Рішення

від 21.12.2020 по справі 175/33/20

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 175/33/20

№ 2/207/1080/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Мозоль О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення шкоди, завданої внаслідок знищення дерев,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року, за результатами розгляду кримінального провадження № 12018040440001555 від 08.11.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, було закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з декриміналізацією кримінального правопорушення.

Так, судом було встановлено, що 07 листопада 2018 року приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в лісосмузі, розташованої на території Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, згідно мобільного додатку координати місцевості 48.424310 п.ш., 34.825657 с.д., що розташоване у володіннях Дніпропетровської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25003181), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою заготівлі деревини для використання її в побутових потребах, порушуючи вимоги нормативних актів, що регулюють порубку деревини в лісах, а саме: Лісового кодексу України від 21.01.1994 р.; Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ №555 від 27.07.1995 р.; постанов КМУ Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів №761 від 23.05.2007 р., Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України №449 від 23.04.1996 р.; Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів №724 від 12.05.2007 р., Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу №655 від 23.07.2008 р., не маючи на те відповідного дозволу (лісорубного квитка або ордеру), за допомогою заздалегідь пристосованого приладдя, а саме бензопили марки Зініт та бензопили помаранчевого кольору без маркування, спиляв відділивши від кореня п`ятнадцять деревин породи Акація біла , діаметр пеньків яких відповідно складає 3 шт. - 14,1-18 см; 4 шт. - 18,1-22 см; 5 шт. - 22,1-26 см; 2 шт. - 34,1-38 см; 1 шт. - 38,1-42 см. Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_1 спричинив згідно висновку судової економічної експертизи № 12/11.2/189 від 27.11.2018 року шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 41474 грн. 1 7 коп.

Набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою є нереабілітуючою обставиною. Нереабілітуючі підстави означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак через певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Однак, шкода завдана особою підлягає до відшкодування. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області від 18.11.2019 року №02-06/731, кошти на рахунок НОМЕР_1 у період з листопада 2018 по 18.11.2019 року від ОСОБА_1 не надходили. Враховуючи викладене, матеріальна шкода заподіяна самовільною рубкою лісових насаджень підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі на рахунок спеціального фонду сільського бюджету.

Під час судового розгляду кримінального провадження № 12018040440001555 від 08.11.2018 за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, Дніпропетровською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області в порядку кримінального судочинства цивільний позов до ОСОБА_1 не заявлявся.

В судове засідання представник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

Представник позивача - Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що позов підтримує та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Дніпропетровської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок в судове засідання не з`явився. Про поважні причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач та представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечують, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року, за результатами розгляду кримінального провадження № 12018040440001555 від 08.11.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, було закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з декриміналізацією кримінального правопорушення.

Так, судом було встановлено, що 07 листопада 2018 року приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в лісосмузі, розташованої на території Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, згідно мобільного додатку координати місцевості 48.424310 п.ш., 34.825657 с.д., що розташоване у володіннях Дніпропетровської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25003181), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою заготівлі деревини для використання її в побутових потребах, порушуючи вимоги нормативних актів, що регулюють порубку деревини в лісах, а саме: Лісового кодексу України від 21.01.1994 р.; Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою КМУ №555 від 27.07.1995 р.; постанов КМУ Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів №761 від 23.05.2007 р., Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України №449 від 23.04.1996 р.; Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів №724 від 12.05.2007 р., Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу №655 від 23.07.2008 р., не маючи на те відповідного дозволу (лісорубного квитка або ордеру), за допомогою заздалегідь пристосованого приладдя, а саме бензопили марки Зініт та бензопили помаранчевого кольору без маркування, спиляв відділивши від кореня п`ятнадцять деревин породи Акація біла , діаметр пеньків яких відповідно складає 3 шт. - 14,1-18 см; 4 шт. - 18,1-22 см; 5 шт. - 22,1-26 см; 2 шт. - 34,1-38 см; 1 шт. - 38,1-42 см. Внаслідок своїх незаконних дій ОСОБА_1 спричинив згідно висновку судової економічної експертизи № 12/11.2/189 від 27.11.2018 року шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 41474 грн. 1 7 коп.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Відповідно до приписів ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами і організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобіганню псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до абз. 3 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля від 10 грудня 2004 року № 17 у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за ст.ст. 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наявність шкоди довкіллю та її розмір має бути доведено визначеними законом засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, вважає необхідним, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст. 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпропетровська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення шкоди, завданої внаслідок знищення дерев - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Горьківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37976087) шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 41474 (сорок одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривні 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2102 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.О. Бистрова