Постанова

від 22.12.2020 по справі 804/8214/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа №804/8214/17

адміністративне провадження №К/9901/32717/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (судді - Білак С.В., Юрко І.В., Шальєва В.А.) у справі № 804/8214/17 за позовом приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 вересня 2017 року №№ 0008324613, 0008334613, 0008344613.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій зроблено відповідачем на підставі припущень, оскільки ґрунтувалися на податковій інформації, отриманої від інших контролюючих органів, на обліку яких знаходилися контрагенти Товариства. При цьому, в акті перевірки не вказано про будь-які інші докази, які б підтверджували протиправність формування податкового кредиту та витрат позивача, зокрема, про вироки судів у кримінальних справах, висновки експертиз тощо.

На думку позивача, податковим органом під час формування відповідних висновків не було враховано практику Верховного Суду, відповідно до якої правомірність формування позивачем податкового кредиту не залежить від наявності у його контрагента відповідних трудових ресурсів та активів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення обґрунтоване тим, що, на думку суду, відповідач підтвердив належними доказами правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, в той час, як позивач не довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Так, в обґрунтування нереальності здійснення позивачем господарської операції із сільськогосподарським підприємством ТОВ Нива (далі - СП ТОВ Нива ) (поставка сільськогосподарської продукції) в акті перевірки відповідач послався на те, що відомості, які містилися у наданих позивачем специфікаціях щодо прийняття товару на зерновому складі ТОВ Укртрансагро , суперечать відомостям, зазначеним у прибутковому ордері та видатковій накладній щодо оприбуткування товару на складі позивача; не надано документи щодо взаємовідносин із перевізником до перевірки; у наданих до перевірки посвідченнях про якість продукції зазначена лише номенклатура продукції, на яку видано документ, але не зазначено хто саме є її виробником, що не дає змоги перевірити законне джерело походження реалізованої Товариством сільськогосподарської продукції.

Також судом було взято до уваги, що відділом розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області здійснювалося досудове слідство у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, щодо службових осіб СП ТОВ Нива , які, діючи умисно, документально оформлювали безтоварні операції з придбання товарів (сільськогосподарська продукція, пшениця, ячмінь) у ТОВ Бром ЛТД , ТОВ Трастінвест компані . Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/41544/17-к Департаментом розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України також здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, яким було встановлено, що у період 2016 - 2017 років невстановлені особи створили та придбали ряд суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких - СП ТОВ Нива , з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у штучному, незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарська діяльність контрагента позивача - СП ТОВ Нива мала всі ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутній кваліфікований персонал; недостатня кількість штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, зокрема, із спеціальною освітою; відсутні основні фонди; відсутній реальний ланцюг постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивачем із ТОВ Донбас-Дніпробуд (будівельні роботи) відповідач в акті перевірки вказав на те, що у наданих до перевірки актах виконаних робіт, довідках про вартість робіт відсутні відомості про залучення до виконання робіт субпідрядників, з чого можна зробити висновок, що роботи виконувалися самостійно ТОВ Донбас-Дніпробуд , проте, до перевірки не надані будь-які документи, що підтверджують перебування його працівників на території Шахтоуправління Тернівське шахти Західно-Донбаська, де виконувалися роботи (зокрема, журнали пропуску осіб на територію підприємства, журнал заїзду автотранспорту). До перевірки також не надані документи, які були частиною проектної документації та наявність яких передбачена умовами договору, зокрема, дозвіл замовника на виконання робіт; акти приймання-передачі, що підтверджують надання матеріалів/обладнання для виробництва робіт на об`єкті, а також заявки підрядника за актами приймання - передачі; паспорт ведення робіт; акти приймання-передачі на передачу підряднику забою.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивачем із ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія відповідач в акті перевірки вказав на те, що перевіркою не підтверджено фактичне перебування співробітників вказаного товариства на території об`єкта будівництва, при тому, що документально оформлено виконання робіт безпосередньо ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія без залучення субпідрядників. Так, до перевірки наданий журнал реєстрації вхідного інструктажу працівників, згідно з даними якого у липні та серпні 2014 року 22 представники ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія розписались за проведення вхідного інструктажу. Проте, перевіркою встановлено, що лише 5 з цих осіб були співробітниками вказаного товариства. Інші особи працівниками цього товариства не були та перевіркою не ідентифіковані.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивачем із ТОВ ТД Схід-Капітал (поставка рейок) відповідач в акті перевірки вказав на те, що відповідний договір - поставки було укладено у м. Києві, однак юридична адреса позивача та ТОВ ТД Схід-Капітал - м. Павлоград та м. Запоріжжя відповідно. У ході проведення перевірки Товариством не надано підтверджуючих документів щодо виїзду до м. Києва його представника для підписання вказаного договору - поставки.

