелю не є категоріями цільового призначення земельних ділянок, а є різновидом користування земельною ділянкою (вид користування - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку, підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель) що, віднесені за цільовим призначенням до категорії земель житлової та громадської забудови.

З огляду на зазначені вище обставини, ведення позивачем підготовчих робіт на спірному об`єкті щодо будівництва готелю не призводить до порушення земельного законодавства в частині цільового використання зазначеної земельної ділянки, у зв`язку з чим суд вважає помилковими висновки відповідача щодо порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки.

Отже, приписи про зупинення підготовчих робіт та про усунення порушень містобудівного законодавства, постанова про накладення штрафу та наказ щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки єдиною підставою для їх прийняття слугували висновки щодо порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки, а також скасування містобудівних умов та обмежень, що визнано протиправним у судовому порядку.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними та скасування акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

З аналізу акту перевірки та протоколу про правопорушення вбачається, що вони не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки, а лише фіксують певні обставини.

Суд дійшов висновку про те, що оскільки зазначені рішення самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання його протиправним та скасування, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування акту від 03.01.2018 та протоколу від 03.01.2018 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, суд зазначає, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, відповідача необхідно зобов`язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 813/213/16.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7, код ЄДРПОУ 32856347) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.01.2018 № 06/18/073-453 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.01.2018 № 6 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

6. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відновити запис про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво готелю за адресою: вул. Павлівська, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва від 19.08.2016 № КВ 030162320570, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю Коло-Центр в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

7. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛО-ЦЕНТР" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов