Постанова

від 12.03.2021 по справі 826/1581/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1581/18 Головуючий у 1 інстанції - Огурцов О.П.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Коло-Центр до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів та постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Коло-Центр звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017.

- визнати протиправним та скасувати протокол департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.01.2018.

- визнати протиправним та скасувати акт департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.01.2018 № б/н .

- визнати протиправним та скасувати постанову департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2018 № 06/18/073-453

- визнати протиправним та скасувати наказ департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 6 від 09.01.2018 щодо скасування реєстрації декларації від 19.08.2016, № КВ 030162320570 на підготовчі роботи та відновити реєстрацію, включити запис про реєстрацію декларації від 19.08.2016, № КВ 030162320570 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 23.12.2021 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; визнано протиправним та скасовано припис департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнано протиправною та скасовано постанову департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.01.2018 № 06/18/073-453 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.01.2018 № 6 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт; зобов`язано департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відновити запис про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво готелю за адресою: вул. Павлівська, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва від 19.08.2016 № КВ 030162320570, замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Коло-Центр в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.10.2017 № 679 було проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою: вул. Павлівська, 7 (А) у Шевченківському районі м. Києва (будівництво готелю) щодо дотримання суб`єктом містобудування, в тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю Коло-Центр , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.11.2017 б/н, яким встановлено наступні порушення.

Оскільки підготовчі роботи, розпочаті за проектом Виконання підготовчих робіт при будівництві готелю на вул. Павлівській, 7 (літера А) у Шевченківському районі м. Києва , розробленого ТОВ Київградосервіс під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 , яким, в свою чергу, передбачено роботи під нове будівництво, то вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 № 21607/0/12/009-13 щодо здійснення будівельних робіт відповідно до вимог абзацу 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та в частині вирішення майново-правових питань в установленому порядку не виконані (не змінено цільове призначення земельної ділянки) .

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено приписи від 06.11.2017 щодо усунення виявлених порушень у строк до 06.12.2017 та зупинення виконання будівельних робіт з 06.11.2017 до усунення виявленого порушення.

03.01.2018 складено відносно ТОВ Коло-Центр протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких викладено встановлені актом від 06.11.2017 порушення, визначено час і дату розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 № 797 призначено повторну позапланову перевірку спірного об`єкта будівництва щодо виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.11.2017 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.11.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.01.2018 б/н, яким встановлено, що будівництво продовжується виконуватись із порушенням норм, стандартів та правил.

16.01.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 06/18/073-453, якою товариство з обмеженою відповідальністю Коло-центр визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 26 430,00 гривень.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.01.2018 № 6 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво готелю за адресою: вул. Павлівська, 7, літ. А у Шевченківському районі міста Києва від 19.08.2016 № КВ 030162320570. Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю Коло-Центр .

Вважаючи вказані вище рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ведення позивачем підготовчих робіт на спірному об`єкті щодо будівництва готелю не призводить до порушення земельного законодавства в частині цільового використання зазначеної земельної ділянки у зв`язку із набранням законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 826/16124/18, яким визначено, що землекористування з метою будівництва та обслуговування будівлі готелю не є категоріями цільового призначення земельних ділянок, а є різновидом користування земельною ділянкою (вид користування - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку, підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель) що, віднесені за цільовим призначенням до категорії земель житлової та громадської забудови, тобто висновки відповідача щодо порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки є помилковими, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, прирівнявши поняття містобудівне законодавство та містобудівна документація , оскільки перевіркою чітко встановлено, що наміри забудови не відповідають положенням містобудівної документації.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 8, частини четвертої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Згідно з частиною четвертою статті 373, частиною першою та третьою статті 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Таким чином, власник земельної ділянки має право використовувати належну йому земельну ділянку на власний розсуд, у тому числі здійснювати її забудову, виключно в межах цільового призначення такої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Положеннями частини першої статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Таким чином, земельним законодавством чітко встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Разом з тим, статтею 39 Земельного кодексу України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до частини 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

- щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

- щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Статтею 20 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно із статтею 15 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Положеннями пункту б частини 2 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, у абзаці другому пункту 9 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 № 21607/0/12/009-13 визначено, що функціональним призначенням земельної ділянки є територія громадської забудови - відповідно до Концепції стратегічного розвитку міста Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схваленої рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35/4847.

Згідно витягу з даними Державного земельного кадастру від 18.12.2017 № НВ-8000686762017 ТОВ Коло-Центр є власником земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:91:188:0013, яка розташована за адресою: вул. Павлівська, 7 літ. А у Шевченківському районі м. Києва. Зазначена земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, відведена для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, з цільовим призначенням - іншої комерційної діяльності .

Вказане цільове призначення визначено відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.04.1998 р. № 14-1-7/1205, який був чинним станом на дату видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а у подальшому - втратив чинність.

Наразі, види цільового призначення земель визначаються відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення, виправлення застарілої інформації про цільове призначення земельної ділянки та приведення її у відповідність до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, цільове призначення земельної ділянки за адресою: вул. Павлівська, 7 літ. А у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:188:0013) можливо визначити за кодом класифікації видів цільового призначення земель - 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Виходячи з наведеного, вбачається, що під код класифікації 03.10 можна віднести як будівництво адміністративного будинку, так і будівництво громадської забудови, до якої відноситься будівництво готелю в тому числі, що, зокрема, відповідає містобудівним умовам та обмеженням наявним в матеріалах справи.

Крім того, слід звернути увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019, визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу і питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Іваніцького Сергія Івановича від 22.11.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.12.2013 № 21607/0/12/009-13.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду, що набрало законної сили, визначено, що землекористування з метою будівництва та обслуговування будівлі готелю не є категоріями цільового призначення земельних ділянок, а є різновидом користування земельною ділянкою (вид користування - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку, підрозділ 03.10 Класифікації видів цільового призначення земель) що, віднесені за цільовим призначенням до категорії земель житлової та громадської забудови.

З огляду на зазначені вище обставини, ведення позивачем підготовчих робіт на спірному об`єкті щодо будівництва готелю не призводить до порушення земельного законодавства в частині цільового використання зазначеної земельної ділянки, у зв`язку з чим колегія суддів вважає помилковими висновки відповідача щодо порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписи про зупинення підготовчих робіт та про усунення порушень містобудівного законодавства, постанова про накладення штрафу та наказ щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки єдиною підставою для їх прийняття слугували висновки щодо порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки, а також скасування містобудівних умов та обмежень, що визнано протиправним у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17 та від 14.08.2018 у справі № 823/5265/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Більше того, колегія суддів додатково звертає увагу, що в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 було зазначено про те, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відновити реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, відповідача необхідно зобов`язати вчинити дії щодо відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що вірно було здійснено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 813/213/16.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на постанови Великої Палати Верховного Суду та постанови Верховного Суду колегія суддів вважає безпідставними та не бере їх до уваги, з огляду на наступне.

Великою Палатою Верховного Суду по справі № 308/7923/16-ц було відправлено справу на новий розгляд у зв`язку із тим, що була відсутня процесуальна можливість встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, а саме встановлення чи була затверджена містобудівна документація План зонування території м. Ужгород (за функціональним призначенням) на дату прийняття рішення, чи є він чинним та, чи не скасовувався він в подальшому в установленому законом порядку.

Натомість Концепція стратегічного розвитку міста Києва (І стадія Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року), схвалена рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 № 35/4847 як була діючою під час видачі містобудівних умов чи під час винесення оскаржуваних рішень так і залишається діючою з функціональним призначенням земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 7 (кадастровий номер 8000000000:91:188:0013) територія громадської забудови і судами по справі № 826/16124/18 даний факт був досліджений і встановлений.

Щодо правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 521/4789/17, остання стосувалася нецільового призначення земельної ділянки за видами цільового призначення (кодом класифікації видів цільового призначення земель) у державному земельному кадастрі в межах цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови, а в оспорюваних відносинах код класифікації видів цільового призначення земель - 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) відповідає виду (коду класифікації) земельної ділянки.

Щодо правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, дана позиція визначає необхідне цільове призначення земельних ділянок в разі будівництва автозаправних станцій.

З огляду на вищезазначене, посилання апелянта на вищевказані правові позиції не мають відношення до предмету даного позову.

При цьому, інші доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.