Крім цього, перевіркою не підтверджено факт транспортування товарно - матеріальних цінностей, враховуючи, що дані зазначені у товарно-транспортній накладній, спростовані даними наявної податкової інформації.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивачем із приватним підприємством Фірма МСД відповідач в акті перевірки вказав на те, що позивачем до перевірки не було надано специфікації щодо товарно - матеріальних цінностей, а їх відсутність свідчить про те, що сторони не домовлялись здійснювати постачання та оплату саме цих товарно - матеріальних цінностей. Крім того, до перевірки не надано журнал реєстрації доручень на отримання товарно - матеріальних цінностей. До перевірки Товариством надані товарно-транспортні накладні, якими документально оформлено транспортування товарно - матеріальних цінностей, де зазначено перевізника - приватне підприємство Фірма МСД . Однак, вказані відомості спростовуються даними автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - Картка платника - Податкова звітність та даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва приватного підприємства Фірма МСД за І кв. 2016 року, які свідчать про відсутність власних транспортних засобів у вказаного підприємства. Також у ході перевірки позивачем не надано журнал заїзду та виїзду автомобільного транспорту, журналів надходження вантажів від постачальника приватного підприємства Фірма МСД на територію позивача.

Крім цього, в ході перевірки позивачем не надано документи, які дозволили б встановити походження придбаних товарно - матеріальних цінностей, зокрема, паспорти/сертифікати про походження лісоматеріалів; згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), ланцюг постачання до виробника не простежувався.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції позивачем із ТОВ Зерно Агро Трейд (поставка сільськогосподарської продукції) відповідач в акті перевірки вказав на відсутність товарно - транспортних накладних, внаслідок чого не було підтверджено можливість транспортування товару. При цьому, документально оформлено прийняття товару на зерновому складі ТОВ Укртрансагро через ТОВ УТА Логістік , що суперечить відомостям зазначеним у прибутковому ордері та видатковій накладній щодо оприбуткування товару на складі позивача та його прийняття на цьому складі уповноваженою особою. До перевірки надана Карта аналізу зерна, складена лабораторією ТОВ Укртрансагро . Проте, у документі не вказано, хто є замовником, або кому виданий вказаний документ. Тобто, за цим документом, неможливо ідентифікувати позивача та ТОВ Зерно Агро Трейд , як учасників господарської операції із продажу даного товару.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції Товариства із ТОВ Альянс Опт-Трейд (продукція та/або обладнання виробничо/технічного призначення) відповідач в акті перевірки вказав на відсутність журналу реєстрації доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також журналу заїзду та виїзду автомобільного транспорту, журналів надходження вантажів щодо постачальника - ТОВ Альянс Опт-Трейд , який здійснював постачання товару, на територію скаржника, у зв`язку із чим неможливо підтвердити факт поставки та оприбуткування товару саме від ТОВ Альянс Опт-Трейд . До перевірки позивачем були надані товарно - транспортні накладні, якими документально оформлено транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей за допомогою авто ТОВ Альянс Опт-Трейд .

Згідно з даними автоматизованої інформаційної системи Податковий блок - Картка платника - Податкова звітність та згідно з даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ Альянс Опт-Трейд його основні засоби станом на початок та кінець періоду дорівнювали 0,00 грн. Серед податкової звітності вказаного товариства за цей період відсутні податкові розрахунки збору за використання або першу реєстрацію транспортних засобів, що свідчить про відсутність власних транспортних засобів у ТОВ Альянс Опт-Трейд , що, на думку відповідача, спростовує відомості щодо використання ТОВ Альянс Опт-Трейд власних автомобілів у господарських операціях з позивачем. Крім цього, перевіркою встановлено, що згідно з даними ЄРПН серед контрагентів ТОВ Альянс Опт-Трейд відсутні підприємства, які б надавали йому послуги з оренди автомобілів. У наданих до перевірки посвідченнях про якість не зазначено, хто саме є виробником вказаного товару, що не дало змоги встановити законне джерело походження реалізованої позивачу продукції.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 21 листопада 2018 року задовольнив скаргу позивача, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 травня 2018 року скасував, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення - рішення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином доведено фактичне виконання господарських операцій, за якими ним було визначено суми податкового кредиту та нараховано відповідні валові витрати.

Так, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Зерно Агро Трейд апеляційний суд взяв до уваги, що відповідно до специфікації до договору вказане товариство зобов`язалося поставити позивачу кукурудзу, врожаю 2016 року на умовах поставки EXW у відповідності до правил використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms-2010 : зерновий склад ТОВ Укртрансагро , м. Маріуполь; постачальник поставив вказаний товар; ним було оформлено податкову накладну, реєстрація якої в ЄРПН підтверджується квитанцією. Підставою для виписки податкової накладної стала видаткова накладна, складена за фактом постачання кукурудзи на вказану суму, яку згідно із складською квитанцією прийнято на зберігання від ТОВ УТА Логістик на транзитний склад ТОВ Укртрансагро . Товар було отримано уповноваженою особою позивача за довіреністю. Господарські відносини між позивачем та ТОВ УТА Логістик базувалися на договорі транспортно-експедиторського обслуговування, умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язався за дорученням та за рахунок замовника надати йому комплекс транспортно-експедиторських послуг, що складається з приймання, накопичення та навантаження на судна кукурудзи врожаю 2016 року замовника, а замовник зобов`язався прийняти цей комплекс послуг та оплатити його. Якість поставленої кукурудзи підтверджена карткою аналізу зерна. Оплата вказаної продукції підтверджена відповідними платіжними дорученнями. Суд взяв до уваги, що позивач здійснював закупівлю вказаної продукції з метою використання її в статутній господарській діяльності - перепродажу з метою отримання прибутку. Так, між Товариством та ТОВ Еспірейт було укладено договір комісії, за умовами якого позивач доручив, а ТОВ Еспірейт зобов`язалося здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України шляхом самостійного укладання зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу з третьою особою, здійснення всіх необхідних митних процедур, декларування, пов`язаних з експортом продукції. У рамках договору комісії була укладена специфікація, де визначено конкретний обсяг та партії товару, а саме, на комісію передавалася кукурудза 3 класу в кількості 2700 тон. За специфікацією сторонами був підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого комітент передав, а комісіонер прийняв кукурудзу 3 класу, врожаю 2016 року у кількості 2 679,025 тон. Передача товару здійснювалася на терміналі ТОВ Укртрансагро через ТОВ УТА Логістик , експортером було ТОВ Еспірейт . Відповідно до звітів комісіонера товар реалізований на експорт покупцю ALFORD VENTURES L.P (вантажні митні декларації №№ 70012003/2016/005018, 504020000/2016/005289). При цьому, висновки податкового органу щодо відсутності товаросупровідних документів у позивача є необґрунтованими, адже товар придбавався на умовах EXW, згідно з якими саме покупець несе обов`язки по транспортуванню, відтак, продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому зазначеному місці (сторони визначили місце: склад ТОВ Укртрансагро ). Позивач не здійснював фактичного переміщення товару на власні складські площі, а з урахуванням специфіки господарської операції, оприбуткував товар на транзитному складі, правомірно відобразивши таке оприбуткування за субрахунком 281 Товари на складі .

Апеляційний суд вказав, що висновки відповідача про фіктивність вказаної господарської операції, ґрунтувалися лише на даних податкової інформації щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а також на матеріалах кримінальних проваджень, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. При цьому, відсутність окремих бухгалтерських документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія , апеляційний суд зазначив, що сторони діяли на підставі договору, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність позивачу продукцію, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити її. Договором передбачено умови поставки продукції - DDP у відповідності до правил використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms-2000 . При цьому, обов`язки постачальника вважалися виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження позивача у зазначеному місці поставки (м. Павлоград, смт Вербки), а зобов`язання позивача вважалися виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції. Постачальник ніс всі ризики втрати та пошкодження продукції, а також всі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її постачання в погоджений пункт призначення. ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія було здійснено постачання передбаченої договором продукції, що підтверджено видатковою накладною. Оплата за отриману продукцію здійснена та підтверджена платіжними дорученнями. Поставка зазначеної продукції здійснювалась автотранспортом ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія за місцем розташування об`єкта реконструкції станції Центральна збагачувальна фабрика під`їзної колії філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , за передбаченою договором адресою на підставі товарно-транспортних накладних. Отримання товарно - матеріальних цінностей здійснювалось матеріально-відповідальною особою позивача за довіреністю, виданою позивачем та зареєстрованою у відповідному журналі реєстрації довіреностей. Отримані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на підставі прибуткового ордера на складі Депо станції ЦОФ філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажстранс ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля матеріально-відповідальною особою позивача, та в подальшому були передані ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія , з яким позивачем укладено договір підряду, для реконструкції станції Центральна збагачувальна фабрика під`їзної колії філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля на підставі актів приймання передачі. ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія у періоді, що перевірявся, мала ліцензію та дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання відповідних робіт. ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія листом надало позивачу перелік транспорту та співробітників з інформацією про проходження медичної комісії та охорони праці. Наказом ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія було призначено відповідальну особу за проведення робіт з питань охорони праці та пожежної безпеки - головного інженера товариства. Сторонами договору підписано розпорядження щодо взаємодії виробничої діяльності між підприємствами по веденню робіт на вказаному об`єкті; про наявність персоналу та транспорту ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія надало позивачу відповідний лист. Крім цього, відповідним листом позивач погодив ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія залучення третіх осіб та орендованої техніки для виконання робот з реконструкції. Для переміщення вантажу ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія було укладено договір з фізичною особою - підприємцем. Початок робіт з реконструкції колійного господарства та електричної частини станції оформлено відповідним листом про початок виконання робіт. Виконання будівельно-монтажних робіт у повному обсязі засвідчено актом готовності об`єкта до експлуатації та зареєстрованою належним чином декларацією та загальним журналом виробництва будівельно-монтажних робіт, за весь період виконання робіт. Оплата позивачем вказаних робіт підтверджено відповідними платіжним дорученнями. Крім цього, апеляційний суд взяв до уваги, що фактичні обставини належного виконання ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія будівельно-монтажних робіт на користь Товариства також встановлені судовим рішенням у справі № 904/1408/17, яке набрало законної сили. Зауваження податкового органу стосовно недостатньої кількості трудових ресурсів з підстав невідображення фізичних осіб у податковому розрахунку за формою 1-ДФ , на думку апеляційного суду, є необґрунтованими, оскільки ним вивчались періоди вибірково, а не господарська операція в цілому, тоді як розрахунки з працівниками було проведено за результатами завершення всього комплексу робіт, оцінку чому податковим органом надано не було.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Донбас - Дніпробуд апеляційний суд зазначив, що вони виникли на підставі договорів підряду з проведення ремонтних робот гірничих виробіток по ВСП Шахтоуправління Тернівське шахти Західно-Донбаська , ремонту лазні адміністративно-побутового комбінату ВСП Шахтоуправління Павлоградське шахти Тернівська , будівельних робіт, робіт з проведення капітальної гірничої виробітки. Податковим органом не було визнано результати виконання вказаних робіт за серпень 2014 року, проте, їх виконання посвідчено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2014 року та актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року, що стало підставою для виписки позивачу відповідних податкових накладних. Передання та використання матеріалів для проведення ремонтних робіт посвідчено також актами про витрату давальницьких матеріалів у серпні 2014 року та актами на списання товарно-матеріальних цінностей, які передавались за накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Працівники ТОВ Донбас - Дніпробуд для допуску до виконання робіт проходили інструктаж з питань охорони праці, що підтверджено журналом реєстрації вступних інструктажів з питань охорони праці, та виконували роботи, що зафіксовано у відповідних табелях. Позивач сплатив вартість таких робіт за серпень 2014 року відповідно до платіжних доручень. Аналогічні роботи виконувались також у липні, вересні 2014 року, до яких у податкового органу зауважень не було.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТД Схід-Капітал апеляційний суд зазначив, що вони виникли на підставі договору про продаж позивачу продукції на умовах поставки DDP у відповідності до правил використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms-2000 . При цьому, обов`язки постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження покупця у зазначеному місці поставки (м. Павлоград, вул. Тернавська, 5, філія ПУМТЗ ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля ), а зобов`язання покупця - з моменту прийняття та оплати поставленої продукції. Постачальник за договором ніс всі ризики втрати та пошкодження продукції, а також всі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її постачання в погоджений пункт призначення. Відповідно до журналу реєстрації переміщення транспортних засобів та товарно - матеріальних цінностей через контрольно пропускний пункт філії ПУМТЗ ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля поставка продукції за вказаним договором здійснювалась ідентифікованим автотранспортом із зазначенням його державного номера, в журналі вказано також прізвище водія. Поставку підтверджено також видатковою та товарно-транспортними накладними. Поставлена продукція прийнята позивачем на зберігання за актами приймання-передачі на підставі договорів про відповідальне зберігання. Отримання товарно-матеріальних цінностей здійснювалось матеріально-відповідальною особою за довіреністю, виданою позивачем та зареєстрованою в журналі реєстрації довіреностей. Отримані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на підставі прибуткового ордеру на складі металів філії ПУМТЗ ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля за адресою: м. Павлоград, вул. Тернавська, 5. За фактом поставки позивачу було надано відповідні податкові накладні, реєстрація яких підтверджена витягом з ЄРПН. Оплата позивачем за отримані товарно-матеріальні цінності здійснена та підтверджена платіжними дорученнями. Подальший рух активів у позивача здійснювався зі складу філії ПУМТЗ ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля до матеріальних складів ВСП Шахтоуправління Першотравенське шахта Ювілейна , ВСП Шахтоуправління Дніпровське шахта Дніпровська , ВСП Шахтоуправління ім. Героїв Космосу шахта Благодатна , ВСП Шахтоуправління Дніпровське шахта ім. М.І. Сташкова на підставі накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів з подальшим використанням у виробництві на підставі наказу на відпуск матеріалів, наряду на виконання ремонтних робіт та акта на списання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо взаємовідносин позивача з приватним підприємством Фірма МСД , то апеляційний суд в оскаржуваному рішенні встановив факт реального здійснення позивачем господарської операції - закупівлі у вказаного підприємства лісоматеріалів для укріплення породи підробленого вугільного пласта. Поставка вказаної продукції відбулася на умовах DDP відповідно до правил Інкотермс-2010 за рахунок приватного підприємства Фірма МСД безпосередньо на склади позивача. Суд вказав, що на підтвердження факту поставки лісоматеріалів позивачем надано на кожну окрему партію товару податкову накладну; видаткову накладну; платіжне доручення (засвідчене банком); специфікацію поставки продукції; товарно-транспортну накладну; прибуткові ордери; накладні-вимоги про відпуск матеріалів; акти на списання товарно-матеріальних цінностей. Факт реєстрації контрагентом податкових накладних в ЄРПН підтверджено витягом з ЄРПН. Отримання лісоматеріалів здійснювалось матеріально-відповідальними особами позивача за довіреностями. Позивачем надана копія журналу реєстрації довіреностей, яким підтверджується видача довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від приватного підприємства Фірма МСД на ім`я таких осіб. Саме вказані особи були підписантами відповідних видаткових накладних зі сторони позивача. Отримання товару від приватного підприємства Фірма МСД у повному обсязі оформлено відповідними видатковими накладними. Факт ввезення продукції на лісопереробні бази позивача зафіксовано в журналах реєстрації переміщення транспортних засобів та товарно-матеріальних цінностей. Факт використання лісоматеріалів у господарській діяльності платника податків підтверджено накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та актами на списання товарно-матеріальних цінностей. Оплата за отримані лісоматеріали здійснена та підтверджена платіжними дорученнями. Отримані лісоматеріали були використані у господарській діяльності позивача у його структурних підрозділах, а саме: ВСП Шахтоуправління Павлоградське шахта Тернівська , ВСП Шахтоуправління ім. Героїв Космосу шахта Благодатна , ВСП Шахтоуправління ім. Героїв Космосу шахта ім. Героїв Космосу , ВСП Шахтоуправління Тернівське шахта Західно-Донбаська , ВСП Шахтоуправління Павлоградське шахта Павлоградська , що підтверджено накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами на списання товарно-матеріальних цінностей.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Альянс Опт-Трейд" апеляційний суд зазначив, що умовами поставки продукції (лісоматеріали) на користь позивача відповідним договором передбачено DDP відповідно до правил Інкотермс-2000 . Поставка зазначених лісоматеріалів здійснювалась за рахунок постачальника безпосередньо на склад позивача (м. Павлоград). На підтвердження факту поставки продукції позивач надав до суду на кожну окрему партію товару податкову накладну; видаткову накладну; платіжне доручення (засвідчене банком); товарно-транспортну накладну; прибуткові ордери; накладні-вимоги про відпуск матеріалів; акти на списання товарно-матеріальних цінностей; наряди-допуски та інше. Факт реєстрації контрагентом податкових накладних в ЄРПН підтверджено витягом з ЄРПН та квитанціями. Отримання лісоматеріалів здійснювалось працівниками позивача за довіреностями, що підтверджено журналом реєстрації довіреностей. Саме ці особи були підписантами відповідних видаткових накладних з боку позивача. Отримання товару від контрагента в повному обсязі оформлено відповідними видатковими накладними, які надавалися позивачем під час проведення перевірки. Факт ввезення продукції на лісопереробні бази позивача зафіксовано в журналах реєстрації переміщення транспортних засобів та товарно - матеріальних цінностей через контрольно пропускний пункт, які надані до матеріалів справи. Факт використання лісоматеріалів у структурних підрозділах позивача підтверджено накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, матеріальними звітами та актами на списання товарно - матеріальних цінностей. Оплата за отримані лісоматеріали здійснена та підтверджена платіжними дорученнями.

Щодо взаємовідносин позивача з СП ТОВ Нива апеляційний суд вказав, що договором поставки СП ТОВ Нива пшениці 3, 5, 6 класу, кукурудзи 3 класу, ячменю 3 класу врожаю 2016 року та специфікаціями до цього договору базовими умовами такої поставки у серпні, вересні, жовтні 2016 року було передбачено EXW (зерновий склад ТОВ Укртрансагро , м. Маріуполь) відповідно до правил використання національних і міжнародних торгових умов Incoterms-2010 . Щодо кожної поставки було оформлено видаткову накладну; податкову накладну (за першою подією - поставка товару); прибутковий ордер (транзитний склад). Увесь обсяг вказаного товару був оплачений, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями. Товар було отримано уповноваженими особами позивача за довіреністю. Реальність здійснення спірної господарської операції підтверджена ТОВ Укртрансагро - володільцем зернового складу, на який відповідно до умов вказаного договору здійснено поставку вказаного товару. Позивач здійснював закупівлю вказаної продукції з метою перепродажу. Для реалізації продукції було залучено два комісіонери: ТОВ Еспірейт та ТОВ Інгул Грейд . Так, між позивачем та ТОВ Еспірейт було укладено договір комісії, за умовами якого комітент доручив, а ТОВ Еспірейт зобов`язався здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України шляхом самостійного укладання зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу з третьою особою, здійснення всіх необхідних митних процедур, декларування, пов`язаних з експортом продукції. За кожною специфікацією до договору сторонами були підписані акти приймання-передачі на комісію. У рамках договору комісії продукцію було реалізовано на експорт за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами ALFORD VENTURES L.P , EXPOCROSS L.P. , що підтверджено митними деклараціями. За результатами виконання договору комісії комісіонер надав, а комітент затвердив звіти комісіонера. В подальшому між сторонами був підписаний акт повернення зернових залишків. Повернений Товар був переданий на реалізацію іншому комісіонеру - ТОВ Інгул Грейн , з яким було укладено договір комісії, за умовами якого комісіонер зобов`язався здійснити від свого імені та за рахунок комітента угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України шляхом самостійного укладання зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу з третьою особою, здійснення всіх необхідних митних процедур, декларування, пов`язаних з експортом продукції. За кожною специфікацією до договору сторонами були підписані акти приймання-передачі на комісію. У рамках договору комісії товар було реалізовано на експорт за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами EXPOCROSS L.P. , ALFORD VENTURES L.P. , CLARKSON BUSINESS LP , що підтверджено митними деклараціями. За результатами виконання договору комісії комісіонер надав, а комітент затвердив звіти комісіонера. В подальшому між сторонами був підписаний акт повернення зернових залишків. Повернений Товар був переданий на реалізацію попередньому комісіонеру - ТОВ Еспірейт . Апеляційний суд вказав на те, що в серпні 2017 року податковим органом було проведено зустрічну звірку СП ТОВ Нива щодо документального підтвердження господарських операцій із Товариством, їх реальність та повноту відображення в обліку за період з серпня 2016 року по жовтень 2016 року. За результатами звірки було складено довідку, якою підтверджено реальність правовідносин з Товариством, при цьому, встановлено їх неповне відображення у податковому обліку СП ТОВ Нива . Апеляційний суд зазначив, що результати зустрічної звірки були відомі податковому органу на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, але не були ним враховані. Також апеляційний суд взяв до уваги висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/1851/18, який скасував податкові повідомлення - рішення, винесені за результатами податкової перевірки діяльності Товариства при фінансово-господарських взаємовідносинах з СП ТОВ Нива , яку було проведено пізніше, але за той самий період, що розглядався у цій справі. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача щодо допущення податковим органом математичної помилки у розрахунку спірних сум податкових зобов`язань позивача.

Не погодившись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач аргументував свою позицію порушенням судами норм матеріального та процесуального права та, пославшись на доводи, аналогічні висновкам суду першої інстанції, вказав на ненадання Товариством всіх підтверджуючих первинних документів під час проведення податкової перевірки.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. При цьому, позивач послався на доводи, аналогічні висновкам суду апеляційної інстанції, а також додатково вказав, що податковою позаплановою перевіркою, проведеною в травні 2016 року, вже було перевірено реальність його господарських відносин з ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія у тому самому періоді; податкові повідомлення - рішення, винесені за результатами такої перевірки, було скасовано рішенням суду у справі № 804/152/17, яке набрало законної сили. Крім цього, позивач зазначив, що контрагенти - приватне підприємство Фірма МСД та ТОВ ТД Схід-Капітал були обрані ним на конкурсних засадах, докази чого містяться в матеріалах справи, що свідчить, на його думку, про реальність відповідних господарських відносин.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів), переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає повною мірою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до головних видів діяльності Товариства за КВЕД належить: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 05.10 добування кам`яного вугілля (основний вид діяльності позивача); 85.35 професійно-технічна освіта; 86.10 діяльність лікарняних закладів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Офісом ДФС на підставі направлень, виданих відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість (далі - ПДВ) при фінансово-господарських взаємовідносинах з окремими підприємствами за окремі періоди 2014, 2016 років , за результатами якої складено акт від 2 серпня 2017 року № 85/28-10-46-13/00178353.

У ході даної перевірки контролюючим органом досліджувалось питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ при фінансово-господарських взаємовідносинах із наступними підприємствами за відповідні періоди: з 1 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року з СП ТОВ Нива , з 1 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року з ТОВ ТД Агрон , з 1 квітня 2016 року по 31 липня 2016 року з ТОВ Востокснабагро , з 1 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року з ТОВ Зерно Агро Трейд , з 1 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року з ТОВ Донбас-Дніпробуд , з 1 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року з ТОВ Перша Дніпропетровська будівельна компанія , з 1 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року з ТОВ ТД Схід-Капітал , з 1 березня 2016 року по 31 березня 2016 року з приватним підприємством Фірма МСД , з 1 березня 2016 року по 30 квітня 2016 року, з 1 червня 2016 року по 30 червня 2016 року з ТОВ Альянс Опт-Трейд .

За підсумками проведеної перевірки податковий орган дійшов до висновку щодо заниження Товариством податку на прибуток підприємств за 2014 рік на 184 980,18 грн; завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 1 квартал 2016 року на 1 620 159,36 грн; заниження податку на прибуток підприємств за 2016 рік на 24 629 611,06 грн; заниження ПДВ на 21 912 985,58 грн, у т.ч. за серпень 2014 року - на 1 785 200, 78 грн, за жовтень 2014 року - на 564 533, 06 грн, за грудень 2014 року - на 516 832, 29 грн, за липень 2016 року - на 176 983, 50 грн, за серпень 2016 року - на 173 438, 10 грн, за вересень 2016 року - на 14 622 942, 85 грн, за жовтень 2016 року - на 2 145 226, 96 грн, за грудень 2016 року - на 1 927 528,04 грн; завищення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання з ПДВ та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 18 378,10 грн, у тому числі за січень 2017 року - на 18 241,02 грн, за травень 2017 року - на 137, 08 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 1 вересня 2017 року: № 0008324613, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 32 869 023, 00 грн, в т.ч. за основним платежем 21 912 986, 00 грн, за штрафними санкціями 10 956 341, 00 грн; № 00083341613, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по сплаті ПДВ на загальну суму 18 378, 00 грн; № 0008344613, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 37 786 570, 50 грн, в т.ч. за основним платежем - 25 191 047, 00 грн, за штрафними санкціями - 12 595 523, 50 грн.

Позивач оскаржив дані акти індивідуальної дії в адміністративному порядку, звернувшись із відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги позивача Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 14 листопада 2017 року № 26099/6/99-99-11-01-02-25, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, Товариство звернулося до суду з даним позовом.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права Колегія суддів доходить висновку, що відповідач у касаційній скарзі не навів доводів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, а також доводів щодо порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статей 351, 353 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що доводам відповідача, аналогічним тим, які наведено у касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції було надано оцінку в оскаржуваному рішенні, а відповідач фактично наполягає на переоцінці наявних у справі доказів, що не належить до повноважень касаційного суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема справи "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Колегія суддів доходить висновку, що судом апеляційної інстанції обставини справи з`ясовано на підставі належних та допустимих доказів фактичного існування господарських відносин між позивачем та його контрагентами, які було оцінено у їх сукупності та системному зв`язку; при цьому, згідно із сталою практикою Верховного Суду порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності саме по собі не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача у касаційній скарзі на ненадання позивачем під час проведення податкової перевірки всіх первинних документів, Колегія суддів зазначає, що право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як під час проведення податкової перевірки, так і на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Аналогічні правові висновки викладно у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16.

Колегія суддів не вважає за необхідне відступати від зазначених висновків Верховного Суду.

Стосовно доводів відповідача про безпідставне оформлення СП ТОВ Нива податкових накладних від 4 січня 2017 року, незважаючи на те, що видаткові накладні на поставку товару датовані жовтнем 2016 року, а у січні 2017 року між підприємствами не відбулося жодної господарської операції з постачання товарів/послуг, Колегія суддів зазначає, що саме по собі порушення порядку реєстрації та оформлення податкових накладних не може свідчити про безтоварність відповідних господарських операцій та може мати наслідком притягнення платника податків до відповідальності, передбаченої ПК України.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційний суд, приймаючи оскаржуване рішення, правильно застосував норми матеріального права та діяв згідно із нормами КАС України.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді М. М. Гімон

Є. А. Усенко